справа №2-624/10
09 лютого 2010 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Макаренко Г.В.,
при секретарі - Шалапуді Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом Комунального підприємства Печерської районної в м. Києві ради по утриманню житлового господарства «Хрещатик» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по утриманню будинку і прибудинкової території, та житлово-комунальні послуги. Представник позивача, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилається на те, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1. Відповідач не вносять платежі по утриманню будинку і прибудинкової території і станом на 01.10.2009 утворилась заборгованість у сумі 8822,65 грн. за період з 01.12.2000 року по 01.10.2010 року.
В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача заборгованість по утриманню будинку і прибудинкової території в розмірі 3599, 15 грн. за період з грудня 2008 року по вересень 2009 року.
Представники відповідача проти задоволення позову заперечували, посилаючись на те, що позивачем послуги відповідачам не надавались, договір про участь у витратах на утримання будинку і прибудинкової території не відповідає вимогам закону.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, заслухавши свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 та є власником особового рахунку на дану житлову площу./а.с.5,6/.
17.08.2007 року між ОСОБА_1 та ЖЕО 601 було укладено договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території № 42837.
Згідно рішення Печерської районної у м. Києві ради від 12.06.2007 року № 47 КП УЖГ «Хрещатик» є правонаступником прав та обов'язків УЖГ «Печерськжитло» в частині прав та обов'язків ЖЕО-601/а.с.58-62/.
Представники відповідача заперечуючи проти позову вказували, що укладений між сторонами даної справи договір від 17.08.2007 року № 42837 не містить ряд істотних умов, а відтак даний договір можна класифікувати як протокол про наміри.
Разом з тим, доводи представників відповідача не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки представники відповідача не надали доказів того, що відповідач звертався до суду з позовом про визнання вказаного договору недійсним або щодо розірвання договору у встановленому законом порядку.
Показання свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які вказали, що перебуваючи на посаді охоронців в будинку по АДРЕСА_1 не бачили як працівниками позивача надавалися послуги з утримання будинку і прибудинкової території, не є належним доказом того, що такі послуги дійсно не надавались, оскільки свідки є найманими працівниками та перебувають в будинку по АДРЕСА_1 лише під час виконання своїх трудових обов'язків та не є споживачами даних послуг.
Відповідно до п. 2.2.3. договору, укладеного між сторонами даної справи, «Співвласник» зобов'язується не пізніше останнього дня поточного місяця вносити плату на рахунок підприємства, що обслуговує будинок, за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будинку, технічне обслуговування будинку відповідно загальній площі квартири, а також інші послуги.
Посилання представників відповідача на те, що послуги позивачем не надавались в повному обсязі не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні» визначено порядок оформлення претензій споживачів до виконавців. Зокрема, у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Однак даний порядок відповідачами дотриманий не був.
Посилання представників відповідача на те, що в розрахунку заборгованості вказано необґрунтовані тарифи не можуть бути прийняті судом до уваги виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених законом.
Статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно; розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку; розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.
Пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Виходячи з вище викладеного, оцінюючи в сукупності подані докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
З огляду на те, що позов підлягає задоволенню, судові витрати розподіляються відповідно до ст.88 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.14,20,32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.10, 11, 60, 88, 169, 212, 213, 214-215 ЦПК України, суд -
Позов Комунального підприємства Печерської районної в м. Києві ради по утриманню житлового господарства «Хрещатик» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Печерської районної в м. Києві ради по утриманню житлового господарства «Хрещатик» заборгованість в розмірі 3599,15 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Печерської районної в м. Києві ради по утриманню житлового господарства «Хрещатик» 51,00 грн. у відшкодування державного мита та 30 гривень 00 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя Г.В. Макаренко