ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"18" грудня 2018 р. справа № 0940/2170/18
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Григорук О.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (майдан Шевченка, 3, м. Надвірна, Івано-Франківська обл., 78400) про визнання дій незаконними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 14.11.2018 звернувся до суду з адміністративним позовом до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання незаконними дій відповідача щодо відмови в призначенні та виплаті позивачу пенсії на пільгових умовах, зобов'язання Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області призначити та виплатити ОСОБА_1 з 20.08.2018 пенсію на підставі статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” із зменшенням пенсійного віку на 10 років як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 20.08.2018 звернувся до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області з заявою про призначення пенсії за віком на підставі статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” із зменшенням пенсійного віку на 10 років як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. При цьому, до заяви від 20.08.2018 позивач додав посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оригінали довідок, які підтверджують факт виконання завдань з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 17.05.1986 по 25.05.1986. Однак листом №4272/03 від 07.09.2018 відповідач відмовив в призначенні пенсії позивачу. Вважаючи наведену відмову Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.11.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 06.12.2018, відповідно до якого Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області заперечило щодо заявлених позовних вимог (а.с.18-20). Згідно відзиву представник відповідача зазначив, що позивач не надав разом із заявою від 20.08.2018 про призначення пенсії архівні довідки або інші первинні документи, видані після 1986 року, що не дає можливість визначити період перебування (роботи) в зоні відчуження. Також представник Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області зазначив, що у відповідь на запит відповідача, Державний архів Міністерства оборони України вказав, що в архівних документах військової частини НОМЕР_1 за період з 11.05.1986 по 31.05.1986 ОСОБА_1 не значиться. Представник відповідача зазначив, що Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області правомірно відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком, просив суд в задоволенні позову відмовити.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.
ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2), що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 від 03.02.2017 (а.с.9).
20.08.2018 позивач звернувся до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області з заявою про призначення пенсії за віком на підставі статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” із зменшенням пенсійного віку на 10 років як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.21-22).
Разом із заявою від 20.08.2018 ОСОБА_1 подав відповідачу такі документи: копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (2 категорія), серії НОМЕР_2 від 03.02.2017 (а.с.9); архівну довідку з Управління хімічних військ Прикарпатського військового округу №24/20357 від 10.04.1994, згідно якої позивач в складі військової частини НОМЕР_1 виконував задачі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження 8 днів з 17.05.1986 по 25.05.1986 (а.с.10); копію листа військової частини НОМЕР_3 від 12.11.1993 за №720 про участь ОСОБА_1 у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС з 17.05.1986 по 25.05.1986 в складі об'єднаного батальйону при військовій частині НОМЕР_1 (а.с.11).
07.09.2018 Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області листом №4272/03 відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком (а.с.12). Зокрема, в зазначеному листі №4272/03 від 07.09.2018 відповідач вказав, що ОСОБА_1 не надав разом із заявою від 20.08.2018 про призначення пенсії архівні довідки або інші первинні документи, видані після 1986 року, що не дає можливість визначити період перебування (роботи) в зоні відчуження. При цьому зазначено, що у відповідь на запит відповідача, Державний архів Міністерства оборони України вказав, що в архівних документах військової частини НОМЕР_1 за період з 11.05.1986 по 31.05.1986 ОСОБА_1 не значиться. Право на пенсію, за наявного стажу роботи 30 років 09 місяців 29 днів, позивач набуде при досягненні 60 років.
Вважаючи протиправними дії Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду, в якому просив зобов'язати відповідача призначити та виплатити позивачу з 20.08.2018 пенсію на підставі статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” із зменшенням пенсійного віку на 10 років як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Згідно із статтею 10 вказаного Закону України, учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а в 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів пенсійний вік зменшується на 10 років.
Пунктом 2 частини 1 статті 14 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: - з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів; - з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів; - у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи; - евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття); - особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення - категорія 2.
Як встановлено судом вище, ОСОБА_1 відноситься до 2 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 03.02.2017 учасника ліквідації на Чорнобильській АЕС у 1986 році (а.с.9).
Відповідно до частин 1 та 4 статті 15 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Суд звертає увагу на те, що статус позивача, як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вже визначений та підтверджується вищевказаним посвідченням серії НОМЕР_2 від 03.02.2017, яке згідно штампу «Перереєстровано» перевірено щодо правомірності його видачі.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846.
Відповідно до абзацу 7 підпункту 5 пункту 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року №122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
Із аналізу наведеної правової норми вбачається, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працювали визначену кількість днів у зоні відчуження.
Згідно із частиною першою статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Відповідно до пункту 10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51 (в редакції, чинній на час видачі посвідчення ОСОБА_1 ) посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).
З аналізу наведених норм права слідує, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 27 лютого 2018 року у справі №344/9789/17, від 31 липня 2018 року у справі №751/2050/17, від 11 вересня 2018 року у справі №714/69/17.
Як встановлено судом вище, ОСОБА_1 має посвідченням серії НОМЕР_2 від 03.02.2017 учасника ліквідації на Чорнобильській АЕС у 1986 році (а.с.9).
Окрім цього, разом із заявою від 20.08.2018 позивач подав відповідачу копію вищевказаного посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (2 категорія), серії НОМЕР_2 від 03.02.2017, а також архівну довідку з Управління хімічних військ Прикарпатського військового округу №24/20357 від 10.04.1994, згідно якої позивач в складі військової частини НОМЕР_1 виконував задачі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження 8 днів з 17.05.1986 по 25.05.1986 (а.с.10), та копію листа військової частини НОМЕР_3 від 12.11.1993 за №720 про участь ОСОБА_1 у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС з 17.05.1986 по 25.05.1986 в складі об'єднаного батальйону при військовій частині НОМЕР_1 (а.с.11).
З огляду на зміст наведених документів суд вважає, що вони в повній мірі засвідчує вичерпні відомості, які необхідні органу Пенсійного фонду України для призначення пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Необхідність призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі поданих документів, які засвідчують факт участі в ліквідації аварії на ЧАЕС підтверджується також правовою позицією Верховного Суду, вказаною в постанові від 30.01.2018 у справі №683/3473/16-а.
Щодо доводів представника відповідача про те, що у відповідь на запит Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, Державний архів Міністерства оборони України вказав, що в архівних документах військової частини НОМЕР_1 за період з 11.05.1986 по 31.05.1986 ОСОБА_1 не значиться, суд звертає увагу на те, що до матеріалів відзиву не долучено жодного документу, який би слугував доказом такого звернення та не надано засвідченої копії відповіді Державного архіву Міністерства оборони України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приписами частин 3 та 4 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відповідач повинен подати суду докази разом із поданням відзиву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Згідно листа Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області №4272/03 від 07.09.2018 станом на час звернення ОСОБА_1 із заявою від 20.08.2018 про призначення пенсії в позивача наявний стаж роботи 30 років 09 місяців 29 днів (а.с.12). Таким чином, в позивача достатній трудовий стаж, який дає право на отримання пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція Європейського суду з прав людини викладена у справі «Стреч проти Сполученого Королівства» № 44277/98).
У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які, заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність.
У пункті 52 рішення у справі “Щокін проти України” Європейський суд з прав людини зазначив, що тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд однак зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі “Скордіно проти Італії” №36813/97.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що дії Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 10 років, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, є протиправними.
Відповідно до частини 1 статі 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією. В даному випадку позивач звернувся до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області із заявою про призначення пенсії за віком 20.08.2018, а тому відповідач зобов'язаний призначити пенсію ОСОБА_1 із зниженням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з моменту звернення про призначення пенсії, а саме з 20.08.2018.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (майдан Шевченка, 3, м. Надвірна, Івано-Франківська обл., 78400, код ЄДРПОУ - 40386749) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_4 ) пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 20.08.2018.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Григорук О.Б.