308/11220/18
13.12.2018 року місто Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Малюк В.М., за участю особи відносно якої запроваджено протокол ОСОБА_1 та її представника - адвоката ОСОБА_2, представників Закарпатської митниці ДФС - Селеш О.І., Зубенка І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, протокол Закарпатської митниці ДФС про порушення митних правил відносно громадянки Угорщини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, за ч.1 ст. 483 МК України, -
20.08.2018 року відносно ОСОБА_1 було запроваджено протокол №3962/30500/18 про порушення митних правил передбачених ч.1 ст. 483 МК України.
Підставою для запровадження протоколу стало те, що 17.08.2018 року о 00 год. 18 хв. в зону митного контролю на ділянку "Вїзд" митного поста «Неветленфолу» Закарпатської митниці ДФС заїхав автомобіль марки «Mercedes-Benz E220» р/н Чеської Республіки НОМЕР_2, під керуванням громадянки Угорщини ОСОБА_1. Формою проходження митного контролю громадянка ОСОБА_1 обрала порядок проходження митного контролю по смузі руху «зелений коридор». До митного оформлення громадянин ОСОБА_1, як підставу для переміщення через митний кордон України транспортного засобу, надала документи, що підтверджують її право користування на автомобіль марки «Mercedes-Benz E220» р/н Чеської Республіки НОМЕР_2 2002 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 20.06.2014 року, де власником автомобіля являється ОСОБА_6 (ОСОБА_6) та доручення на право користування вищевказаним автомобілем завірене нотаріусом Івана Крушкова (Ivana Kruskova) м. Прага, Чеська Республіка № О-V 349/2016 від 25.08.2016 року, паспорт громадянина Угорщини НОМЕР_3 від 04.06.2013р. Так при в'їзді під час вивчення документів, наданих для митного контролю автомобіля марки «Mercedes-Benz E220» р/н Чеської Республіки НОМЕР_2 2002 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 поданих громадянкою Угорщини ОСОБА_1 було звернуто увагу на доручення О-V 349/2016 від 25.08.2016 року. Враховуючи результати аналізу ризиків, було прийнято рішення про перевірку достовірності доручення на право користуванням автомобілем марки «Mercedes-Benz E220» р/н Чеської Республіки НОМЕР_2, 2002 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 завіреного нотаріусом Івана Крушкова (Ivana Kruskova) м. Прага,Чеська Республіка, Було направлено листа до нотаріуса Івана Крушкова з метою підтвердження або спростування факту оформлення та завірення доручення. Від нотаріуса Івани Крушкової отримана відповідь в якій вказано, що доручення не засвідчувалось, така форма засвідчення ними не використовується і доручення є підробленим.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України не визнала. Пояснила, що з вказаними документами та на вказаному транспортного засобі неодноразово пересікала кордон, і будь-яких проблем не виникало. Що стосується самого доручення, то таке разом з пакетом документів на автомобіль їй передав її знайомий. При оформленні документів, зокрема доручення присутньою у нотаріуса не була. Саме доручення не викликало у неї жодних сумнівів і вона навіть не могла припустити, що таке може бути підробленим. Що стосується наявних в матеріалах справи пояснень, то такі не відповідають дійсності, оскільки при дачі таких, дуже сильно хвилювалася і думала, що такі пояснення будуть для неї краще.
Представник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2, зауважив, що його підзахисна не була присутня під час оформлення доручення на транспортний засіб «Mercedes-Benz E220», р/н Чеської Республіки НОМЕР_2, і не могла знати, що воно підроблене. Просив адміністративну справу закрити, оскільки відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч.1 ст. 483 МК України.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав суду, що автомобіль марки «Mercedes-Benz E220», р/н Чеської Республіки НОМЕР_2, він пригнав із-за кордону на прохання свого знайомого ОСОБА_9 Даний транспортний засіб разом із документами на такий, він отримав у власника авто у м. Прага і з такими документами прослідував до кордону. Вже на кордоні, на нейтральній полосі, він передав даний транспортний засіб з документами ОСОБА_1 Крім цього свідок зазначив, що ОСОБА_1 з ним до м. Прага не їздила, оформленням документів на авто займався власник авто, він передав власнику авто виключно анкетні дані ОСОБА_1, його завдання було виключно перегнати автомобіль з м. Прага до кордону.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні дав аналогічні покази з показаннями свідка ОСОБА_8
Представники Закарпатської митниці ДФС - Селеш О.І. та Зубенко І.І. у судовому засіданні просили притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 МК України та застосувати відносно останньої адміністративне стягнення передбачене санкцією вказаної статті.
Заслухавши показання ОСОБА_1, думку її адвоката ОСОБА_2, показання свідків по справі та думку представників Закарпатської митниці ДФС, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до наступних висновків.
Диспозиція ч. 1 ст. 483 МК України визначає склад адміністративного правопорушення, що полягає у переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Відповідно до ч.1 ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За приписами ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно ч.1. ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст..458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Таким чином, винність є обов'язковою ознакою адміністративного правопорушення, яке виражає внутрішній психологічний зміст - психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.
У цій ознаці відбивається найважливіший конституційний принцип - принцип суб'єктивного ставлення до вчиненого, тобто відповідальність тільки при наявності вини, закріплений у ст..62 Конституції України.
Відповідно до ст.ст.10-11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків, а вчиненим з необережності - коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити. Поза цими визначеннями в законі видами, вина відсутня.
Так, з матеріалів справи про порушення митних правил убачається, що ОСОБА_1, як підставу для переміщення через митний кордон транспортного засобу, надала свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 20.06.2014 року, де власником автомобіля являється ОСОБА_6 (ОСОБА_6) та доручення на право користування вищевказаним автомобілем завірене нотаріусом Івана Крушкова (Ivana Kruskova) м. Прага, Чеська Республіка № О-V 349/2016 від 25.08.2016 року
Від нотаріуса Івани Крушкової отримана відповідь в якій вказано, що доручення не засвідчувалось, така форма засвідчення ними не використовується і доручення є підробленим.
В судовому засіданні належними доказами встановлено, що ОСОБА_1 присутньою при оформлення довіреності не була і що оформленням документів на автомобіль займався власник авто ОСОБА_6.
Вказані обставини підтверджуються показами допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8
Таким чином, враховуючи покази ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не знала про те, що доручення є підробленим, наміру надавати підроблений документ, як підставу для переміщення транспортного засобу через державний кордон України не мала.
Крім цього, суд вважає, що ОСОБА_1 не зобов'язана була передбачати можливість того, що власник транспортного засобу надасть їй підроблену довіреність на право користування автомобілем і не могла цього передбачити.
Встановлено, що ОСОБА_1 вчинила всі необхідні та передбачені законодавством дії, щодо одержання довіреності (надала свої анкетні дані), участі в оформленні довіреності не приймала і також не зобов'язана була це робити.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинила всі необхідні дії для додержання митних правил щодо переміщення транспортного засобу через митний кордон України, подавши митним органам передбачений пакет документів.
Матеріали справи також, не містять жодного доказу про те, що ОСОБА_1 усвідомлювала свої дії як протиправні, передбачала або повинна була і могла передбачити порушення своїми діями встановленого порядку переміщення транспортного засобу через митний кордон України або можливість такого порушення, бажала, свідомо допускала його, або легковажно розраховувала на його відвернення. Таких доказів не здобуто і при судовому розгляді справи. Матеріали справи також, не містять і доказів, які б вказували на те, що ОСОБА_1 не передбачала можливості настання шкідливих наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити або була обізнана про те, що довіреність є підробленою.
Суд, при розгляді справи та прийнятті судового рішення, врахувавши положення Конституції України, КУпАП та МК України, у тому числі про те, що тягар доведеності обґрунтованості висновків викладених у протоколі про порушення митних правил, покладається на митні органи, посадові особи яких проводили перевірку та склали протокол; принципи диспозитивності та змагальності, сприяв учасникам судового розгляду в наданні ними доказів, можливостях доведення переконливості висунутих ними аргументів.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що в діянні ОСОБА_1 відсутня вина, як обов'язкова ознака адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України та відсутня об'єктивна сторона вказаного правопорушення, оскільки відсутні докази, які поза розумним сумнівом підтверджують факт подачі нею підробленого документа - доручення на право користування транспортним засобом.
За таких обставин, провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі та керуючись ст. ст. 483, 522, 527, 528 МК України, ст. ст. 245, 247, 251-252, 280, 283, 284, 287-291 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 Мийлівної за ч. 1ст.483 МК України - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Вилучений відповідно до протоколу про порушення митних правил №3962/30500/18 від 20.08.2018 року автомобіль та документи до нього, а саме: автомобіль марки «Mercedes-Benz E220» реєстраційний номер Чеської Республіки НОМЕР_2, 2002 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, двигун 2148 см. куб. дизель та технічний паспорт на автомобіль серії НОМЕР_4 від 20.06.2014 року (оригінал) - повернути ОСОБА_1 (Lengyel Viktoria).
Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду В.М.Малюк