ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.11.2018Справа № 910/13261/18
За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова Компанія "Добробут та захист"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"
про зворотну вимогу (регрес) по відшкодуванню шкоди 2 765,96 грн.,завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди
суддя Мельник В.І.
за участю секретаря судового засідання Федорової О.В.
Представники сторін:
від позивача - Павлюк В.С., представник
від відповідача - не з?явився
Суть спору:
Товариство з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ДОБРОБУТ ТА ЗАХИСТ" подало на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" про стягнення 2765,96 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2018 порушено провадження у справі № 910/13261/18 та призначено підготовче засідання на 05.11.2018.
23.10.2018 відділом діловодства суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб отримано заяву про вступ у праву третьою особою.
В підготовче судове засіданні 05.11.2018 представник позивача з?явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
В підготовче судове засідання 05.11.2018 представник відповідача з?явився, надав свої усні пояснення.
В судовому засіданні 05.11.2018 закінчено підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи №910/13261/18 по суті на 30.11.2018, про що постановлено ухвалу.
В судове засідання 30.11.2018 представник позивача з'явився, надав суду усні пояснення у справі, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судове засідання 30.11.2018 представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 30.11.2018 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом з'ясовано наступне.
31.08.2017 між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ДОБРОБУТ ТА ЗАХИСТ» та громадянкою ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №17-1-1001329, відповідно до умов якого було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією транспортного засобу Volkswagen Touareg, д.н.з. НОМЕР_1.
25.01.2018 на бульварі ОСОБА_3 87/12 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Volkswagen Touareg, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5
Учасники дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідно до п. 33.2 та 33 ЗУ « Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» спільно склали повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
Відповідно до Звіту про оцінку вартості збитків, спричини енних пошкодженням транспортного засобу №45/2215 від 11.03.2018 вартість матеріального збитку, нанесеному автомобілю НОМЕР_3, становить 5526,31 грн.
Відповідно до страхового акту №008/03/18 від 20.03.2018, позивачем було прийнято рішення про виплату страхувальнику страхового відшкодування в розмірі 5308,00 грн.
Цивільно -правова відповідальність водія автомобіля НОМЕР_2 на моменту дорожньо-транспортної пригоди застрахована в Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна».
17.04.2018 позивачем на адресу відповідача було направлено претензію з вимогою відшкодувати шкоду в розмірі страхової виплати 5308,00 грн.
25.04.2018 відповідно до платіжного доручення №15325 відповідачем було перераховано грошові кошти в розмірі 2654,00 грн.
Позивач зазначив, що станом на день слухання справи відповідачем страхове відшкодування в повному розмірі (страхова виплата 5308,00 грн.) відповідачем не сплачено.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Відповідно до п.1 ст.1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Таким чином, підставою вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги.
Враховуючи вище зазначене суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення страхового відшкодування в розмірі 2564,00 грн.
Крім суми страхового відшкодування позивач просить суд стягнути із відповідача пеню в розмірі 186,15 грн. та 3% річних в розмірі 15,81 грн.
Відповідно до приписів п. 36.5 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Враховуючи вище зазначене суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі
Статтею 625 ЦК встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Частиною 2 цієї статті передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом стст.524 та 533 ЦК, грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання щодо сплати коштів.
Статтею 979 ЦК встановлено, що в разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхувальнику грошову суму (страхову виплату).
Таким чином, правовідношення, в якому страховик у разі настання страхового випадку зобов'язаний здійснити страхову виплату, є грошовим зобов'язанням. А правовідношення щодо відшкодування шкоди в порядку регресу, які склалися між сторонами у справі, котра розглядається, також є грошовим зобов'язанням.
Cтаття 625 ЦК розміщена в розділі «Загальні положення про зобов'язання» кн.5 ЦК, а тому визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання й поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань.
Відповідно до ст.509 ЦК зобов'язання виникають із підстав, установлених ст.11 ЦК.
Згідно з ст.11 ЦК підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
Таким чином, грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема й факту завдання майнової шкоди іншій особі.
Враховуючи вище викладене вимога позивача щодо стягнення 3% річних в розмірі 15,81 грн. підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-
1. Задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
2. Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 62, ідентифікаційний код 20782312) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ДОБРОБУТ ТА ЗАХИСТ» (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, буд. 24/11-13В, ідентифікаційний код 31571133) страхове відшкодування в розмірі 2564 (дві тисячі п'ятсот шістдесят чотири) грн., пеню в розмірі 186 (сто вісімдесят шість) грн. 15 коп., 3 % річних в розмірі 15 (п'ятнадцять) грн. 81 коп., судовий збір в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.
3. Видати наказ.
Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 05.12.2018.
Суддя В.І. Мельник