Іменем України
11 грудня 2018 року
Київ
справа №804/2573/16, адміністративне провадження №К/9901/48080/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Юрченко В.П., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2018 (судді: Олефіренко Н.А. (головуючий), Білак С.В., Шальєва В.А.) у справі №804/2573/16 за позовом Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,
Короткий зміст позовних вимог
1. Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - позивач, контролюючий орган) звернулась до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - відповідач, Підприємець) про стягнення податкового боргу у сумі 164 393,57 грн, у тому числі з податку на додану вартість в сумі 160 074,12 грн та з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 4 319,45 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем в добровільному порядку податкового боргу.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.07.2017 позов задоволено, стягнуто з Підприємця суму податкового боргу на користь державного бюджету заборгованість у розмірі 164 393,57 грн (з податку на додану вартість в сумі 160 074,12 грн, з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 4319,45 грн).
4. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з доведеності твердження контролюючого органу щодо наявності податкового боргу у Підприємця, а тому наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості у зазначеному вище розмірі.
5. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2018 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволені позову Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відмовлено.
6. Рішення суду обґрунтовано висновком про те, що грошові кошти, сплачені Підприємцем відповідно до платіжних доручень були зараховані в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, проте без врахування судових рішень щодо скасування податкових повідомлень-рішень, якими позивачу були донараховані податкові зобов'язання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2018 та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.07.2017.
8. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до ст. 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведена позапланова невиїзна документальна перевірка дотримання Підприємцем вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт № 979/172/2637811257 від 07.12.2012, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.12.2012 № 0006551701, яким визначено суму грошового зобов'язання в сумі 50 155,00 грн.
Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржене Підприємцем в судовому порядку. За результатами оскарження постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2013 у справі № 804/821/13-а, залишеною без змін ухвалами Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2014 та Вищого адміністративного суду України від 22.06.2015, у задоволенні позову було відмовлено. Отже, сума податкового зобов'язання в розмірі 50 155,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 19.12.2012 №0006551701 є узгодженою.
Також, контролюючим органом у період з 21.07.2011 по 18.08.2011 проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання відповідачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.12.2010, за результатами якої складено акт від 25.08.2011 №1095/17-323/2-2637811257 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 02.09.2011 №0002421701/0 на суму 91 293,75 грн та №0002431701/0 на суму 37 030,22 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені Підприємцем в судовому порядку. За результатами оскарження постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2014 у справі № 804/11004/14, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015, у задоволенні позову відмовлено. Вищий адміністративний суд України скасував постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015 року у справі № 804/11004/14, прийняв нову постанову, якою позов фізичної особи-підприємця Щербака Д.О. задовольнив та скасував податкові повідомлення-рішення від 02.09.2011 № 0002421701/0 та № 0002431701/0.
Контролюючий орган звернувся з цим позовом до суду про стягнення з відповідача суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 160 074, 12 грн, яка складається з податкових зобов'язань, самостійно визначених платником податків у податковій звітності за період: з 30.09.2013 по 30.12.2013 в сумі 8038,00 грн, з 30.01.2014 по 30.12.2014 в сумі 15 262,00 грн та з 30.01.2015 по 30.12.2015 в сумі 44 863,00 грн.
Також контролюючий орган вказав про наявність у Підприємця боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, в розмірі 4 319,45 грн, у тому числі з основного зобов'язання в сумі 3 479,32 грн відповідно до податкових декларацій з податку на доходи фізичних осіб, в яких відповідачем самостійно узгоджено суми податку до сплати, та нарахованої пені в сумі 840,13 грн.
Судами встановлено, що контролюючим органом 14.09.2011 було надіслано відповідачу податкову вимогу № 4795 на загальну суму 118 436,57 грн, проте на адресу податкового органу повернувся конверт з відміткою поштового відділення з причин невручення адресату.
Також судами встановлено, що відповідачем здійснювалась сплата самостійно визначених зобов'язань у повному обсязі згідно платіжних доручень № 3042 від 26.09.2013, № 3095 від 28.10.2013, № 3131 від 28.11.2013 та № 3169 від 27.12.2013, №3197 від 24.01.2014, № 3223 від 27.02.2014, № 3232 від 13.03.2014, № 3238 від 26.03.2014, № 3252 від 25.04.2014, № 3264 від 23.05.2014, № 3267 від 23.05.2014, №3266 від 27.05.2014, № 3281 від 26.06.2014, № 3291 від 30.07.2014, № 3307 від 29.08.2014, № 3323 від 29.09.2014, № 3338 від 28.10.2014, № 3355 від 26.11.2014 та №3368 від 23.12.2014, № 3386 від 30.01.2015, № 3408 від 26.02.2015, №11FD46C4F6 від 25.03.2015, № 588985 від 29.04.2015, № 1664D14827 від 28.05.2015, №1230519 від 25.06.2015, № 1687372 від 27.07.2015, № 2078069 від 26.08.2015, №2458047 від 25.09.2015, № 2615868 від 29.09.2015, № 2631089 від 30.09.2015, №2943597 від 26.10.2015, № 3030840 від 28.10.2015, № 3282706 від 23.11.2015, №3552 від 23.11.2015, № 3743719 від 24.12.2015 та № 3762980 від 24.12.2015.
Вказані кошти контролюючим органом з урахуванням вимог ст. 87 Податкового кодексу України зараховувались зараховувались в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податку.
10. У доводах касаційної скарги позивач вказує на неправомірність рішення суду апеляційної інстанції та порушення судом норм матеріального та процесуального права при його прийнятті, зазначає, що податкові повідомлення - рішення, які були скасовані Вищим адміністративним судом України були виведені з інтегрованої картки платника податків, що не було враховано судом, а тому враховуючи, що за Підприємцем рахується податковий борг, який не був сплачений, наявні всі підстави для стягнення такого боргу.
11. Підприємцем надано відзив на касаційну в якому, відповідач вказує на необґрунтованість касаційної скарги, у зв'язку з чим просить залишити таку без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій просить залишити без змін.
12. Конституція України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
12.1. Стаття 19.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
13. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
13.1. Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14.
Грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
13.2. Підпункт 14.1.137 пункту 14.1 статті 14.
Орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
13.3. Підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
13.4. Підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16.
Платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
13.5. Пункт 56.1 статті 56.
Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
13.6. Пункт 56.18 статті 56.
З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
13.7. Пункт 57.3 статті 57.
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
13.8. Пункт 59.1 статті 59.
У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
13.9. Пункт 87.9 статті 87.
У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
13.10. Пункт 87.11 статті 87.
Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
13.11. Пункт 95.1 статті 95.
Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
13.12. Пункт 95.2 статті 95.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
14. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин)
14.1. Частина п'ята статті 254
Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
14.2. Частина перша статті 255
Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
15. Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
16. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно нарахована сума грошового зобов'язання за таким рішенням є неузгодженою та не є податковим боргом.
17. У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків за рішенням суду.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
18. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
19. Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що контролюючий орган здійснював зарахування коштів в рахунок погашення податкового боргу з порушенням вимог статей 56,87 Податкового кодексу України, а саме зараховував кошти на погашення податкових зобов'язань, що були донараховані контролюючим органом податковими повідомленнями - рішеннями, які не були узгодженими на час такого погашення, оскільки оскаржувались в судовому порядку. Крім того, за результатами таких судових розглядів податкові повідомлення-рішення від 02.09.2011 № 0002421701/0 та № 0002431701/0 були скасовані, а податкове повідомлення - рішення від 19.12.2012 № 0006551701, згідно ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2014 набрало законної сили саме 11.02.2014, проте погашення сум, донарахованих таким податковим повідомленням - рішенням, згідно даних особового рахунку, який міститься в матеріалах справи, контролюючим органом проводилось починаючи з січня 2013 року.
Також контролюючим органом не було спростовано та надано до суду уточнюючий розрахунок №9029425241, за яким двічі проведено операції в особовому рахунку платника на суму 2453,00 грн, а також не надано особовий рахунок з податку на додану вартість за 2012 рік та інтегровану картку позивача з податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість за період починаючи з січня 2011 року.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
20. Судом апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.
21. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи положення Податкового кодексу України, які регулюють спірні правовідносини, приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому, касаційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2018 слід залишити без задоволення.
22. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
23. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
Касаційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2018 у справі №804/2573/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.Я.Олендер
В.П. Юрченко
Р.Ф. Ханова ,
Судді Верховного Суду