Справа № 570/3449/17
номер провадження 1-кп/570/44/2018
16 листопада 2018 року м. Рівне
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12017180180001089 по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, громадянина України, який має базову загальну середню освіту, одружений, офіційно непрацюючий, проживає по АДРЕСА_1 , який є раніше не судимий,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
ОСОБА_5 05 липня 2017 року приблизно о 18-ій годині 30 хвилин, перебуваючи на земельній ділянці навпроти господарства ОСОБА_7 , що знаходиться по АДРЕСА_2 , під час раптово виниклого конфлікту, в ході словесної суперечки, що виникла на грунті особистих неприязних відносин з ОСОБА_4 , умисно наніс їй один удар кулаком правої руки по голові зліва. Вказаними діями ОСОБА_5 спричинив потерпілій тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України не визнав, заперечив його причетність до вчиненого йому інкримінованого злочину, зазначив, що будь-яких тілесних ушкоджень не спричиняв та ударів не завдавав потерпілій ОСОБА_4 , а це чоловік потерпілої, коли намагався його вдарити сам ліктем зачепив свою дружину. Даними діями завдав їй удару по голові та спричинив тілесні ушкодження. Крім того, зазначив, що зловив перед грудьми вила, якими ОСОБА_7 намагався завдати йому удар. Зазначив, що вдарив ОСОБА_7 автоматично. Також, повідомив, що перед отриманням ОСОБА_4 ушкоджень, дружина ОСОБА_8 позабирала у всіх предмети, які були в руках в учасників конфлікту, з його слів вила, арматуру та монтировку. Зазначив, що їх розтягував ОСОБА_8 .
Позиція сторони захисту не є узгодженою. В судових дебатах захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_9 , посилаючись на те, що дії ОСОБА_5 були необхідною обороною, просив виправдати обвинуваченого. У своєму виступі захисник висловив припущення заподіяння ненавмисного удару потерпілій обвинуваченим в стані необхідної оборони.
Вказані обставини нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_4 підтвердили свідки та сама потерпіла.
Потерпіла ОСОБА_4 показала, що обвинувачений в той день 05 липня 2017 року почав кропити хімічними речовинами поле, яке він обробляє і на неодноразові зауваження її та її чоловіка, а також інших мешканців, про те щоб припинив кропити, бо неможливо дихати та жити поряд, він не реагував. Після декількох зауважень, вона та її чоловік ОСОБА_7 , коли ОСОБА_5 їздив найближче до їх будинку, знову пішли до обвинуваченого, говорити йому щоб той припинив оприскувати поля поряд з будинками, оскільки це шкодить здоров'ю їхньому та інших мешканців - сусідів, і взагалі неможливо дихати. Коли вони підійшли до трактора ОСОБА_5 , який вже зупинився, то він вибіг до них з монтировкою, почав кричати, погрожувати, нецензурно лаятись до них. Далі почалася сварка, словесна суперечка, та до них підійшов сусід ОСОБА_8 . В ході даної сварки, обвинувачений спочатку вдарив ОСОБА_10 в обличчя, але сварка продовжилась далі. Також, в цей час до них підійшла ОСОБА_11 , яка позабирала у Кравчуків та ОСОБА_5 предмети, які були в них у руках, зокрема, вила, що були встромлені в землю та ніяким чином не використовувались, монтировку та палицю. Усі зазначені предмети вона забрала та понесла з поля до себе додому. Після цього, сварка і далі продовжувалась, та ОСОБА_12 різко підійшовши до ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , спочатку вдарив останню своєю долонею руки по щоці, а відразу після цього кулаком руки по голові. Від зазначеного удару ОСОБА_4 впала на землю та в подальшому з поля її забрав чоловік з ОСОБА_8 , оскільки вона фактично не могла йти, їй паморочилась голова та вона втрачала свідомість. Відразу після спричинення ударів, обвинувачений ОСОБА_5 сів у свій трактор та поїхав з місця події, а потерпілій допомогли потрапити додому, де викликали швидку і її госпіталізували в лікарню, де було встановлено перелом виличної кістки, а потерпілу залишили на лікуванні.
Свідок ОСОБА_7 , який є чоловіком потерпілої ОСОБА_4 , підтвердив повністю свідчення потерпілої та суду показав, що дійсно 05 липня 2017 року ввечері обвинувачений ОСОБА_5 вже вкотре почав кропити хімікатами свої поля, які знаходяться поряд з їх будинком. В той момент ОСОБА_7 порався з вилами в руках по господарству. На неодноразові вимоги не кропити, оскільки це шкодить здоров'ю та неможливо дихати, він не реагував та просто не звертав уваги. Через те, що обвинувачений не реагував на зауваження та коли їздив найближче до їх будинку, то ОСОБА_13 тримаючи вила в руках, разом з дружиною, пішов до трактора ОСОБА_5 , який вже зупинився, та встромивши вила в землю, почав вимагати від останнього перестати кропити поля та травити людей. ОСОБА_5 вибіг до них з монтіровкою, почав кричати, погрожувати, нецензурно лаятись до них, в результаті почалася словесна сварка. Далі, обвинувачений підійшовши до ОСОБА_10 вдарив його в око кулаком руки та відібрав вила. Також, коли почалася сварка, то до них підійшов сусід ОСОБА_8 , але сварка продовжилась далі. Також, в цей час до них підійшла ОСОБА_11 , яка позабирала в учасників конфлікту предмети, які були в них у руках, зокрема, вила, що ніяким чином не використовувались, монтировку та палицю. Усі зазначені предмети вона забрала та понесла з поля до себе додому. В цей час ОСОБА_7 зателефонував у поліцію та повідомив про зазначений факт. Після цього, сварка і далі продовжувалась, та ОСОБА_5 продовжував матюкатися до ОСОБА_14 та інших, погрожувати. Далі обвинувачений, різко підійшовши до ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , спочатку вдарив останню своєю долонею руки по щоці, а відразу після цього кулаком руки по голові. Від зазначеного удару ОСОБА_4 впала на землю та в подальшому з поля її забрав він та ОСОБА_15 , оскільки вона фактично не могла йти, вона втрачала свідомість. Відразу після спричинення ударів, обвинувачений ОСОБА_5 сів у свій трактор та поїхав з місця події, а вони потерпілій допомогли потрапити додому, де викликали швидку і її госпіталізували в лікарню.
Аналогічні показання були надані свідками ОСОБА_8 та ОСОБА_11 . До того ж слід зазначити, що свідок ОСОБА_8 свої пояснення стосовно даної події підтвердив і на додатковому допиті, вказав, що обвинувачений ОСОБА_5 наніс потерпілій один удар кулаком правої руки по голові зліва. Такі ж показання надала свідок ОСОБА_16 , яка повідомила, що вже бачила як було погано потерпілій ОСОБА_4 , і її забирали з поля, допомагали йти додому, де викликали швидку і потерпілу госпіталізували в лікарню.
Вказані обставини нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_4 та його винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується крім показань свідків, іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.
Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (а.с. 9) вказує на подання до органів поліції потерпілою заяви про нанесення їй саме ОСОБА_5 тілесних ушкоджень.
Протоколами проведення слідчого експерименту (а.с. 15-21 та а.с. 26-28) підтверджується, яким саме чином ОСОБА_5 кулаком правої руки через плече чоловіка потерпілої, який нижчий за зростом, наніс потерпілій удар в область голови зліва в ділянку лівого віска.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 714 від 26 липня 2017 року (а.с. 51-53) ОСОБА_4 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження. Також даною експертизою підтверджується, що механізм виникнення отриманих потерпілою тілесних ушкоджень, не суперечить показанням, які були дані нею при допиті.
Досліджені в судовому засіданні дані, які характеризують обвинуваченого (а.с. 58-63) вказують на посередню характеристику обвинуваченого, а саме: до кримінальної відповідальності він не притягався, однак до сільської ради надходили усні звернення жителів с. Малий Шпаків Рівненського району щодо порушення правил під час обробітку земельної ділянки отрутохімікатами біля житлових будинку.
Надані для огляду в судовому засіданні копія державного акту на право власності на земельну ділянку, а також витяг із Публічної кадастрової карти (а.с. 101-103) із зазначенням відстані від господарської будівлі потерпілої до місця, де відбувся конфлікт із обвинуваченим ОСОБА_5 , вказує на те, що в безпосередній близькості до господарства потерпілої ОСОБА_5 здійснював окроплення земельної ділянки і там і відбувся конфлікт між ним та потерпілою.
Суд, дослідивши всі обставини справи, приходить до висновку, що жодними об'єктивними даними не підтверджено на судовому слідстві факту застосування погрози з вилами щодо обвинуваченого ОСОБА_5 . Зважаючи на досліджені в кримінальному провадженні обставини, суд вважає, що перенесення сільськогосподарського інвентаря громадянами не свідчить про замах на ОСОБА_5 . Судом встановлено, що люди перебували на городі і взяли з собою інвентар, коли йшли на розмову до ОСОБА_5 , оскільки він здійснював окроплення поля і в подальшому подія злочину відбулася в безпосередній близькості до городу потерпілої. Тому позиція захисника, що обвинувачений здійснював необхідну оборону, в ході судового слідства не знайшла свого підтвердження.
Суд погоджується з кваліфікацією прокурором дій ОСОБА_5 , як умисного заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень, за ч. 1 ст. 122 КК України.
Враховуючи викладене, суд, допитавши підсудного, врахувавши показання свідків, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
При призначені покарання суд враховує, що обвинувачений негативно не характеризується, до кримінальної відповідальності притягується вперше. Пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини прокурором не заявлено, а судом не встановлено.
За положеннями ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з наведених характеристик обвинуваченого, зважаючи на відсутність негативних характеристик особи, суд погоджується з пропозицією прокурора про призначення обвинуваченому покарання у виді обмеження волі, однак приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання і звільненням його від відбування покарання з випробуванням відповідно до положень статті 75 КК України.
Відносно заявлених в даному кримінальному провадженні цивільних позовів судом встановлено наступні обставини.
Потерпіла-цивільний позивач ОСОБА_4 просить стягнути на її користь з обвинуваченого ОСОБА_5 кошти у відшкодування майнової та моральної шкоди в порядку ст.1166 та 1167 ЦК України.
В обґрунтування своїх вимог потерпіла покликається на те, що внаслідок вчинення ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, саме внаслідок нанесення їй ОСОБА_5 тілесних ушкоджень вона перебувала на стаціонарному лікуванні щелепно-лицевої хірургії ЦМЛ м. Рівного з 07.07.2017 року по 24.07.2017 та у Дядьковицькій районній лікарні №2. Загальна вартість її лікування становить 1 187 гривень 22 копійки. Вказані кошти вона і просить стягнути на її користь з обвинуваченого, як завдану їй внаслідок злочину майнову шкоду. Також в своєму позові потерпіла просить стягнути на її користь моральну шкоду в сумі 20000 (двадцять тисяч) гривень (уточнені позовні вимоги), однак в судових дебатах потерпіла просила стягнути лише 10000 (десять тисяч) гривень.
Суд, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку про наявність безпосереднього причинного зв'язку між протиправними діями відповідача і шкодою, заподіяною позивачам та наявністю вини відповідача у заподіянні цієї шкоди.
У відповідності до ч.1. ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Вимоги ст.1167 ЦК України передбачають, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування матеріальної шкоди. Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого. Зважаючи на обставини справи, а також на те, що суму в 20000 (двадцять тисяч) гривень ніяким чином потерпіла не обгрунтовує і в судових дебатах просила стягнути лише 10000 (десять тисяч) гривень, суд приходить до висновку, що в частині стягнення моральної шкоди позов слід задовольнити частково.
Ст.3 Конституції України проголошує, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Під власне моральною шкодою маються на увазі душевні страждання, пов'язанні із заподіянням як фізичної, так і майнової шкоди, а також душевні страждання, не пов'язанні ні з тією, ні з іншою. Моральну шкоду, на відміну від майнової, не можна вимірювати у грошах, але це не означає, що вона не може бути компенсованою в будь-якій формі.
Цивільний позов, поданий в даному кримінальному провадженні потерпілою до обвинуваченого, підлягає до задоволення на підставі ст.ст. 1166, 1167 ЦК України
Також підлягає до задоволення, поданий в даному кримінальному провадженні цивільний позов Рівненської міської ради до обвинуваченого ОСОБА_5 про стягнення на користь місцевого бюджету витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину у розмірі 6259 гривень 06 копійок. Позов обгрунтовано тим, що лікування потерпілої ОСОБА_4 здійснювалося в Центральній міській лікарні м. Рівного, яка перебуває в комунальній власності міста та знаходиться на фінансуванні з місцевого бюджету. Відповідно до положень ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, то кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, та призначити покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного основного покарання ОСОБА_5 звільнити з випробуванням з іспитовим строком на один рік.
На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_5 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 1187 (одна тисяча сто вісімдесят сім) гривень 22 копійки майнової шкоди та 10 000 (десять тисяч) моральної шкоди.
Цивільний позов Рівненської міської ради до ОСОБА_5 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь Рівненської міської ради для зарахування на рахунок місцевого бюджету витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_4 6259 (шість тисяч двісті п'ятдесят дев'ять) гривень 06 копійок (р/р 31418544700002 в ГУ ДКСУ в Рівненській області МФО 833017, отримувач УК у м. Рівному 24060300, код 38012714).
Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1