Справа № 2 - 2758/09
Іменем України
04 листопада 2009 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Шевченко Т.М.
при секретарі Клепач О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ТОВ „Інформаційне агентство „Інтерфакс - Україна” про захист честі, гідності, ділової репутації та спонукання до вчення певних дій, -
позивач ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до відповідача ОСОБА_3, в якому просить визнати такою, що не відповідає дійсності, інформацію, поширену відповідачем про позивача, зачіпає честь, гідність, ділову репутацію позивача, а саме: „ОСОБА_3 відзначив, ... фігурантом кримінальних справ ОСОБА_1, що має зв'язки зі спецслужбами інших країн”.; „ОСОБА_3 також відзначив, що на сьогоднішній день відомо, що згаданий ОСОБА_1 розшукується спецслужбами США, Швейцарії, Ізраїлю, Ліхтенштейну, Іспанії, і ховається в Об'єднаних Арабських еміратах.”; зобов'язати відповідача спростувати зазначену недостовірну інформацію шляхом проведення протягом двох робочих днів з дня набрання рішення по цій справі законної сили брифінгу (прес-конференції) із текстом спростування, що наводиться позивачем у позовній заяві. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що на Інтернет-сайтах „Українська правда” та „Інтерфакс-Україна” була розміщена стаття „СБУ зацікавилася ЄДАПСом і депутатом - регіоналом”, у якій, на думку позивача, міститься недостовірна інформація про нього, розповсюджена відповідачем ОСОБА_2, який, на думку позивача, поширив інформацію про нього на брифінгу 22.12.2008 р.
У травні 2009 р. (а.с. 208 т. 1) позивач ОСОБА_1 звернувся у суд із заявою про зміну предмету позову, в якій просить визнати такою, що не відповідає дійсності, зачіпає честь, гідність, ділову репутацію позивача, інформацію, поширену відповідачами про позивача, а саме: „Он (Соболев) также отметил, что упомянутый ОСОБА_1 разыскивается спецслужбами США, Швейцарии, Израиля, Лихтенштейна, Испании и скрывается в Объединенных Арабских Эмиратах.”; визнати такою, що не відповідає дійсності, зачіпає честь, гідність, ділову репутацію позивача, інформацію, поширену співвідповідачем про позивача, а саме: „СБУ расследует влияние на концерн ЕДАПС некоего ОСОБА_4, разыскиваемого рядом государств...”; визнати неправомірною та такою, що порушує особисті немайнові права позивача, нижченаведена інформація, що містить відомості оперативно-розшукової діяльності та поширена відповідачами, а саме: „Он (Соболев) отметил, что „ЕДАПС” контролируется из-за рубежа фигурантом уголовных дел ОСОБА_1, который имеет святи со спецслужбами других стран”...”; зобов'язати відповідача спростувати зазначену в п.п. 1 та недостовірну інформацію шляхом проведення протягом двох робочих днів з дня набрання рішенням по цій справі законної сили брифінгу (прес-конференції), на якому проголосити резолютивну частину рішення та нижченаведений текст, викладений у п. 4 заяви про зміну предмету позову; зобов'язати співвідповідача розмістити на своєму власному Інтернет-сайті www.interfax.com.ua рішення суду та текст спростування, наведений в п. 4 с спеціальній рубриці або на тій самій сторінці та тим самим шрифтом, що й спростовуване повідомлення, - протягом двох робочих днів з дня набрання рішенням по цій справі законної сили.
В судовому засіданні представники позивача підтримали уточнені позовні вимоги та просили суд задовольнити позов з вищевказаних підстав.
Представники відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні не визнали позовні вимоги та заперечували проти їх задоволення, посилаючись на їх необґрунтованість.
Відповідач ТОВ „Інформаційне агентство „Інтерфакс - Україна” в судове засіданні не забезпечив явку свого представника, надавши до суду листа з проханням розглянути справу у відсутності їх представника.
Вислухавши пояснення представників сторін у справі та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Позов пред'явлений до відповідача ОСОБА_3, який на думку позивача, поширив інформацію про нього на брифінгу 22.12.2008 р. На підтвердження факту такого поширення позивач надав до матеріалів справи роздруківки статті „СБУ зацікавився ЄДАПСом і депутатом-регіоналом”, розміщеної на Інтернет-сайті „Українська правда” та статті „СБУ расследует влияние на концерн „ЕДАПС” некоего ОСОБА_4, разыскиваемого рядом государств (обновленная)”, розміщеної на Інтернет-сайті „Інтерфакс-Україна”, і цитати саме з цієї статті наводяться у заяві про зміну предмету позову як інформацію, яка підлягає спростуванню.
Згідно п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи” належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_3 не є автором статті на Інтернет-ресурсі „Інтерфакс-Україна”, ці статті не є викладом інтерв'ю ОСОБА_3, висловлювання ОСОБА_3 не подані як пряма мова, що означає, що він не може нести відповідальності за переказ його слів авторами статей в мережі Інтернет. Також відповідач не є власником веб-сайтів, на яких поширена недостовірна, на думку позивача, інформація.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи” позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Суд вважає, що позивач не довів факту поширення відомостей відповідачем, оскільки жодна з наданих позивачем роздруківок не є інтерв'ю відповідача ОСОБА_3, а також відповідач ОСОБА_3 не є автором цих статей.
Позивач у своїй заяві про уточнення предмету позову просить визнати неправомірною та такою, що порушує особисті немайнові права позивача, наступну інформацію: „Он (Соболев) отметил, что „ЕДАПС” контролируется из-за рубежа фигурантом уголовных дел ОСОБА_1, который имеет святи со спецслужбами других стран”...” Вимагаючи визнати вказане висловлювання неправомірною інформацією, позивач стверджує, що таке висловлювання містить інформацію оперативно-розшукової діяльності.
Визнання інформації неправомірною не передбачено чинним цивільним законодавством і не відповідає встановленим ст. 16 ЦК України способам захисту прав.
Згідно ст. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушені розповсюдженням про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Негативна інформація вважається недостовірною доки особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи” під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків.
Позивач також не вказує, в якому виявилося порушення особистих немайнових прав позивача і яких саме, внаслідок опублікування розглядуваного висловлювання в мережі Інтернет.
Крім того, суд вважає, що висловлювання, яке, на думку позивача, було поширено відповідачами, не є інформацією про позивача, яка може бути визнана такою, що не відповідає дійсності та підлягає спростуванню, оскільки позивач не надав доказів, що позивач ОСОБА_1 є тим самим ОСОБА_1, про якого йдеться в ос пореному позивачем висловлюванні.
Зазначене висловлювання наведене у заяві про зміну предмету позову не відповідно до тексту статті „СБУ расследует влияние на концерн „ЕДАПС” некоего ОСОБА_4, разыскиваемого рядом государств (обновленная)”, розміщеної на Інтернет-сайті „Інтерфакс-Україна”. В оригіналі, на який посилається сам позивач, воно викладене так:
„Он также отметил, что на сегодняшний день известно, что упомянутый ОСОБА_1 разыскивается спецслужбами США, Швейцарии, Израиля, Лихтенштейна, Испании и скрывается в Объединенных Арабских Эмиратах».
Таким чином, розглядові у даній справі підлягає висловлювання саме із статті „СБУ расследует влияние на концерн „ЕДАПС” некоего ОСОБА_4, разыскиваемого рядом государств (обновленная)”.
Позивач не надав доказів розповсюдження такої інформації також ТОВ „Інформаційне агентство „Інтерфакс-Україна”. Вказане висловлювання у такому вигляді, як воно міститься у статті, є повідомленням від імені автора про зміст висловів третьої особи, і не є прямою мовою відповідача.
Згідно ст. 26 Закону України „Про інформацію” джерелами інформації є передбачені або встановлені Законом носії інформації: документи та інші носії інформації, які являють собою матеріальні об'єкти, що зберігають інформацію, а також повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи.
Оскільки позивачем не доведено факту розповсюдження відповідачами ОСОБА_3 та ТОВ „Інформаційне агентство „Інтерфакс-Україна” інформації, яку позивач просить спростувати, а також зазначена інформація є інформацією про позивача, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
Керуючись ст. 34 Конституції України, ст.ст. 23, 277 ЦК України, ст.ст. 30, 47 та 47-1 Закону України „Про інформацію”, ст. 1 закону України „Про телекомунікації”, ст. 2 Закону України „Про пресу та інші засоби масової інформації”, постановою Пленуму Верховного Суду України № 1 „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи”, ст.ст. 10, 30, 60, 212 та 213 ЦПК України, суд -
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ТОВ „Інформаційне агентство „Інтерфакс - Україна” про захист честі, гідності, ділової репутації та спонукання до вчення певних дій.
Рішення може бути оскарженим в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя