Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
18 грудня 2018 року Справа № 642/5813/18 Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сагайдак В.В., розглянувши матеріали адміністративної справи №642/5813/18 за позовом ОСОБА_1 до слідчого СВ Холодногірського ВП ГУПН в Харківській області майор поліції Літкевич В'ячеслава Павловича, треті особи: Національне антикорупційне бюро України, ГУПН в Харківської області про визнання дій протиправними, визнання протиправним публічного звинувачення та зобов'язання утримуватись від вчинення певних дій, -
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Ленінського районного суду м. Харкова з позовом, в якому просить суд:
визнати протиправними дії слідчого СВ Холодногірського ВП ГУПН в Харківській області майор поліції Літкевича В'ячеслава Павловича (код ІПН НОМЕР_1), що полягають у поданні ним, як громадянином касаційної скарги від 18.06.2018 у справі №922/482/16 Господарського суду Харківської області, в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4;
визнати протиправним публічне звинувачення викладене у касаційній скарзі від 18.06.2018 р. щодо підробки ОСОБА_1 дозволу на продаж приміщення;
зобов'язати слідчого СВ Холодногірського ВП ГУПН в Харківській області майор поліції Літкевича В'ячеслава Павловича (код ІПН НОМЕР_1) утримуватись від дій, що суперечать КПК України та Конституції України.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 25.10.2018 р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Літкевич В'ячеслава Павловича, третя особи Національне антикорупційне бюро України, ГУПН в Харківської області, про визнання дій противоправними та зобов'язання утримуватись від вчинення певних дій передано до провадження Окружному адміністративному суду м. Харкова.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з &? ;…&g ; питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів &?р;…&gу;". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Судом з матеріалів справи встановлено, що СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у рамках кримінального провадження №12014220480005889 від 05.11.2014, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч 3 ст. 190, ч. 2 ст. 185 КК України.
Вказане кримінальне провадження внесено до ЄРДР за зверненням потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Досудовим розслідуванням встановлено, що директор ТОВ «Пульсар- 92» (засновниками якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_4.) - ОСОБА_1, яка відповідно до Статуту підприємства, угоди, що перевищують вартість 30000 доларів США, має укладати лише за наявності дозволу засновників підприємства реалізувала 7 жовтня 2014 року , підробивши такий дозвіл, не житлові приміщення першого поверху «26-а-26с в літ В-1», загальною площею 852,3 кв. м., які розташовані по АДРЕСА_1 за заниженою вартістю - ТОВ «Геронтісса і К» (підприємство змінювало назву - ТОВ «Пульсар 92 плюс», ТОВ «НВП Авангард плюс»), власником якого також є ОСОБА_1
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача(ст. 4 КАС України).
При цьому, термін "суб'єкт владних повноважень", відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак не кожен спір за участю суб'єкта владних повноважень є публічно-правовим.
Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язковість суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу, зокрема, цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом", у розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції.
З огляду на зміст позову та позовних вимог, документів, що надані до матеріалів справи, суд зазначає, що жодна із сторін не є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України та даний спір не є публічно-правовим.
Відповідачем - слідчим СВ Холодногірського ВП ГУПН в Харківській області майор поліції Літкевич В.П. у спірних правовідносинах не здійснювались владні управлінські функції.
Відтак зазначену позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Приписами ч. 1 ст. 3 КПК України встановлено що досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Слідчий - службова особа органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань, органу Державної кримінально-виконавчої служби України, підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.
Згідно з ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, передбачені пунктами 5 та 6 частини першої цієї статті.
Згідно з ч. 2 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.
Роз'яснити позивачу, що частина вимог про визнання дій протиправними та зобов'язання утримуватись від вчинення певних дій підлягає розгляду в порядку кримінального судочинства.
При цьому, у статті 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.
Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред'явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина перша статті 277 ЦК України).
Частина позовних вимог про визнання протиправним публічного звинувачення підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
При цьому суд зазначає, що повернення справи на розгляд Ленінського районного суду м. Харкова має відбутися задля забезпечення права позивача на належний судовий захист тим судом, який повноважний розглянути справу, а отже відповідає визначенню "суду, встановленого законом".
Наслідком порушення юрисдикції (підсудності) є скасування рішення суду з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю згідно вимогам ч. 1 ст. 318 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 20, 29, 30 КАС України, суд -
Справу №642/5813/18 за позовом ОСОБА_1 до слідчого СВ Холодногірського ВП ГУПН в Харківській області майор поліції Літкевич В'ячеслава Павловича, треті особи: Національне антикорупційне бюро України, ГУПН в Харківської області про визнання дій протиправними, визнання протиправним публічного звинувачення та зобов'язання утримуватись від вчинення певних дій - передати на розгляд до Ленінського районного суду м. Харкова.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали виготовлено 18 грудня 2018 року.
Суддя Сагайдак В.В.