Справа № 524/242/16-ц
Провадження № 6/524/387/18
12 грудня 2018 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі: головуючого - судді - Нестеренка С.Г., при секретарі - Бельченко Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці Полтавської області подання головного державного виконавця Автозаводського ВДВС міста Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника КП ЗБВ №2 ОСОБА_2 -
11 грудня 2018 року до суду надійшло подання головного державного виконавця Автозаводського ВДВС міста Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника КП ЗБВ №2 ОСОБА_2.
У поданні вказувалося, що у цьому відділі ДВС перебуває виконавче провадження №56720646 з примусового виконання виконавчого листа № 524/242/16 виданого 11.08.2016 року Автозаводським районним судом м. Кременчука про стягнення з КП ЗБВ №2 на користь ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі на загальну суму в розмірі 96214,93 грн.
Суд, вивчивши матеріали подання, встановив наступне.
Відповідно ч. 4 ст. 441 ЦПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Судом достовірно встановлено, що в Автозаводському ВДВС міста Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області перебуває виконавче провадження №56720646 відкритого на підставі виконавчого листа за № 524/242/16, виданого 11.08.2016 року Автозаводським районним судом м. Кременчука на виконання рішення цього суду від 02 серпня 2018 року по справі за № 524/242/16, згідно якого стягнуто з КП ЗБВ №2, керівником якого є - ОСОБА_2, на користь ОСОБА_3 заборгованості по заробітній платі на загальну суму в розмірі 96214,93 грн.
Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не була направлена засобами рекомендованого поштового зв'язку і фактично не була вручена боржнику.
Державний виконавець не подав доказів на підтвердження факту вручення боржнику копії постанови про відкриття виконавчого провадження та надання часу для добровільного виконання рішення суду, а звідси боржник не був повідомлений про відкриття виконавчого провадження та не мав можливості добровільно виконати рішення суду.
Виконавчі дії у період 2016-2018 років щодо боржника - не вчинялися.
Державний виконавець не надав докази про наявність у боржника намірів ухилення від як добровільного, так і примусового виконання рішення суду, тобто від сплати коштів, наявності закордонного паспорту та намірів виїхати за межі України. Не було перевірено належність боржника до громадянства України. Суд також враховує, що державний виконавець не подав матеріали справи відповідного виконавчого провадження в оригіналі та копії у повному обсязі всіх зібраних документів.
Відповідно ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Гочев проти Болгарії» від 26 листопада 2009 року сформульовано загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, подруге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і
основоположних свобод,і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам'ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості.
Суд також враховує, що ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 24.01.2017 року було відмовлено у задоволенні тотожного подання стосовно ОСОБА_2 щодо заборони її виїзду за межі України. У поданні, яке розглядається не були наведені інші обставини, ніж ті, які були в попередньому поданні та які слугували б реальною підставою для заборони виїзду ОСОБА_2 за межі України.
За таких обставин, суд вважає, що тимчасове обмеження боржника виїжджати за межі України є передчасним та може призвести до порушення конституційного права боржника вільно обирати місце проживання, переміщення по території України.
Враховуючи наведені обставини, відсутність належного обґрунтування у поданні щодо необхідності застосування тимчасового обмеження до ОСОБА_2 у виїзді за межі України з дотриманням положень ст.2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд дійшов висновку, що подання є - передчасним та таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 33 Конституції України, ст. ст. 2, 5, 11 Закону України “Про виконавче провадження”, ст. ст. 258 - 260, 353, 354, 441 ЦПК України, суд, -
Відмовити головному державному виконавцю Автозаводського ВДВС міста Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_1 у задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2.
Ухвала оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає повторному зверненню.
Суддя: