Ухвала
11 грудня 2018 року
м. Київ
провадження № 51-10233 ск 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 19 квітня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 10 серпня 2018 року,
встановив:
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог пунктів 4, 5 ч. 2 та ч. 5 цієї статті.
Згідно зі ст. 427 КПК у касаційній скарзі зазначається обґрунтування заявлених скаржником вимог із відображенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення, вимоги особи, що подає скаргу та до скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються.
Проте ОСОБА_4 подав касаційну скаргу без додержання зазначених приписів кримінального процесуального закону.
Відповідно до ч. 5 ст. 427 КПК до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються.
Однак, ОСОБА_4 до поданої ним касаційної скарги не долучив копій оскаржуваних судових рішень.
Це не лише становить формальне порушення ч. 5 ст. 427 КПК, але й по суті позбавляє Суд можливості перевірити дотримання суб'єктом подання касаційної скарги вимог статей 424, 426 КПК та переглянути оскаржувані судові рішення в порядку, передбаченому главою 32 КПК.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Отже, посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК, що є підставою для зміни чи скасування таких рішень, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.
Крім того, положеннями ст. 436 КПК встановлено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.
Однак, вимоги, викладені у касаційній скарзі, не узгоджуються з наведеними положеннями процесуального закону.
Оскільки касаційна скарга ОСОБА_4 не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити її без руху та встановити строк, необхідний для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 19 квітня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 10 серпня 2018 року залишити без руху та надати йому строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання вимог, касаційна скарга буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3