11 грудня 2018 року м. Херсон
справа № 654/36/18
провадження №22-ц/819/165/18
Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (суддя-доповідач) Склярської І.В.,
суддів: Пузанової Л.В.,
ОСОБА_1,
секретар Павловська Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області у складі судді Данилевського М.А. від 03 травня 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
встановив:
05 січня 2018 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Позов мотивовано тим, що 26 січня 2011 року ОСОБА_2М підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк», згідно з якою отримала кредитну картку «Універсальна».
11 березня 2014 року відповідачу було переоформлено вказану картку на престижну кредитну картку «Gold», відповідно до тарифів якої позичальник отримала кредит у розмірі 15000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,6 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
У зв'язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору станом на 26 жовтня 2017 року утворилась заборгованість у розмірі 106000 грн, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 27154 грн 70 коп., заборгованості по процентам у розмірі 78845 грн 30 коп.
На підставі вказаного, ПАТ КБ «ПриватБанк» просило суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь суму заборгованості за вказаним кредитним договором у розмірі 106000 грн, а також понесені судові витрати.
Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 03 травня 2018 року у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовлено.
В апеляційній скарзі банк, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції помилково застосовані норми щодо застосування строку позовної давності з урахуванням зобов'язальних відносин, які виникли між сторонами. Зазначає, що строк дії договору відповідає строку дії картки згідно Умов та Правил.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 її доводи не визнала, посилаючись на дату здійснення останнього платежу 31.10.2014 року та правильність висновків суду щодо застосування строку позовної давності. В судове засідання суду апеляційної інстанції будучи належно повідомленою про час і місце розгляду справи не з'явилася.
Заслухавши доповідача, представника банку, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.367 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з підстав пропуску банком строку позовної давності.
Проте, в повному обсязі не звернув уваги на умови договору щодо настання строку повернення кредиту в повному обсязі, після настання якого починається відлік строку позовної давності.
Відповідно до норм статей 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавств, в строк ( термін) встановлений у зобов'язанні.
З матеріалів справи вбачається і судом встановлено, що між сторонами укладено договір б/н від 26.01.2011 року, на умовах, зазначених банком з урахуванням Умов та Правил надання банківських послуг та згідно якого ОСОБА_2 отримала кредитну картку «Універсальна».
Відповідачка не спростовувала укладання договору на умовах, зазначених банком з урахуванням Умов та Правил надання банківських послуг, отримання в межах зазначеного договору, 11.03.2014 року кредитної картки «Gold» строк дії якої до 08.2017 року (а.с.68),
З наданої банком суду апеляційної інстанції виписки по рахунку, вбачається, що кредитний ліміт по кредитній картці збільшувався з 15 000 грн до 26000 грн.
Відповідно до пункту 1.1.7.12 Умов та Правил (а.с.22), договір діє протягом 12 місяців з дня його підписання. Якщо протягом цього строку ні одна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такій же строк.
За викладених умов договору, твердження представника банку, що строк дії договору відповідає строку дії картки не ґрунтується на умовах договору.
Відповідно до пункту 2.1.1.12.6.4. Умов та Правил, у випадку непогашення суми простроченого кредиту (кредитного ліміту, кредитної лінії), овердрафта або його частини більше 210 днів весь кредит, (овердрафт) вважається простроченим і нарахування прострочених боргових зобов'язань проводяться згідно п.п. 2.1.1.12.6.1.
За умовами пункту 1.1.1.72 Умов та Правил, прострочений кредит - це кредитні кошти, які були надані клієнту та не повернуті банку в строк, передбачений договором (а.с.12 зв.с.).
Відповідно до пункту 2.1.1.12.4 Умов та Правил строки і порядок погашення по кредиту ( кредитний ліміт) по кредитним карткам з встановленим мінімальним обов'язковим платежем наведений у пам'ятці/ довідці; платіж включає плату за користування кредитом, передбачену тарифом і частину заборгованості по кредиту; у випадку наявності простроченого кредиту строком повернення кредиту в повному обсязі є 211-й день з моменту виникнення такої заборгованості .
Наданий банком витяг з ОСОБА_1 свідчить про обов'язковий щомісячний платіж на погашення кредиту, за невиконання якого передбачається відповідальність (а.с.10).
З розрахунку заборгованості, доданого банком до позовної заяви вбачається, що платіж здійснений 22.08.2014 року на погашення відсотків в сумі 145,90 грн та 31.10.2014 року- 33 грн 19 коп - сума погашення за наданим кредитом (а.с.6)
Надана банком суду апеляційної інстанції виписка по рахунку свідчить, що 22.08.2014 року здійснено автоматичне погашення простроченої заборгованості з іншої карти в сумі 366,81 грн, останнє автоматичне погашення простроченої заборгованості в сумі 33,19 грн здійснено 31.10.2014 року, останнє користування відповідачкою кредитними коштами здійснено 05.11.2014 року .
Пояснення представника банку про здійснення 28.04.2015 року платежу в сумі 69 коп на погашення кредитної заборгованості саме за договором на який банк посилається у позовній заяві, спростовуються наступним. Так, деталі операції щодо 69 коп, які зазначені у виписці по рахунку як переказ коштів між рахунками за договором SAMDNWF** 2361 та інформацію у довідці ( а.с.8), яка свідчить, що SAMDNWF** 2361 відноситься до договору від 24.10.2008 року, є підтвердженням того, що сплата 69 коп. віднесена банком до договору 2008 року, а тому не може бути застосована як оплата за договором 2011 року.
Таким чином, з урахуванням останнього платежу 31.10.2014 року, пункту 2.1.1.12.6.4. Умов та Правил, непогашення кредиту більше 210 днів, кредит вважається простроченим.
Отже, кредит є простроченим станом на 29.05.2015 року та строк його повернення починається на 211 день -30.05.2015 року .
Позивач звернувся до суду з позовом 05.01.2018 року.
Суд першої інстанції на зазначені умови договору уваги не звернув, а тому дійшов помилкового висновку про застосування строку позовної давності.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2, в суді першої інстанції не спростовувала суму заборгованості, доводивши лише підстави застосування строку позовної давності, що узгоджується і з її позицією у відзиві на апеляційну скаргу.
Таким чином, застосовуючи принцип цивільного судочинства в тому числі диспозитивінсть та змагальність сторін, з урахуванням договірних відносин між сторонами, заборгованість по тілу кредиту складає 27 154 грн70 коп.
ОСОБА_3 Верховного Суду зробила висновок, викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/951/12 провадження №14-10 цс18, про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою частини другої статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Таким чином, відповідно до вищенаведених умов договору визначення розміру відсотків, то їх нарахування має здійснюватися до часу строку повернення кредиту, яким є 211 день, а саме 30 травня 2015 року, як визначеного банком зміненого строку повернення кредиту.
За розрахунком заборгованості, станом на 30 травня 2015 року заборгованість по відсотках складає 16 801 грн 34 коп. ( а.с.6 зв.ст.), яка підлягає стягненню з відповідача.
Допущене судом першої інстанції неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування ухваленого ним судового рішення, та ухвалення нового про часткове задоволення позовних вимог, яким стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (м.Київ, вул.Грушевського, 1д, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) заборгованість за кредитним договором від б/н від 26.01.2011 року в загальній сумі 43956 грн 04 коп. (сорок три тисячі дев'ятсот п'ятдесят шість гривень чотири копійки), яка складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 27154 грн 70 коп., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 16 801 грн 34 коп.
У зв'язку із ухваленням нового рішення суд відповідно до ч. 13 ст.141 ЦПК України відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до положень ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Позов задоволено на 41,47 % (43956,04 грн х 100 % : 106000,00 грн).
При поданні позовної заяви позивачем сплачено 1600,00 грн /а.с.1/, при поданні апеляційної скарги - 2643,00 грн /а.с.110,121/, усього понесено судових витрат у розмірі 4243,00 грн.
Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути на відшкодування судових витрат 1759,57 грн (41,47 % х 4243 грн : 100%).
Керуючись ст.ст.141,367, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376,382 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.
Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 03 травня 2018 року скасувати. Ухвалити нове.
Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (м.Київ, вул.Грушевського, 1д, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) заборгованість за кредитним договором від б/н від 26.01.2011 року в загальній сумі 43956 грн 04 коп. (сорок три тисячі дев'ятсот п'ятдесят шість гривень чотири копійки), яка складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 27154 грн 70 коп., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 16 801 грн 34 коп.
В іншій частині вимог відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" судові витрати в розмірі 1759 грн 57 коп. (однієї тисячі сімсот п'ятдесят дев'ять гривень п'ятдесят сім копійок ).
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий І.В.Склярська
Судді Л.В.Пузанова
ОСОБА_1
Повний текст постанови складено 14 грудня 2018 року
Суддя І.В. Склярська