Справа № 183/7892/18
№ 1-кс/183/1917/18
17 грудня 2018 року Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Новомосковського міськрайонного суду клопотання слідчого слідчого відділення Перещепинського відділу поліції Новомосковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянки України, вдови, маючої двох неповнолітніх дітей, працюючої технічним працівником навчально-виховного комплексу «Родина», яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимої
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_5 ,
підозрюваної ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_6 ,
встановив :
ОСОБА_4 підозрюється в тому, що 16.12.2018 р. приблизно о 19 год. перебувала за місцем мешкання свого брата ОСОБА_7 АДРЕСА_2 , де між ними виник словесний конфлікт, який переріс в бійку. Після того як ОСОБА_7 наніс декілька ударів ОСОБА_4 в обличчя, у останньої виник злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 . Після чого, діючи умисно, усвідомлюючи, що скоює злочин, розуміючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_4 о 19 год. 30 хв. взявши в руку ніж, що знаходився на столі у кухні будинку та, коли ОСОБА_7 ліг на дивані у кімнаті відпочивати, підійшла до нього і ножем умисно нанесла один удар останньому в область черевної порожнини, чим заподіяла тілесні ушкодження що призвели до його смерті.
Дії ОСОБА_4 , кваліфіковано за ч. 1 ст. 115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Обґрунтованість підозри у інкримінованому ОСОБА_4 кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Слідчий ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, про обрання запобіжного заходу тримання під вартою ОСОБА_4 , мотивуючи тим, що по справі є достатньо підстав вважати підозру у вчинені кримінального правопорушення обґрунтованою. Вважає наявними ризики, передбачені п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим відносно неї неможливо застосувати більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, просить обрати запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 днів.
Прокурор ОСОБА_5 підтримав заявлене слідчим клопотання та просить задовольнити його, оскільки на його думку наявні ризики передбачені п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому вважає не можливим застосувати інший запобіжний захід ніж тримання під вартою.
Підозрювана ОСОБА_4 винною себе у скоєнні вказаного кримінального правопорушення визнала, та вказала, що між нею та ОСОБА_7 виник конфлікт, потім він її почав бити, а вона ножем спричинила йому ушкодження. Має двох малолітніх дітей, які зараз залишилися з бабусями. В застосуванні тримання під вартою заперечує.
Захисник ОСОБА_6 вказав, що в задоволені клопотання повинно бути відмовлено, так як ОСОБА_4 , має постійне місце проживання, двох малолітніх дітей, що свідчить про наявність у неї міцних соціальних зв'язків, буде своєчасно з'являтися до слідчого, тому можливо обрати їй інший запобіжний захід зокрема домашній арешт.
Суд, дослідивши заявлене клопотання, вислухавши доводи слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши обставини справи, наявність ризиків, вказаних у клопотанні вважає, що клопотання підлягає задоволенню.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 , суд враховує, що серед вказаних у клопотанні слідчого ризиків є доведеним тільки один, який і дає підстави для задоволення клопотання.
Судом встановлено, що 17 грудня 2018 р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. 17 грудня 2018 р. о 00-40 год. ОСОБА_4 була затримана в порядку ст. 208 КПК України.
Перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відповідності до викладених вимог кримінального процесуального закону, вислухавши доводи учасників судового провадження, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого, суд вважає, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою, тому суд встановив, що клопотання підлягає задоволенню.
Застосовуючи запобіжний захід тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_4 суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Загальним правилом, яке випливає із рішень ЄСПЛ від 27 червня 1968 р. у справі «Вемгофф проти Німеччини», від 24 липня 2003 р. у справі «Смірнови проти Росії», є те, що особа, обвинувачена у правопорушенні, має перебувати на волі до початку судового розгляду її справи, якщо держава не наведе відповідних і достатніх підстав для тримання під вартою цієї особи. Тобто держава має довести необхідність тримання під вартою особи, а суди, виходячи із презумпції на користь свободи, вирішити, на основі принципу змагальності, чи є достатні підстави для тримання особи під вартою.
У справі «Смірнови проти Росії» (п. 59) ЄСПЛ зазначив, що в досудовому звільненні особі може бути відмовлено через доведеність таких основних підстав, як: ризик вчинення ним подальших правопорушень (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 р. у справі «Мацнеттер проти Австрії»).
Про наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_4 скоїла особливо тяжкий злочин, покарання за яке передбачено від 7 до 15 років позбавлення волі, та усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинене нею кримінальне правопорушення, перебуваючи на свободі, ОСОБА_4 матиме реальну можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду
Застосовуючи запобіжний захід тримання під вартою суд посилається і на ч. 1 ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої право кожного на життя охороняється законом.
Відповідно до ст. 178 КПК України суд враховує вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість можливого покарання за вчинений злочин до п'ятнадцяти років позбавлення волі, яке може бути призначено у разі визнання її винуватою, тому суд вважає, що перебування на волі ОСОБА_4 буде суперечити інтересам суспільства і є беззаперечною підставою для обрання їй запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Суд встановив, що ці ж самі підстави, враховані при обранні запобіжного заходу тримання під вартою є і відсутністю підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Суд не встановив наявність ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, на який слідчий посилається у клопотанні, оскільки він нічим об'єктивно не доведений, а тому на думку суду, це є припущенням слідчого без належного підтвердження доказами наявності такого ризику, тому ризик для обґрунтування при обранні запобіжного заходу, суд врахувати не може.
Суд не зазначає розміру можливої застави, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України ОСОБА_4 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення вчиненого із застосуванням насильства.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 196 КПК України, суд,
постановив :
клопотання слідчого слідчого відділення Перещепинського відділу поліції Новомосковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 задовольнити, застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід тримання під вартою до 14 лютого 2019 року.
Копію ухвали направити для виконання начальнику Дніпропетровської установи виконання покарань управління Держаної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№ 4)
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1