Провадження № 22-ц/0430/736/18 Справа № 2-793/11 Суддя у 1-й інстанції - Хлистуненко О.В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.
11 грудня 2018 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Зубакової В.П.
суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.
секретар судового засідання - Голуб О.О.
сторони:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Комунальне підприємство телерадіокомпанія «Рудана»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 07 серпня 2018 року, яка ухвалена суддею Хлистуненко О.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області (відомості про дату повного складення судового рішення матеріали справи не містять), -
У лютому 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства телерадіокомпанія «Рудана» про затримку розрахунку заробітної плати.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 07 серпня 2018 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду,у зв'язку з повторною неявкою позивача у судове засідання.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду та направити справу для подальшого розгляду до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу, але іншому судді. Не погоджуючись з ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 07 серпня 2018 року, зазначає що не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Заслухавши суддю-доповідача, ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства телерадіокомпанія «Рудана» про затримку розрахунку заробітної плати без розгляду, суд першої інстанції керувався п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України й виходив з того, що позивач ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, повторно не з'явився в судове засідання.
Однак, на думку колегії суддів, такого висновку суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до ст.1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
В силу ст.13 розділу І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Ключовими принципами цієї статті є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Так, у справі Delcourt v. Belgium, Європейський суд з прав людини зазначив, що „у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".
У справі Bellet у. France Європейський суд з прав людини зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії. які становлять втручання у її права".
Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін.
Частина 5 ст. 223 ЦПК України зазначає, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України).
Неявка у судове засідання - це відсутність особи в залі судового засідання під час розгляду справи, незалежно від причин, або залишення зали судового засідання.
Законодавець передбачив право осіб, які беруть участь у справі, брати участь у судових засіданнях, а також гарантії реалізації цього права. Це право витікає з вимог таких принципів цивільного судочинства, як змагальність, диспозитивність, процесуальна рівноправність сторін, демократизм, законність тощо.
Аналізуючи вищевикладені норми міжнародного права та положення ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що підставою для залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання є наявність у сукупності таких обставин: належне повідомлення позивача про час та місце розгляду справи та його повторна, тобто двічі поспіль, неявка у судове засідання у призначений для розгляду справи час без поважних на те причин або неповідомлення ним причин неявки.
Згідно ч.3 ст. 128 ЦПК судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 ЦПК України, судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.
Із матеріалів справи вбачається, що цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства телерадіокомпанія «Рудана» про затримку розрахунку заробітної плати на розгляді у суді першої інстанції перебуває тривалий час, а саме з 14 лютого 2008 року, та за цей час по справі було призначено безліч судових засідань, однак, зважаючи на те, що підставою для залишення позовної заяви без розгляду стала неявка позивача ОСОБА_1 у судові засідання, призначені на 20 червня 2018 року та 07 серпня 2018 року, колегія суддів, враховуючи вимоги ст. 367 ЦПК України, перевіряє наявність правових підстав для залишення позову без розгляду та добросовісність ставлення позивача до своїх процесуальних обов'язків, виключно в межах цих судових засідань.
Матеріалами справи підтверджено, що у судове засідання, призначене на 20 червня 2018 року, позивач ОСОБА_1 не з'явився, повідомлення повернулось до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 180), розгляд справи було відкладено до 07 серпня 2018 року, на яке позивач ОСОБА_1 також не з'явився, повідомлення повернулось до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що не є належним повідомленням в розумінні ст.130 ЦПК України (а.с. 188-189), в зв'язку з чим колегія суддів приймає до уваги доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1, щодо його неналежного повідомлення про час та місце розгляду справи.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд не забезпечив належної організації судового розгляду справи та порушив право ОСОБА_1 на доступ до правосуддя, закріплене в статті 6 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України, у зв'язку з чим ухвалу суду необхідно скасувати і направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, ст. ст. 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 07 серпня 2018 року скасувати та направити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства телерадіокомпанія «Рудана» про затримку розрахунку заробітної плати до суду першої інстанції для подальшого розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 17 грудня 2018 року.
Головуючий:
Судді: