Ухвала
12 грудня 2018 року
м. Київ
справа № 1522/27265/12
провадження № 61-47844ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Мартєва С. Ю., вирішуючи питання про відкриття провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 25 жовтня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
У травні 2008 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої неякісним виконанням робіт, та просила суд стягнути з відповідача 59 861,00 грн у відшкодування матеріальної шкоди, 25 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди та судові витрати.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2010 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 59 861,00 грн у відшкодування матеріальної шкоди, витрати зі сплати державного мита в сумі 1 849,00 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 35,00 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 04 квітня 2012 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2010 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 жовтня 2012 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 04 квітня 2012 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 22 травня 2018 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 59 861,00 грн у відшкодування матеріальної шкоди, 5 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди, витрати зі сплати судового збору в сумі 1 849,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 35,00 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 25 жовтня 2018 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 травня 2018 року залишено без змін.
У грудні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 25 жовтня 2018 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини у справах Lavages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gonnez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Пунктом 1 частини другої статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Ціна позову у цій справі становить 84 861,00 грн, що є меншою, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року, а тому справа є малозначною в силу вимог закону.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Право заявника на апеляційний перегляд справи було забезпечено.
Враховуючи зазначене, Верховний Суд приходить до висновку, що касаційна скарга не містить обставин, визначених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Згідно із пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що судові рішення, які оскаржуються, прийняті у малозначній справі, а обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Підстави, передбачені статтею 411 ЦПК України, для скасування судових рішень, що оскаржуються, у касаційній скарзі не зазначені.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд,
Відмовити у відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 25 жовтня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. Ю. Мартєв