Справа № 182/2563/18
Провадження № 1-кп/0182/576/2018
13.12.2018 м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.03.2018 за № 12018040340000704 по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м. Торез Донецької області, громадянина України, який зареєстрований у АДРЕСА_1 , проживає на території духовного центру за адресою: АДРЕСА_2 , не працює, із середньою освітою, не одружений, на утриманні має неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше судимий:
- 06.08.2018 Хортицьким районним судом міста Запоріжжя за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України
за участю сторін судового провадження
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
встановив:
Обвинувачений ОСОБА_3 10.03.2018 приблизно об 11:00 год., знаходячись по вул. Добролюбова в м. Нікополі Дніпропетровської обл., у невстановленої особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, незаконно умисно придбав медичний шприц об'ємом 20 мл заповнений рідиною по риску 10 мл, яка містить наркотичний засіб опій ацетильований, який в подальшому незаконно зберігав при собі у лівій внутрішній кишені куртки для особистого вживання, без мети збуту, до моменту вилучення.
10.03.2018 об 11:30 год. ОСОБА_3 біля будинку № 53 по вул. Хілинського в м. Нікополі Дніпропетровської обл. був зупинений працівниками Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175-1 КУпАП, після чого 10.03.2018 в період часу з 11:36 год. до 11:39 год. в ході огляду добровільно виданих ОСОБА_3 предмету, слідчим СВ Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області виявлено та вилучено медичний шприц об'ємом 20 мл заповнений рідиною по риску 10 мл, яка згідно висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів № 1/8.6/1190 від 16.03.2018 масою 10,2788 г, містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - опій ацетильований. Маса опію ацетильованого в перерахунку на суху речовину становить 0,3054 г, який ОСОБА_3 повторно незаконно придбав та зберігав, без мети збуту.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне придбання, зберігання наркотичного засобу без мети збуту, вчинене повторно.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винуватим себе визнав повністю і показав суду, що в м. Нікополі він працював. Оскільки у нього було загострення хвороби, він вирішив вжити наркотик. Придбав наркотичний засіб на вулиці у чоловіка циганської національності, на якого йому вказали наркомани. Придбав медичний шприц об'ємом 20 мл, у якому було 10 мл опію ацетильованого. В той же день, коли він пив пиво, до нього підійшли працівники поліції, запитали чи є у нього наркотики. Він сказав, що є і добровільно видав шприц. Раніше в 90-х роках він вживав наркотики, на даний час не вживає. Шприц з опієм купив за 300 грн. Чоловіка у якого придбав опій ацетильований, бачив один раз, коли купував у нього наркотичний засіб. Він щиро кається у скоєному, обіцяє, що більше такого не повториться. Просить суворо не наказувати його та не позбавляти волі.
У зв'язку з визнанням вини, оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, інші докази у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України не досліджувалися. При цьому судом було роз'яснено, що в цьому випадку сторони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини, які не досліджувалися, в апеляційному порядку.
Таким чином, суд вважає, що винуватість обвинуваченого повністю доведена.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 мають правильну правову кваліфікацію за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання наркотичного засобу без мети збуту, вчинене повторно.
При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.
Також суд враховує обставини справи; особу винного, те, що ОСОБА_3 не працює, перебуває під медичним наглядом в комунальній установі «Запорізький обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом» Запорізької обласної ради з 23.11.2009 року з діагнозом: ВІЛ-інфекція 4 клінічна стадія; пройшов повний курс реабілітації закритого типу при Протестантській церкві України з 28.03.2018 по 28.06.2018 та отримав повну свободу від наркозалежності по соціальні програмі «12 кроків»; має постійне місце проживання, має на утриманні неповнолітнього дитину - доньку ОСОБА_4 , 2003 року народження, на обліку у лікаря психіатра не перебуває.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд вважає визнання обвинуваченими вини.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Враховуючи всі зазначені обставини, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_3 мінімальне покарання у межах санкції частини статті, за якою кваліфіковані його дії, у виді позбавлення волі.
Європейський суд з прав людини у низці справ проти України, в який скарги заявників стосувалися незабезпеченням адекватного лікування під час тримання під вартою, встановив існування у національній пенітенціарній системи такої проблеми системного характеру (наприкл., рішення у справах Мельник проти України», Коктиш проти України», «Похлебін проти України», «Логвиненко проти України»), Особливо часто заявники у своїх скаргах зазначали про відсутність належного та адекватного лікування ВІЛ-інфекції у пацієнтів, хворих на туберкульоз. При цьому відсутність адекватної медичної допомоги в умовах перебування хворих під вартою ЄСПЛ у багатьох випадках визнавав нелюдським та таким, що принижує гідність, поводження на порушення статті 3 Конвенції.
Тому, зважаючи на обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого - визнання вини, що він обвинувачується у вчиненні одного злочину, а також другорядну роль кари як мети покарання, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства, тому вважає можливим застосувати щодо нього ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, поклавши обов'язки, передбачені п. 1), 2) ч. 1 ст. 76 КК України.
Приходячи до такого висновку, суд враховує поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, яке охоплює повноваження суду (його права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.
Згідно ч. 3 ст. 72 КК України, основні покарання у вигляді штрафу при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарання не підлягають і виконуються самостійно.
Оскільки ОСОБА_3 вчинив цей злочин до постановлення вироку Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 06.08.2018, за яким його засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., на підставі ч. 3 ст. 72, ч. 4 ст. 70 КК України покарання за кожним вироком підлягає самостійному виконанню.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлено.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не застосовувався. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Речовий доказ:
- один медичний шприц, в якому знаходиться рідина масою 9,5957 г, яка місить особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований і знаходиться у спецпакеті № 4489614, який зберігається в камері схову Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській обл. (квитанція № 004182) - знищити.
Також суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати на залучення експерта при проведенні експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів, згідно довідки, в сумі 858,00 грн., оскільки відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі винесення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому йому обвинуваченню за ч. 2 ст. 309 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.
На підставі п. 1), 2) ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 в період іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
На підставі ч. 3 ст. 72, ч. 4 ст. 70 КК України покарання за цим вироком та покарання за вироком Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 06.08.2018, за яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. - виконувати самостійно.
Міра запобіжного заходу не застосовувалась. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Речовий доказ:
- один медичний шприц, в якому знаходиться рідина масою 9,5957 г, яка місить особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований і знаходиться у спецпакеті № 4489614, який зберігається в камері схову Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській обл. (квитанція № 004182) - знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави у відшкодування процесуальних витрат на залучення експерта при проведенні експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 00 коп.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його оголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Сторони кримінального провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя: ОСОБА_1