Ухвала
05 грудня 2018 року
м. Київ
справа № 522/31671/13-ц
провадження № 61-26222св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О., Пророка В. В., Сімоненко В. М., Фаловської І. М.
(суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Одеська міська рада, відповідач - ОСОБА_1, третя особа - Департамент комунальної власності Одеської міської ради,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Приморського районного суду міста Одеси від 28 квітня 2017 року у складі судді
Бойчука А. Ю. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 12 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Вадовської Л. М., Ващенко Л. Г.,
Колеснікова Г. Я.,
Відповідно до підпункту 14 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення»
ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У грудні 2013 року Одеська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - Департамент комунальної власності Одеської міської ради, про скасування запису про державну реєстрацію, визнання права власності та усунення перешкод у користуванні.
Позовна заява мотивована тим, що нежитлове приміщення підвалу загальною площею 120,7 кв. м, що розташоване у будинку АДРЕСА_1, є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси.
05 грудня 2007 року між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ескпрес проект» ЛТД (далі - ТОВ «Експрес проект» ЛТД) в особі директора ОСОБА_1 укладений договір оренди приміщення, відповідно до умов якого Департамент комунальної власності Одеської міської ради передав нежитлове приміщення підвалу в оренду на строк до 25 квітня 2008 року.
Заочним рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 02 грудня 2010 року за ОСОБА_1 визнано право власності на нежитлове приміщення підвалу площею 120,7 кв. м, що розташоване у будинку АДРЕСА_1. Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 05 жовтня 2011 року заочне рішення Приморського районного суду міста Одеси від 02 грудня 2010 року скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку. Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 29 листопада 2011 року позовну заяву ОСОБА_1 про визнання права власності на нежитлове приміщення залишено без розгляду.
Посилаючись на те, що за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником на спірне майно є ОСОБА_1, Одеська міська рада просила суд скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення підвалу загальною площею 120,7 кв. м, що розташоване у будинку АДРЕСА_1; визнати за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради право власності на вказане нежитлове приміщення; усунути перешкоди у користуванні шляхом виселення ОСОБА_1 з приміщення.
Заочним рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 28 квітня 2017 року позов Одеської міської ради задоволено.
Скасовано запис про державну реєстрацію ОСОБА_1 на нежитлове приміщення підвалу загальною площею 120,7 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Визнано право власності на нежитлове приміщення підвалу загальною площею 120,7 кв. м, що розташоване у будинку АДРЕСА_1, за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради.
Усунуто перешкоди у користуванні шляхом виселення ОСОБА_1
з нежитлового приміщення підвалу загальною площею 120,7 кв. м, що розташоване у будинку АДРЕСА_1, на користь Одеської міської ради.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Заочне рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач набув право власності на спірне нежитлове приміщення на підставі заочного рішення суду, яке в подальшому було скасовано. Отже це приміщення вибуло з власності територіальної громади міста Одеси без достатніх правових підстав.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 12 жовтня 2017 року заочне рішення Приморського районного суду міста Одеси від 28 квітня 2017 року залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 набув право власності на нежитлове приміщення на підставі судового рішення, яке в подальшому було скасовано, а, відтак, права власності на приміщення не має. Проте, за ним зберігається державна реєстрація речового права, набутого на підставі судового рішення, що скасовано.
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і постановити нову ухвалу про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про скасування запису про державну реєстрацію на нежитлові приміщення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що однією із заявлених вимог є скасування запису про державну реєстрацію, тому спір в даній частині відповідно до частини другої статті 17 КАСУ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
16 травня 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.
Враховуючи, що ОСОБА_1 оскаржує в касаційному порядку судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім того, позовні вимоги, заявлені позивачем, пов'язані між собою, цю справу слід передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Керуючись частиною шостою статті 403, частиною четвертою
статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1, третя особа - Департамент комунальної власності Одеської міської ради, про скасування запису про державну реєстрацію, визнання права власності та усунення перешкод у користуванні, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Приморського районного суду міста Одеси від 28 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області
від 12 жовтня 2017 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В. С. Висоцька
Судді А. О. Лесько
В. В.Пророк
В. М.Сімоненко
І.М. Фаловська