№ 207/2179/18
№ 2/207/1297/18
05 жовтня 2018 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі головуючого судді: САВЧЕНКА В.О.
за участі секретаря: МОСПАН С.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам'янське справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
В червні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. В цій позовній заяві вона просила суд на підставі статті 405 ЦК України, визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 та прийняти рішення про зняття його з реєстрації за даною адресою.
В обґрунтування позовних вимог позивачка ОСОБА_1 вказала, що вона, на підставі свідоцтва про право на спадщину від 18.02.1997 року, посвідченого державним нотаріусом Федорянка Т.П. та свідоцтва про право на спадщину від 31.01.2004 року, посвідченого державним нотаріусом Ісаковою Л.В., є власником квартири АДРЕСА_1.
У вищевказаному житловому приміщенні з 13.03.2003 року зареєстрований її син - відповідач по справі ОСОБА_2, який з січня 2015 року не мешкає в квартирі АДРЕСА_1 без поважних причин, претензій на житло не заявляє та не цікавиться ним, кореспонденції на своє ім'я та лікарняної допомоги не отримує, участі в утриманні квартири не приймає, тобто ніяким чином не намагається використати своє право на житло. Де проживає відповідач в теперішній час їй невідомо.
Оскільки, в спірному будинку відповідач не проживає, виникають проблеми зі сплатою надмірних комунальних послуг, які не надаються, але нараховуються, чим об'єктивно порушуються її права, тому вона змушена звернутись за захистом до суду.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, відповідно до заяви просила слухати справу без її участі, позов підтримала.
Відповідач ОСОБА_2 до суду не з'явився, про день, місце та час розгляду справи по суті повідомлявся у встановленому законом порядку завчасно, оскільки копія позовної заяви та повістка в дане судове засідання були надіслані відповідачу за місцем проживання, причини неявки суду не відомі. Ніяких доказів, які вказували б на поважні причини неявки, відповідач до суду не надавав. Письмових чи будь-яких інших повідомлень по даній справі і про відношення до позову від зазначеного відповідачів до суду не надійшло.
Однак суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідача та провести заочний розгляд справи, зважаючи на те, що позивачка не заперечувала проти винесення заочного рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги законні та обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_1 на праві власності належить позивачці ОСОБА_1, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину від 18.02.1997 року, посвідченого державним нотаріусом Федорянка Т.П. та копією свідоцтва про право на спадщину від 31.01.2004 року, посвідченого державним нотаріусом Ісаковою Л.В. (а.с. 10, 12).
Відповідач на даний момент зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1.
У відповідності до ст. 191 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
У відповідності до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається належним йому майном на власний розсуд.
Згідно ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Як з'ясовано судом, відповідач у спірній квартирі не проживає, не сплачує комунальні послуги та не бере участі в утриманні квартири, внаслідок чого у позивача виникають проблеми зі сплатою надмірних комунальних послуг.
На підтвердження того, що відповідач не проживає позивач надала акт від 18 червня 2018 року, складений комісією КП КМР «УКОЖФ» та мешканцями будинку АДРЕСА_1 та затверджений директором КП КМР «УКОЖФ», відповідно до якого вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не проживає в квартирі АДРЕСА_1 з січня 2015 року (а.с. 11).
Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки проводиться в судовому порядку.
Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Оскільки обставини, викладені позивачем свідчать про те, що відповідач ОСОБА_2 у спірній квартирі не проживає протягом трьох років (з січня 2015 року), суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача ОСОБА_1 та необхідність ухвалення рішення про задоволення позовних вимог щодо визнання відповідача ТОВПЕКИ І.М. таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по оплаті судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 71, 116, 157, 191 ЖК України, ст. 405 ЦК України, ст.ст. 12, 19, 42, 81, 89, 141, 263, 265, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -- з а д о в о л ь н и т и п о в н і с т ю .
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1.
Зобов'язати відділ реєстрації фізичних осіб та місця їх перебування Адміністрації Південного району Кам'янської міської ради зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати зі сплати судового збору в сумі 704 грн. 80 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 - ти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст рішення суду складено 05.10.2018 року.
С у д д я : САВЧЕНКО В.О.