Іменем України
12 грудня 2018 року
Київ
справа №537/744/17
провадження №К/9901/20399/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,
розглянув у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 537/744/17
за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції, інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції Дерев'янка Олега Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, провадження в якій відкрито,
за касаційною скаргою Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції на постанову Крюківського районного суду м. Кременчука прийняту 10 березня 2017 року у складі головуючого судді - Сьоря С.І., та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду постановлену 20 квітня 2017 року у складі колегії суддів: головуючого судді - П'янової Я.В., суддів: Чалого І.С., Зеленського В.В.,
І. Суть спору:
1. У лютому 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції, інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції Дерев'янка Олега Миколайовича, у якому просив:
1.1. визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії АР №816243 від 09 лютого 2017 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
2. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 09 лютого 2017 року близько 13-00 год. він припаркував свій автомобіль на узбіччі вулиці Миколаївській (Артема) біля будинку №12. Приблизно о 13 год. 45 хв. в автомобілі спрацювала сигналізація. Підійшовши до свого автомобіля він виявив, що сигналізація спрацювала внаслідок ДТП - вантажний автомобіль «Газель» д.н. НОМЕР_1 під час руху в сторону автовокзалу м. Кременчука пошкодив ліве дзеркало заднього виду його автомобіля, винуватець ДТП залишив місце події. При виявленні ДТП він звернувся на гарячу лінію 102 управління поліції м. Кременчука та повідомив про подію, після чого до місця події прибув наряд поліції. Наряд поліції, який прибув, надав йому бланк для підготовки пояснень щодо події, та оформлював документи щодо ДТП. Під час оформлення події молодший лейтенант поліції Дерев'янко О.М. попросив у нього документи на автомобіль, посвідчення водія та страховий поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, як це передбачено статтею 126 КУпАП. Надавши технічний паспорт на автомобіль та посвідчення водія, він попросив час для того, щоб дописати пояснення по факту ДТП та знайти в автомобілі страховий поліс. Разом з підготовленими поясненнями, страховий поліс було надано молодшому лейтенанту поліції Дерев'янко О.М. для огляду, на що ним було отримано інформацію про те, що вже складено оскаржувану постанову про накладення штрафу в розмірі 425,00 гривень за порушення статті 126 КУпАП - відсутність страхового полісу.
2.1. Постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки ПДР України він не порушував під час оформлення нарядом поліції ДТП за участі його автомобіля, страховий поліс на його автомобіль був у наявності в автомобілі.
3. Відповідач позов не визнав. Заперечуючи проти позову зазначив, що позивач керував транспортним засобом без поліса та на вимогу поліцейського не пред'явив для перевірки поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки його у нього при собі не було, а згодом поліс привезла та передала позивачу стороння особа, що також зафіксовано на відеозапису, який зроблено за допомогою нагрудної камери інспектора.
3.1. Вважає, що ним було прийнято правомірне рішення про накладення на позивача адміністративного стягнення за частиною першою статті 126 КУпАП. Позивачу були роз'яснені права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, строки та порядок сплати адміністративного штрафу.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. 09 лютого 2017 року інспектором роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Кременчуці ДПП Дерев'янко О.М. винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АР №816243, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гривень.
5. Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що останній 09 лютого 2017 року о 13 год. 52 хв. керуючи автомобілем «Mitsubishi Outlander» д.н.з. НОМЕР_2 по вул. Миколаївська, 12 в м. Кременчуці не мав при собі поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1 (ґ) Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України).
6. Водночас, за наслідком переглянутих в судовому засіданні судом першої інстанції відеозаписів, які зроблено 09 лютого 2017 року за допомогою нагрудної камери поліцейського, встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення позивач спочатку дійсно повідомив працівнику поліції про те, що він не має при собі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і що його незабаром привезе син, однак згодом позивач повідомив поліцейському, що він знайшов поліс в автомобілі, однак поліцейський поліс для перевірки не взяв оскільки вже було складено оскаржувану постанову.
6.1. При цьому на вказаних відеозаписах не зафіксовано факту того, що вказаний поліс привезла та передала позивачу стороння особа та не зафіксовано факту керування позивачем автомобілем.
7. Інших, будь - яких належних доказів, які б свідчили про те, що 09 лютого 2017 року о 13 год. 52 хв. позивач керував автомобілем «Mitsubishi Outlander» д.н.з. НОМЕР_2 по вул. Миколаївська, 12 в м. Кременчуці та при цьому не мав при собі поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідачами суду не надано.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
8. Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області постановою від 10 березня 2017 року, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року, позов задовольнив.
8.1. Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР №816243 від 09 лютого 2017 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП - визнав протиправною та скасував.
9. Суд першої інстанції, з позицією якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того що відповідачами не доведено законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови та не доведено наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП, у зв'язку з чим позов є обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
10. Відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.
11. Як і під час судового розгляду в судах першої й апеляційної інстанцій, у касаційній скарзі відповідач наполягає на тому, що позивачем дійсно було вчинено адміністративне правопорушення та справу відносно нього було розглянуто поліцейським з дотриманням вимог чинного законодавства.
12. У скарзі відповідач просить рішення судів першої й апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
13. Позивач відзив на касаційну скаргу не подав.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
14. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15. Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
16. На підставі частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
17. Згідно п. 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
18. Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
19. Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
20. За п. 1.3. Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).
21. п. 2.1 (ґ) ПДР України та статтею 16 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі та на вимогу поліцейського пред'являти для перевірки, зокрема, поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
22. Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП про адміністративні правопорушення, настає в разі керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
23. Згідно з п.1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
24. Стаття 69 КАС України (в редакції чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
25. Стаття 72 КАС України (в чинній редакції) передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
26. Згідно з частиною другою статті 77 КАС України (в чинній редакції) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
27. Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
28. Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
29. Законом України від 14 липня 2015 року №596-УІІ «Про внесення змін де деякий законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» статтю 258 КУпАП було доповнено новою частиною, якою розширено перелік випадків, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення.
30. Так, відповідно до частини другої статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
31. Водночас, за приписами частини четвертої статті 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
32. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
33. Згідно зі статтею 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, зокрема і передбачених частиною першою, другою і третьою статті 122, статтями 124-1 - 126.
34. Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року, № 1408/27853 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
35. Частиною першою статті 341 КАС України обумовлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
36. Приписами підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України обумовлено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
VI. Позиція Верховного Суду
37. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.
38. Судами попередніх інстанцій встановлено і ці обставини підтверджуються матеріалами справи, що ОСОБА_1 не погоджувався з допущеним правопорушенням і адміністративним стягненням.
39. Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач повідомив про те, що він не керував автомобілем, працівники відповідача були викликані саме позивачем, оскільки його автомобіль був припаркований та внаслідок ДТП (вантажний автомобіль під час руху пошкодив дзеркало автомобіля та залишив місце події) спрацювала сигналізація.
40. Відповідно до частини першої статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).
41. В свою чергу, будь - яких належних доказів, які б свідчили про те, що 09 лютого 2017 року о 13 год. 52 хв. позивач саме керував автомобілем "Mitsubishi Outlander" д.н.з. НОМЕР_2 по вул. Миколаївська, 12, в м. Кременчуці та при цьому не мав при собі поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідачами судам не надано.
42. Отже, з наведеного можна зробити висновок, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності не за не пред'явлення для перевірки полісу (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме за керування транспортним засобом без наявності при собі поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, при цьому доказів такого керування відповідачами не надано.
43. Як встановлено судами і це вбачається із матеріалів справи, на час винесення відповідачем оскаржуваної постанови був чинний договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який укладено 10 січня 2017 року між ПАТ «Страхова компанія «ТАС» та ОСОБА_1 та відповідно до якого забезпеченим транспортним засобом є автомобіль «Mitsubishi Outlander» д.н.з. НОМЕР_2 (поліс №АК/4897945 від 23.01.2017 року). Окрім того зазначений поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів був пред'явлений поліції та долучений до матеріалів справи (поліс №АК/4897945).
44. Тобто позивачем було виконано вимоги Закону України «Про дорожній рух» та Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо обов'язкового укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
45. За такого правового регулювання та обставин справи суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої й апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позову.
46. Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
47. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
VII. Судові витрати
48. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення.
2. Постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 10 березня 2017 року, та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді О. В. Білоус
Т. Г. Стрелець