Провадження № 11-кп/803/261/18 Справа № 212/5796/16-к Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
06 грудня 2018 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого (в режимі
відеоконференції) ОСОБА_8
розглянувши у закритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження №12016040230000420 за апеляційними скаргами прокурора Криворізької місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_8 та в його інтересах захисника ОСОБА_7 на вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 серпня 2018 року щодо
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1)21.01.2004 року Казанківським районним судом Миколаївської області за ч. 4 ст. 152, ч.2 ст. 153, ч.3 ст. 187, ст. 70 КК України до покарання у виді 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
2)21.11.2005 року Арбузинським місцевим судом Миколаївської області за ст. ст. 391, 71 КК України до покарання у виді 10 років позбавлення волі, звільнився 20 листопада 2015 року по відбуттю покарання,
обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 6, 10 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 152, ч. 3 ст. 153, ч. 4 ст. 187 КК України,
Вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 серпня 2018 року ОСОБА_8 визнано винним в скоєнні злочинів, передбачених п. 6, 10 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 152, ч. 3 ст. 153, ч. 4 ст. 187 КК України та призначено йому покарання:
за п.п. 6, 10 ч. 2 ст. 115 КК України - довічне позбавлення волі з конфіскацією майна;
за ч. 4 ст. 152 КК України - 15 (п'ятнадцять) років позбавлення волі;
за ч. 3 ст. 153 КК України - 15 (п'ятнадцять) років позбавлення волі;
за ч. 4 ст. 187 КК України - 15 (п'ятнадцять) років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворих покарань довічним позбавленням волі визначено ОСОБА_8 остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_8 ухвалено рахувати з 14 липня 2016 року, зарахувавши у строк покарання період часу попереднього ув'язнення з 14 липня 2016 року по 20 червня 2017 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року по 13 серпня 2018 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Судом також вирішено долю речових доказів та питання розподілу процесуальних витрат.
Вироком суду ОСОБА_8 визнано винним у тому, що він вранці 10.07.2016 року, будучи особою, раніше судимою за розбій, гостро потребуючи на гроші для задоволення власних потреб, унаслідок відсутності постійного джерела засобів існування, достовірно знаючи про те, що його знайома ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , одиноко мешкає в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , у приміщенні якої може зберігати гроші та інше цінне майно, вирішив вчинити розбійний напад на ОСОБА_10 , поєднаний з проникненням до її житла та подальшим умисним вбивством останньої, вчиненим з корисливих мотивів.
При цьому ОСОБА_8 під час виникнення у нього вказаного злочинного умислу об'єктивно розумів, що ОСОБА_10 унаслідок фізичної слабкості та самотнього образу життя, нездатна чинити належного опору його протиправному посяганню та розраховувати на допомогу сторонніх осіб.
Для здійснення задуманого злочину вранці цього ж дня, приблизно об 11-05 годині, ОСОБА_8 прибув до квартири за вказаною адресою, розташованої на 8-му поверсі будинку АДРЕСА_3 та, постукавши у вхідні двері квартири АДРЕСА_4 , під вигаданим приводом спраги попрохав у ОСОБА_10 попити.
Після того як ОСОБА_10 , будучи необізнаною у злочинних намірах ОСОБА_8 унаслідок їх попередніх довірливих відносин, відчинила вхідні двері свого помешкання, ОСОБА_8 протиправно проник до даного житла.
ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинний умисел, знаходячись в коридорі квартири АДРЕСА_5 , діючи умисно, з метою незаконного заволодіння майно ОСОБА_10 шляхом розбою та подальшого її умисного вбивства, з корисливих мотивів, приблизно об 11-10 годині 10.07.2016 напав на потерпілу ОСОБА_10 та, застосовуючи до неї насильство, небезпечне для життя та здоров'я, почав завдавати ОСОБА_10 численних ударів в ділянки голови та обличчя, чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді: синця навколо правого ока, спинки носа, садна правого лобового пагорба, крововиливи слизової оболонки верхньої та нижньої губи, крововилив у червону обвідку правого кута рота.
Одразу ж після цього, ОСОБА_8 , продовжуючи діяти із корисливих спонукань, застосовуючи до потерпілої ОСОБА_10 насильство, небезпечне для її життя та здоров'я, почав умисно здавлювати рукою шию потерпілої - життєво-важливий орган людини, вимагаючи від ОСОБА_10 прослідувати з ним до приміщення кімнати зазначеного помешкання.
Сприймаючи протиправні дії ОСОБА_8 як реальну загрозу для свого життя та здоров'я, потерпіла ОСОБА_10 виконала його протиправні вимоги та разом з ним прослідувала до приміщення кімнати квартири АДРЕСА_5 .
Знаходячись у зазначеній кімнаті, ОСОБА_8 , діючи з метою придушення можливого опору зі сторони ОСОБА_10 повалив її на диван та примусово завівши руки потерпілої за спину, умисно зв'язав кисті її рук електричним дротом, підшуканої у квартирі праски.
В цей же час у ОСОБА_8 , який впевнився у відсутності у житлі ОСОБА_10 будь-яких перешкод його злочинному посяганню, раптово виник умисел, направлений на насильницьке задоволення з потерпілою ОСОБА_10 проти її волі, своєї статевої пристрасті, як у формі природних статевих зносин, так і неприродним способом.
Для полегшення здійснення задуманих злочинів ОСОБА_8 вирішив остаточно знерухомити ОСОБА_10 з метою запобігання можливим спробам чинити активний опір чи кликати на допомогу.
З цією метою ОСОБА_8 на полочках шафи, встановленої в приміщені кімнати квартири АДРЕСА_5 , знайшов рушник, ганчірку і мотузку, та таким чином підшукав собі знаряддя злочинів.
Використовуючи зазначені засоби, ОСОБА_8 виготовив зі знайдених рушника та ганчірки петлі, якими затяг шию потерпілої ОСОБА_10 , а з підшуканої мотузки виготовив ковзаючу петлю, якою також затяг шию потерпілої, вивівши вільні кінці мотузки через задню поверхню тулубу до раніше зв'язаних кистей рук, де зафіксував мотузку в області передпліч потерпілої ОСОБА_10 , в такий спосіб, що при рухах потерпілої, розрахованих на вивільнення верхніх кінцівок мотузки, відбувалося затягування ковзаючої глухої петлі на шиї.
Після цього ОСОБА_8 , здійснюючи свої злочинні наміри, направлені на зґвалтування потерпілої ОСОБА_10 , усвідомлюючи, що остання унаслідок застосованого до неї насильства, будучи зв'язаною, не в змозі чинити йому активний опір, стягнув з потерпілої ОСОБА_10 нижню білизну та приблизно об 11-25 годині 10.07.2016, повторно, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 153 КК України, проти волі потерпілої ОСОБА_10 здійснив з нею на дивані, встановленому в кімнаті квартири АДРЕСА_5 , природні статеві зносини, спричинивши їй тілесні ушкодження у вигляді садна слизової піхви.
Одразу ж після цього, ОСОБА_8 , продовжуючи свої злочинні дії, направлені на насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, повторно, будучи особою яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 152 КК України, приблизно об 11-35 годині 10.07.2016 на тому ж дивані, встановленому в приміщенні кімнати квартири за вищевказаною адресою, проти волі потерпілої ОСОБА_10 здійснив з нею неприродні статеві зносини у формі аногенітального контакту, в процесі якого спричинив ОСОБА_10 тілесні ушкодження у вигляді садна та розривів анусу, унаслідок чого потерпіла здійснила мимовільний акт дефекації.
Скоївши злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, ОСОБА_8 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на незаконне заволодіння чужим майном шляхом розбою, залишивши потерпілу лежати зв'язаною на тому ж дивані, обшукав приміщення квартири АДРЕСА_5 , де виявив та незаконно заволодів майном потерпілої ОСОБА_10 , а саме: виробами з золота вартістю на 10.07.2016 згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2224 від 20.09.2016 14582,6 гривень (вартість 1 г золота на момент вчинення злочину складає 1108,1 гривень): золотою каблучкою 585 проби вагою 1,4 г вартістю 1551,34 гривень; двома золотими сережками 585 проби вагою кожної 0,95 г та 0,98 г (загальною вагою 1,93 г), вартістю 2138,63 гривень; золотим ланцюжком 585 проби вагою 6,45 г вартістю 7147,25 гривень; золотою підвіскою 585 проби вагою 3,38 г вартістю 3745,38 гривень; грошовими коштами у сумі 10000 гривень, що знаходилися на банківському рахунку належної ОСОБА_10 банківської платіжної картки ПАТ КБ «ПриватБанк».
При цьому під час незаконного заволодіння зазначеними золотими виробами та банківською платіжною карткою, ОСОБА_8 , діючи з корисливих спонукань з метою протиправної наживи за рахунок чужого майна, застосовуючи погрози та фізичне насильство до потерпілої ОСОБА_10 , дізнався від неї персональний ідентифікаційний номер - код (ПІН-код) до викраденої банківської картки. У подальшому ОСОБА_8 в період часу з 13-50 години до 13-52 години 10.07.2016 через банкомат, встановлений за адресою: пр. 200-Річчя Кривого Рогу, 5 в Саксаганському районі м. Кривого Рогу, використовуючи викрадену банківську платіжну картку ПАТ КБ «ПриватБанк» та отриману інформацію про ПІН-код даної картки, зняв з банківського рахунку ОСОБА_10 готівкові кошти у сумі 10000 гривень.
Після незаконного заволодіння майном ОСОБА_10 , вчиненого шляхом розбою, ОСОБА_8 , діючи з метою доведення до кінця свого єдиного умислу, направленого на заподіяння ОСОБА_10 смерті з корисливих мотивів, поєднаного зі зґвалтуванням потерпілої та задоволенням з нею статевої пристрасті неприродним способом, насильно перемістив зв'язану ним потерпілу ОСОБА_10 з приміщення кімнати до коридору квартири АДРЕСА_5 , де поваливши її обличчям на підлогу, насів на задню поверхню тулубу потерпілої ОСОБА_10 та приблизно об 12-10 години 10.07.2016, почав умисно на протязі декількох хвилин стискати органи шиї потерпілої, раніше накинутою їй на шию ковзаючою петлею, виготовленою з підшуканої в квартирі мотузки, перекриваючи доступ повітря до органів дихання, та утримував таким чином потерпілу ОСОБА_10 до тих пір, поки остання померла на місці злочину в результаті механічної асфіксії при удавленні.
Таким чином, в результаті протиправних дій ОСОБА_8 потерпілій ОСОБА_10 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді:
позиційної асфіксії - у вигляді неприродної специфічної пози трупа, яка нагадує позу «ластівка», «диба». Ковзаюча глуха петля на шиї з мотузки, яка проходить по задній поверхні тулуба у вигляді натягнутої струни до зав'язаних кистей, мотузка фіксована в області передпліч таким чином, що відбувається затягування ковзаючої глухої петлі на шиї при спробах вивільнення верхніх кінцівок. Заведення зігнутих в ліктях, зв'язаних електричним дротом верхніх кінцівок потерпілої за спину. Крововиливи у грудинно-ключично-сосцевидні м'язи, в капсулу грудино ключичних суглобів, капсули правого та лівого плечових суглобів. Странгуляційні борозни зап'ястків;
странгуляційної асфіксії - дві петлі на шиї з ганчірок, одна петля з ганчірки рожевого кольору синтетичної, петля обмотана навколо шиї нещільно, інша петля з рушника льняного біло-зелено-рожевого кольору зав'язана на подвійний вузол, петля щільно стискає шкіру шиї. На шиї трупа у верхній третині відповідно рушнику замкнена рівномірно виражена горизонтальна м'яка странгуляційна борозна. Відповідно розташуванню ковзаючої глухої петлі у середній третині шиї виявлена замкнена, нерівномірно виражена косо-нисхідна странгуляційна борозна, яка переходить на задню поверхню груді. Крововиливи у м'які тканини шиї, двостороннє ушкодження верхніх ріжків щитовидного хряща у вигляді повного згинального перелому верхнього лівого ріжка та повного розгинального правого;
синця лівого ліктя, синця навколо правого ока, спинки носа, садна правого лобового пагорба, крововиливи слизової оболонки верхньої та нижньої губи, крововилив у червону обвідку правого кута рота;
садна слизової піхви;
садна та розривів анусу.
Згідно висновків судово-медичної експертизи трупу № 1289 від 01.08.2016 та додаткової судово-медичної експертизи трупу № 1289/1 від 12.08.2016 виявлені у потерпілої ОСОБА_10 тілесні ушкодження у вигляді: ушкоджень в області голови, синця навколо правого ока, синця спинки носа, садна правого лобового пагорба, крововиливів у слизову оболонку верхньої та нижньої губи, крововиливу у червону обвідку правого кута рота, у вигляді синця лівого ліктя, садна піхви, садна та розривів анусу, які за своїм характером відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень за ознакою тривалості розладу здоров'я; ушкодження, які входять до комплексу странгуляційної та позиційної асфіксії, за своїм характером відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення та перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку зі смертю потерпілої ОСОБА_10 , що настала приблизно о 12-15 годині 10.07.2016 в приміщенні квартири АДРЕСА_5 , в результаті механічної асфіксії при удавлені.
ОСОБА_8 , довівши свій єдиний злочинний умисел до кінця, залишив потерпілу ОСОБА_10 мертвою в приміщенні квартири за вищевказаною адресою та з місця вчинення злочину пішов, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив рідному брату ОСОБА_10 - потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 24582,6 гривні.
В апеляційних скаргах:
- прокурор просить вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.08.2018 року відносно ОСОБА_8 - змінити, включити до мотивувальної частини вироку відомості, які в порядку передбаченому ст.67 КК України обтяжують вину обвинуваченого, а саме, рецидив злочинів; до резолютивної частини вироку відомості щодо конфіскації всього майна, яке є власністю засудженого.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що суд першої інстанції, ухвалюючи вирок, у мотивувальній частині не вказав як обтяжуючу обставину рецидив злочинів, в саме те, що ОСОБА_8 був засуджений 21.11.2005 року Арбузинським місцевим судом Миколаївської області за ст. ст. 391, 71 КК України до покарання у виді 10 років позбавлення волі, що в свою чергу є порушенням встановлених кримінально - процесуальним законодавством вимог до складення процесуальних документів, в зв'язку з чим вважає, що обвинувальний вирок стосовно ОСОБА_8 має бути змінений у зв'язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону, а саме до мотивувальної частини необхідно включити обтяжуючу вину обставину - рецидив злочинів.
Також зазначає, що суд, ухвалюючи вирок, у резолютивній частині не вказав, чиє саме майно підлягає конфіскації, та не конкретизував, все, чи частина майна, яке є власністю засудженого, підлягає конфіскації, що в свою чергу є порушенням встановлених кримінально - процесуальним законодавством вимог до складення процесуальних документів, в зв'язку з чим вважає, що обвинувальний вирок стосовно ОСОБА_8 має бути змінено шляхом конкретизації у резолютивній частині вироку додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.
- обвинувачений ОСОБА_8 та в його інтересах захисник ОСОБА_7 не погодилися з даним рішенням суду. В своїх апеляційних скаргах, які є аналогічними за своїми доводами та вимогами, вважають вирок незаконним й необґрунтованим, та просять його скасувати у зв'язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог апелянти посилаються на те, що під час допиту у судовому засіданні судово - медичного експерта ОСОБА_12 чіткої відповіді на зазначене запитання отримано не було, але в задоволенні клопотання про призначення судової медико - криміналістичної експертизи було відмовлено, у зв'язку з начебто узгодженістю доказів, доданих до матеріалів кримінального провадження, тобто суд першої інстанції всупереч вимогам та основним засадам КПК України, не сприяв змагальності сторін, а також повноті та всебічності судового розгляду.
Засуджений ОСОБА_8 неодноразово заявляв клопотання про додатковий допит свідка ОСОБА_13 , однак суд категорично відмовлявся допитувати зазначеного свідка, посилаючись на той факт, що він був допитаний слідчим суддею в порядку ст.. 225 КПК України. Однак сторона захисту вважає, що висновки судово - медичних експертиз трупа, пояснення судово - медичного експерта ОСОБА_12 , та покази свідків ОСОБА_13 та свідка ОСОБА_14 , не узгоджуються між собою, оскільки смерть потерпілої ОСОБА_15 настала пізніше, ніж засуджений ОСОБА_8 зустрів свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Так, відповідно до вироку суду першої інстанції, а саме посилання на допит (в порядку ст..225 КПК України) свідка ОСОБА_13 , останній пояснив, що він разом з його подругою ОСОБА_14 зустріли ОСОБА_8 , приблизно о 12 годині 00 хвилин 10.07.2018 року. Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що разом з ОСОБА_13 зустріла ОСОБА_8 , о 10 годині 45 хвилин. Відповідно до висновків судово - медичних експертиз та пояснень судово - медичного експерта ОСОБА_12 смерть потерпілої ОСОБА_15 настала в проміжок часу з 11 години 59 хвилин по 15 годину 59 хвилин.
Під час судового розгляду за клопотанням сторони захисту була призначена та проведена судово - портретна експертиза, відповідно до висновків якої, неможливо ідентифікувати особу, зображену на фотознімках з банкомату, де використовували платіжну картку потерпілої ОСОБА_15 .
Ухвалюючи вирок, суд першої інстанції, посилається на протоколи огляду речових доказів, протоколи вилучення речових доказів, вирішує питання речових доказів, але на наявність чи відсутність речових доказів в матеріалах кримінального провадження, а також безпосереднього їх дослідження у судовому засіданні не посилається, оскільки речові докази досліджені не були, про що зазначалось стороною захисту під час судових дебатів.
Крім того, в своїй апеляції захисник ОСОБА_7 вказує на те, що при призначенні покарання ОСОБА_8 судом першої інстанції порушені правила ст..70 КК України, а саме взагалі не взято до уваги вирок Центрально - міського районного суду м. Кривого Рогу від 30.10.2017 року у вчиненні кримінального правопорушення передбачених ч.2 ст.185 КК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію сторони обвинувачення та просив її задовольнити, а апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника - залишити без змін, пояснення захисника ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_8 , які, кожен окремо, підтримали апеляційні скарги сторони захисту, та просили їх задовольнити, а апеляцію прокурора залишити без задоволення, перевіривши матеріали провадження в межах апеляцій, обговоривши їх доводи, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Виходячи з вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів перевіряє судове рішення в межах поданих апеляційних скарг.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Судом першої інстанції повністю враховано і п. 65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом».
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як вбачається з вироку, судом першої інстанції вказані вимоги закону були дотримані.
Суд першої інстанції, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до вимог ч. 1 ст. 337 КПК, згідно з якими судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Судом чітко дотримано ст. 17 ЗУ від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», де передбачено, що при розгляді справ суду застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Посилання в апеляційних скаргах сторони захисту на те, що судове слідство у справі проведено неповно і необ'єктивно, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджені зібраними у ній доказами, є необґрунтованими.
Матеріалами провадження з'ясовано, що судове слідство у ньому проведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, таких порушень цього закону, котрі були б суттєвими і тягли за собою скасування вироку, у справі не допущено.
Як свідчать наявні в кримінальному провадженні докази, у показаннях, даних під час судового розгляду справи, ОСОБА_8 вину в скоєнні інкримінованих злочинів не визнав, але, незважаючи на це, суд присяжних цілком законно дійшов висновку, з яким повністю погоджується й колегія суддів, що вина ОСОБА_8 в повному обсязі знайшла своє підтвердження сукупністю зібраних та досліджених в ході судового слідства доказів, а заперечення сторони захисту проти звинувачення детально розглядалися судом першої інстанції і були обгрунтовано та вмотивовано спростовані наведеними у вироку доказами.
Так, вироком суду ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 6,10 ч. 2 ст. 115 КК України - умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, з корисливих мотивів, поєднане із зґвалтуванням та насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним шляхом; ч. 4 ст. 152 КК України - зґвалтування, тобто статевих зносин із застосуванням фізичного насильства та погрози його застосування, вчиненого повторно особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 153 КК України, що спричинило особливо тяжкі наслідки; ч. 3 ст. 153 КК України - задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства та погрози його застосування, вчиненого повторно, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 152 КК України, що спричинило особливо тяжкі наслідки; ч. 4 ст. 187 КК України - розбою - нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу та погрозою застосування такого насильства, вчиненого особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаного з проникненням у житло та із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні зазначеного злочину за вказаних у вироку обставин та кваліфікація його дій за ознаками п.п. 6, 10 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 152, ч. 3 ст. 153, ч. 4 ст. 187 КК України ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні та правильно оцінених судом доказах, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджені розглянутими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами і, зокрема, даними, що містяться в показаннях потерпілого, свідків, експерта та даними досліджених в судовому засіданні документів. Будь-яких підстав, які б викликали сумнів в наданих поясненнях перевіркою матеріалів провадження не виявлено. Оскільки наведені докази зібрані у встановленому законом порядку і узгоджуються між собою, підстав піддавати сумніву їх достовірність та допустимість колегія суддів не вбачає.
Визнаючи ОСОБА_8 винним у вчиненні інкримінованих злочинів, суд навів переконливі судження в обґрунтування цього висновку.
Зокрема, суд присяжних обґрунтовано поклав в основу вироку свідчення потерпілого ОСОБА_11 , який в судовому засіданні пояснив, що він є братом потерпілої ОСОБА_10 , яка працювала старшою медичною сестрою в пологовому будинку, не заміжня, дітей не мала, мешкала одна в малосімейці близько 10 років, кому належить ця квартира йому невідомо, ключів від дверей квартири ОСОБА_10 в нього не було. 11 липня 2016 року йому зателефонували подруги сестри та повідомили, що ОСОБА_10 не відповідає на їхні дзвінки, він одразу не відреагував, оскільки був після роботи. Через деякий час йому знову зателефонували та повідомили, що ОСОБА_10 не відчиняє двері квартири, але за дверима чутно як дзвонить телефон. Після чого він захвилювався та поїхав до ОСОБА_10 додому, там вже були працівники поліції, двері ніхто не відчиняв, він чув як дзвонить телефон в квартирі, а тому надав дозвіл на відчинення дверей. Двері були зламані у його присутності та працівників поліції, але яка служба відчиняла двері квартири йому не відомо. В квартирі був безлад, він побачив, що його сестра - ОСОБА_10 лежала на підлозі обличчям донизу, її руки були зв'язані позаду, на шиї була мотузка, обличчя було замотане рушником, білизни на ОСОБА_10 не було, на дивані були калові маси. Також зазначив, що в квартирі сестри ОСОБА_10 він був останній раз десь у 2004 році, що зникло він не знає, однак вказав, що зникли золоті вироби: сережки, каблучка, підвіска у виді слона. Останній раз бачив сестру за два тижні до події у матері, а його дружина спілкувалася по телефону напередодні ввечері та зранку, під час розмови сестра розповіла його дружині як вона ( ОСОБА_10 ) провела вечір з подругами, після чого в цей же день вранці на дзвінки вже не відповідала. Крім того, пояснив, що йому не відомо про будь-які відносини сестри з обвинуваченим, та будь-які приватні стосунки сестри з чоловіками, з сестрою близько спілкувалася його дружина.
Зазначені покази узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_16 , яка в суді пояснила, що вона дружина ОСОБА_11 , з потерпілою ОСОБА_10 у неї були родинні та дружні відносини, спілкувалися з нею кожного дня, знайомі понад 10-15 років. ОСОБА_10 була незаміжня, дітей у неї не було, працювала у пологовому будинку, вона була повністю присвячена роботі, мешкала у АДРЕСА_3 на восьмому поверсі, точну адресу назвати не може, була один раз у квартирі в 2014 році допомагала робити ремонт, квартира належала на праві користування ОСОБА_10 . Також показала, що ввечері 10 липня 2016 року о 23-00 годині її чоловікові зателефонувала подруга ОСОБА_10 та запитала чи дзвонила ОСОБА_10 , на що вона ( ОСОБА_16 ) відповіла, що дзвонила лише о 08-00 год. запитати про матір, оскільки остання не могла до неї додзвонитися. Розмова була недовгою, ОСОБА_10 розповіла про гарно проведений напередодні вечір з подругами та вдень планувала займатися роботою, до себе в гості нікого не чекала. Ввечері вона ОСОБА_10 не телефонувала, оскільки остання рано лягала відпочивати. Через деякий час 10 липня 2016 року був повторний дзвінок від подруги ОСОБА_10 , яка сказала, що не може додзвонитися до останньої, після якого вона ( ОСОБА_16 ) разом з чоловіком поїхали до ОСОБА_10 на адресу її мешкання, де вже були присутні працівники поліції, але хто був ще вона не пам'ятає. Коли вони зайшли до квартири, виявили труп ОСОБА_10 . Стосовно викраденого звернула увагу, що на ОСОБА_10 не було золотих виробів, які вона постійно носила: ланцюжка, підвіски у виді слона, сережок та каблучки, також зникли дві картки Приватбанка зарплатна та кредитна, в гаманці грошей не було. ОСОБА_10 ні з ким не зустрічалася, вона проводила вільний час зі своїми подругами. З малознайомими чоловіками ОСОБА_10 не зустрічалася, інтимних відносин не допускала.
Дані свідчення підтверджуються й показами свідка ОСОБА_17 , яка у суді повідомила, що обвинуваченого не знає, ОСОБА_11 є братом її загиблої подруги ОСОБА_10 , з якою знайома з 2006 року. ОСОБА_10 заміжня не була, недовго зустрічалася з якимось чоловіком з Кіровоградської області у 2015 році, після чого ні з ким не підтримувала близьких стосунків. 09 липня 2016 року ввечері вона разом з ОСОБА_10 , ОСОБА_18 , дочкою ОСОБА_18 та її чоловіком відпочивала у кафе «Марракеш», куда вона приїхала останньою. В кафе вона ( ОСОБА_17 ) та ОСОБА_18 пили чай. Чи вживали до її приїзду спиртні напої їй не відомо. З кафе ОСОБА_18 відвезла її додому о 22-00 год., а потім повернулася до кафе. Наступного дня 10 липня 2016 року о 10-00 годині вона була вже на роботі в перукарні та на 14-00 год. ОСОБА_18 була записана до неї на фарбування волосся. Вона ( ОСОБА_17 ) вирішила зателефонувати ОСОБА_10 , оскільки вони вже тривалий час в період часу з 10-00 год. по 10-30 год. ранку завжди телефонують одна одній, однак ОСОБА_10 не відповіла на телефонний дзвінок. Через годину вона знов зателефонувала ОСОБА_10 , вона також не відповіла, після чого почала телефонувала кожну годину. Не додзвонившись до 14.00 години, вона зателефонувала ОСОБА_18 та запитала, чи бачила вона ввечері як ОСОБА_10 зайшла додому, на що ОСОБА_18 відповіла, що саме вчора не бачила. О 14-00 год. ОСОБА_18 приїхала до неї ( ОСОБА_17 ), вони знов телефонували ОСОБА_10 , остання не відповідала. Після фарбування приблизно о 17-00 год. ОСОБА_18 поїхала до ОСОБА_10 додому, двері остання їй не відчинила, через двері було чутно як дзвонить мобільний телефон, та ОСОБА_10 на нього не відповідала. ОСОБА_18 дізналася від сусідки, що остання чула як стукали двері квартири ОСОБА_10 близько 09-00 год. ранку, однак саму ОСОБА_10 вона не бачила. Вона ( ОСОБА_19 ) почала хвилюватися за ОСОБА_10 , оскільки остання була дуже відповідальною та організованою людиною та не могла забути телефон та не зателефонувати їй ( ОСОБА_17 ). Ввечері о 21-00 год. вона ( ОСОБА_17 ) зателефонувала ОСОБА_20 , який був знайомий з братом ОСОБА_10 , та попросила зателефонувати останньому та запитати чи спілкувався він із сестрою. О 23-00 год. вечора вона знову зателефонувала ОСОБА_20 та сказала, щоб останній телефонував ОСОБА_11 та повідомив, що його сестра не виходить на зв'язок з ними. Після чого ОСОБА_18 зателефонувала до поліції та поїхала до місця мешкання ОСОБА_10 , вона ( ОСОБА_17 ) також приїхала до квартири ОСОБА_10 , двері квартири останньої були зачинені, чула як в квартирі дзвонить телефон. За згодою ОСОБА_11 були відчинені двері квартири ОСОБА_10 . Працівники поліції зайшли до квартири та повідомили їм ( ОСОБА_17 та ОСОБА_18 ), що ОСОБА_10 вбито. Вона особисто до кімнати не проходила, з дверей бачила, що ОСОБА_10 лежить на підлозі головою до кімнати, обличчям до низу, у неї були зв'язані руки, на шиї була мотузка. Як була одягнута ОСОБА_10 точно не може сказати, бачила тільки зверху футболку, нижньої білизни на ній не бачила. Зі слів оперативних працівників їй стало відомо, що з квартири зникли банківські картки та золоті прикраси (сережки, ланцюжок, підвіска у виді слона). При впізнанні прикрас були присутні ОСОБА_18 та ОСОБА_21 , прикраси вона ( ОСОБА_17 ) бачила тільки на фотокартках, які були надіслані їй на телефон. Крім того, вказала, що вона жодного разу до події не була в квартирі ОСОБА_10 , знає, що квартира в гуртожитку була надана ОСОБА_10 підприємством, де остання працювала, та була розташована за адресою: АДРЕСА_3 .
Дані покази свідків не суперечать і аналогічним показанням свідка ОСОБА_18 про те, що обвинуваченого вона не знає, потерпіла ОСОБА_10 була її подругою, з якою знайома приблизно 4-5 років, у близьких дружніх відносинах перебували півтора роки. Вона знала, що ОСОБА_10 мешкала одна та вони іноді виходили прогулятися разом. ОСОБА_10 мешкала в гуртожитку на восьмому поверсі, вдома у неї жодного разу не була. ОСОБА_10 палила та могла вийти на сходову клітину з чашкою кави та цигаркою. 09 липня 2016 року вони вирішили прогулятися та вона ( ОСОБА_18 ) приблизно о 18-00 годині заїхала за ОСОБА_10 і вони разом поїхали до центру міста, прогулялися парком. Потім вони зайшли до кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 », де вона вперше запитала у ОСОБА_10 про її особисте життя, на що остання відповіла, що чоловіка у неї немає та вона ні з ким не зустрічається. До кафе приїхала її ( ОСОБА_18 ) дочка з чоловіком та розмова про особисте життя ОСОБА_10 припинилася. Пізніше біля 20-00 год. до кафе приїхала ОСОБА_17 . В кафе її ( ОСОБА_18 ) дочка з чоловіком та його братом вживали пиво, а ОСОБА_10 випила два келиха сухого вина. Близько 22-00 год. вона ( ОСОБА_18 ) відвезла ОСОБА_17 додому та повернулася до кафе, де вони залишалися ще близько півгодини. Потім вона ( ОСОБА_18 ) відвезла додому на мкрн. Восточний брата, її зятя з дівчиною, після чого завезла ОСОБА_10 додому близько 23-30 год., її зять запропонував ОСОБА_10 провести її до квартири, на що остання відповіла, що не має необхідності. Вона ( ОСОБА_18 ) бачила, як ОСОБА_10 зайшла до під'їзду. Наступного дня 10 липня 2016 року в період часу з 11-00 год. до 12-00 год. їй зателефонувала ОСОБА_17 та спитала чи не виходила з нею на зв'язок ОСОБА_10 . Після чого вона сама декілька разів намагалася додзвонитися до ОСОБА_10 , однак остання не відповідала. ОСОБА_10 була дуже організованою порядною людиною, якщо вона пропускала телефонний дзвінок, то завжди передзвонювала. На 14-00 год. вона була записана до перукарні на укладку до ОСОБА_17 , зі слів якої вона знає, що остання телефонувала ОСОБА_10 кожну годину, яка жодного разу не відповіла на дзвінок. Після укладки вона ( ОСОБА_18 ) вирішила поїхати до місця мешкання ОСОБА_10 , однак який номер квартири був у ОСОБА_10 вона не знала, і, з'ясувавши номер квартири у сусідів, вона підійшла до квартири та почала стукати у двері, однак ніхто не відчиняв. Потім вона вирішила зателефонувати ОСОБА_10 і почула як за дверима дзвонить мобільний телефон. Вона ( ОСОБА_18 ) вирішила, що ОСОБА_10 дійсно поспішала та забула телефон вдома. Також вона запитала у сусідів, чи бачили вони сьогодні ОСОБА_10 , на що їй повідомили, що чули як відчинялися та зачинялися двері квартири десь о 09-00 год. ранку, однак саму ОСОБА_10 вони не бачили. Після чого вона ( ОСОБА_18 ) написала на дверях ОСОБА_10 повідомлення, та обмінялася номерами телефонів із сусідами. Ввечері ОСОБА_17 знову телефонувала їй ( ОСОБА_18 ) та хвилювалася з приводу ОСОБА_10 . Взагалі ОСОБА_10 ніколи перед роботою не лягала спати пізніше 22-00 год. та вони дійсно вирішили, що з ОСОБА_10 щось трапилося. Близько 23-00 год. вона ( ОСОБА_18 ) зателефонувала до поліції. Коли вона приїхала до місця мешкання ОСОБА_10 поліція вже була на місці. Вони стукали у вхідні двері квартири ОСОБА_10 , телефонували останній, а коли працівники поліції почули, що в квартирі дійсно дзвонить телефон, вирішили відчинити двері. Вона разом із ОСОБА_17 та ОСОБА_21 взяли відповідальність на себе з відкриття вхідних дверей квартири ОСОБА_10 та запропонували працівникам поліції знайти особу, яка відчинить вказані двері. Після чого близько 02-00 год. до квартири ОСОБА_10 зайшли працівники поліції та потім її ( ОСОБА_18 ) зять сказав, щоб вони не заходили до квартири, оскільки там знайдено тіло ОСОБА_10 з ознаками насильницької смерті. Через відкриті двері вона ( ОСОБА_18 ) бачила, що ОСОБА_10 лежить на животі головою до дверей, руки її були зв'язані за спиною, нижня частина тіла оголена та ноги були розсунуті. Крім того, вказала, що в кафе на ОСОБА_10 були сережки у виді листя, ланцюжок з підвіскою у виді «слона», каблучка на великому пальці, на підтвердження чого у неї є фотокартки, оскільки вони в кафе фотографувалися. ОСОБА_10 була закрита та сором'язлива, вона ні з ким не зустрічалася та не планувала ні з ким проводити вечір. Також зазначила, що їй стало відомо, що з квартири ОСОБА_10 зникли золоті прикраси, банківські картки. Крім того, вона ( ОСОБА_18 ) та ОСОБА_21 були при впізнанні золотих прикрас, а саме ланцюга з підвіскою у виді «слона», сережок та каблучки, які вони впізнали та на підтвердження надали фотокартки з кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 », на яких була зображена ОСОБА_10 у вказаних прикрасах.
Узгоджуються з іншими показами й свідчення ОСОБА_22 , який в якості свідка показав суду, що з обвинуваченим не знайомий, потерпілу ОСОБА_10 знав. 09 липня 2016 року близько 21-00 год. він приїхав до кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з дружиною ОСОБА_23 , братом ОСОБА_24 та його дівчиною ОСОБА_25 , там вже були ОСОБА_18 та ОСОБА_10 , пізніше приїхала ОСОБА_17 . В кафе він ( ОСОБА_22 ), його дружина, брат та дівчина брата вживали пиво, а у ОСОБА_10 був келих сухого вина. Близько 23-00 год. вони поїхали додому, спочатку відвезли ОСОБА_26 з ОСОБА_25 , потім підвезли ОСОБА_10 до гуртожитку, зупинилися навпроти дверей під'їзду, зачекали поки вона зайде до під'їзду, після чого поїхали додому. Наступного дня ввечері ОСОБА_18 зателефонувала його дружині та повідомила, що вона збирається їхати до ОСОБА_10 , оскільки остання цілий день не виходить на зв'язок, тоді він з дружиною поїхали до місця мешкання ОСОБА_10 . ОСОБА_18 повідомила, що викликала поліцію, яка була вже коли вони приїхали, вони стукали у двері, дзвонили на мобільний телефон, дзвінок якого було чутно в квартирі. Після чого вони запропонували працівникам поліції знайти людину, яка відчинить вхідні двері квартири. Коли відкрили двері, він зазирнув у квартиру та побачив ОСОБА_10 , яка лежала на підлозі на животі головою до дверей, її руки були зв'язані за спиною. Зі слів працівників поліції ознак життя у ОСОБА_10 не було. Після чого приїхала оперативна група, їх допитували та вони перебували на місці події з працівниками поліції до самого ранку.
Також допитана в суді свідок ОСОБА_27 показала, що обвинуваченого вона не знає, знає потерпілу ОСОБА_10 , яка майже кожного вечора після роботи заходила до магазину, де вона ( ОСОБА_27 ) працює, завжди купувала одноманітні продукти в кількості для однієї людини. ОСОБА_10 завжди була привітна, спокійна, порядна, не багатослівна. В день смерті, влітку 2016 року, точну дату вона не пам'ятає, ОСОБА_10 заходила до неї у магазин приблизно в період часу з 10-25 год. по 10-35 год. була одягнута у сарафан, в руках був телефон та гроші, ніяких тілесних ушкоджень на ній не було. Під час розмови з ОСОБА_10 їй стало зрозуміло, що напередодні ввечері остання відпочивала та вживала спиртні напої, оскільки ОСОБА_10 сказала, що погано почуває себе та мабуть у неї підвищений тиск, але зауважила, що вчора було добре. ОСОБА_10 придбала продукти та пішла додому. Крім того зазначила, що ОСОБА_10 в той день в магазині ні з ким по телефону не розмовляла, з чоловіками ОСОБА_10 жодного разу не бачила, бачила лише з подружками. Вказала, що знала, де мешкала ОСОБА_15 це, приблизно, 7-10 хвилин пішки до магазину.
Свідок ОСОБА_28 теж в суді першої інстанції пояснив, що обвинуваченого не знає, бачив лише один раз, потерпілого ОСОБА_11 не знає. 12-13 липня 2016 року, точну дату не пам'ятає, до нього при вході на Центрально-Міський ринок по вулиці Лермонтова, підійшов хлопець з бородою, одягнений у футболку, шорти, темні кросівки, і який запропонував йому придбати ланцюг «Бісмарк», підвіску у виді «слона», вироби були з жовтого металу, на що він сказав, що грошей на придбання у нього ( ОСОБА_28 ) не має, після чого він повернувся та пішов. Наступного дня обвинувачений вдруге приходив на ринок, однак до нього ( ОСОБА_28 ) обвинувачений не підходив. Крім того, у судовому засіданні ОСОБА_8 впізнав як особу, яка підходила до нього з пропозицією придбати золоті вироби. На слідчих діях, при впізнанні за фотокартками, за участю понятих, він ( ОСОБА_28 ) також впізнав обвинуваченого за характерними рисами, а саме за бородою та худорлявим обличчям.
З показів у судовому засіданні свідка ОСОБА_29 вбачається, що обвинуваченого ОСОБА_8 він знає, він був його сусідом в 2015-2016 роках, потерпілу ОСОБА_10 він не знає. Влітку 2016 року у гуртожитку за адресою АДРЕСА_3 в було скоєно вбивство. Наступного дня після вбивства його допитував у відділі поліції слідчий з приводу осіб, яких він бачив саме у день вбивства. Він не пам'ятає, чи бачив він обвинуваченого ОСОБА_8 в день вбивства, оскільки він був на «метадоновій» програмі. Протокол допиту підписував у відділі поліції, але які давав показання не пам'ятає. Крім того, зазначив, що з ОСОБА_8 він часто зустрічався у магазині, який знаходиться у його будинку. Також міг бачити ОСОБА_8 декілька разів на день, вдома у обвинуваченого жодного разу не був, ОСОБА_8 не був у нього вдома. У нього ( ОСОБА_29 ) з ОСОБА_8 багато спільних знайомих, зокрема ОСОБА_30 . Серед спільних знайомих були тільки особи чоловічої статі, з жінками ОСОБА_8 жодного разу не бачив. Він ( ОСОБА_29 ) проходить замісну підтримувальну РВ терапію у спеццентрі психоневрологічного диспансеру з 30.03.2016 року по теперішній час. На терапію ходить кожного дня на 08-00 год. ранку, додому повертається до 11-00 год. Крім того, зазначив, що влітку 2016 року обвинувачений ОСОБА_8 проживав у гуртожитку. За тиждень до події він бачив ОСОБА_8 та останній був з бородою. Також в судовому засіданні підтвердив, що в протоколі допиту його в якості свідка від 13.07.2016 стоїть його підпис.
Не суперечать також всім вищевикладеним показанням і покази, надані свідком ОСОБА_21 про те, що обвинуваченого ОСОБА_8 не знає, потерпілу ОСОБА_10 знала, перебувала з нею в дружніх відносинах. 10 липня 2016 року в середині дня, точний час вона не пам'ятає, до неї зателефонувала ОСОБА_17 та сказала, що ОСОБА_10 не відповідає на її телефоні дзвінки. Вона ( ОСОБА_21 ) також здійснила декілька телефонних дзвінків ОСОБА_10 , однак остання не відповідала. ОСОБА_10 була дуже відповідальною людиною та якщо остання пропускала телефонний дзвінок завжди передзвонювала. ОСОБА_18 їздила до місця мешкання ОСОБА_10 , телефонувала їй на мобільний телефон та чула як за вхідними дверима квартири ОСОБА_10 дзвонить телефон. Ввечері вони ( ОСОБА_21 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ) почали ще більше хвилюватися за ОСОБА_10 та телефонували частіше. Після 21-00 год. вона зі своїм чоловіком приїхала до місця мешкання квартири ОСОБА_10 , туди ж приїхали ОСОБА_17 , ОСОБА_18 з дочкою та зятем. Коли приїхали на місце мешкання ОСОБА_10 на місці були працівники поліції. Також вони вирішили зателефонувати брату ОСОБА_10 та повідомити, що ОСОБА_10 не виходить з ними на зв'язок та не відчиняє вхідні двері своєї квартири. Хто саме телефонував ОСОБА_11 вона не пам'ятає. ОСОБА_11 дозволив відчинити двері квартири його сестри ОСОБА_10 . Потім вони знайшли чоловіка, який відкрив двері. До квартири ОСОБА_10 вона не заходила, але бачила, що ОСОБА_10 лежала на животі, головою до дверей, руки її були за спиною в неприродному положенні, обличчя видно не було, нижньої білизни на останній також не було. Вона була при впізнанні золотих прикрас, які належали ОСОБА_10 , а саме ланцюжка, підвіски у виді «слона», сережок. В судовому засіданні вказала, що бачила протоколи впізнання та підписувала їх. Крім того зазначила, що ОСОБА_10 на той час не зустрічалася із чоловіками та останній раз ОСОБА_10 бачила за тиждень до події.
Свідок ОСОБА_31 в судовому засіданні пояснила, що обвинуваченого ОСОБА_8 та потерпілу ОСОБА_10 знала, вони були її сусідами по гуртожитку. ОСОБА_10 мешкала в квартирі АДРЕСА_6 , вона ( ОСОБА_31 ) мешкає в квартирі АДРЕСА_7 . Про вбивство ОСОБА_10 вона дізналася від слідчих. ОСОБА_10 палила, в зв'язку з чим вона ( ОСОБА_31 ) декілька разів взимку 2016 року викликала поліцію з цього приводу. Взимку 2016 року декілька разів бачила як ОСОБА_10 та ОСОБА_8 палили разом на сходовій площадці між восьмим та дев'ятим поверхами. Щодо приватного життя обвинуваченого ОСОБА_8 їй нічого не відомо, бачила його десь один раз на тиждень, шумів з його квартири вона не чула, сторонніх осіб у квартирі обвинуваченого вона не бачила. ОСОБА_10 працювала у пологовому будинку АДРЕСА_3 , про приватне життя ОСОБА_10 їй нічого не відомо. З чоловіками ОСОБА_10 не бачила. ОСОБА_10 мешкала в гуртожитку 13 років. ОСОБА_8 став мешкати по сусідству з нею взимку 2016 року. 10 липня 2016 року вона була вдома з хлопцем, вони слухали музику, будь-яких сторонніх шумів в той день не чула. Крім того зазначила, що обвинувачений ОСОБА_8 носив бороду.
Свідок ОСОБА_32 в суді надала пояснення, що обвинувачений ОСОБА_8 її рідний син, який раніше був засуджений, відбував покарання в місцях позбавлення волі, після звільнення в листопаді 2015 року мешкав в м. Дніпропетровську з дружиною ОСОБА_33 , з якою одружився в місцях позбавлення волі, але на теперішній час дружина розлучилася із ОСОБА_8 . Крім того, ОСОБА_8 навесні 2016 року проживав в м. Кривий Ріг з іншою жінкою на ім'я ОСОБА_34 , але адреси проживання вона не знає. В період часу з 03 липня 2016 року по 09 липня 2016 року ОСОБА_8 був в м. Дніпропетровську у дружини. 09 липня 2016 року ОСОБА_8 повернувся з м. Дніпропетровська ввечері останнім автобусом та попрохав її розбудити його вранці, оскільки планує їхати до м. Кривий Ріг. Вона забула його розбудити, і він запізнився на рейсовий автобус, однак ОСОБА_8 все одно 10 липня 2016 року о 09-30 годині попутним транспортом з ОСОБА_35 поїхав до м. Кривий Ріг. В той день її син був одягнутий у чорну футболку, джинсові шорти, темні кросівки. ОСОБА_8 казав, що їде на ринок в м. Кривий Ріг, придбати одяг, для чого вона дала йому гроші в сумі 2800 грн. Додому, до села, він повернувся 10 липня 2016 року в період часу з 14-30 год. по 15-00 год. На ринку ОСОБА_8 придбав футболку бордового кольору, та кепку. 13 липня 2016 року біля 8-30 год. ранку вона разом з сином ОСОБА_8 поїхали до міста Кривий Ріг на Центральний ринок придбати цукор. ОСОБА_8 був одягнутий у червону футболку, шорти, темно-сірі кросівки, в руках була маленька сумочка. Вона зупинилася на овочевому ряду придбати перець, а ОСОБА_8 сказав, що буде пити каву. Поки їй важили овочі, вона почула як жінка з їх села, яка також приїхала разом з ними на одному автобусі, кричала їй, що ОСОБА_8 забрали два чоловіки. В той же час вона обернулася та побачила, що дійсно її сина повели два чоловіки та посадили до білої машини з синіми номерами. 14 липня 2016 року близько 17-00 год. вона була вдома в селі за місцем мешкання, вийшла на вулицю та побачила, що привезли ОСОБА_8 на тій же білій машині з синіми номерами. Два чоловіка з ОСОБА_8 зайшли до дому в кімнату, де син сказав їй, щоб вона віддала золото чоловікам, оскільки його вбивають. Вона дістала з мішечка в сараї золото, а саме сережки у виді кілець із застібкою та каблучку у виді листочка з маленькими камінцями, та віддала їх, але кому саме не пам'ятає. Вказала, що золоті прикраси вона придбала понад 20 років тому. Після чого чоловіки з ОСОБА_8 вийшли з будинку на вулицю стали в коло та щось фотографували, свідків та понятих не було. Крім того зазначила, що 14 липня 2016 року вона зі слів працівників поліції дізналася, що ОСОБА_8 заарештовано та їй було запропоновано зібрати йому речі. З м. Кривий Ріг рейсовий автобус ходить два рази на день виїжджає з автостанції о 5-40 год. та о 12-30 год. до села їде приблизно одну годину.
Допитаний в порядку ст. 225 КПК України свідок ОСОБА_36 суду показав, що він знайомий з ОСОБА_8 , перебуває в дружніх стосунках з останнім, з яким познайомився в місцях позбавлення волі. 10.07.2016 він разом зі своєю дівчиною вирішили придбати наркотичні засоби, за адресою, яка надсилається зазвичай за допомогою смс-повідомлення після переведення грошових коштів на певний картковий рахунок, оскільки вони є наркозалежними особами. В цей день приблизно о 12-00 годині на мкр. Ювілейний біля аптеки, де вони придбавали шприци, зустріли ОСОБА_8 , одягнутого у синю футболку, сині джинсові шорти, кросівки, при собі мав чорну сумку-барсетку, телефону не було у нього, і який також виявив бажання поїхати з ними за наркотичними засобами, на які дав гроші. Ірина викликала таксі і вони всі разом поїхали за «закладкою» на вул. Кузнєцова, де знайшли наркотики - опій та вжили його. Після чого пішли проводжати дівчину ОСОБА_37 , так як почався дощ, зайшли до магазину в районі КРЕСу. В магазині ОСОБА_8 придбав для дочки ОСОБА_38 розмальовку, олівці, випили каву, ОСОБА_39 викликала таксі, щоб їхати додому з дитиною. В подальшому він з ОСОБА_40 ще раз поїхали на таксі в район «Піонера» придбати «траву», по дорозі на мкр. Ювілейний ОСОБА_8 виходив з таксі для того, щоб піти до банкомату, який розташований за зупинкою. Після придбання наркотичного засобу вони заходили до магазину «Торговий Дім» на Спаській, де ОСОБА_8 придбав собі футболку червону та кепку, в які одразу переодягнувся, дав йому ( ОСОБА_41 ) 500,00грн. однією купюрою, оскільки наступного дня йому ( ОСОБА_41 ) необхідно було з'явитися до правоохоронних органів, де він мав бути затриманий для відбування покарання в місцях позбавлення волі. В районі «Юності» вони викурили «траву», та ОСОБА_8 поїхав додому близько 14-00 години.
Свідок ОСОБА_14 також надала суду пояснення з приводу зазначених обставин та показала, що 10.07.2016 приблизно о 10-30 годині їй зателефонував ОСОБА_42 , прізвище якого вона не знає, та запропонував разом з ним придбати наркотики, вона погодилася та приблизно через 15 хвилин вони зустрілися, разом пішли до банкомату для переводу грошей за наркотики, після чого на телефон прийшло повідомлення із зазначенням місця «закладки». Потім вони зайшли до аптеки, яка розташована на мкрн. Ювілейний навпроти кафе «Челентано», де вони придбали шприци, і виходячи з якої зустріли ОСОБА_8 . ОСОБА_42 познайомив її з ним, сказав що він разом з Ромою відбував покарання. ОСОБА_8 поцікавився, де можна придбати наркотики, на що вони сказали, що саме збираються їхати за ними і він поїхав разом. Вони викликали таксі поїхали на адресу, яка була зазначена в повідомленні, забрали наркотики і там же їх вжили усі разом, після чого поїхали до магазину «Птиця» по вул. Кузнєцова, в якому обвинувачений придбав каву собі та ОСОБА_43 , а її дитині придбав альбом та фломастери. Після чого вони вийшли на вулицю, покурили, вона попросила викликати їй таксі, пішов дощ та вона, не дочекавшись таксі, з дитиною пішла додому. В той день вона також ще раз бачила ОСОБА_44 , він їй пропонував ще придбати наркотики. Вона запитала звідки у нього гроші, а він сказав, що дав ОСОБА_45 . У той день ОСОБА_46 був одягнутий в темні шорти, у темну футболку, на голові у нього була кепка темного кольору, кросівки та при ньому була чорна чоловіча сумка. Обвинуваченого бачила ще один раз у відділу поліції під час допиту.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_47 суду показав, що він працює слідчим та під час виконання своїх посадових обов'язків, як слідчий оперативної групи, складав протокол огляду місця події по АДРЕСА_8 , який проводився у зв'язку з тим, що на лінію 102 було повідомлено про те, що невідома особа намагається продати золоті вироби. Огляд проводив за участі двох понятих та було застосовано відеофіксацію. Під час огляду місцевості вилучалися предмети, які ОСОБА_8 самостійно надав. Під час проведення огляду поверхневий огляд ОСОБА_8 не проводився. Після огляду місця події ОСОБА_8 затримано не було. Крім того вказав, що не пам'ятає чи були тілесні ушкодження у ОСОБА_8 під час огляду місця події.
Свідок ОСОБА_48 суду показав, що обвинуваченого та потерпілу не знає. Зазначив, що 14.07.2016 він брав участь у проведенні слідчої дії, а саме під час огляду місця події, в ході якого у обвинуваченого були вилучені золоті вироби, а саме золотий ланцюжок, який обвинувачений самостійно видав з карману, так само як і паспорт та цигарки. Під час огляду були працівники поліції та два понятих, слідчу дію фіксували на відео. Протокол огляду місця події він підписував на місці огляду, всі дії, які були проведені під час огляду, були відображені у ньому.
Свідок ОСОБА_49 суду показав, що потерпілу не знає, обвинуваченого бачив 14.07.2016 під час проведення слідчої дії, а саме затримання особи, підозрюваної у вбивстві, але він не впевнений, яка відбулася за будинком Дитячого світу в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу. Він був запрошений в якості понятого, з ним також був його товариш. Під час слідчої дії були також працівники поліції, які проводили огляд особистих речей особи, вилучений був золотий ланцюжок з кулоном у вигляді слоника, який був в портмоне у ОСОБА_8 . Під час слідчої дії проводилася відеофіксація. Протокол огляду місця події він підписував на місці огляду, всі дії, які були проведені під час огляду, були відображені у ньому.
Також в суді першої інстанції було допитано експерта ОСОБА_12 , який суду пояснив, що він працює експертом відділення експертизи трупів Криворізького міжрайонного відділку КЗ «Дніпропетровське обласне Бюро СМЕ» ДОР, і проводив судово-медичну експертизу трупу ОСОБА_10 , яка була оформлена висновками №1289 від 11.07.2016 та № 1289/1 від 09.08.2016. До висновку про прижиттєву дію предмету в області шиї потерпілої прийшов на підставі об'єктивні морфологічних даних, які свідчали про прижиттєву дію предмету в області шиї, за специфічними ознаками (крововиливи) та на підставі даних внутрішнього розтину. Смерть потерпілої настала швидко на протязі кількох хвилин з моменту стискання шиї потерпілої. Також він брав участь у огляді трупу ОСОБА_15 . Усі дослідження, які він провів, викладені в зазначених висновках детально і в повному обсязі, відповідно до методик судово-медичної експертизи, і саме ці дослідження стали підґрунтям для висновків експертиз, які він підтримав в судовому засіданні, і на його думку, ці висновки не потребують будь-яких роз'яснень. Також, зауважив, що потерпіла самостійно не могла фізично зав'язати собі таким чином руки та шию, внаслідок чого могла наступити її смерть.
Під час вивчення матеріалів кримінального провадження не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що потерпілий чи свідки, які були допитані судом під присягою, з будь-яких причин обмовили чи могли обмовити обвинуваченого у зазначених злочинах, а також не виявлено порушень вимог кримінального процесуального закону під час збирання й закріплення доказів у справі, які б викликали сумніви в їх достовірності. Наявні у справі докази відповідають вимогам закону щодо допустимості, достовірності й достатності доказів.
Із матеріалів кримінального провадження істотних суперечностей, які б впливали на правильність установлення фактичних обставин провадження при скоєнні злочинів, у вищевикладених показаннях не вбачається, а деякі розбіжності в зазначених показах свідчать про індивідуальне сприйняття кожною особою подій, учасником яких вони були, і не впливають на висновок суду. Тому колегія суддів не вбачає в діях суду присяжних будь-яких порушень законодавства під час відправлення ним правосуддя у даному кримінальному провадженні. А та обставина, що слідство і суд по-іншому оцінюють докази, зокрема, показання свідків, експерта, висновки експертиз та інших письмових доказів, порівняно з оцінкою їх обвинуваченим та його захистом, не свідчить про необ'єктивність слідчих органів і суду, на що є посилання в поданих апеляціях.
Також всі вищевикладені показання узгоджуються з іншими належними і допустимими доказами по справі, детально проаналізованими і вказаними у вироку, які містяться в матеріалах провадження, зокрема:
- протоколом огляду місця події від 11.07.2016 з фототаблицею, складеному в присутності двох понятих та за участю спеціалістів НДЕКЦ в квартирі АДРЕСА_5 , навпроти вхідних дверей в коридорі на підлозі було виявлено труп ОСОБА_10 , який був розташований головою до дверей, на животі, з ознаками насильницької смерті, зафіксована обстановка місця події, зокрема, в кімнаті розкидані речі та документи на підлозі, вздовж стіни стоїть диван зеленого кольору по центру якого розташована пляма коричневого кольору схожа на екскременти, на підлозі посередині кімнати заслано килим зеленого кольору, по центру килима розташована пляма коричневого кольору схожа на екскременти. При огляді вилучено речові докази, зокрема, бирка від золотого виробу підвіска «Краматорського ювелірного заводу», арт.ПБ086, вага 3,38, яка була на підлозі під лівою ногою трупу ОСОБА_10 ; в кімнаті в телевізійній тумбочці вилучено ноутбук «Compag» чорного кольору марки «НР» з кабелем; жіночі труси чорного кольору, які лежали на підлозі в кімнаті біля журнального столу; праску «Vitek» біло-зеленого кольору з відрізаним електричним дротом, який знаходився в коридорі біля трупу ОСОБА_10 ; мобільний телефон «Samsung Galaxy mini2» імеі НОМЕР_1 , із сім-карткою НОМЕР_2 ; пластикову карту КБ «ПриватБанк»; картку магазину «Комфі»; 2 сліди тканини; 7 слідів пальців рук на 4-х стрічках /т.1 а.к.п. 237-253/;
- протоколом огляду трупа ОСОБА_10 від 11.07.2016 з фототаблицею, згідно якого в присутності двох понятих та за участю спеціаліста - судово-медичного експерта ОСОБА_12 було оглянуто труп жіночої статі з наявними тілесними ушкодженнями /т. 1 а.к.п. 230-236/;
- протоколом додаткового огляду трупу ОСОБА_10 від 11.07.2016 з фототаблицею, складеним в присутності двох понятих та за участі експерта відділення експертизи трупів Криворізького міжрайонного відділу КЗ «Дніпропетровське обласне Бюро судово-медичної експертизи» ДОР» ОСОБА_12 , згідно якому в приміщенні моргу було оглянуто труп ОСОБА_10 з наявними тілесними ушкодженнями, під час додаткового огляду трупу вилучені: зрізи нігтів двох рук, які поміщено в паперовий конверт, опечатано та скріплено підписами учасників; мікрооб'єкти з двох долоней трупу ОСОБА_10 , які опечатані та поміщені в експертний пакет №2826746; петля з ганчірки рожевого кольору синтетична зав'язана на подвійний вузол та петля з рушника льняного біло-зелено-рожевого кольору, зав'язана на подвійний вузол, які знаходилися на шиї трупу ОСОБА_10 , які опечатано та поміщено в експертний пакет №3105800; електричний трьохжильний дріт у обмотці із тканини білого та чорного кольору, вилучений з кистей трупу ОСОБА_10 та мотузка з ковзаючою петлею білого кольору синтетична, яка знаходилась на шиї та була прив'язана до кистей трупу, яка вилучена та опечатана в експертний пакет №3105800; дактокарта трупу ОСОБА_10 опечатана в паперовий конверт /т.2, а.к.п.1-6/;
- лікарським свідоцтвом про смерть №1289 від 11 липня 2016 року ОСОБА_10 , згідно якого встановлена дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 причина настання смерті: асфіксія, удавлення органів шиї; напад з повішенням, удавленням та задушенням з метою вбивства чи нанесення ушкодження /т.2, а.к.п.7/;
- протоколом додаткового огляду від 11.07.2016 з фототаблицею, складеним в присутності двох понятих, згідно якому оглянуто поліетиленовий пакет жовтого кольору, опечатаний з написом «Поняті 1./підпис/ 2./підпис/ Слідчий /підпис/, мобільний телефон марки «Самсунг» вилучений 11.07.2016 з квартири АДРЕСА_5 . Після розпакування згортку в ньому виявлено: один телефон марки «Самсунг», в шкіряному чохлі, корпус телефону білого кольору, який на момент огляду знаходиться у робочому стані та не має зовнішніх пошкоджень. Також при огляді СМС повідомлень, які надійшли на мобільний телефон маються СМС повідомлення з номеру НОМЕР_3 від «ПриватБанку», датовані 10.07.2016, які надійшли до телефону: перше о 13-50 годині повідомлення про зняття грошових коштів в розмірі 4000,00грн. та два повідомлення о 13-52 годині повідомлення про зняття грошових коштів в розмірі 4000,00 грн. та 2000,00грн., банкомат де було знято грошові кошти знаходиться за адресою: 200-років Кривого Рогу, б.5. Після огляду мобільний телефон у чохлі, упаковано в поліетиленовий пакет жовтого кольору та опечатано /т.2, а.к.п.8-11/;
- протоколом огляду предмету від 11.07.2016 з фототаблицею, згідно якого в присутності двох понятих оглянуто оптичний диск типу СD-RW об'ємом 700 МВ, с/н: В0211080114 АD134663, марки «ELLITEX», блакитного кольору, при огляді диску за допомогою ЕОМ встановлено, що на диску міститься папка з електронними файлами формату «LVF» в кількості 18 файлів, загальним об'ємом 35,3 МВ. Дані відеофайли є записом зовнішньої камери відео спостереження, яка встановлена за адресою: м. Кривий Ріг, пр.. 200річчя Кривого Рогу,5 пункт обміну валют /т.2 а.к.п.15-17/;
- протоколом тимчасового доступу до речей і документів та їх тимчасового вилучення від 07.09.2016 з описом документів та фототаблицею, згідно якого встановлено та вилучено виписку по рахунку № НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_10 на 1 (одному) аркуші; диск оптичний CD-R «Verbatim» об'ємом 700 МВ 1 шт /т.2 а.к.п.20-21/;
- випискою по рахунку № НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_10 за період часу з 13.50 години по 13.52 годину 10 липня 2016 року, згідно якій у вказаний період з цього рахунку на банкоматі за адресою: ТК «Атлант» м.Кривий Ріг пр. 200-річчя Кривого Рогу, буд.5, були зняті кошти на загальну суму 10000 гривень /т.2, а.к.п. 22/;
- протоколом огляду місця події від 14.07.2016, згідно якого в присутності двох понятих та спеціаліста, оглянута ділянка місцевості приблизним розміром 10х10м, яка розташована праворуч від будинку АДРЕСА_8 , біля приміщень гаражів розташованих у дворі будинку. В ході огляду місцевості, на якій знаходився ОСОБА_8 , останній добровільно надав для вилучення золотий ланцюжок з підвіскою у виді «слона», який він незаконно отримав від громадянки на ім'я ОСОБА_50 10.07.2016 близько 09-30 години у її квартирі (гуртожитку) за адресою: АДРЕСА_3 . В ході огляду вилучено ланцюжок з металу жовтого кольору довжиною близько 50 см, підвіска у виді «Слона» з металу жовтого кольору, вилучене опечатано в поліетиленовий «Пакет-сейф» №2826784 /т.2, а.к.п.33/;
-протоколом огляду предметів від 14.07.2016 з фототаблицею, згідно якого в присутності двох понятих та за участю свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_18 , оглянуті ланцюжок з металу жовтого кольору плетіння типу «араб», довжиною 37 см, з обох боків обладнаний застібками, на одній застібці наявне гравіювання «585» та підвіска з металу жовтого кольору у вигляді слона з піднятим хоботом та попоною на спині, на кріпленні даної підвіски наявне гравіювання «585». Під час огляду свідки ОСОБА_21 та ОСОБА_18 повідомили, що вказаний ланцюжок та підвіска є тими ланцюжком та підвіскою у вигляді «слона», які належали їхній подрузі ОСОБА_10 , та наявність яких вони не виявили на трупі останньої в ніч з 10.07.2016 на 11.07.2016 /т.2, а.к.п.34-37/;
-протоколом огляду від 14.07.2016, складеним в присутності двох понятих, за участю ОСОБА_8 , згідно якому оглянута прилегла територія до домоволодіння будинку АДРЕСА_1 , під час огляду ОСОБА_8 вказав на місце, де заховав золоті вироби, якими заволодів у ОСОБА_10 та на вказаному місці на землі біля бордюру праворуч від хвіртки, яка веде у двір будинку, на відстані 0,5 м від груди каміння виявлено вироби з жовтого металу: дві сережки однакової форми у вигляді кругу, одне кільце з камінням у кількості 6 шт. білого кольору, які вилучено та опечатано в паперовий конверт /т.2, а.к.п.40-42/;
-протоколом огляду предметів від 04.08.2016 з фототаблицею, згідно якого в присутності двох понятих та за участю свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_18 , оглянуті кільце з металу жовтого кольору зовні збоку наявне гравіювання «585», зовні у два ряди 6 каменів білого кольору по 3 камені в кожному ряду; дві сережки з жовтого металу у вигляді неправильного кола, на колі застібки, з одного боку у вигляді листя, з гравіюванням зовні «585». Під час огляду свідки ОСОБА_21 та ОСОБА_18 повідомили, що вказані кільце та 2 сережки є тими кільцем та сережками, які належали їх подрузі ОСОБА_10 , та наявність яких вони не виявили на трупі останньої в ніч з 10.07.2016 на 11.07.2016. Крім того свідок ОСОБА_18 під час огляду надала заяву про долучення до кримінального провадження фото ОСОБА_10 , яке було зроблено, з її слів 09.07.2016, де вона зображена з сережками у вухах, які вона впізнала в ході огляду. Фото надано в електронному вигляді та надруковано, та долучено до протоколу огляду/т.2 а.к.п. 43-47/;
-протоколом проведення слідчого експерименту від 18.07.2016, який було зафіксовано за допомогою відеокамери Панасонік, та продемонстровано в судовому засіданні, складеному за участю ОСОБА_8 , експерта ОСОБА_12 та у присутності двох понятих, згідно якого обвинувачений ОСОБА_8 розповів та показав як відбувалися події 10 липня 2016 року у квартирі АДРЕСА_5 . Зокрема вказав, що 10.07.2016 він приїхав до гуртожитку по АДРЕСА_3 , піднявся ліфтом на 9 поверх будинку, спустився на 8 поверх сходами, вказав на квартиру АДРЕСА_7 та повідомив, що раніше мешкав в цій квартирі, після чого підійшов до квартири АДРЕСА_4 в якій мешкала ОСОБА_10 , підтвердив, що саме в цю квартиру він заходив до ОСОБА_10 10.07.2016. Крім того розповів, що ОСОБА_10 впустила його до квартири, після чого сама зачинила за ним двері, він попросив в неї води, коли вона повернулася до нього спиною, він схопив її за шию та разом з нею пройшов до кімнати, поклав ОСОБА_10 на диван обличчям донизу, зв'язав їй руки за спиною мотузкою - поясом, який взяв із шафи, також використовував електричний шнур від праски, який він відрізав ножем. Після чого закрив рот ОСОБА_10 платком, зробив петлю з мотузки (пояса), яку надів на голову потерпілої, при цьому мотузка фіксувала платок у роті ОСОБА_10 , кінці мотузки знаходилися позаду в області потилиці, при цьому утримуючи кінці мотузки він розвів їх у різні боки та один кінець зв'язав з електричним шнуром на лівій руці, а другий кінець зв'язав із шнуром на правій руці. Третьою мотузкою (поясом) зв'язав ОСОБА_10 ноги. Після того як знерухомив ОСОБА_10 , став у неї запитувати про гроші та цінні речі. ОСОБА_10 вказала на золоті вироби: ланцюжок з підвіскою у виді слона, сережки та кільце, які лежали у шкатулці темного кольору; гроші та банківські картки він взяв з гаманця, пін-код від картки та про суму в 10000,00 грн. на її рахунку дізнався від ОСОБА_10 . Також повідомив, що ОСОБА_10 казала йому про те, що їй потрібно до туалету, однак він її не відпустив, та вона справила нужду під себе, після чого він зрізав з неї нижню білизну ножем, яким відрізав шнур від праски. Запитав у ОСОБА_10 де її ключі від квартири та чи може вона дихати носом, на що вона відповіла, що може, взяв ключі вийшов з квартири. Вийшовши із гуртожитку направився на мкрн. Ювілейний, де біля аптеки зустрів знайомого ОСОБА_44 , з яким пішов до торгівельного центру, де придбав собі футболку та кепку, та після чого пішов знімати гроші з картки. Гроші знімав частинами з банкомату біля зупинки громадського транспорту «173 квартал» за адресою пр.200-річчя Кривого Рогу, б.9 два рази по 4000,00 грн. та третій раз понад 1000,00 грн. точну суму не пам'ятає. Після того як зняв гроші ОСОБА_42 його чекав за зупинкою громадського транспорту. Після зняття коштів з картки ОСОБА_8 викинув карту в районі «Юності» річки «Саксагань» та вони з ОСОБА_51 розійшлися. Він ( ОСОБА_8 ) поїхав до 95 кварталу та пішов у сторону Центрального ринку де сів на автобус до с. Михайлівка (в дорозі був приблизно 1 годину). Золоті вироби сховав біля свого будинку в с. Михайлівка під бордюром. Гроші в сумі 500,00 грн. він витратив на придбання футболки та кепки, 500,00 грн. дав ОСОБА_43 , залишок витратив на наркотики та розваги. Ланцюжок з підвіскою у нього вилучили під час затримання на Центральному ринку, а сережки та кільце він видав добровільно поряд з його будинком в с. Михайлівка. Нанесення ОСОБА_10 тілесних ушкоджень та зґвалтування заперечував /т.2, а.к.п. 58-65/;
-протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 02.08.2016, згідно якого вилучено зразок крові ОСОБА_10 , який був відібраний при розтині трупу /т.2, а.к.п.67/;
-протоколом отримання зразків для експертизи від 15.07.2016, згідно якого в присутності двох понятих, за участю лаборанта-імунолога відібрано у ОСОБА_8 зразки крові та слини /т.2, а.к.п.69/;
-протоколом відібрання зразків необхідних для експертного дослідження від 04.08.2016, згідно якого у ОСОБА_8 відібрані відбитки пальців рук /т.2 а.к.п. 71/;
-протоколом огляду предметів від 16.07.2016 з фототаблицею, згідно якого в присутності двох понятих, оглянуто ноутбук «Compag», на «робочому столі» якого є кілька фотографій із зображенням ОСОБА_10 , дві з яких роздруковані за допомогою кольорового принтеру та додано до протоколу огляду, на яких зображена ОСОБА_10 із прикрасами з жовтого металу на шиї і вусі та на руці /т.2, а.к.п.74-76/;
-протоколом обшуку від 22.07.2016 з фототаблицею, згідно якого в присутності двох понятих, проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , під час обшуку виявлено та вилучено дві коробки з під мобільних телефонів «Бравіс» та «Нокиа206», мобільний телефон «Нокиа 1203» імеі НОМЕР_5 ; мобільний телефон марки «Нокиа 101» 1)імеі НОМЕР_6 2) імеі НОМЕР_7 із сім карткою «Диджус»; телефон марки «Самсунг Е2252» 1) імеі355845054042 2) імеі НОМЕР_8 із сім карткою оператора «лайф»; футболку білого кольору з малюнком синього кольору з переду; кепку (бейсболку) темно-синього кольору з логотипом та надписом з лівої сторони «Адідас» виповнено фарбою білого кольору; квитанцію на придбання мобільного телефону «Бравіс». На вилучених речах слідів плям, в тому числі бурого кольору не виявлено /т.2, а.к.п.78-84/;
-протоколом огляду предмету від 25.07.2016 з фототаблицею, згідно якого в присутності двох понятих, оглянуто мобільний телефон «Нокиа 101» червоного кольору, дисплей та клавіатуру чорного кольору, телефон має два імеі 1) НОМЕР_6 2) НОМЕР_7 із сім карткою «Диджус» з написом на карті НОМЕР_9 . На час огляду телефону, вхідних та вихідних дзвінків та СМС повідомлень, датованих 09.07.2016, 10.07.2016, 11.07.2016 не встановлено; номерів ОСОБА_8 не виявлено /т.2, а.к.п.86-88/;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.09.2016 з фототаблицею, згідно якого в присутності двох понятих свідок ОСОБА_28 впізнав на фотознімку № 3 за віком, кольором волосся, рисами обличчя чоловіка, який 13.07.2016 приблизно об 11-00 год. на Центрально-міському ринку в м. Кривий Ріг пропонував йому придбати золоті вироби, а саме ланцюжок та підвіску у виді слона. Згідно додатку до протоколу пред'явлення для впізнання за фотознімками на фото № 3 зображений ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 /т.2 а.к.п.95-99/;
-ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 28.07.2016 було надано дозвіл на тимчасовий доступ до інформації про зв'язок кінцевого обладнання споживачів телекомунікаційних послуг, у період часу 00:00 год. 01.07.2016 по строк дії ухвали за абонентським номером НОМЕР_10 , яким 10.07.2016 користувалась ОСОБА_52 /т.2 а.к.п.101/;
-довідкою щодо аналітичного опрацювання інформації виїмки від операторів ПрАТ «Київстар» за абонентським номером НОМЕР_10 , згідно якої вказаний номер реєструвався на базових станціях в період, зокрема, 10.07.2016 з 12-21 год. по 12-25 год. за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Співдружності, пр.. 200-річчя Кривого Рогу, району універмагу АБВ - Техніка, в цей період здійсненні два вихідних дзвінка на короткий номер «881»; в період з 12-37 год. по 12-51 год. 10.07.2016 абонентський номер реєструється в зоні покриття від вул. Мелешкіна,43 до вул. Бердянська; в період з 12-51 год. по 13-50 год. 10.07.2016 абонентський номер реєструвався в зоні покриття базових станцій м. Кривий Ріг від вул. Спаська,17А до вул. Морозова та в цей період здійсненні два вихідних дзвінка на короткий номер «881» /т.2 а.к.п.117-120/;
-висновком експерта № 1289 від 01.08.2016, складеного за результатами проведення судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно якого при експертизі трупу виявлені ознаки странгуляційної та позиційної асфіксії у вигляді неприродної специфічної пози трупа яка нагадує позу «ластівка», «диба». Ковзаюча глуха петля на шиї з мотузки яка проходить по задній поверхні тулуба у вигляді натягнутої струни до зав'язаних кістей, мотузка фіксована в області передпліч таким чином, що відбувається затягування ковзаючої глухої петлі на шиї при спробах вивільнення верхніх кінцівок. Заведення зігнутих в ліктях, зв'язаних електричним дротом верхніх кінцівок потерпілої за спину. Крововиливи у грудинно - ключично - сосцевидні м'язи, в капсулу грудино ключичних суглобів, капсули правого та лівого плечових суглобів. Странгуляційні борозни зап'ястків. Дві петлі на шиї з ганчірок, одна петля з ганчірки рожевого кольору синтетичної, петля обмотана навколо шиї не щільно, інша петля з рушника льняного біло-зелено-рожевого кольору, зав'язана на подвійний вузол, петля щільно стискає шкіру шиї. На шиї трупа у верхній третині відповідно рушнику замкнена рівномірно виражена горизонтальна м'яка странгуляційна борозна. Відповідно розташуванню ковзаючої глухої петлі у середній третині шиї виявлена замкнена, нерівномірно виражена косо-нисхідна странгуляційна борозна, яка переходить на задню поверхню груді. Крововиливи у м'які тканини шиї, двостороннє ушкодження верхніх ріжків щитовидного хряща у вигляді повного згинального перелому верхнього лівого ріжка та повного розгинального правого. Окрім того виявлені синець лівого ліктя, синець навколо правого ока, спинки носа, садно правого лобового пагорба, крововиливи слизової оболонки верхньої та нижньої губи, крововилив у червону обвідку правого кута рота, садна слизової піхви, садна та розриви анусу. Вищеперераховані тілесні ушкодження прижиттєві, ушкодження спричинені одне за одним, у різній послідовності в короткий проміжок часу незадовго до настання смерті (такий проміжок часу може відповідати хвилинам - десяткам хвилин) до настання смерті.
Ушкодження у вигляді странгуляційної та позиційної асфіксії виникли незадовго до настання смерті при стисканні передпліч, шиї гнучкими напівжорсткими предметами, якими могли бути мотузки та ганчірки які були виявлені на тілі трупа. Мотузка проходила від шиї до передпліч була зав'язана таким чином, що відбувалося затягування ковзаючої глухої петлі на шиї при спробах вивільнення верхніх кінцівок. Вказані ушкодження носять ознаки тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення та знаходяться у прямому причинному зв'язку з настанням смерті.
Ушкодження у вигляді синця лівого ліктя, синця навколо правого ока, синця спинки носа, садна правого лобового пагорба, крововиливів у слизову оболонку верхньої та нижньої губи, крововиливу у червону обвідку правого кута рота виникли від багаторазової дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, конструктивні особливості предметів не відобразилися, такими предметами могли бути кулак руки, взута нога та інші тупі тверді предмети з обмеженою контактуючою поверхнею. Ушкодження слизової оболонки піхви виникли від дії тупого твердого предмету з обмеженою подовженою поверхнею, яким міг бути чоловічий статевий член в стані ерекції при введені останнього у піхву. Ушкодження слизової оболонки анусу у вигляді саден та розривів виникли від дії тупого твердого предмету з обмеженою подовженою поверхнею, яким міг бути чоловічий статевий член в стані ерекції при введені останнього у анус. Вказані ушкодження стосовно до живих осіб носять ознаки ушкодження легкого ступеня за ознакою тривалості розладу здоров'я.
Смерть ОСОБА_10 настала від механічної асфіксії при удавлені.
При судово-імунологічному дослідженні мазків та тампонів з вмістом піхви, ротової порожнини, та прямої кишки трупа сперматозоїди не виявлені. /т.2 а.к.п. 122-126/;
-висновком експерта №1289/1 від 12.08.2016, складеного за результатами проведення додаткової судово-медичної експертизи за фактом смерті ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно якого:
не виключається можливість того, що потерпіла могла здійснювати якісь дії перебуваючи у стані позиційної асфіксії, але конструкція мотузок була побудована таким чином, що відбувалося затягування ковзаючої глухої петлі на шиї при спробах вивільнення верхніх кінцівок;
ступінь вираженості трупного охолодження, трупного заклякання та трупних плям досліджених на місці огляду трупа можуть вказувати на настання смерті за 12 годин з коливаннями часу +-2,5-4 години, до огляду трупа на місці події;
ушкодження які розташовані на виступаючих частинах тіла: синець лівого ліктя, синець навколо правого ока, синець спинки носа, садно правого лобового пагорба, могли утворитися як від удару тупим твердим предметом, так і при ударі о такий самостійно. Не можливе спричинення власноруч ушкоджень які входять до комплексу странгуляційної та позиційної асфіксії, ушкоджень в області піхви та анусу;
характер та кількість петель на шиї та на верхніх кінцівках потерпілої виключає можливість самостійного зав'язування вузлів, конструкція мотузок була побудована таким чином, що відбувалося затягування ковзаючої глухої петлі на шиї при спробах вивільнення верхніх кінцівок;
при дослідженні показань підозрюваного можливо встановити, що співпадає кількість предметів, які були задіяні в утворенні неприродної специфічної пози трупа, яка нагадує позу «ластівка», «диба», підозрюваний частково повторює утворення неприродної специфічної пози трупа, яка нагадує позу «ластівка», «дибі». Причому не відповідають судово-медичним даним свідчення щодо зав'язування петель навколо рота та нижніх кінцівок;
при судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа будь-які спирти не виявлені;
при експертизі трупа важких хвороб не виявлено /т.2 а.к.п. 127-132/;
-висновком експерта №1323 «С» від 12.08.2016, складеного за результатами проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно якого у ОСОБА_8 виявлені наступні тілесні ушкодження: три синця в пахвовій області праворуч і три садна по зовнішній поверхні лівого променево-зап'ястного суглобу і по внутрішній поверхні правого променево-зап'ястного суглобу. Ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею. Садна в області лівого і правого променево-зап'ястних суглобів могли виникнути від безпосередньої дії кайданків. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки. Характер тілесних ушкоджень свідчить про малоймовірність їх виникнення 10.07.2016 В мазках-відбитках, змиву зі статевого члену, зрізів лобкового волосся наявність калу не встановлена, клітини піхвового епітелію та слизової оболонки прямої кишки не знайдені. В мазках-відбитках зі статевого члену виявлені дві епітеліальні клітини з ядрами, статева належність яких не визначена через відсутність придатних для дослідження ядер виявлених клітин/т.2, а.к.п.133-134/;
-висновком експерта №14/4.6-2071 від 25.07.2016, складеного за результатами проведення судової дактилоскопічної експертизи, згідно якого два сліди пальців руки розмірами 12х13мм та 11х23мм, вилучені 11.07.2016, в ході огляду квартири, розташованої по АДРЕСА_2 придатні для ідентифікації за ними особи та залишені не особою на ім'я ОСОБА_10 , а іншою особою (особами). П'ять слідів пальців рук розмірами 12х17мм, 15х25мм, 17х19мм, 20х20 мм та 20х18 мм вилучені за вищевказаною адресою, для ідентифікації за ними особи непридатні /т.2 а.к.п. 136-145/;
-висновком експерта №14/4.6-2294 від 22.08.2016, складеного за результатами проведення судової дактилоскопічної експертизи, згідно якого два сліди пальців руки розмірами 12х13мм та 11х23мм, вилучені 11.07.2016 в ході огляду квартири, розташованої по АДРЕСА_2 , залишені не особою, дактилокарта якої заповнена на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а іншою особою /т.2, а.к.п. 147-156/;
-актом судово-медичного дослідження № 223 від 12.07.2016 за результатами судово-медичного імунологічного дослідження зразка крові трупа ОСОБА_10 встановлена група крові АВ за ізосерологічною системою АВ0/т.2, а.к.п. 157/;
-висновком експерта №61к від 18.07.2016, складеного за результатом проведення судово-медичної імунологічної експертизи зразка крові ОСОБА_8 , згідно якого кров ОСОБА_8 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0 /т.2, а.к.п. 158-159/;
-висновком експерта № 65 від 02.08.2016, складеного за результатом проведення судово-медичної експертизи речових доказів (трусів, бриджів, футболки та кросівок), згідно якого на бриджах, названих в постанові «шорти» (об.№3), кросівках (об.№4) встановлена наявність крові людини. На трусах (об.№8,9), футболці (об.№10-14), бриджах (об. №1,2) та кросівках (об.№5-7) наявність крові не виявлена /т.2, а.к.п.160-163/;
-висновком експерта №66 від 11.08.2016, складеного за результатом проведення судово-медичної імунологічної експертизи речових доказів (рушника, фрагмента тканини, електричного кабелю та мотузки), згідно якого на фрагменті рушнику (об. №1-4), фрагменті тканини (об.№5-6), на електричному кабелі (об.№7-11) та мотузці (об. №12-17) наявність поту не встановлена/т.2 а.к.п. 164-166/;
-висновком експерта №844 від 15.08.2016, складеного за результатом проведення судово-медичної експертизи зрізів нігтьових пластин з обох рук трупу ОСОБА_10 , згідно якого: в піднігтьовому вмісті обох рук (об'єкти №1,2) трупа ОСОБА_10 наявність крові не встановлена; при цитологічному дослідженні знайдені клітини поверхневого шару епідермісу, які не придатні для дослідження /т.2, а.к.п. 167-168/;
-висновком експерта №336 від 02.09.2016, складеного за результатом проведення судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи, згідно якого зі сліду крові на бриджах та на кросівці на праву ногу, які належать ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також зі зразка крові потерпілої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримані препарати ДНК, встановлені їх фенотипічні характеристики. Препарати ДНК, виділені зі слідів крові на бриджах та на кросівці на праву ногу, являють собою ДНК жіночої статевої належності. Проведений порівняльний молекулярно-генетичний аналіз виявив співпадання їх генотипів між собою та з генотипом потерпілої ОСОБА_10 . ДНК слідів крові на бриджах та кросівці на праву ногу, які належать ОСОБА_8 , може походити від потерпілої ОСОБА_10 з ймовірністю не менше 99,999999999999999%. Частота поширення подібної комбінації генетичних ознак складає 0,13х10-17. Це означає, що вказана комбінація генетичних ознак зустрічається у 0,13 жінок на 100квадрильйонів /т.2 а.к.п.169-172/;
-висновком судово-товарознавчої експертизи №2224 від 20.09.2016, згідно якого ринкова вартість станом на 10.07.2016 золотої каблучки з невеликими каменями білого кольору у кількості 6 штук, 585 проби, вага з каменями 1,4гр. складає 1551,34 грн.; двох золотих сережок у вигляді неправильного кола з застібками у вигляді листя,585 проба, вага кожної 0,95гр. та 0,98гр. складає 2138,63 грн.; золотого ланцюжка 585 проби, вага 6,45гр. складає 7147,25 грн.; золотої підвіски у вигляді слона 585 проба, вага 3,38 гр. складає 3745,38 грн /т.2 а.к.п. 181-185/;
-протоколом огляду від 15.09.2016 з фототаблицею, згідно якого в присутності двох понятих, за участю спеціаліста - ювеліра оглянуті золоті вироби 585 проби, а саме ланцюжок вагою 6,45 гр., підвіска вагою 3,38 г, сережки вагою 0,95гр. та 0,98 гр., каблучка вагою 1,4 г. /т.2 а.к.п. 195-201/;
-протоколом огляду від 20.09.2016 з фототаблицею, згідно якого в присутності двох понятих, за участю спеціаліста оглянуті жіночі труси, вилучені під час огляду квартири за адресою АДРЕСА_2 та встановлено, що при огляді ультрафіолетовою лампою слідів біологічного походження на трусах не виявлено, труси розірвані в двох місцях/т. 2 а.к.п. 202-207/;
-протоколом огляду від 22.09.2016, згідно якого в присутності двох понятих, оглянуті вилучені 14.07.2016 під час особистого обшуку у ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 626 грн. купюрами у кількості 8 штук /т. 2 а.к.п.208-209/;
-висновком експерта від 09.02.2018 №31/6.2/21, згідно якого, вирішити питання «Чи зображена на представних відеозаписах з камер відеоспостереження відділення ПАТ КБ «Приватбанк» за адресою м. Кривий Ріг, пр. 200-річчя Кривого Рогу,5 від 11.07.2016 (т.2 а.п.246), конкретна особа, а саме обвинувачений ОСОБА_8 » не видається можливим, тому що зображення обличчя осіб в графічних файлах під назвами: «134824323-MV», «135244901-MV», «135241964-MV» непридатні для ідентифікації особи за ознаками зовнішності/т.3 а.к.п.134-143/.
Що ж стосується інших зазначених судом доказів у їх сукупності, колегія суддів не сумнівається у їх належності та допустимості, вважає такі докази достатніми для доведеності вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому злочинних діянь, а тому не вбачає підстав визнати наведені у вироку висновки суду такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Аналізуючи позицію обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника, співставляючи її з обвинуваченням, що йому інкримінується, а також зі свідченнями потерпілого, свідків, експерта, та з іншими доказами, дослідженими судом присяжних, які повністю викривають обвинуваченого у вчиненні інкримінованих злочинів, колегія суддів робить висновок про те, що вищезазначені покази та інші наведені судом докази мають характер логічних, послідовних та об'єктивних. Зазначені докази винуватості ОСОБА_8 є належними, достовірними, допустимими, достатніми та такими, що не суперечать Конституції та нормам КПК України. До того ж, колегія суддів критично оцінює таку позицію обвинуваченого, розглядаючи це як спосіб захисту останнього, та приходить до висновку, що покази ОСОБА_8 є неправдивими, не відповідають всебічно вивченим і проаналізованими доказам, а поведінку в судовому засіданні обвинуваченого апеляційний суд розцінює як захисно-установчу в суб'єктивно складній несприятливій для нього судово-слідчій ситуації з метою уникнути або пом'якшити покарання за скоєні ним злочини.
Таким чином, колегія суддів вважає, що давши належну оцінку всім зібраним доказам у сукупності, врахувавши поведінку всіх учасників під час вчинення злочинів, суд дійшов обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 6, 10 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 152, ч. 3 ст. 153, ч. 4 ст. 187 КК України КК України. За таких обставин вважати, що ОСОБА_8 необгрунтовано засуджено за вказані злочинні дії, немає підстав.
Висновок суду присяжних про доведеність вини ОСОБА_8 у зазначених злочинах відповідає доказам, які були предметом дослідження в судовому засіданні та які суд поклав в основу обвинувального вироку, проявів упередження щодо підсудного як з боку слідчих органів, так і з боку суду першої інстанції вивченням матеріалів кримінального провадження не виявлено.
Під час досудового слідства та при розгляді провадження в суді першої інстанції були встановлені і досліджені всі обставини, з'ясування яких мало істотне значення для правильного вирішення справи, проведені необхідні експертизи, допитані всі особи, показання яких мають істотне значення для провадження, тому колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг сторони захисту про відсутність доказів вини ОСОБА_8 у вчиненні скоєних злочинів є безпідставними.
Що стосується апеляційних вимог сторони захисту в частині того, що відповідно до судово - портретної експертизи, не можливо ідентифікувати особу, зображену на фотознімках з банкомату, де використовували платіжну картку потерпілої ОСОБА_15 , колегія суддів цілком погоджується з судом першої інстанції про те, який не взяв до уваги цей висновок експертизи, оскільки ним не підтверджуються та не спростовуються спірні обставини, які підлягають доказуванню, згідно висновку експерта від 09.02.2018 року №31/6.2/21 вирішити питання «Чи зображена на представних відеозаписах з камер відеоспостереження відділення ПАТ КБ «Приватбанк» за адресою м. Кривий Ріг, пр. 200-річчя Кривого Рогу,5 від 11.07.2016 (т.2 а.п.246), конкретна особа, а саме обвинувачений ОСОБА_8 » не видається можливим, тому що зображення обличчя осіб в графічних файлах під назвами: «134824323-MV», «135244901-MV», «135241964-MV» непридатні для ідентифікації особи за ознаками зовнішності, а саме через те, що зображення облич наданих для експертизи мають низьку різкість, чіткість та роздільну здатність, при збільшенні відбувається значна пікселізація, деталі облич не проглядаються і як результат не дозволяють визнати їх придатними для ідентифікації особи.
Також суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для того, щоб визнати спроможними доводи апеляцій обвинуваченого та його захисника про те, що висновки судово - медичних експертиз трупа, пояснення судово - медичного експерта ОСОБА_12 , та покази свідків ОСОБА_13 та свідка ОСОБА_14 не узгоджуються між собою, оскільки смерть потерпілої ОСОБА_15 настала пізніше, ніж засуджений ОСОБА_8 зустрів свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , у зв'язку з чим суд першої інстанції безпідставно відмовив у додатковому допиті свідка ОСОБА_13 , оскільки судом присяжних в обвинувальному вироку було обгрунтовано надано оцінку даним посиланням сторони захисту.
Так, суд першої інстанції цілком слушно зазначив, що відповідно до висновку №1289/1 від 12.08.2016 експертом визначено можливе настання смерті потерпілої за 12 годин з коливаннями часу +-2,5-4 години, до огляду трупа на місці події, проведення якого розпочато о 03.59 годині 10 липня 2016 року /т.1, а.к.п. 230-236/, тобто смерть могла настати у проміжок часу 10 липня 2016 року з 11.59 години до 13.29 години, що спростовує доводи сторони захисту, і вищевикладені пояснення допитаного в судовому засіданні експерта ОСОБА_12 цілком узгоджуються з даними, зазначеними у цьому експертному дослідженні. Все вищенаведене взагалі не суперечить і показам свідка ОСОБА_53 , допитаного в порядку ст. 225 КПК України, який детально із вказівкою на часові періоди розповів про обставини проведення часу з ОСОБА_8 і ОСОБА_14 10 липня 2016 року, які повністю узгоджуються з показами свідка ОСОБА_14 і частково з показами самого обвинуваченого, викладеними вище, а також даними мобільного оператора за абонентським номером ОСОБА_14 .
Отже, колегією суддів в даному випадку не встановлено даних, які б свідчили про неповноту чи необ'єктивність дослідження судом обставин кримінального провадження в цій частині, а тому немає й підстав додатково з'ясовувати ще якісь обставини, які не мають значення для встановлення істини у справі, що не дає підстав вважати, що у даному випадку допущена суттєва неповнота судового розгляду, у зв'язку з чим апеляційні доводи сторони захисту не підлягають задоволенню.
Так, висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні злочинів при обставинах, викладених у вироку, а також правильність кваліфікації його дій за п.п. 6, 10 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 152, ч. 3 ст. 153, ч. 4 ст. 187 КК України - вірна та ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, та оцінці сукупності доказів з точки зору належності, допустимості та достовірності.
У цьому кримінальному провадженні, як видно з його матеріалів, не встановлено обставин, які б давали підстави вважати, що покарання обвинуваченому призначено із порушенням визначених у законі загальних засад.
При визнанні ОСОБА_8 винним у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 6, 10 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 152, ч. 3 ст. 153, ч. 4 ст. 187 КК України, та призначенні виду та розміру покарання суд присяжних врахував ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, які відносяться до особливо тяжких злочинів, сукупність усіх обставин, що їх характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий 21 січня 2004 року Казанківським районним судом Миколаївської області за ч. 4 ст. 152, ч. 2 ст. 153, ч. 3 ст. 187 КК України, 21 листопада 2005 року Арбузинським місцевим судом Миколаївської області за ст. 391 КК України (т.2, а.к.п. 232-239), негативно характеризувався в місцях позбавлення волі (т.2, а.к.п. 229-230), за зареєстрованим місцем проживання фактично не мешкає, не одружений, дітей не має, офіційно не працевлаштований, під наглядом лікаря психіатра не перебував і не перебуває (т.2, а.к.п.225), перебував під профілактичним наглядом в КЗ «Криворізький психоневрологічний диспансер» в період з квітня 2000 року по листопад 2001 року, знятий з-під нагляду через відсутність відомостей. Обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання ОСОБА_8 , судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_8 , будучи раніше судимим за зґвалтування та розбій, звільнившись з місць позбавлення волі, знову вчинив умисні особливо тяжкі злочини проти життя та здоров'я людини, проти статевої свободи та недоторканості та проти власності, що свідчить про те, що насильницькі дії для ОСОБА_8 є нормою, і підтверджує його особливу суспільну небезпеку й небажання адаптуватись до нормального життя на волі, а такі дії обвинуваченого на місці злочину характеризуються нелюдським ставленням до життя інших людей та відвертим знехтуванням цінностей суспільства, а отже без ізоляції від суспільства не можливе виправлення та перевиховання ОСОБА_8 , який представляє виняткову небезпеку для суспільства, у зв'язку з чим суд присяжних дійшов висновку про неможливість застосування щодо обвинуваченого за ч. 2 ст. 115 КК України покарання у виді позбавлення волі на певний строк і вважав за необхідне згідно зі ст. 64 КК України призначити йому покарання у виді довічного позбавлення волі, оскільки саме таке покарання гарантуватиме безпеку для суспільства, буде необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
В даному випадку колегія суддів приходить до висновку про те, що наведені судом обставини ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та даних судового розгляду справи, підтверджені відповідними документами. При призначенні обвинуваченому покарання суд першої інстанції не порушив загальних засад призначення покарання, передбачених Кримінальним кодексом України, дотримався принципу індивідуалізації покарання, врахував тяжкість вчинених злочинів та дані про особу ОСОБА_8 , і призначив покарання, яке є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
Що ж стосується апеляційних вимог прокурора в частині зміни вироку суду шляхом включення до мотивувальної частини вироку обставини, що обтяжує покарання обвинуваченому, а саме рецидиву злочину, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити вирок або ухвалу без змін; 2) змінити вирок або ухвалу; 3) скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок; 4) скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу; 5) скасувати вирок або ухвалу і закрити кримінальне провадження; 6) скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 408 КПК України суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі: 1) пом'якшення призначеного покарання, якщо визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого; 2) зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення і застосування статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність про менш тяжке кримінальне правопорушення; 3) зменшення сум, які підлягають стягненню, або збільшення цих сум, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення; 4) в інших випадках, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого.
Статтею 420 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі: 1) необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення; 2) необхідності застосування більш суворого покарання; 3) скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції; 4) неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.
Також у відповідності до вимог ст.. 421 КПК України щодо недопустимості погіршення правового становища обвинуваченого, обвинувальний вирок, ухвалений судом першої інстанції, може бути скасовано у зв'язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання, скасувати неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання, збільшити суми, які підлягають стягненню, або в інших випадках, коли це погіршує становище обвинуваченого, лише у разі, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник.
Таким чином, виходячи з системного аналізу вищенаведених норм чинного кримінального процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості змінити вирок суду, на що є посилання в апеляційній скарзі прокурора, оскільки зазначення рецидиву злочину в якості обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_8 , погіршує становище обвинуваченого, і з огляду на вищевикладені норми закону, в даному випадку суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок.
Оскільки відповідно до вимог ст.. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги і вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого, у задоволенні апеляційної скарги прокурора в цій частині необхідно відмовити.
Також колегія суддів, перевіривши під час апеляційного розгляду матеріали кримінального провадження, вважає доводи прокурора про порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального законодавства, а саме не зазначення, чиє саме майно підлягає конфіскації, та відсутність конкретизації, все, чи частина майна, яке є власністю засудженого, підлягає конфіскації, а також посилання захисника на те, що судом при призначенні покарання ОСОБА_8 не взято до уваги вирок Центрально - міського районного суду м. Кривого Рогу від 30.10.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, що, до того ж вирішується в порядку виконання вироку, згідно ст. 537 КПК України, колегія суддів вважає їх такими, що хоча і заслуговують на увагу, але, оскільки вищезазначене не є істотним порушенням згідно ст. 412 КПК України, то не є й підставою для зміни або скасування судового рішення судом апеляційної інстанції, і доводів відносно того, яким чином такі порушення закону перешкодили або могли перешкодити суду ухвалити законне і обґрунтоване рішення, в скаргах не наведено.
Що ж стосується порядку зарахування обвинуваченому ОСОБА_8 строку попереднього ув'язнення у строк призначеного покарання, колегія суддів враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 663/537/17 (провадження № 13-31кс18) щодо застосування норми права, передбаченої ч. 5ст. 72 КК України(зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання), згідно якої якщо особа вчинила злочин в період з 24 грудня 2015 року до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (пряма дія Закону № 838-VIII).
Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон № 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, а також того, що вироком суду присяжних Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 серпня 2018 року ОСОБА_8 зараховано в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 14.07.2016 року по 20.06.2017 року, включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дня позбавлення волі, а з 21.06.2017 року по 13.08.2018 року - один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, що суперечить наведеному вище, судом апеляційної інстанції обвинуваченому ОСОБА_8 у строк призначеного покарання підлягає зарахуванню період часу попереднього ув'язнення з 21 червня 2017 року по день набрання вироком законної сили, тобто по 06.12.2018 року, включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає вирок суду законним, обґрунтованим та таким, що скасуванню з викладених в апеляціях мотивів не підлягає.
Будь-яких даних, які б свідчили про наявність при розслідуванні кримінального провадження та його розгляді істотних вимог норм кримінально-процесуального закону, які б тягли за собою безумовне скасування всього вироку, по справі не встановлено.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 408, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційні скарги прокурора Криворізької місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_8 та в його інтересах захисника ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 серпня 2018 року щодо ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 6, 10 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 152, ч. 3 ст. 153, ч. 4 ст. 187 КК України - залишити без змін.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України обвинуваченому ОСОБА_8 зарахувати у строк призначеного покарання період часу попереднього ув'язнення з 21 червня 2017 року по день набрання вироком законної сили, тобто по 06 грудня 2018 року, включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст. 426 КПК України до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
______________ _______________ _____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4