про залишення позовної заяви без руху
17 грудня 2018 року м. Мукачево Справа №303/7790/18
2/303/2910/18
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Кость В.В., розглянувши матеріали
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»
до відповідача ОСОБА_1
про визнання права власності, надання права та звернення стягнення на предмет іпотеки,
При вирішенні питання щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд, передусім, виходить з того подана позовна заява повинна бути подана з додержанням вимог, визначених ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.
Фактичний аналіз позовних матеріалів свідчить про те, що у поданому позивачем позові об'єднано дві вимоги немайнового характеру (надати позивачу право на здійснення від імені відповідача реєстрації права власності на нерухоме майно та звернення стягнення на предмет іпотеки), а також вимогу майнового характеру (визнати за відповідачем право власності на нерухоме майно).
Незважаючи на вищевказане, матеріали справи не містять доказів сплати позивачем судового збору за судовий розгляд заявлених ним вимог немайнового характеру та вимоги майнового характеру, оскільки такий, у визначеному законом розмірі, сплачений лише за розгляд однієї вимоги немайнового характеру.
Частиною третьою ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Таким чином, позивачу слід сплатити судовий збір за одну з неоплачених позовних вимог немайнового характеру у розмірі визначену п. 5.1 частини другої ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме: один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1762,00 грн. та за вимогу майнового характеру (визнання за відповідачем права власності на нерухоме майно), у порядку передбаченому п. 1 частини другої ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України (пункт 3 частини другої) передбачено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
В свою чергу, у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.
Незважаючи на це, у позовних матеріалах відсутні дані щодо ціни позову та вартості об'єкта нерухомості на момент звернення до суду, з метою визначення реальної ціни позову для сплати судового збору за розгляд такої позовної заяви.
По відношення до цього слід також зазначити, що пунктом 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних і цивільних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати» від 17 жовтня 2014 року №10 розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов'язок покладається на позивача.
За таких обставин, позивачу слід сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру (визнання за відповідачем права власності на нерухоме майно), у порядку передбаченому п. 1 частини другої ст. 4 Закону України «Про судовий збір», який слід визначити з дійсної (фактичної) вартості спірного майна на момент звернення до суду з вимогою за предметом спору.
Крім того, відповідно до частини сьомої статті 177 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина третя ст. 58 Цивільного процесуального кодексу України).
Згідно з частиною третьою статті 62 Цивільного процесуального кодексу України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Із вказаними положеннями процесуального закону у повній мірі кореспондуються і приписи статті 246 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
Подана на розгляд суду позовна заява підписана представником ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності від 11.05.2018 р.
В свою чергу, вказана довіреність підписана директором Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» ОСОБА_3.
Однак повноваження ОСОБА_3, які б підтверджували його право видавати та підписувати довіреності на представництво інтересів від імені вказаного товариства залишилися доказово непідтвердженими.
З огляду на викладене, представнику позивача необхідно надати до суду письмові докази на підтвердження повноважень особи, яка видала довіреність від 11 травня 2018 року.
Зазначене є підставою для залишення позовної заяви без руху на підставі частини першої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 95, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України,
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків вказаних у мотивувальній частині цієї ухвали протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
3. Копію даної ухвали надіслати позивачу.
4. Наслідки невиконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху передбачені частиною третьою ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України.
5. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Кость