Справа № 750/9889/15-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/194/18
Категорія - ч. 1 ст. 190 КК України Доповідач ОСОБА_2
13 грудня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
З участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченої - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015270010002191, за апеляційними скаргами обвинуваченої ОСОБА_8 та її захисників адвокатів - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 травня 2016 року щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт Олишівка, Чернігівського району, Чернігівської області, громадянки України, з вищою освітою, інваліда 3-ї групи, заміжньої, яка має на утриманні дитину 2005 року народження, працюючої головним державним інспектором Управління держпраці у Чернігівській області, проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,
Вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 травня 2016 року ОСОБА_8 визнана винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та їй призначено покарання у виді штрафу у розмірі 680 грн.
Задоволено цивільний позов Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради та стягнуто з ОСОБА_8 27 070, 94 грн., як суму надмірно виплачених бюджетних коштів у вигляді допомоги на дітей одинокій матері за період з 01 травня 2005 року по 31 березня 2015 року.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави 613,80 грн. процесуальних витрат.
Долю речових доказів вирішено в порядку ст. 100 КПК України.
Не погоджуючись з вироком суду були подані апеляційні скарги, в яких:
- обвинувачена ОСОБА_8 просить вирок суду першої інстанції скасувати та закрити кримінальне провадження щодо неї. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що на момент звернення до управління праці та соціального захисту вона особисто заповнила графи де зазначено анкетні дані та поставила підпис, а решту даних до її заяви повинен був внести спеціаліст в залежності від призначення допомоги. Вважає, що суд, спираючись на показання ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які на її думку суперечать фактичним обставинам справи, неправильно кваліфікував її дії за ч. 1 ст. 190 КК України та незважаючи на наявність підстав для закриття провадження не закрив його. Апелянт зазначає, що органом досудового розслідування та судом не доведено, чи існувала в її діях суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ст.. 190 КК України, тобто чи усвідомлено вона посягала на незаконне отримання коштів. Вказує, що судом не спростовано вину працівників Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради, які можуть допомагати у заповненні бланків документів.
- захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_9 просить вирок суду скасувати та закрити кримінальне провадження відносно її підзахисної у зв'язку з відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення. Зазначає, що органом досудового розслідування та судом не було доведено наявності у ОСОБА_8 умислу на вчинення злочину та наявності в її діях складу кримінального правопорушення. І остання, при зверненні за допомогою, взагалі не знала, чи має вона право на таку допомогу чи ні, і спеціалісти управління соцзахисту допомагали їй заповнювати всі бланки та заяви і самі брали всі необхідні документи. Крім того, зазначає, що, приймаючи в неї документи на призначення допомоги, вони перевіряли її паспорт, в якому на одній сторінці з даними реєстрації міститься штамп про реєстрацію шлюбу.
- захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_10 просить вирок суду скасувати, а кримінальне провадження закрити. Вважає, що вирок місцевого суду є незаконним, необґрунтованим та невмотивованим у зв'язку з неповнотою судового розгляду, що в свою чергу потягло невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження. Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що судом не спростовано вину працівників органу соцзахисту, які стверджували, що можуть допомагати у заповненні бланків документів. Крім того, зазначає, що, приймаючи в неї документи на призначення допомоги, вони перевіряли її паспорт, в якому на одній сторінці з даними реєстрації міститься штамп про реєстрацію шлюбу. Також, апелянт вказує на зацікавленість позиції свідків - працівників Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради, які, будучи, представниками потерпілої сторони, зацікавлені у визнанні винуватою його підзахисну, а тому стверджує, що до їх показань треба ставитись критично. Вважає безпідставним посилання суду на надання ОСОБА_8 до управління праці та соціального захисту довідки № 256 про склад сім'ї обвинуваченої, оскільки вона не видавала собі вказану довідку, її було видано свідком ОСОБА_14 .
Як встановив суд першої інстанції ОСОБА_8 , 30 травня 2005 року, у денний час, перебуваючи у приміщенні Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради, що за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, 44, з метою заволодіння грошовими коштами у вигляді отримання допомоги на дитину одинокій матері, шляхом обману співробітників цього Управління, заповнила заяву на призначення соціальної допомоги одиноким матерям, зазначивши у ній неправдиві відомості про те, що вона перебувала у шлюбі у графі "Додаткова інформація, яка повідомляється одинокою матір'ю (підкреслити необхідне)", при цьому приховавши відомості про перебування, на час складання заяви, у зареєстрованому шлюбі, укладеному 13 листопада 2004 року з ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі якої, відповідно до рішення Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради, оформленого протоколом № 410868 від 31 травня 2005 року, затвердженого начальником Управління ОСОБА_16 , ОСОБА_8 призначено з 01 травня 2005 року допомогу на дітей одиноким матерям.
У подальшому, за період з 01 травня 2005 року по 31 березня 2015 року, ОСОБА_8 , діючи з єдиним умислом, спрямованим на заволодіння грошовими коштами шляхом обману, незаконно отримала державну виплату з призначеної соціальної допомоги на загальну суму 27 070, 94 грн.
Заслухавши доповідача, обвинувачену ОСОБА_8 та її захисника - адвоката ОСОБА_7 , які просили про скасування судового рішення, прокурора, який заперечував проти доводів апеляційних скарг сторони захисту, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного.
У відповідності до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто ухваленим судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим КПК, ухваленим судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до КПК, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Ці вимоги закону судом першої інстанції не дотримані.
Відповідно до ст.55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
З матеріалів провадження вбачається, що відсутні будь-які дані, що Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради було заявником про вчинення злочину, постанова про залучення представника цього управління як потерпілого, а також відомості про вручення пам'ятки про процесуальні права та обов'язки потерпілого теж відсутні. Тобто, відомостей, які б підтверджували набуття у визначеному кримінальним процесуальним законом порядку управлінням соцзахисту статусу потерпілого, матеріали справи не містять.
Разом з тим, не дивлячись на вище викладене, під час розгляду кримінального провадження, суд першої інстанції на це увагу не звернув.
Згідно з положеннями ст.409 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є зокрема неповнота судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального правопорушення, а також істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
У відповідності зі ст.412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкоджали чи могли перешкоджати суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені істотні порушення - є процесуально неприпустимими при судовому розгляді, оскільки в такий спосіб порушуються загальні засади забезпечення права на захист та забезпечення доведеності вини, безпосередності дослідження доказів і змагальності сторін у процесі, законності та одночасно обґрунтованості судового рішення, що передбачено як обов'язкова вимога у ст. 370 КПК України, а також містяться у ст. 7 КПК України - серед загальних засад кримінального провадження, яке за своїм змістом та формою повинно їм відповідати.
Даний висновок колегії суддів, щодо істотного порушення кримінального процесуального закону узгоджується з вказівкою, яка викладена в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 30 серпня 2018 року і яка, згідно ч. 2 ст. 439 КПК України є обов'язковою для суду апеляційної інстанції при новому розгляді.
Оскільки у кримінальному провадженні згідно до вимог ст. 404 КПК України, апеляційний суд встановив допущення судом першої інстанції істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 травня 2016 року підлягає скасуванню, враховуючи, що суд апеляційної інстанції процесуально позбавлений можливості постановити нове судове рішення у зв'язку з відсутністю відповідних клопотань та в зв'язку з тим, що дані обставини не були предметом дослідження в суді першої інстанції і при цьому виходить з наступного.
Положеннями ст. 415 КПК України визначено вичерпний перелік підстав призначення нового розгляду у суді першої інстанції, проте такі у даній справі відсутні.
В силу ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься і верховенство права, згідно якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
З огляду на викладене, колегія суддів вимушена постановити у цьому провадженні найприйнятніше рішення: скасувати оскаржений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_8 з призначенням нового судового розгляду у суді першої інстанції.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити з приводу обставин, які були з'ясовані в судовому засіданні апеляційного суду, що документи, надані прокурором в ході апеляційного розгляду не були предметом дослідження суду першої інстанції та неможливо визначити чи відкривалися вони стороні захисту відповідно до положень ст. 290 КПК України. В постанові про залучення представника потерпілого від 31 липня 2015 року встановлено, що потерпілим є юридична особа, а саме Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради однак, в її резолютивній частині не зазначено кого саме в якості представника в кримінальному провадженні залучено та вказано, що залучено представника Чернігівського міського центру зайнятості. В листі до Чернігівського МВ УМВС України в Чернігівській області, наданого прокурором в якості заяви про злочин, зазначається прохання про здійснення перевірки справи ОСОБА_8 та відсутня інформація щодо вчинення відносно Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради кримінального правопорушення.
У зв'язку із скасуванням вироку з процесуальних підстав, суд апеляційної інстанції не вирішує питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність покарання.
При новому судовому розгляді даного кримінального провадження суду першої інстанції слід рахувати вищенаведене, усунути вказані в ухвалі порушення, перевірити доводи викладені в апеляційних скаргах та прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване судове рішення у відповідності до вимог кримінального процесуального та кримінального законів.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 412, 415, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги ОСОБА_8 та її захисників адвокатів - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 - задовольнити частково.
Вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 травня 2016 року щодо ОСОБА_8 - скасувати, призначивши новий судовий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3