04 грудня 2018 року місто Київ.
Справа № 757/372/15-ц
Апеляційне провадження № 22-ц/824/121/2018
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Желепи О.В.,
суддів: Іванченко М.М.,Рубан С.М.,
секретар судового засідання Задерей І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 19 грудня 2017 року (у складі судді Цокол Л.І. інформація про дату складання повного тексту рішення відсутня)
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа: ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування, -
Указом Президента України №452/2017 від 29 грудня 2017 року ліквідовано Апеляційний суд міста Києва та утворено Київський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Київську область і місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві.
В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
За змістом повідомлення, розміщеного в газеті «Голос України», днем початку роботи Київського апеляційного суду визначено 03 жовтня 2018 року.
У зв'язку з викладеним вище, 03 жовтня 2018 року цивільні справи, які перебували в провадженні Апеляційного суду міста Києва, були перереєстровані в Київському апеляційному суді з проведенням їх автоматизованого розподілу між суддями новоутвореного суду.
Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 03 жовтня 2018 дану справу призначено судді-доповідачу Желепі О.В.
У січні 2015 року ОСОБА_1. звернулась до суду із вимогами до ПАТ «Державний ощадний банк України», ПАТ «Укрсоцбанк», ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання права власності в порядку спадкування, а саме майна, яке залишилося після смерті її батька ОСОБА_2. (а.с. 3-7).
26.01.2015 збільшено позовні вимоги до ПАТ «Укрсоцбанк», а саме щодо визнання права власності на грошові кошти, що знаходяться на зберіганні в індивідуальному сейфі належному ОСОБА_2 (а.с. 55-56).
20.07.2015 за клопотанням представника позивача Чорної О.О. до участі у справі було залучено в якості відповідача ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» у зв'язку з пред'явленням вимог позивача ОСОБА_1 про визнання права власності на грошові кошти, що знаходяться на депозитному рахунку і належали померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с. 130-131).
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 11.12.2015 позов задоволено (а.с. 191-197).
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 01.06.2016, рішення Печерського районного суду м.Києві від 11.12.2015 залишено без змін (а.с. 84-87).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.12.2016, рішення Печерського районного суду м. Києва від 11 .12.2015 та ухвала апеляційного суду м. Києва від 01.06.2016 скасовані, а справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції (т. 2 а.с. 193-196).
В судовому засіданні 09.08.2017 було задоволено клопотання представника позивача Чорної О.О. про залучення в якості третьої особи ОСОБА_4. (т.2, а.с. 238-240).
20.10.2017 ухвалою Печерського районного суду м. Києва за клопотанням представника позивача у зв'язку з відмовою від позову було закрито провадження у даній справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Державний ощадний бан України», ПАТ «Сбербанк», а також в частині вимог пред'явлених до ПАТ «Укрсоцбанк» про стягнення коштів, які знаходяться на рахунках (т. 3, а.с.30-31).
Враховуючи вищевикладене, представник позивача Чорна О.О. підтримала вимоги до ПАТ «Укрсоцбанк» та ПАТ «КБ «Приватбанк» та просила визнати за ОСОБА_1. право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2. на грошові кошти з відповідними відсотками, що знаходяться на наступних банківських рахунках, відкритих ОСОБА_2. у ПАТ КБ «ПриватБанк»:
картковий рахунок № НОМЕР_1;
- рахунок № НОМЕР_2 (депозитний договір 8АМОШ5000716596669);
- рахунок № НОМЕР_5 (депозитний договір 8АМБМ25000731139496);
- рахунок № НОМЕР_3 (депозитний договір 8АМВИ80000730459535);
- рахунок № НОМЕР_4 (депозитний договір 8АМБШ6000721185868);
а також визнати за ОСОБА_1. право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2. на грошові кошти у розмірі 81500 доларів США і 22000 євро, що знаходилися на зберіганні в індивідуальному сейфі № 16 на підставі договору № 26222010990350 від 12,08.2013, укладеному між ПАТ «Укрсоцбанк»» та ОСОБА_2.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшли грошові кошти, розміщені на банківських рахунках у ПАТ «Укрсоцбанк», ПАТ КБ «ПриватБанк». ОСОБА_1., як спадкоємець першої черги, прийняла спадщину у визначений законом строк, звернувшись з відповідною заявою до приватного нотаріуса Алуштинського міського нотаріального округу АР Крим Буховець Ю.В. Однак, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 07.07.2014 р. № 1087/3 було припинено приватну нотаріальну діяльність нотаріуса Буховець Ю.В., у провадженні якої знаходилась спадкова справа, однак останньою документи діловодства не були передані до Державного нотаріального архіву Херсонської області. В зв'язку з викладеним позивач повторно 13.10.2014 подала заяву про прийняття спадщини на території Геніченського районного нотаріального округу Херсонської області та звернулась до приватного нотаріуса Буждиганчук Є.Ю. у м. Києві з вказаною заявою метою повторного оформлення спадкової справи за місцем знаходження грошових коштів, проте їй було відмовлено та роз'яснено, що для вирішення питання отримання спадщини їй необхідно звернутися до суду.
На даний час, позивач в зв'язку з анексією Криму в іншій спосіб, не може реалізувати своє право на оформлення спадкових прав після смерті батька, тому звернулася до суду з позовом про визнання права власності на грошові кошти, що розміщені на рахунках вказаних вище банківських установ з нарахованими відсотками в порядку спадкування за законом на підставі рішення суду.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 19.12.2017 позов задоволено частково (т. 3 а.с. 48-52).
Визнано за ОСОБА_1. право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2. на грошові кошти з відповідними відсотками, що знаходяться на наступних банківських рахунках, відкритих ОСОБА_2. у ПАТ КБ «ПриватБанк»:
- картковий рахунок № НОМЕР_1;
- рахунок № НОМЕР_2 (депозитний договір SАМDN25000716596669);
- рахунок № НОМЕР_5 (депозитний договір SАМDN25000731139496);
- рахунок № НОМЕР_3 (депозитний договір SАМDN80000730459535);
- рахунок № НОМЕР_4 (депозитний договір SАМDN26000721185868);
Визнано за ОСОБА_1. право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2. на майно, що знаходилось на зберіганні в індивідуальному сейфі № 16 на підставі договору № 26222010990350 від 12.08.2013, укладеному між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Посилалась на те, що суд вийшов за межі позовних вимог,оскільки ухвалив рішення про визнання права власності на майно, яке знаходилось на зберіганні в індивідуальному сейфі, проте позивачка в позовній заяві просила визнати право власності на конкретні суми грошових коштів.
Крім того, скаржник зазначила, що просила визнати право власності на конкретну суму грошових коштів, оскільки зазначений розмір коштів був виявлений та зафіксований в Протоколі огляду місця події від 29.11.2013 року слідчим СВ Алуштинського МВ ГУМВС України в АР Крим лейтенантом міліції Бабіченко В.М. у присутності двох понятих - співробітників відділення банку та особи відповідальної за депозитне сховище.
Позивач зазначила, що відповідачем ПАТ «Укрсоцбанк» не надано жодних спростувань тому факту, що така слідча дія проводилась у приміщенні банку, а банк лише посилався на те, що такий доказ здобутий у кримінальному провадженні, а тому він не може бути належним доказом розкриття банківської таємниці, тобто відповідачем факт проведення відкриття сейфу 29.11.2013 року або будь-яких документів , що вміст сейфу був іншим, ніж зазначено у позові - не спростовано.
Крім того, зазначила, що судом при дослідженні письмових доказів по справі не ставилось питання про достовірність вказаного протоколу.
Позивачка просила рішення суду скасувати в частині визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2. на майно, що знаходилось на зберіганні в індивідуальному сейфі № 16 на підставі договору № 26222010990350 від 12.08.2013, укладеному між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2. та постановити в цій частині нове рішення про визнання права власності ОСОБА_1 на 81 500 дол. США та 22 000 євро, що знаходилось на зберіганні в індивідуальному сейфі № 16 на підставі договору № 26222010990350 від 12.08.2013 укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2., який помер 29.09.2013 (а.с. 75-80).
В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», посилаючись на незаконність та необргунтованість рішення, просило скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що судом не були встановлені обставини щодо: наявності правовідносин між померлим ОСОБА_2. та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»; доведення факту внесення грошових коштів на банківські рахунки, зазначені у позовній заяві; наявність грошових коштів на зазначених банківських рахунках; відсутність інших спадкоємців, які могли подати відповідні заяви про прийняття спадщини; відсутність складеного заповіту; відсутність спадкоємців, які мають право на обов'язкову частку; відсутність інших судових проваджень щодо спадщини померлого.
До апеляційного суду надійшов відзив від відповідача ПАТ «Укрсоцбанк». У відзиві відповідач просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 в частині визнання права власності в порядку спадкування за законом на 81500доларів США та 22 000 євро, що знаходились на зберіганні в індивідуальному сейфі №16 на підставі договору № 26222010990350 від 12.08.2013р.,- залишити без задоволення.
Посилався на те, що Протокол огляду місця події складений 29.11.2013 року слідчим СВ Алуштинського МВ ГУМВС України в АР Крим - лейтенантом міліції Бабіченко В.М., яким позивачка обґрунтувала позовні вимоги в частині визнання права власності на81500,00 доларів США та 22000,00 Євро гр. не відповідає вимогам допустимості, належності та достовірності з огляду на наступне.
Протокол огляду місця події складений 29.11.2013 року слідчим СВ Алуштинського МВ ГУМВС України в АР Крим - лейтенантом міліції Бабіченко В.М. в рамках кримінального провадження №12013130070003389, порушеного 14.11.2013 року за ознаками злочину, передбаченого ст.356 КК України.
Огляд - це слідча дія, яка проводиться з метою одержання доказів шляхом візуального спостереження та дослідження слідів злочину та інших матеріальних джерел доказової інформації.
Протокол огляду місця події - самостійний доказ, що представляє собою відтворення підсумків правового та криміналістичного дослідження об'єкту кримінального правопорушення - банківського індивідуального сейфу, що виражений вербально і за допомогою зорово відтворюваних відображень.
Визначення «огляду», як слідчої дії викладено в ст. 237 Кримінального процесуального кодексу України (надалі по тексту - «КПК України»)
Ознаки допустимості - проведення огляду місця події при наявності юридично значимих приводів і підстав.
Підстав для складання цього Протоколу огляду місця події - не було.
Договір №26222010990350 про надання в оренду індивідуального сейфу №16 для зберігання цінностей був укладений 12.08.2013 року між Банком та померлим ОСОБА_2.
Згідно п.п.2 ч.2 ст.62 Закону України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 року №2121-111 (надалі по тексту - «Закон №2121»), операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди - підпадають під ознаки банківської таємниці.
Таким чином, обставина надання гр. ОСОБА_2 на умовах договору в оренду індивідуального сейфу для зберігання цінностей підпадає під ознаку банківської таємниці.
Підстави розкриття банківської таємниці здійснюється відповідно до ст. 62 Закону №2121, остання визначає перелік суб'єктів, на запити яких розкриваються відомості, що складають банківську таємницю.
Слідчий СВ Алуштинського МВ ГУМВС України в АР Крим - лейтенант міліції Бабіченко В.М. не входить до переліку суб'єктів, на звернення якого розкриваються банківський індивідуальний сейф та вміст його речей.
Між тим, огляд речей, виявлених слідчим в індивідуальному сейфі, проводилося в рамках кримінального провадження, а тому такі слідчі дії щодо виявлення в сейфі речей, які слідчим іменуються як «валютні цінності», мають відповідати вимогам ст.ст. 162 - 165 Кримінального процесуального кодексу України.
Згідно п.п.5 ч.І ст.162 КПК України до охоронюваних законом таємниці, які містяться з речах і документах належать відомості, які можуть становити банківську таємницю.
Тимчасовий доступ до речей індивідуального сейфу померлого ОСОБА_2., які підпадають під ознаки банківської таємниці, надає суд відповідно до поданого клопотання слідчого. (ч.І ст.163 КПК України).
Необхідність у постановленні ухвали про надання тимчасового доступу до речей сейфу має визначити суд з підстав, що перелічені ч.5 ст.163 КПК України.
Згідно ст. 165 КПК України постановлена судом ухвала про тимчасовий доступ до речей індивідуального сейфу померлого спадкодавця була б єдиною підставою, за якою Банк зобов'язаний був надати тимчасовий доступ.
Крім того, представник банку посилається на те, що оглянуті валютні цінності слідчим не передавались банку на зберігання, а тому відсутні підстави вважати, що вони залишились у банку після проведення слідчих дій, і відповідно відсутні підстави у позивача успадковувати майно,яке у відповідача відсутнє.
В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача підтримала доводи скарги ОСОБА_1. проти задоволення скарги "Приватбанку" заперечувала.
Представник "Приватбанку" в судовому засіданні 06.11.2018 року доводи власної скарги підтримав.
Представник ПАТ "Укрсоцбанк" доводи скарги не визнала, підтримала поданий відзив.
Представник третьої особи ОСОБА_4 просив закрити провадження у справі через відсутність предмету спору в порядку ст. 255 ЦПК України.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ПАТ "Приватбанк" задоволенню не підлягає, а скарга позивача має бути задоволена, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Вказаним вимогам, рішення районного суду, щодо вирішення вимог позивача до ПАТ "Укрсоцбанк" відповідає не в повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер батько Позивача - гр. ОСОБА_2, що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серія НОМЕР_6 видане 30.09.2013 року ВРАЦ реєстраційної служби Алуштинського міського управління юстиції Автономній Республіці Крим.
Після смерті гр. ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої увійшли грошові кошти, розміщені на рахунках, відкритих в ПАТ «Укрсоцбанк», ПАТ КБ «ПриватБанк» та ПАТ «Державний ощадний банк України».
Місце відкриття спадщини - місце смерті спадкодавця: - Автономна Республіка Крим, місто Алушта, селище Розовий.
Відповідно до положень ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки що належали спадкодавцеві на момент відкриття і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Право на вклад в силу положень ст. 1228 ЦК України входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним.
Статтею 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини ( ст.1269 ЦК України).
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини ( ст. 1270 ч.2 ЦК України).
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Позивач як спадкоємець першої черги за законом, прийняла спадщину у визначений законом строк, звернувшись із відповідною заявою до приватного нотаріуса Алуштинського міського нотаріального округу АР Крим Буховець Ю.В.
Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 07.07.2014 року №1087/3 діяльність нотаріусів України на території АР Крим була припинена, що унеможливило оформлення спадкової справи та отримання Позивачем свідоцтва про право на спадщину за законом на грошові кошти у банківських установах.
Встановлено, що приватний нотаріус Буховець Ю.В., по факту припинення діяльності, не подала документи діловодства до Державного нотаріального архіву, в зв'язку з цим Позивач повторно 13.10.2014 року подала заяву про прийняття спадщини на території Геніченського районного нотаріального округу Херсонської області, однак їй було відмовлено.
Таким чином, суд встановив, що позивач позбавлена можливості успадкувати майно після смерті батька, в іншій, окрім судового способу.
Районним судом було також встановлено, що інших спадкоємців першої черги окрім позивача, після смерті ОСОБА_2. не має.
Суд також встановив наявність майна померлого, що знаходилось на зберіганні в "Укрсоцбанку" за договором №26222010990350 про надання в оренду індивідуального сейфу №16 для зберігання цінностей від 12.08.2013 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та померлим ОСОБА_2
Також під час судового розгляду було встановлено, що померлий ОСОБА_2. мав відкриті у Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк «ПриватБанк»: картковий рахунок НОМЕР_1;
- рахунок № НОМЕР_2 (депозитний договір SАМDN25000716596669);
- рахунок № НОМЕР_5 (депозитний договір SАМDN25000731139496);
- рахунок № НОМЕР_3 (депозитний договір SАМDN80000730459535);
- рахунок № НОМЕР_4 (депозитний договір SАМDN26000721185868);
З огляду на те, що позивач єдиний спадкоємець першої черги,який у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2., а також відсутність іншої можливості у позивача, окрім захисту своїх прав в суді успадкувати майно після смерті батька , суд визнав за позивачем право на спадкування майна, яке на момент смерті спадкодавця знаходилось на рахунках у ПАТ "Приват Банку", та в індивідуальному сейфі ПАТ "Укрсоцбанку".
Дослідивши, наявні в справі письмові докази, апеляційний суд встановив, що вищенаведені обставини справи, які суд вважав встановленими є доведеними.
Висновки суду відповідають цим обставинам та вимогам Закону.
Доводи апеляційної скарги ПАТ КБ "Приватбанк", про недоведеність позивачем наявності коштів, що належали спадкодавцю на зазначених судом рахунках, колегія суддів не приймає, оскільки суд в рішенні не зазначив розмір коштів, які має право успадкувати позивач, а тому ці обставини судом в межах розгляду даної справи не встановлені.
При цьому відповідач ПАТ КБ "Приватбанк" не надав належних доказів які б свідчили про те, що померлий ОСОБА_2 за життя, або його спадкоємці скористалась своїм правом на отримання грошових коштів, які зберігались на рахунках, відкритих померлим ОСОБА_2. на території АР Крим у встановлений законом спосіб.
Посилання представника банку на те, що суд не встановив коло спадкоємців на права банку жодним чином не впливають.
Ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду не були надані докази, що окрім позивача існують інші спадкоємці першої черги, які прийняли спадщину у встановленому законом порядку, а тому підстав для скасування рішення з цих підстав за скаргою банку, колегія суддів не вбачає.
Представник третьої особи в судовому засіданні апеляційного суду пояснив, що його довіритель ОСОБА_4 в зареєстрованому шлюбі з померлим не перебувала, а відповідно вона не відноситься до спадкоємців першої черги. Крім того, третя особа рішення суду не оскаржила, відповідно визнала його законність, щодо наявності прав позивача, успадкувати визначене в рішенні майно.
Інші доводи апеляційної скарги ПАТ КБ "Приватбанк", висновків суду, щодо наявності у позивача права успадкувати грошові кошти, які знаходились на рахунках її батька на час його смерті, висновків суду не спростовують.
Рішення районного суду в частині вирішення вимог позивач до ПАТ КБ "Приватбанк" ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому у апеляційного суду відсутні підстави, для задоволення апеляційної скарги банку, відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України.
Задовольняючи частково вимоги до ПАТ "Укрсоцбанк", без зазначення конкретних сум грошових коштів, які знаходились на зберіганні в індивідуальному сейфі померлого, районний суд виходив з того, що позивач не надала суду достатньо доказів на підтвердження заявлених нею вимог, щодо конкретних сум грошових коштів, які належали її батьку та перебували в індивідуальному сейфі станом на дату його смерті.
Колегія суддів з вказаним висновком суду погодитись не може, виходячи з наступного.
На підтвердження наявності в індивідуальному сейфі №16 грошових коштів в сумі 81 500 доларів США та 22 000 Євро, позивач надала суду , протокол огляду місця події від 29 листопада 2013 року, постанову про закриття кримінального провадження та лист Алуштінського міського відділу від 10 грудня 2013 року з додатком у вигляді вказаної постанови.
Відповідно до наданої копії протоколу огляду, слідчим в рамках кримінальної справи у присутності двох понятих та відповідального працівника бланку був оглянутий вміст сейфу № 16, який орендував померлий ОСОБА_3. , були описані грошові кошти, зазначені грошові знаки та їх номінальна вартість на загальну суму 81 500 доларів США та 22 000 Євро.
Після закінчення опису грошових коштів, останні були поміщені в інкасаторську сумку та їх вилучення слідчим не проводилось.
Суд не прийняв вказаний доказ, з огляду на те, що позивач не змогла надати суду його оригінал, а представник банку вважав, що вказаний доказ є недопустимим, оскільки складений з порушенням діючого КПК України з порушенням банківської таємниці.
Колегія суддів з вказаним висновком не погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ні хто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Так як протокол огляду місця події ( вмісту майна, яке знаходилось в індивідуальному сейфі) є процесуальним документом, що складався в рамках розслідування кримінальної справи, його оригінал не може знаходитись у позивача, а має зберігатись лише в матеріалах кримінального провадження.
Під час апеляційного розгляду справи, суду були надані копії матеріалів кримінального провадження в межах якого проводились вищенаведені слідчі дії.
З вказаних матеріалів вбачається, що уповноваженими слідчими органами України на території АР Крим (до анексії Криму) ухвалою слідчого судді Алуштинського міського суду Ізотенко Д.О. 27 листопада 2013 року було задоволено клопотання слідчого СВ Алуштинського МВ ГУ МВС України в АР Крим Бабіченко В.М, про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей та документів. Зобов'язано Алуштинське відділення ПАО "Укрсоцбанк" що розташоване за адресою : АР Крим м. Алушта, вул. Леніна, 44 надати тимчасовий доступ до орендованого ОСОБА_2 сейфу для зберігання цінностей.
В подальшому 29 листопада 2013 року слідчий отримав цей доступ та в присутності відповідального працівника банку, провів опис грошових коштів, зазначивши номер та цінність кожного грошового знаку, які зберігались в сейфі, відповідно до якого в сейфі знаходилось:81 500 доларів США та 22 000 Євро.
Доводи представника банку, що протокол складено з порушенням вимог закону, колегія суддів не приймає з огляду на те, що доступ до банківського сейфу слідчому був наданий на підставі ухвали слідчого судді, у відповідності з вимогами закону, які діяли станом на 2013 рік.
Посилання на те, що матеріали кримінальної справи, подані до апеляційного суду завірені органом МВС Російської Федерації, колегія суддів не приймає з огляду на те, що самі процесуальні документи, складені правоохоронними органами України до анексії Криму. Доказів, що кримінальне провадження в якому проводились слідчі дії не існувало, відповідач суду не надав.
На даний час ні позивач, ні суд, з урахування ситуації в Криму не має процесуальної можливості отримати копії документів, завірених Українськими правоохоронними органами, а тому колегія суддів вважає за можливе встановити в даній справі обставини на підставі копій процесуальних документів , що складались правоохоронними органами України.
Доводи представника банку про те, що в постанові про закриття кримінальної справи слідчий не вказав про протокол огляду, колегія не приймає , оскільки відсутність в постанові посилання на вказаний процесуальний документ не є доказом того, що така слідча дія, на виконання ухвали суду не проводилась.
Посилання представника банку на те, що слідчий не передав кошти після їх огляду на зберігання, колегія також не приймає з огляду на те, що слідчий в протоколі огляду зазначив, що кошти не вилучав, а уповноважений представник банку, який також підписував протокол огляду, не робив будь-яких відміток, що кошти слідчим були вилучені і інкасаторська сумка на зберіганні в сейфі банку не залишалась.
Посилання представника банку на те, що їх працівник не підписував протокол огляду є недоведеними будь-якими доказами.
Суду не було надано ні висновку експертизи з цього приводу, ні довідки, що зазначений в протоколі працівник, не працював у Алуштинському відділенні, ні матеріали внутрішнього розслідування служби безпеки банку з приводу вказаних подій.
Доводи представника банку про наявність інших спадкоємців є недоведеними, та таким, що не впливають на права банку.
Суду не були надані докази, що кошти, які зберігались в сейфі були видані або позивачу, або іншим спадкоємцям померлого.
В судовому засіданні представник третьої особи надав пояснення, що його довіритель будь-яких коштів з сейфу, який орендував померлий, в Укрсоцбанку не отримувала.
ПАТ "Укрсоцбанк" рішення суду не оскаржило, відповідно погодилось з тим, що саме позивач має право успадкувати майно, яке знаходилось в орендованому сейфі.
Доводи представника третьої особи, про те, що між сторонами відсутній спір, оскільки існує рішення, яке набрало законної сили, відповідно до якого за третьою особою визнано право на спадкування за договором оренди сейфу, після смерті ОСОБА_2., колегія суддів не приймає, з огляду на те, що рішення Великоновосилівського районного суду Донецької області в справі 220/993/15-ц було скасовано . Представник третьої особи не надав суду належним чином завірену копію такого рішення з мокрою печаткою на підтвердження своїх доводів. Представник позивача заперечувала ухвалення судом такого рішення, та пояснювала, що до реєстру судових рішень, повторно незаконно було внесено скасоване рішення. Крім того, третя особа не є спадкоємицею першої черги, оскільки в зареєстрованому шлюбі з останнім не перебувала. Позову в даній справі чи іншій справі про визнання за нею права власності на майно, набуте за час спільного проживання не подавала, рішення суду в даній справі, яким Печерський районний суд визнав позивача єдиним спадкоємцем майна ОСОБА_2. не оскаржила.
Судом встановлено, що спір виник між позивачем та ПАТ "Укрсоцбанк" з приводу розміру коштів, які знаходились в сейфі, який орендував батько позивача на час його смерті, а тому підстави для закриття провадження, передбачених ст. 255 ЦПК України, через відсутність спору, апеляційним судом не встановлені.
Положеннями п. 2 ч. 2 ст. 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки допущені судом порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, суд дав неналежну оцінку доказам, які надавались сторонами, дійшов до безпідставного висновку, про недоведеність позивачем наявності в сейфі, який орендував ОСОБА_2, грошових коштів в розмірі , вказаному в позовній заяві, рішення районного суду в цій частині необхідно змінити, вказавши конкретні суми грошей, наявність яких була встановлена правоохоронними органами України, після смерті спадкодавця, в орендованому ним сейфі.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
За подачу апеляційної скарги ОСОБА_1. сплатила судовий збір 2460 грн., який підлягає стягненню на її користь з ПАТ "Укрсоцбанк"
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 141, 367,376,382-384,389 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»- залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 19 грудня 2017 року в частині вирішення вимог до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» змінити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 на грошові кошти в сумі 81 500 доларів США та 22 000 Євро, що знаходились на зберіганні в індивідуальному сейфі № 16 на підставі договору № 26222010990350 від 12.08.2013, укладеному між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 2 460 грн.00 коп.
В іншій частині рішення Печерського районного суду м. Києва від 19 грудня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 10 грудня 2018 року.
Головуючий О.В. Желепа
Судді М.М. Іванченко
С.М. Рубан