Справа № 127/9020/18
Провадження №11-кп/801/159/2018
Категорія: 37
Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
14 грудня 2018 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7
та його захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Вінницької області ОСОБА_9 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 26 липня 2018 року, яким
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженець с. Матейків Барського району Вінницької області,
громадянин України, з середньо-спеціальною освітою,
одружений, непрацюючий,
проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
раніше не судимий,
визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України з призначенням покарання у виді двох років обмеження волі;
на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням - іспитовим строком один рік з покладенням на нього обов'язку, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання,
Згідно вироку суду, ОСОБА_7 03.01.2018 року, близько 22.00 години, перебуваючи на території «Вінницької дитячої школи мистецтв», що розташована за адресою: м. Вінниця, просп. Коцюбинського, буд. 51, умисно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з винятковим цинізмом, проявляючи безсоромність та грубу непристойність, публічно оголив свій статевий орган та демонстрував його перехожим ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , слідуючи за останніми та вчиняючи при цьому акт онанізму, чим виявляв явну зневагу до існуючих правил і норм поведінки та моралі в суспільстві.
Не оспорюючи правильність кваліфікації дій обвинуваченого та доведеність його винуватості, заступник прокурора Вінницької області ОСОБА_9 в апеляційній скарзі просить вирок суду щодо ОСОБА_7 скасувати через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що потягло невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді 2 років обмеження волі та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік та покласти на нього обов'язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України. мотивуючи свої вимоги тим, що при звільненні від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України на обвинуваченого в обов'язковому порядку мають бути покладені обов'язки, передбачені п.п.1.2 ч.1 ст. 76 КК України, проте, суд, звільнивши ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням. поклав на нього лише один обов'язок, передбачений п.2 ч.1 ст. 76 КК України, - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання. роботи або навчання.
Заслухавши доповідача, прокурора ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 , які не заперечували проти її задоволення, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке супроводжувалось винятковим цинізмом, обґрунтований, базується на досліджених у судовому засіданні доказах, яким у вироку дана належна оцінка та учасниками судового розгляду не оскаржується, а тому відповідно до ст.404 КПК України апеляційним судом не перевіряється.
Кваліфікація дій обвинуваченого за ч.1 ст. 296 КК України є правильною.
Призначивши ОСОБА_7 покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення та звільнивши його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, суд дотримався вимог ст.ст. 50, 65 КК України, проте, поклавши на обвинуваченого лише один обов'язок, передбачений п.2 ч.1 ст. 76 КК України, припустився помилки.
Так, частиною 1 ст. 76 КК України визначено, що у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого такі обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Таким чином, при звільненні від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України на обвинуваченого в обов'язковому порядку мають бути покладені обов'язки, передбачені п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України.
Однак, при призначенні ОСОБА_7 покарання, суд, у порушення вимог ч.1 ст. 76 КК України, не поклав на обвинуваченого обов'язок, передбачений п.1 ч.1 цієї статті, а саме, не зобов'язав його періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, хоча це є одним з обов'язкових пунктів, який суди мають покладати на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням.
Отже, звільнивши ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням та не поклавши на нього обов'язок періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, передбачений п.1 ч.1 ст. 76 КК України, суд унеможливив здійснення органами пробації належного контролю за його подальшою поведінкою.
Таким чином, суд допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме, не застосував закон, який підлягає застосуванню.
Неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність призвело до невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 413, 420 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу заступника прокурора Вінницької області ОСОБА_9 задовольнити.
Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 26.07.2018 року відносно ОСОБА_7 скасувати в частині призначеного покарання.
Визнати ОСОБА_7 винним за ч. 1 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді 2 років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік.
На підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_7 періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
В решті вирок залишити без змін.
Вирок суду може бути оскаржений безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня його проголошення.
Судді:(підписи)
Згідно з оригіналом: