Справа № 823/2234/18 Суддя першої інстанції: В.А. Гайдаш
11 грудня 2018 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Кузьмишиної О.М. та Степанюка А.Г.,
при секретарі - Грабовській Т.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, третя особа: Інспекція з державного нагляду за охороною праці УЛМТЗ Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування актів та зобов'язання вчинити певні дії,
У червні 2018 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, третя особа: Інспекція з державного нагляду за охороною праці УЛМТЗ Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування актів та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив:
- визнати протиправними та скасувати акт Форми Н-5* від 05.05.2018 року розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 23.09.2017 року та акт Форми НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру;
- зобов'язати відповідача провести повторне розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 23.09.2017 року та прийняти рішення у відповідності до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах та підрозділах системи МВС України від 27.12.2002 р. №1346.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що в основу висновку службового розслідування лягло те, що про отриману травму ОСОБА_1 не повідомив безпосереднього керівника, за медичною допомогою (перебування на лікарняному) звернувся лише 26.09.2016 року (в той час як отримання забою сталося 23.09.2017 року), а тому причинний зв'язок між падінням ОСОБА_1 23.02.2017 року та зазначеним діагнозом не встановлено, хоча, факт обшуку житлового будинку мав місце, що і не заперечується представниками відповідача, як і факт падіння, що підтверджується показаннями свідків, що є необґрунтованим, адже спростовується матеріалами справи.
Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.
Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 31.01.2017 року слідчим Уманського відділу поліції ГУНП в Черкаській області, за зверненням гр. ОСОБА_2. щодо здійснення невстановленими особами збуту особливо небезпечних наркотичних засобів у м. Умань розпочато кримінальне провадження №12017250250000154.
Наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 12.09.2017 року № 2444 «Про виїзд зведеного загону ГУНП до м. Умань» на період з 15.09.2017 року по 25.09.2017 року для проведення оперативно-розшукових заходів та охорони громадського порядку під час паломництва хасидів до м. Умань були відряджені поліцейські УРК ГУНП, в тому числі позивача.
Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21.09.2017 року по справі №705/801/17 надано дозвіл на проведення обшуку в житловому будинку та іншому володінні особи за адресою АДРЕСА_1., у зв'язку з чим, слідчим Уманського ВП ГУНП в Черкаській області старшим лейтенантом поліції Мельником В.М. винесено доручення про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КПК України від 21.09.2017 р. №12959/19/14-2017 та залучено для проведення санкціонованих обшуків у м. Умань співробітників УКР ГУНП в Черкаській області, які знаходяться на території м. Умань, на період перебування паломників-хасидів, у тому числі позивача.
23.09.2017 року під час несення позивачем служби на виїзді у м. Умані Черкаської області здійснюючи санкціонований обшук домоволодіння за адресою АДРЕСА_1., позивач отримав травму спини (хребта) через падіння з висоти після огляду полички, яка була розташована під стелею, після чого позивачу була викликана швидка медична допомога, лікарі надали на місці йому медичну допомогу та рекомендували звернутись до закладу охорони здоровся. Цього ж дня, позивач звернувся до травматологічного пункту Уманської центральної лікарні, де йому знову була надана медична допомога та рекомендовано звернутись до лікаря-нейрохірурга за місцем проживання.
26.09.2017 року позивач звернувся до ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області» де був оглянутий лікарем-невропатологом і в подальшому направлений на стаціонарне лікування до нейрохірургічного відділення КЗ «Черкаська обласна лікарня», у зв'язку з чим, позивач перебував у вказаних медичних закладах на стаціонарному лікуванні в період часу з 26.09.2017 року по 13.10.2017 року.
На підставі вищевикладених обставин, відповідачем проведено розслідування нещасного випадку, що стався із позивачем 23.09.2017 року, Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області складено акт Форми Н-5* від 05.05.2018 року розслідування нещасного випадку та акт Форми НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру.
Не погоджуючись з висновками комісії, викладеними у актах за формою Н-5*, НТ*, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормативно-правовим актом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні є Закон України «Про охорону праці» (введено в дію Постановою ВР № 2695-XII від 14.10.1992 р., далі - Закон №2695-XII).
Спірні правовідносини регулюються Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України (затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 р., №1346, далі - Порядок №1346).
Відповідно до ст.14 Закону №2695-XII, працівник зобов'язаний:
- дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;
- знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
- проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.
Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Згідно п. 2.1 Порядку №1346, розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, серед іншого, отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день.
Пунктом 3.1 Порядку №1346, передбачено, що про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.
Також згідно п. 3.4 Порядку №1346, лікувально-профілактичний заклад системи МВС про кожне звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок (у тому числі поранення) повинен протягом доби повідомити керівника підрозділу, де працює потерпілий, а в разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) - відповідну СЕС системи МВС, терміново надсилаючи відповідне повідомлення про кожного потерпілого за встановленою формою (додаток 3).
Як наголошено відповідачем, позивачем всупереч вимогам порядку не повідомлялося про нещасний випадок безпосереднє керівництво.
Разом з тим, у відповідності до п. 3.9 Порядку №1346, комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він трапився в період проходження служби, серед іншого, під час:
- припинення або запобігання злочинам або правопорушенням;
- вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод;
- охорони і забезпечення громадського порядку;
- несення постової чи патрульної служби;
- виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов'язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні.
Пунктом 3.10 Порядку №1346, визначено, що комісія з розслідування також визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він стався в період проходження служби, у тому числі, внаслідок безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов'язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо).
Відповідно до п. 3.11 Порядку №1346, комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків", якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався, серед іншого:
- за обставин, які не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 розділу 3 і не пов'язані з виконанням службових обов'язків;
- унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.
З аналізу висновку службового розслідування, встановлено, що в його основу лягло те, що документально не підтверджено залучення позивача до проведення санкціонованого обшуку, що, на переконання суду не відповідає дійсності з огляду на наступне.
Так, слідчим Уманського ВП ГУНП в Черкаській області старшим лейтенантом поліції Мельником В.М. винесено доручення про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КПК України від 21.09.2017 року №12959/19/14-2017 та залучено для проведення санкціонованих обшуків у м. Умань співробітників УКР ГУНП в Черкаській області, які знаходяться на території м. Умань, на період перебування паломників-хасидів, в тому числі позивача.
Крім того, допитаний в судовому засідання в якості свідка керівник позивача - т.в.о. начальника УКР ГУНП підполковник поліції Герасимук В.І. пояснив, що на виконання вищевказаного доручення, він дійсно надав усне розпорядження щодо залучення позивача до здійснення санкціонованого обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Показання свідків є одним із видів доказів.
Разом з тим, показання свідків не були взяті відповідачем до уваги, у зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо обґрунтованості позовних вимог.
Не заслуговує на увагу доводи відповідача, як на підставу для скасування рішення суду першої інстанції, на пропуск строку звернення до суду ОСОБА_1 із вказаним позовом з огляду на те, що наказом від 02.01.2018 року №1о/с позивача звільнено з органів Національної поліції України, тому вказаний спір не пов'язаний з проходженням позивачем публічної служби, та до даних правовідносин необхідно застосовувати загальний строк звернення до суду - шість місяців.
Враховуючи, що зі спірними актами позивач ознайомлений 11.12.2017 року, а вказаний позов поданий до Черкаського окружного адміністративного суду 06.06.2018 року, тобто в межах шестимісячного строку, позивачем не пропущений строк звернення до суду, встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України.
З приводу посилання представника відповідача, що позивачем невчасно повідомлено про нещасний випадок, як на підставу для визнання нещасного випадку такого, що не пов'язаний із виконанням службових обов'язків, колегія суддів вважає ґрунтовним, однак останнє не може мати вирішальне значення щодо встановлення дійсних обставин події.
Доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів першої інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішень.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року - без змін.
Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 329, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко
Суддя: О.М.Кузьмишина
А.Г.Степанюк
Повний текст виготовлено 11 грудня 2018 року.