Справа № 1540/4551/18
17 грудня 2018 року Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ГУ ДМС України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області; зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області обміняти громадянці Соціалістичної республіки В'єтнам, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, посвідку на постійне проживання НОМЕР_2 від 24.05.2005 року, у зв'язку з досягненням 25-річного віку.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що звернулась до Овідіопольського РВ ГУ ДМС України в Одеській області із заявою про обмін посвідки у зв'язку з досягненням 25-річного віку, яка була направлена до ГУ ДМС України в Одеській області. При цьому, вона звернулась до спеціаліста ГУ ДМС України в Одеській області, проте у видачі посвідки їй було в усному порядку відмовлено, оскільки ГУ ДМС України в Одеській області не може знайти первинну справу щодо отримання нею дозволу на імміграцію в 2005 році. Таким чином, на думку позивача, відповідач своєю бездіяльністю порушує її право на обмін посвідки на постійне місце проживання у зв'язку з досягненням 25-річного віку.
Представником Головного управління ДМС України в Одеській області до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача вказує, що ОСОБА_2 звернулась із заявою про обмін посвідки у зв'язку з досягненням 25-річного віку. Перевіркою даних було з'ясовано, що журнал реєстрації дозволів на імміграцію та посвідок на постійне проживання на території України громадян В'єтнаму за період з 01.01.2002 року по 13.08.2012 року вилучено Хаджибеївським відділом міліції Суворовського району РВВС ГУ МВС України в Одеській області та ГУ ДМС України в Одеській області немає змоги знайти оригінал особової справи ОСОБА_2, що унеможливлює розгляд питання щодо обміну посвідки на постійне проживання в Україні ОСОБА_2 у зв'язку з досягненням 25-річного віку.
Позивачем до суду надано відповідь на відзив, в якому ОСОБА_2 вказує, що ГУ ДМС України в Одеській області не надано жодних доказів на підтвердження звернення до Хаджибеївського відділу міліції Суворовського району РВВС ГУ МВС України в Одеській області з вимогою повернути журнали реєстрації дозволів на імміграцію, що підтверджує бездіяльність працівників ГУ ДМС України в Одеській області. При цьому, в Порядку № 681 від 15.07.2013 року та ЗУ «Про імміграцію» жодного слова про журнал реєстрації дозволів на імміграцію та посвідок на постійне місце проживання на території України не вказано, а чітко визначено, що за результатами розгляду заяви протягом семи днів з дня подання всіх визначених Порядком документів Головою ДМС, а у разі його відсутності - заступником Голови ДМС чи начальником територіального органу або підрозділу ДМС чи його заступником приймається рішення про видачу або відмову у видачі посвідки.
Ухвалою суду від 01 жовтня 2018 року по справі № 1540/4551/18 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 20 листопада 2018 року, занесено до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті в порядку письмового провадження, згідно ч. 3 ст. 194 КАС України.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази, суд встановив, наступне.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, народилась в місті Одесі, про що в Книзі реєстрації народжень, 05.04.2005 року зроблено відповідний запис за № 12, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_3, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області (а.с. 9).
24 травня 2005 року ОСОБА_2 видано посвідку на постійне проживання НОМЕР_2, термін дії - безстроково (а.с. 11).
17 квітня 2018 року ОСОБА_2 звернулась до Овідіопольського РВ ГУ ДМС України в Одеській області із заявою про обмін посвідки у зв'язку з досягненням 25-річного віку, яку прийнято головним спеціалістом Овідіопольського РВ ГУ ДМС України в Одеській області Відінєєв Д.В. та зареєстровано за № 25-П (а.с. 48-49).
09 липня 2018 року ОСОБА_2 звернулась із заявою на ім'я начальника Головного управління ДМС України в Одеській області Погребняк О.Г., в якій просила повідомити причини невидачі посвідки на постійне проживання (а.с. 12).
16 липня 2018 року ОСОБА_2 повторно звернулась із заявою на ім'я начальника Головного управління ДМС України в Одеській області Погребняк О.Г., в якій просила повідомити причини невидачі посвідки на постійне проживання (а.с. 13).
Так, умови і порядок імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства визначені Законом України «Про імміграцію» № 2491-ІІІ від 07.06.2001 року, який набрав чинності з 07.08.2001 року (далі - Закон).
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про імміграцію» імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання; іммігрант - іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання.
Механізм оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання (далі - посвідки) іноземцям та особам без громадянства, які іммігрували в Україну на постійне проживання або прибули в Україну на тимчасове проживання, визначений Порядком оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 р. № 251.
Згідно п. 2 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, заяви для оформлення посвідок подаються іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, до територіальних органів або підрозділів ДМС за місцем проживання. Зразки заяв та порядок їх розгляду визначаються МВС. Для оформлення посвідки на постійне проживання разом із заявою подаються: 1) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред'явлення повертається), та його копія; 2) переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку; 3) копія рішення про надання дозволу на імміграцію; 4) квитанція про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати; 5) чотири фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра (на матовому папері); 6) копія виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі її наявності).
Відповідно до п. 9 Порядку № 251 строк дії посвідки на постійне проживання не обмежується. Посвідка на постійне проживання підлягає обміну в разі досягнення особою 25- і 45-річного віку.
Згідно п. 16 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, для обміну посвідки на постійне проживання в разі досягнення іноземцем та особою без громадянства 25- і 45-річного віку подаються документи, зазначені у підпунктах 1-4 і 6 пункту 15 цього Порядку. Зазначені документи іноземець та особа без громадянства подають не пізніше ніж через місяць після досягнення відповідного віку. У разі коли досягнення відповідного віку тягне за собою обмін паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, документи для обміну посвідки подаються не пізніше ніж через місяць після отримання нового паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства. Посвідка, обмін якої не проведено в зазначені строки, визнається недійсною.
Відповідно до пп. 1-4, 6 п. 15 вказаного Порядку для обміну посвідки подаються: заява, зразок якої встановлюється МВС; паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред'явлення повертається), та його копія; посвідка, що підлягає обміну; квитанція про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати; дві фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра (на матовому папері).
Згідно п. 11 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання № 251, за результатами розгляду заяви протягом семи днів (для оформлення посвідки на постійне проживання) або не більш як 15 днів (для оформлення посвідки на тимчасове проживання) з дня подання всіх визначених цим Порядком документів приймається рішення про видачу або відмову у видачі посвідки, яке затверджується Головою ДМС, а у разі його відсутності - заступником Голови ДМС чи начальником територіального органу або підрозділу ДМС чи його заступником. У заяві робиться відмітка про прийняте рішення або зазначаються причини відмови у видачі посвідки.
Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується відповідачем, 17.04.2018 року ОСОБА_2 звернулась до Овідіопольського РВ ГУ ДМС України в Одеській області із заявою про обмін посвідки у зв'язку з досягненням 25-річного віку, до якої додано ряд документів, передбачених Порядком № 251. Вказану заяву прийнято головним спеціалістом Овідіопольського РВ ГУ ДМС України в Одеській області Відінєєв Д.В. та зареєстровано за № 25-П (а.с. 48-49).
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДМС України в Одеській області протягом строку, визначеного Порядком оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання № 251, жодного рішення про видачу або відмову у видачі посвідки, за результатом розгляду заяви ОСОБА_2 від 17.04.2018 року не приймалось.
Крім того, ГУ ДМС України в Одеській області не повідомило ОСОБА_2 про причини не розгляду її заяви про обмін посвідки від 17.04.2018 року.
При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що журнал реєстрації дозволів на імміграцію та посвідок на постійне проживання на території України громадян В'єтнаму за період з 01.01.2002 року по 13.08.2012 року вилучено Хаджибеївським відділом міліції Суворовського району РВВС ГУ МВС України в Одеській області та ГУ ДМС України в Одеській області немає змоги знайти оригінал особової справи ОСОБА_2, що унеможливлює розгляд питання щодо обміну посвідки на постійне проживання в Україні ОСОБА_2 у зв'язку з досягненням 25-річного віку, оскільки Порядком оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання № 251 визначено, що рішення про видачу або відмову у видачі посвідки, приймається за результатами розгляду заяви протягом семи днів (для оформлення посвідки на постійне проживання) або не більш як 15 днів (для оформлення посвідки на тимчасове проживання) з дня подання всіх визначених цим Порядком документів.
Таким чином, станом на дату розгляду справи будь-яких дій щодо розгляду заяви ОСОБА_2 від 17.04.2018 року про обмін посвідки у зв'язку з досягненням 25-річного віку, відповідно до Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, Головним управлінням ДМС України в Одеській області вчинено не було.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка виразилась у неприйнятті рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_2 від 17.04.2018 року про обмін посвідки у зв'язку з досягненням 25-річного віку.
Разом з тим, позовні вимоги щодо зобов'язання Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області обміняти громадянці Соціалістичної республіки В'єтнам, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, посвідку на постійне проживання НОМЕР_2 від 24.05.2005 року, у зв'язку з досягненням 25-річного віку, є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У п. 29 рішення Європейського суду з прав людини по справі "Гарнага проти України" зазначено, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 6 вересня 2005 року у справі "Гурепка проти України" (Gurepka v. Ukraine), заява № 61406/00, п. 59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення у справі "Кудла проти Польщі" (&?у;…&?к;) [ВП], заява № 30210/96, п. 158, ECHR 2000-ХІ).
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Частиною 4 ст. 245 КАС України встановлено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Зі змісту вказаних правових норм вбачається, що відповідач, наділений дискреційними повноваженнями, тобто повноваженнями з певним ступенем свободи органу при прийнятті рішення, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення. А суди не мають право втручатися в дискреційні функції органів владних повноважень.
Суд може прийняти рішення про зобов'язання органу владних повноважень прийняти певне рішення, в разі, якщо можливість прийняття єдиного альтернативного рішення виключена судом.
Відповідно до п. 11 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання № 251, за результатами розгляду заяви протягом семи днів (для оформлення посвідки на постійне проживання) або не більш як 15 днів (для оформлення посвідки на тимчасове проживання) з дня подання всіх визначених цим Порядком документів приймається рішення про видачу або відмову у видачі посвідки, яке затверджується Головою ДМС, а у разі його відсутності - заступником Голови ДМС чи начальником територіального органу або підрозділу ДМС чи його заступником. У заяві робиться відмітка про прийняте рішення або зазначаються причини відмови у видачі посвідки.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами доказів, враховуючи неприйняття відповідачем рішення відповідно до Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання , порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, яка виразилась у неприйнятті рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_2 від 17.04.2018 року про обмін посвідки у зв'язку з досягненням 25-річного віку; зобов'язання Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області розглянути заяву ОСОБА_2 від 17.04.2018 року про обмін посвідки у зв'язку з досягненням 25-річного віку та прийняти рішення відповідно до Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 р. № 251. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При розподілі судових витрат суд враховує, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн., відповідно до квитанції № 33 -11916/1 від 06.09.2018 року (а.с. 3).
Таким чином, відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, з Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 слід стягнути судовий збір у розмірі 352,40 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1) до ГУ ДМС України в Одеській області (код ЄДРПОУ: 37811384, адреса місцезнаходження: вул. Преображенська, 44, м. Одеса, 65045) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, яка виразилась у неприйнятті рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_2 від 17.04.2018 року про обмін посвідки у зв'язку з досягненням 25-річного віку.
Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області розглянути заяву ОСОБА_2 від 17.04.2018 року про обмін посвідки у зв'язку з досягненням 25-річного віку та прийняти рішення відповідно до Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 р. № 251.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.
Суддя О.А. Левчук
.