Постанова
Іменем України
13 грудня 2018 року
м. Київ
справа № 2-1557/09
провадження № 61-41558св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Самгородоцька сільська рада Козятинського району Вінницької області,
особа, яка не брала участь у справі - ОСОБА_5,
представник - ОСОБА_6,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 26 червня 2018 року у складі суддів Сала Т. Б., Ковальчука О. В., Якименко М. М.,
Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 09 листопада 2009 року задоволено позов ОСОБА_4 до Самгородської сільської ради Козятинського району Вінницької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Визначено ОСОБА_4 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7, до 20 січня 2010 року.
У березні 2018 року вказане судове рішення оскаржено в апеляційному порядку особою, яка не брала участь у справі - ОСОБА_5
Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 26 червня 2018 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на вказане рішення суду першої інстанції закрито.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції не вирішував питання про права та обов'язки ОСОБА_5, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати її особою, чиї права порушені оскаржуваним рішенням та яка має, передбачене статтею 352 ЦПК України право на апеляційне оскарження цього рішення.
У касаційній скарзі, представник ОСОБА_5, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати постановлену у справі ухвалу та направити справу до апеляційного суду для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції в порушення вимог процесуального закону не залучав у якості співвідповідача до участі у справі ОСОБА_5, як спадкоємця першої черги, передчасно прийняв визнання позову представником відповідача, вирішив при цьому питання про її права та інтереси, оскільки ОСОБА_5 була позбавлена можливості висловити свою позицію щодо підстав та предмету спору, а також долі майна, яке входить до складу спадкової маси після смерті її матері ОСОБА_7
При апеляційному розгляді справи суд мав встановити, чи впливає прийняте у справі рішення будь-яким чином на права, обов'язки, свободи особи, що подає апеляційну скаргу. В обґрунтування права на апеляційне оскарження ОСОБА_5 посилається на те, що оскаржуваним рішенням суд вирішив питання про її права та обов'язки, оскільки вона є спадкоємцем першої черги після смерті матері ОСОБА_7 та має право на спадщину.
Оскаржуваним рішенням було встановлено, що інших спадкоємців після смерті ОСОБА_7, окрім позивача, немає. Отже, вирішуючи питання про визначення позивачу додаткового строку на прийняття спадщини, суд по суті вирішив питання і про права та інтереси ОСОБА_5, яка є спадкоємцем першої черги і також претендує на спадкове майно.
Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_5 на зазначену ухвалу апеляційного суду. Справу витребувано із суду першої інстанції. Учасникам справи надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_4 не погодилась з доводами ОСОБА_5 та просила залишити оскаржувану ухвалу апеляційного суду залишити без змін, посилаючись на її законність і обґрунтованість.
Інші учасники судового процесу не скористалися правом подати відзив на касаційну скаргу, письмових заперечень щодо її вимог і змісту до суду не подали.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини третьої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Установлено, що рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області 09 листопада 2009 року визначено ОСОБА_4 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7, до 20 січня 2010 року.
За змістом частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Оскаржуючи вказане рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, ОСОБА_5, як особа, яка не брала участь у справі, апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що оскаржуваним рішенням суд вирішив питання про її права та обов'язки, оскільки вона є спадкоємцем першої черги після смерті матері - ОСОБА_7 та має право на спадщину.
Частиною першою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Якщо спадкоємець протягом шести місяців не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв спадщину (частина перша статті 1272 ЦК України).
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).
Визначаючи спадкоємцю додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись до нотаріальної контори, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 09.11.2009 року про визначення ОСОБА_4 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини стосувалось прав і обов'язків ОСОБА_4, та предметом судового розгляду було питання визначення додаткового строку для прийняття спадщини, а не права на спадщину.
ОСОБА_5 не довела, що при розгляді цієї справи суд вирішував питання про її права та обов'язки як спадкоємця, тобто, що вона має, передбачене статтею 352 ЦПК України, право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції.
Апеляційний суд зазначив, що ОСОБА_5 з часу відкриття спадщини не зверталась до нотаріальної контори для її прийняття і суду не надано доказів про прийняття нею спадщини шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном, а тому ОСОБА_5 вважається такою, що не прийняла спадщину.
Встановивши вказані обставини, суд апеляційної інстанції, з урахуванням доводів апеляційної скарги правильно виходив з того, що відсутні підстави вважати ОСОБА_5 особою, чиї права порушені оскаржуваним рішенням, а отже такою, що має право на його апеляційне оскарження, у з зв'язку з чим дійшов обґрунтованого висновку про закриття апеляційного провадження.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильність наведених висновків апеляційного суду та не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки зводяться виключно до необхідності перегляду рішення суду першої інстанції від 09 листопада 2009 року про визначення ОСОБА_4 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, за поданою нею апеляційною скаргою.
При цьому, вказаним рішенням не вирішено питання про спадкові права ОСОБА_5 та, за наявності законного права на спадщину, остання не позбавлена можливості у зв'язку з ухваленням цього рішення вирішити питання щодо прийняття нею спадщини у встановленому законом порядку, в тому числі за частиною другою або третьою статті 1272 ЦК України.
Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердились під час касаційного провадження, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження у справі, та фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів і встановлених судом обставин, що в силу положень статті 400 ЦПК, знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції, у зв'язку з чим підстав для задоволення касаційної скарги немає.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 26 червня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: В. С. Висоцька
В. В. Пророк
І. М. Фаловська