Справа 33-21 / 2010 р. Суддя і 1 інстанції:
Категорія: ст. 185 КУпАП Скрипник В. Ф.
Суддя в апел. інстанції:
Євтушенко В. Г.
19 січня 2010 року суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області Євтушенко В. Г., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу про адміністративне правопорушення за апеляцією захисника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на постанову судді Жашківського районного суду від 9 грудня 2009 року, якою
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Олександрія Кіровоградської області, житель АДРЕСА_1
притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП із застосуванням стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 10 діб за те, що він 9 грудня 2009 року близько 15 год., будучи доставлений в Жашківським РВ УМВС України в Черкаській області, не реагував на законні вимоги працівників РВ УМВС припинити виражатися нецензурною лайкою.
У апеляції захисник ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 посилається на те, що ОСОБА_3 винним себе не визнав, що судове рішення не умотивоване і не є конкретним, оскільки не вказано, в чому саме полягала злісна непокора законній вимозі працівника міліції.
Захисник вважає, що у ОСОБА_3 без будь яких підстав було вилучено автомобіль, а самого ОСОБА_3 без будь яких законних підстав було затримано 9. 12. 2009 року в м. Умані і доставлено в Жашківський РВ, без надання йому права скористатися послугами захисника, без повідомлення про це його близьких родичів.
На думку захисника протокол про адміністративне правопорушення було складено з метою помістити ОСОБА_3 в ізолятор тимчасового тримання для проведення з ним оперативно слідчих дій, що підтверджується фактами безпідставного, з порушенням вимог ст. ст. 305, 327, 327 КУпАП, переведення вже адмінарештованого ОСОБА_3 до Уманського МВ та до Придніпровського РВ в м. Черкаси. Апелянт звертає увагу, що суд, застосовуючи найсуворіший вид адміністративного стягнення, не навів в чому саме полягає винятковість даного випадку, та без будь яких підтверджень зазначив у постанові, що ОСОБА_3 судимий.
Мотивуючи таким чином про порушення судом вимог ст. ст. 32, 251, 252 КУпАП, захисник просить скасувати постанову судді, а справу відносно ОСОБА_3 закрити.
Вивчивши справу, перевіривши доводи апеляції, вважаю, що апеляція не підлягає до задоволення з таких підстав.
Висновки суду про винність ОСОБА_3 у вчиненні злісної непокори законним вимогам працівників міліції за обставин зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення і у постанові судді в цілому підтверджуються зібраними матеріалами справи.
Суд обґрунтовано дійшов висновку, що ОСОБА_3 9 грудня 2009 року, будучи доставлений в Жашківським РВ УМВС України в Черкаській області, не реагував на законні вимоги працівників РВ УМВС припинити виражатися нецензурною лайкою на їх адресу, що фактично у апеляції і не спростовується.
Такі обставини підтверджуються поясненнями свідка ОСОБА_5, який перебував в приміщенні Жашківського РВ і бачив, як два громадяни, один з яких був ОСОБА_3, вели себе неадекватно, виражалися на адресу працівників міліції нецензурними словами і на прохання останніх припинити лайку не реагували (а. с. 3).
Про такі ж обставини повідомили у своїх рапортах працівники міліції ОСОБА_6 і ОСОБА_7 (а. с. 4,5).
Безпідставними є доводи у апеляції захисника про те, що судове рішення є не конкретним. У постанові конкретно зазначено, що ОСОБА_3 не реагував на законні вимоги працівників міліції припинити виражатися нецензурною лайкою. Тобто, за установлених у справі обставин ОСОБА_3 в приміщенні райвідділу міліції зухвало відмовився виконати вимоги працівників міліції припинити протиправні дії - виражатися нецензурними словами на їх адресу, умисно проявляючи явну неповагу до працівників міліції і, посягаючи таким чином на авторитет і достоїнство органів державної влади України, що обґрунтовано визнано судом злісною непокорою, відповідальність за яку передбачено ст. 185 КУпАП.
Посилання у апеляції захисника про те, що ОСОБА_3 винним себе не визнав, а також його твердження, що у ОСОБА_3 без будь яких законних підстав було вилучено автомобіль, що ОСОБА_3 без будь яких законних підстав був затриманий 9. 12. 2009 року в м. Умані і доставлений в Жашківський РВ без надання йому права скористатися послугами захисника, без повідомлення про це його близьких родичів і, що протокол про адміністративне правопорушення було складено з метою помістити ОСОБА_3 в ізолятор тимчасового тримання для проведення з ним оперативно слідчих дій, ніяким чином не виправдують неправомірної поведінки і дій ОСОБА_3 і не спростовують факту вчинення ОСОБА_3 даного правопорушення, за яке він обґрунтовано притягнутий до відповідальності.
Суд застосував щодо правопорушника стягнення у вигляді адміністративного арешту, яке передбачено санкцією ст. 185 КУпАП, і яке з урахуванням обставин вчинення правопорушення, особи винного, його поведінки і відношення до свого вчинку, слід визнати таким, що є необхідним для виправлення особи і попередження нових правопорушень, що не суперечить вимогам положенням ст. ст. 32, 251, 252 КУпАП.
Таким чином, не вбачаючи підстав для скасування або зміни постанови судді, а також не знайшовши підстав для закриття справи, керуючись ст. ст. 294 КУпАП, -
Постанову судді Жашківського районного суду 9 грудня 2009 року відносно ОСОБА_3 у справі про до адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП залишити без змін, а апеляцію захисника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 - без задоволення.
Суддя В. Г. Євтушенко