Іменем України
11 грудня 2018 року
Київ
справа № 307/3465/16-а
провадження № К/9901/21022/18
К/9901/21019/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області про перерахунок призначеної пенсії, за касаційними скаргами ОСОБА_2 та Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на постанову Тячівського районного суду Закарпатської області у складі судді Розман М.М. від 2 лютого 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Коваля Р.Й., Гудима Л.Я., Судової-Хомюк Н.М. від 19 квітня 2017 року,
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області про перерахунок призначеної пенсії, в якому просив:
- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області здійснити перерахунок його пенсії, призначеної з 3 жовтня 2016 року у сумі 6027,99 грн на суму 7939,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Тячівського районного суду Закарпатської області від 2 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено частково.
Визнано протиправним рішення управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області про відмову ОСОБА_2 у перерахунку пенсії.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 з дня її призначення, включивши в розрахунок заробітної плати, з якої обчислюється пенсія, компенсацію за невикористану основну та додаткову відпустку за період роботи з 1 травня 2016 року по 30 вересня 2016 року та здійснити виплату недоплачених сум пенсії.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
3. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
4. Відмовляючи у задоволенні вимоги про вірний розрахунок матеріальної допомоги, суд виходив з того, що згідно пункту 2 Порядку надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2016 року № 500 державним службовцям матеріальна допомога може надаватися один раз на рік у розмірі середньомісячної заробітної плати на підставі особистої заяви, тобто право на неї виникає в результаті роботи протягом 12 місяців, а не п'яти.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_2 звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Тячівського районного суду Закарпатської області від 2 лютого 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року та ухвалити нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
6. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Тячівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Тячівського районного суду Закарпатської області від 2 лютого 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 з жовтня 2016 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області та отримує пенсію призначену відповідно до Закону України «Про державну службу».
У грудні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області із заявою про перерахунок пенсії, у якій просив провести перерахунок пенсії з врахуванням грошових сум матеріальної допомоги та компенсації виплаченої за 37 днів невикористаної відпустки.
Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області листом від 8 грудня 2016 року № 16/ф-35 повідомило позивача про відмову у перерахунку пенсії. Відмова мотивована тим, що під час визначення заробітку для обчислення пенсії на день звернення за призначенням пенсії матеріальна допомога враховується в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. А відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» компенсація за невикористану відпустку не передбачена як складова частина заробітної плати і тому підстав для її зарахування в заробіток, з якого обчислюється пенсія державному службовцю.
8. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом.
9. Касаційна скарга ОСОБА_2 обґрунтована тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» передбачено, що матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховується в частині, що відповідає кількості місяців в розрахунковому періоді.
В даному випадку розрахунковий період складає 5 місяців з 1 травня по 30 вересня 2016 року, а не 12 місяців.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб передбачено, що середньомісячна сума виплат визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат на наявні місяці роботи, починаючи з 1травня 2016 року на кількість таких місяців.
При цьому, для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року сума виплат визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року, як за повний місяць. Матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищують календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців в розрахунковому періоді.
Однак, судами першої та апеляційної інстанцій неправильно витлумачено надання і поділ матеріальної допомоги, сума якої складає 9944,33 грн.
Матеріальна допомога має ділитися на 5 місяців, тобто розрахунковий період з 1 травня по 30 вересня 2016 року, a не за період 12 місяців.
Суму 9944,33 грн необхідно поділити на 5 місяців, яка дорівнює сумі 1988,86 грн. І саме суму 1988,86 грн необхідно включити в розрахунок пенсії.
10. Касаційна скарга управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області обґрунтована тим, що компенсація за невикористану відпустку не «складовою заробітної плати відповідно до статті 50 Закону України «Про держави службу» від 10 грудня 2015 року та не передбачена статтею 37 Закону України «Про державі службу» від 16 грудня 1993 року, як складова частина заробітної плати, а отже підстави для її врахування в заробіток, з якого обчислюється пенсія державному службовцю, відсутні.
11. Відповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
12. Згідно із статтею 2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
13. Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
14. Згідно із статтею 41 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:
1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із цим Законом були фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески;
2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір).
15. Відповідно до статті 2 Закону України «Про відпустки» право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (далі - підприємство).
Іноземці та особи без громадянства, які працюють в Україні, мають право на відпустки нарівні з громадянами України.
Право на відпустки забезпечується:
гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом;
забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 цього Закону.
16. Статтею 24 Закону України «Про відпустки» передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.
17. Пунктом 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», пункт 5 якої визначає, що постанова застосовується з 1 травня 2016 року, передбачено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
18. Пунктом 2 Порядку надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2015 року № 500 визначено, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань може надаватися один раз на рік, тобто раз на 12 місяців.
19. Статтею 57 Закону України «Про державну службу» встановлено, що державним службовцям надається щорічна оплачувана основна відпустка з виплатою допомоги на оздоровлення.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
20. Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати входила до системи оплати праці державного службовця.
21. За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
22. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12 червня 2018 року у справі № 234/3477/17.
23. Грошова компенсація за невикористані дні відпустки є одноразовою виплатою, яка, хоча і включається до фонду заробітної плати (додаткового), проте є виплатою за невідпрацьований час (пункт 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати), тобто має іншу правову природу - відноситься до разових платежів; не пов'язана з виконанням позивачем своїх службових обов'язків і має компенсаційний характер, пов'язаний, як правило, із фактом звільнення працівника.
24. Грошова компенсація за невикористану відпустку при звільненні не входить до системи оплати праці державних службовців з якої обраховується пенсія, а має інше правове призначення.
25. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 1 березня 2018 року у справі № К/9901/1486/17 та від .26 червня 2018 року у справі № 216/1666/17.
26. З урахуванням викладеного матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога на оздоровлення це виплати, які надаються та виплачуються працівнику раз на рік (раз на 12 місяців).
27. Відповідно до пункту 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
28. Для призначення пенсії матеріальна допомога, хоча і нараховуються за період, що перевищує календарний місяць (12 місяців), однак, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді, який складає 5 календарних місяців, починаючи з 1 травня 2016 року та по жовтень 2016 року, а для обрахунку місячного розміру заробітної плати позивача потрібно визначити спочатку розмір виплат матеріальної допомоги за місяць, для чого її загальний розмір слід ділити на період, за який вона виплачена, тобто, за 12 місяців. Відтак вказаний розрахунок органу Пенсійного фонду України є правильним.
29. Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленій у справах цієї категорії, зокрема, у постанова Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 425/1006/17 та від 22 серпня 2018 року у справі № 562/3484/17.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
30. Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
31. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що постанова Тячівського районного суду Закарпатської області від 2 лютого 2017 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року підлягають скасуванню в частині.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Касаційну скаргу Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області задовольнити частково.
Постанову Тячівського районного суду Закарпатської області від 2 лютого 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року скасувати в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 з дня її призначення, включивши в розрахунок заробітної плати, з якої обчислюється пенсія, компенсацію за невикористану основну та додаткову відпустку за період роботи з 1 травня 2016 року по 30 вересня 2016 року та здійснити виплату недоплачених сум пенсії та прийняти нову постанову, якою в зазначеній частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
В іншій частині постанову Тячівського районного суду Закарпатської області від 2 лютого 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н. В. Коваленко
судді Я. О. Берназюк
М. І. Гриців