Справа № 178/1477/18
17 грудня 2018 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді: Берелет В.В.
секретаря: Кирсань Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Кринички цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернувся до суду з цим позовом, посилаючись на те, що з 3 грудня 1977 року вони з відповідачкою перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу не мають неповнолітніх дітей. Спільне життя з відповідачем не склалося через різні погляди на сімейне життя та обов'язки. Спочатку шлюбні відносини між ними були добрими, але згодом в їхній сім'ї почали виникати часті сварки та непорозуміння, через що вони з 1980 року припинили шлюбні відносини та стали жити окремо. Позивач вважає, що їхня сім'я зруйнована повністю, відновлена бути не може, сумісне проживання вважає недоцільним, тому просить ухвалити рішення, яким розірвати шлюб з відповідачем.
Відповідачка згідно заяви просить слухати справу без її присутності, позовні вимоги визнає.
Дослідивши докази по справі, перевіривши матеріали справи, судом встановлено, 03 грудня 1977 року сторони одружилися, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1, виданого Адамівською сільською радою Криничанського району Дніпропетровської області, актовий запис №26. Сторони не проживають разом з 1980 року, заходів до поновлення сім'ї не вживають. Позивач вважає, що їхня сім'я зруйнована повністю, відновлена бути не може, сумісне проживання вважає недоцільним. При таких обставинах суд дійшов висновку, що сім'я сторін зруйнована повністю і поновлена бути не може.
Згідно зі ст.105, 110 СК України, шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше сумісне життя та збереження сім'ї стали неможливим.
У відповідності до ст.112 СК України, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.
Як убачається з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Статтею 113 СК України передбачено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Статтею 16 Загальної декларації прав людини прийнятої і проголошеної резолюцією 217 A Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року, зазначено, що шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін.
Ураховуючи вищевикладене, те, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і примушування до шлюбу не допускається, що закріплено статтею 24 СК України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивачки.
Керуючись ст.ст.12, 13, 263-265 ЦПК України суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 03 грудня 1977 року Адамівською сільською радою Криничанського району Дніпропетровської області між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвати.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення або з дня отримання його копії.
Суддя: В. В. Берелет
р