копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА
13 грудня 2018 р.Справа №463зп-18/160
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Олійник В.М., розглянувши заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Менго» про забезпечення адміністративного позову (до подання позову) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області,-
11 грудня 2018 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «Менго» звернувся до суду із заявою про забезпечення адміністративного позову, в якій просить:
зупинити дію постанови про накладання штрафу уповноваженими особами № ДН1753/251/АВ/МГ-ФС/736 від 22 листопада 2018 року та зупинення дії постанови про накладання штрафу уповноваженими особами № ДН1753/251/АВ/ІП-ФС/737 від 22 листопада 2018 року;
заборонити Головному управлінню Держпраці у Дніпропетровській області подавати до органів державної виконавчої служби або до інших органів, уповноважених здійснювати виконавчі дії, для примусового виконання (стягнення) постанову про накладання штрафу уповноваженими особами № ДНІ753/251/АВ/МГ-ФС/736 від 22 листопада 2018 року та постанову про накладання штрафу уповноваженими особами № ДНІ753/251/АВ/ІП-ФС/737 від 22 листопада 2018 року;
заборонити Управлінню державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (49027 м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 21-А) здійснювати відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії, направлені на примусове виконання постанови про накладання штрафу уповноваженими особами № ДН1753/251/АВ/МГ-ФС/736 від 22 листопада 2018 року та постанови про накладання штрафу уповноваженими особами № ДНІ753/251/АВ/ІП-ФС/737 від 22 листопада 2018 року.
В обґрунтування заяви позивач зазначив, що 22 листопада 2018 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області були прийняті постанови згідно яких на позивача були накладені штрафи у розмірі 11 280 690 грн. та 3 723 грн. відповідно.
В силу положень ст. 265 КЗпП України постанови про накладення штрафів за порушення законодавства про працю є виконавчими документами, а це означає, що стягувачу не потрібно звертатись до суду для звернення постанов до виконання.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи, за якими стягувачем є держава або державний орган, пред'являються до стягнення протягом трьох місяців з моменту їх оформлення.
Отже, строк для добровільного виконання Постанов спливає 22 грудня 2018 року, а у разі їх не виконання Заявником, в строк до 22 лютого 2019 року вони будуть звернені до стягнення в примусовому порядку.
Заявник до вирішення справи по суті змушений буде сплатити штрафи, визначені Постановами, або в добровільному порядку, або в примусовому через звернення стягнення органами державної виконавчої служби.
При цьому, під час примусового виконання Постанов із Заявника додатково буде стягнуто виконавчий збір у розмірі 1 128 441,30 грн. а також накладено арешт на кошти та на рухоме і нерухоме майно.
Заявник вважає, що оплата або примусове стягнення штрафу, визначеного Постановами, у разі задоволення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, відновлення товариством свого фінансового становища, своїх порушених прав та законних інтересів за захистом яких товариство з обмеженою відповідальністю «Менго» має намір звернутись та призведе до неефективності такого захисту у суді.
Представник ТОВ «Менго» стверджує, що діяльність останнього є збитковою, оскільки розмір непокритого збитку складає 41 053 000 грн.
У разі передчасного (до розгляду справи по суті) виконання Постанов настануть негативні наслідки а саме:
скорочення близько 450 робочих місць, місячний фонд заробітної плати працівників, що їх займають, складає приблизно 3 000 000 (три мільйони) грн. або у затримці виплати працівникам заробітної плати;
недоотримання бюджетами всіх рівнів податків і зборів на загальну суму більше ніж 3,5 млн. грн. кожен рік;
порушення договірних зобов'язань перед контрагентами з оплати вартості поставлених лікарських засобів і, як наслідок, в наступному застосуванні останніми до Заявника передбачених договорами санкцій, у тому числі у вигляді припинення господарських правовідносин.
Також в обґрунтування зазначено, що ТОВ «Менго» є закладом охорони здоров'я (згідно Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 929) і здійснює свою діяльність через 108 відокремлених структурних підрозділів, які розташовані в різних регіонах України.
При цьому, аптечна мережа є не місцевою чи регіональною, а саме всеукраїнською, бо аптеки знаходяться в межах багатьох областей України, як то у Дніпропетровській, Львівській, Запорізькій, Харківській, Київській, Полтавській, Донецькій та інших областях. Причому аптеки розташовані не лише у великих містах, а також у невеликих містечках таких як м. Тараща, м. Славутич, м. Дружківка. Саме в таких невеликих містах забезпечення населення ліками відбувається нестабільно (у зв'язку з малою кількістю аптек через невелику економічну рентабельність торгівлі в таких маленьких населених пунктах) і населення цих населених пунктів є вкрай залежним від стабільної роботи кожної аптеки, кожного аптечного пункту. Закриття аптек в таких містечках становить загрозу здоров'ю і соціальному добробуту мешканців через виникнення складнощів у придбанні ліків як щодо асортименту, так і щодо кількості необхідних запасів для задоволення потреб інсулінозалежних хворих та інших осіб, що страждають на хронічні хвороби (серцеві захворювання, астма тощо), а також для запобігання виникнення епідемій (кір, грип, тощо).
Заявник бере участь у запровадженому урядом України проекті «Доступні ліки», за якими Заявник відпускає населенню певні групи лікарських засобів за нижчою ціною, ніж звичайна ринкова ціна, або взагалі безоплатно, з наступним відстроченням відшкодування їх вартості з боку держави (тобто фактично кредитує державу в медикаментозному забезпеченні населення, що також є соціальним аспектом діяльності Заявника).
Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд вважає за можливе розглянути клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову без повідомлення учасників справи.
Частинами першою, другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що для вжиття заходів забезпечення позову необхідні поважні підстави та обґрунтування таких підстав належними доказами.
В той же час заходи забезпечення адміністративного позову мають бути належними та відповідними заявленому адміністративному позову, стосуватись прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі з приводу порушення яких заявлено адміністративний позов.
Також, при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжитих заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;
- наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;
- ймовірності виникнення ускладнень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Розглянувши вищевказану заяву представника ТОВ «Менго» суд вважає її обгрунтованою, оскільки дійсно винесені Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області Постанови є виконавчими документами, які набирають законної сили з моменту прийняття та підлягають примусовому виконанню незалежно від факту їх судового оскарження. Крім того, позитивно вирішуючи заяву представника ТОВ "Менго", суд враховує, що виконання Постанов до винесення рішення у даній справі може завдати істотної шкоди не тільки правам, свободам та інтересам ТОВ «Менго» а й негативно відобразитися на інших, враховуючи специфіку діяльності вищевказаного підприємства.
Однак суд вважає, що зупинення дії постанов про накладення штрафів на заявника буде достатнім заходом задля уникнення порушення його прав, свобод, інтересів до винесення рішення по справі, у зв'язку з тим, що забезпечення позову в означений спосіб буде виключати можливість Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області звертатися до органів ДВС для примусового виконання Постанов, а також буде неможливим відкриття виконавчого провадження органами ДВС.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 166, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Менго» про забезпечення позову задовольнити частково.
Зупинити дію постанови № ДН1753/251/АВ/МГ-ФС/736 від 22 листопада 2018 року та постанови № ДН1753/251/АВ/ІП-ФС/737 від 22 листопада 2018 року Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області
Копію даної ухвали направити на адресу товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Менго" (49051, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 1), а також на адресу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області ( 49017, м. Дніпро, вул. Казакова, б. 3).
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України, оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) Ухвала не набрала законної сили 13 грудня 2018 року. Суддя З оригіналом згідно. Суддя ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_1