Справа №562/3936/18
12.12.2018 року Здолбунівський районний суд
Рівненської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Здолбунів Рівненської області кримінальне провадження № 12018180130000528 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, -
ОСОБА_4 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно та незакінченому замаху та таємне викрадення чужого майна, поєднаному з проникненням у житло, вчиненому повторно, за ч.2 ст.185, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів. В обґрунтування клопотання зазначає, що обвинувачений ніде не працює, зловживає алкогольними напоями, тому має змогу вільно пересуватися та покидати місце фактичного проживання на довгий період часу та перебувати у будь-якому іншому місці. Усвідомлюючи тяжкість вчинених злочинів, ОСОБА_4 з метою уникнення відповідальності за вчинені ним діяння може виїхати за територію Здолбунівського району та Рівненської області, тому існують об'єктивні ризики можливості переховування обвинуваченим від суду та правоохоронних органів, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, ОСОБА_4 раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, однак після звільнення з місць позбавлення волі на шлях виправлення не став і знову вчинив тяжкі корисливі умисні злочини, тому є підстави вважати, що обвинувачений є суспільно-небезпечною особою і, перебуваючи на волі, знову може вчинити новий злочин. ОСОБА_4 проживає неподалік зі свідками, тому існує ризик можливості незаконного впливу та тиску зі сторони обвинуваченого на свідків з метою зміни та перекручування або відмови від показань. Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не пов'язаних із триманням під вартою, не здатен забезпечити перебування обвинуваченого за місцем свого проживання, своєчасне його з'явлення до суду, попередити вчинення ним інших кримінальних правопорушень та виключення можливості незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 у вирішенні клопотання покладаються на розсуд суду.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, рішення «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року).
Прокурором належним чином обґрунтовано, що обставини, які стали підставою для тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 - продовжують існувати, а жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може вчинити інші кримінальні правопорушення, переховуватися від суду, незаконно впливати на інших учасників у кримінальному провадженні, а також для забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу не вбачається.
Керуючись ст.ст.177, 331 КПК України, суд -
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 18 години 00 хвилин 08 лютого 2019 року із збереженням визначеного раніше розміру застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
У разі внесення застави, зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_4 прибувати на виклик до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими в даному кримінальному провадженні.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя