№2-16/2010
09 лютого 2010 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Кафідової О.В.,
при секретарі - Нечаєвій Ю.Ю., Глібко Н.В. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-тя особа Печерська районна рада про розподіл домоволодіння , визнання права власності на самочинні добудови, визначення порядку користування земельною ділянкою та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ частки з будинку( поділ будинку), що є спільною власністю та визнання права користування земельною ділянкою ,
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідача та просить постановити рішення, яким виділити у володіння частину будинку та визначити порядок володіння земельною діянкою, розташованою по АДРЕСА_1 згідно з долями в праві власності на будинок, посилаючись на те, що йому на праві власності належить 3/5 частини будинку, а інша частина належить іншим співвласникам, а саме відповідачці ОСОБА_2 - 9/25 частин, ОСОБА_3 - 1/200 частина, ОСОБА_4 - 1/200 частина, ОСОБА_5 - 1/40 частина, ОСОБА_6 - 1/200 частина зазначеного будинку. Крім того, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 померли.
Незважаючи на те, що йому належить 3/5 частини вказаного будинку, він фактично користується меншою його частиною, а відповідачка ОСОБА_2 більшою ніж їй належить, а тому просить виділити у володіння кімнати розміром 11,5 кв.м.; 15,8 кв.м.; 10,2 кв.м.; 11,3 кв.м.; 17,6 кв.м.; кухню 10,0 кв.м. та 12,4 кв.м.; коридор 5,1 кв.м., а всього 103,6 кв.м.
В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги (а.с. 233 том № 1), а саме при винесенні рішенні по справі просив врахувати ту обставину, що ОСОБА_5 подарував йому свою 1/40 частину будинку.
В судовому засіданні від 04.04.2008 року представник позивач подав уточнену позовну заяву та просив розділити домоволодіння АДРЕСА_1, виділивши позивачу у власність наступні приміщення в будинку під літерою “А”, а саме: кухню 1-1 площею 9,3 кв.м.; коридор 1-1а площею 1,6 кв.м.; житлову кімнату 1-2 площею 11,5 кв.м.; житлову кімнату 1-3 площею 15,8 кв.м.; житлову кімнату 1-4 площею 10,8 кв.м.; підсобну 1-4а площею 11,9 кв.м.; житлову кімнату 1-5 площею 11,3 кв.м.; коридор 1-6 площею 5,1 кв.м.; коридор 1-7 площею 11,3 кв.м.; житлову кімнату 4-4 площею 17,6 кв.м., житлову кімнату 3-4 площею 9,8 кв.м., а решту приміщень в будинку та господарські будівлі виділити у власність відповідачки.
Крім того, просив визнати за позивачем право власності на самочинні добудови - житловий будинок під літерою “К” за адресою: АДРЕСА_1 та визначити порядок користування земельною ділянкою площею 1210 кв.м. та лишками площею 526 кв. м..
В обгрунтування уточнених позовних вимог посилався на те, що позивачу на праві власності належить 127/200 частини житлового будинку АДРЕСА_1, а іншим співвласником будинку є відповідачка, якій на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11.12.2001 року належить 72/200 частини будинку та 1/200 частина на підставі договору дарування від 06.04.2004 року, а добудови та переобладнання приміщень жилого будинку та господарські будівлі були зроблені на земельній ділянці, яка була відведена для цієї мети та за його кошти. Крім того,звертав увагу, що відповідачка добровільно розділити домоволодіння та земельну ділянку згідно належних кожному часток відмовилася.
Відповідач, представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та звернулися до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просили виділити відповідачці частину будинку АДРЕСА_1, що складається з трьох жилих кімнат площею 15,8 кв.м., 11,4 кв.м., 17,6 кв.м.; веранди 7,0 кв.м., трьох коридорів 3,8 кв.м., 14,9 кв.м., 3,4 кв.м., кухні 10,7 кув.м., ванної 2,2 кв.м. та вбиральні 0,9 кв.м., а також визнати за нею право користування земельною ділянкою розміром 736 кв.м., в тому числі - 436 кв.м., як частку земельної ділянки, яка була закріплена за будинком та 300 кв.м., яка була в користування ОСОБА_7, посилаючись на те, що вони є співвласниками вказаного будинку та не можуть дійти згоди з приводу користування будинком та земельною ділянкою.
В судовому засіданні від 26.04.2004 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_8 подав до суду уточнену позовну заяву(а.с. 220 тому № 1), позовні вимоги якої відповідали змісту позовних вимог первинного зустрічного позову.
Представник третьої особи Печерської районної у м. Києві ради в судове засідання не з”явився, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується судовими повісками із відмітками про їх отримання, причини своєї неявки суд не повідомили.
Суд визнав можливим розглянути справу у відсутність представника третьої особи.
Вислухавши пояснення сторін, їх представників, вивчивши письмові докази по справі , суд приходить до наступного висновку .
В судовому засіданні встановлено, що сторони по справі є співвласниками будинку АДРЕСА_1, частки яких у спільній власності є не рівними.
Позивачу за основним позовом ОСОБА_1 на праві приватної власності належить 127/200 частин будинку АДРЕСА_1, а саме:
- 3/5 частини будинку згідно договору дарування від 16.12.1999 року, зареєстрованого в БТІ м. Києва 17.12.1999 року за реєстровим № 6242;
- 1/40 частина будинку згідно договору дарування від 31.10.2003 року, зареєстрованого в БТІ м. Києва 04.11.2003 року за реєстровим № 6242;
- 1/200 частини будинку згідно Рішення Печерського районного суду м. Києва від 09.08.2007 року, зареєстрованого в БТІ м. Києва 08.10.2007 року;
- 1/200 частини будинку згідно Рішення Печерського районного суду м. Києва від 05.11.2007 року, зареєстрованого в БТІ м. Києва 20.12.2007 року.
Відповідачу за основним позовом ОСОБА_2 на праві приватної власності належить 73/200 частини будинку АДРЕСА_1, а саме:
- 72/200 частини будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11.12.2001 року, зареєстрованого в БТІ м. Києва за реєстровим № 6242;
- 1/200 чстина житлового будинку на підставі Договору дарування від 16.11.2004 року.
Як вбачається з Висновку судової будівель - технічної експертизи від 21.10.2009 року (а.с.8 том № 3) житловий будинок АДРЕСА_1 фактично розділений на дві повністю відокремлені квартири з окремими входами з боку вулиці, а за даними технічного паспорта БТІ зареєстровані три квартири, але квартири № № 3 та 4 мають один вхід, одну кухню та один санвузол, тобто фактично є однією квартирою. Крім того,зазначеним висновком експерта встановлено, що зважаючи на об”єктивно - планувальне рішення житлового будинку, який фактично складається із двох відокремлених квартир, його місцерозташування на земельній ділянці вздовж передній межі таким чином, що виходи/входи до квартир організовані з протилежних боків, розподіл будинку між співвласниками згідно варіанту, запропонованому в ухвалі суду можливий.
Суд звертає увагу, що відповідачка за основним позовом та її представник під час призначення по справі експертизи не заперечували проти запропонованих представником позивача питань, поставлених перед експертом та зазначених в ухвалі суду.
Крім того, експертом встановлено, що визначити порядок користування земельною ділянкою в частках 1/64 і 63/64 від площі 1210 кв.м. неможливо в зв”язку з надмалою часткою в одиницях площі, яка становить 19 кв.м., а натомість, запропонував інші можливі варіанти порядку користування земельною ділянкою АДРЕСА_1.
Самочинно збудований будинок під літерою “К” , який розташований за адресою: АДРЕСА_1, відповідає вимогам будівельних норм та правил, що також встановлено висновком вищезазначеної експертизи.
Крім того, відповідачка за основним позовом не заперечувала проти позовної вимоги про визнання за позивачем право власності на самочинні добудови - житловий будинок під літерою “К” за адресою: АДРЕСА_1 а ні в судовому засіданні, а ні в зустрічному позові.
Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно зі ст. 317 зазначеного кодексу власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Крім того, ст. 319 ЦК України закріплено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ч.4,5 ст. 89 ЗК України співвласники земельної ділянки , що перебуває у власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, за умови попереднього визначення розміру земельних часток.
В даному випадку, частини житлового будинку АДРЕСА_1, які належать сторонам по справі на праві власності встановлені документально і тому, суд при розподілі житлового будинку та земельної ділянки враховує частки співвласників - сторін по справі, технічні умови для обслуговування всієї будівлі, розташування будівель і споруд на земельній ділянці та приймає до уваги спеціальні знання експерта, викладені ним у Висновку судової будівельно - технічної експертизи від 21.10.2009 року, який досліджується та приймається судом як належний доказ по справі.
Таким чином, суд, оцінивши в сукупності добуті в судовому засіданні докази, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості вважає необхідним основний позов задовольнити повністю, оскільки він документально підтверджений позивачем та його представником в судових засідань та не суперечить висновкам експертизи, а зустрічний задовольнити частково, оскільки позивачем за зустрічним позовом та її представниками не надано належних доказів на підтвердження позовних вимог, а тому вважає за можливе визначити розподіл житлового будинку АДРЕСА_1 згідно п.1 судової будівельно - технічної експертизи від 21.10.2009 року, а порядок користування земельною ділянкою за зазначеної адресою визначити за п. 5 зазначеної експертизи, який зображений на малюнку № 1, оскільки такий розподіл не порушує права сторін, виходить з урахуванням розміру часток сторін на земельні ділянки та право власності на будівлю.
Крім того, суд при вирішенні спору по суті враховує те, що відповідача за основним позовом та її представника не влаштовує жодний варіант по розподілу будинку та земельної ділянки, та те, що ними під час призначення по справі експертизи не заперечувалися питання, поставлені перед експертом та зазначені в ухвалі суду.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 89, 90 ЗК України , ст.ст. 316, 317, 319, 321, 372 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 202, 203, 208, 209, 213-215, 218, 223 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-тя особа Печерська районна рада про розподіл домоволодіння , визнання права власності на самочинні добудови , визначення порядку користування земельною ділянкою - задовольнити .
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ частки з будинку( поділ будинку), що є спільною власністю та визнання права користування земельною ділянкою - задовольнити частково.
Розділити домоволодіння АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та виділити в порядку розподілу у власність ОСОБА_1 приміщення в будинку під літерою «А» :
кухня і-і площею 9,3 кв.м, коридор 1-1а площею 1,6 кв.м, житлова кімната 1-2 площею 11,5 кв.м, житлова кімната 1-3 площею 15,8 кв.м, житлова кімната 1-4 площею 10,8 кв.м, підсобна 1-4а площею 11,9 кв.м, житлова кімната 1-5 площею 11,3 кв.м, коридор 1-6 площею 5,1 кв.м, коридор 1-7 площею 11,3 кв.м, житлова кімната 4-4 площею17,6 кв.м, житлова кімната 3-4 площею 9,8 кв.м, що складає 64/100 домоволодіння ;
виділити в порядку розподілу у власність ОСОБА_2 приміщення в будинку під літерою «А» :
коридор 3-2 площею 3,8 кв.м, житлова 3-3 площею 15,8 кв.м, кухня 4-2 площею 10,7 кв.м, житлова кімната 4-3 площею 11,4 кв.м, , а також сарай під літерою Б, вбиральня під літерою Г, сарай під літерою Ж, споруди, що складає 36/100 домоволодіння.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинні добудови, позначені як житловий будинок під літерою «К» .
Визначити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 площею 1210 кв.м. та лишками площею 526 кв.м., загальною площею 1 736 кв.м., відповідно до часток 1/64 і 63/64 від основної площі ділянки - 1210 кв.м. та згідно з частками 127/200 і 73/200 від плащі лишків площею 226 кв.м. та 300 кв.м. при якому лінія розподілу ділянки проходить:
від точки А, що розділяє межу вздовж вулиці Чорногорської на 12,04 м ліворуч та 25,45 м праворуч до точки, розташованій на стіні будинку А по лінії розподілу між кімнатами 3-4 та 3-3.
1,37 м. по бісектрисі кута, утвореного зовнішніми стінами прибудов А1 та а; + 4.37 м праворуч паралельно тильній стіні будинку та на відстані 1,0 м від неї; + 12,55 м ліворуч, паралельно лівій стіні сараю Б та на відстані 1,0 м від неї; + 5,15 м праворуч, паралельно тильній стіні сараю Б та на відстані 1,0 м від неї; + 11,9 м праворуч паралельно правій стіні сараю Ж та на відстані 1,0 м від неї; + 1,55 праворуч, паралельно передній стіні сараю Ж та на відстані 1,0 від неї; + 12,29 м до точки F, що розділяє межу вздовж вулиці Чорногорської на 25,66 м. ліворуч та 11,83 м праворуч.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва .
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження .