ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
03 грудня 2018 року 17:03 № 826/5454/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., за участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В., розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доКомісії з питань вищого корпусу державної служби
треті особиНаціональне агентство України з питань державної служби, Кабінет Міністрів України
про визнання протиправним та скасування рішення,-
за участю представників учасників справи:
від позивача - ОСОБА_2
від відповідача - Караченцева Н.С.
від третьої особи-1 - Караченцева Н.С.
від третьої особи-2 - не з'явився
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Комісії з питань вищого корпусу державної служби (далі по тексту - відповідач, Комісія), треті особи: Національне агентство України з питань державної служби (далі по тексту - третя особа 1), Суб'єкт призначення на вакантну посаду Кабінет Міністрів України (далі по тексту - третя особа 2), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань вищого корпусу державної служби, оформлене протоколом від 27 березня 2018 року, на зайняття вакантної посади Голови Державної служби морського та річкового транспорту, оголошеного на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 лютого 2018 року №125-р «Про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади Голови Державної служби морського та річкового транспорту».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що конкурс на зайняття вакантної посади Голови Державної служби морського та річкового транспорту відбувався необ'єктивно та упереджено, з наперед визначеним переможцем конкурсу. На думку позивача, вказане суперечить меті проведення конкурсу, нівелює всі законодавчі вимоги щодо конкурсних засад відбору на державну службу та підриває довіру кандидатів та громадськості щодо такого конкурсу.
Додатково позивач повідомив, що 27 березня 2018 року в аудиторії, де відбувалось тестування та розв'язування ситуаційних завдань кандидатами на вакантну посаду Голови Державної служби морського та річкового транспорту, одночасно проходили аналогічне тестування та розв'язування ситуаційних завдань кандидати на зайняття вакантних посад державних службовців категорії «А» заступника Голови Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та Голови Державного агентства з питань електронного урядування. При цьому, функції Адміністратора у трьох конкурсах виконувала одна особа, крім того, в аудиторії була присутня інша особа, яка надавала допомогу Адміністратору.
Так, першою серед всіх кандидатів закінчила тестування кандидат на посаду заступника Голови Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів ОСОБА_4, яка фактично витратила 24 сек на кожне тестове завдання.
Позивач стверджує, що результати тестування ОСОБА_4 «сфальсифікованого» звіту без отримання підпису в ньому кандидата Адміністратор внесла до відомості. В подальшому, ОСОБА_4 завірила особистим підписом «сфальсифікований» звіт про результати тестування, у якому, на думку позивача, невідомою особою та способом внесено недостовірні відомості про отримання цим кандидатом найвищого результату тестування - 40 балів. При цьому, саме ОСОБА_4, як кандидат, що набрав найбільшу кількість балів, визначено Комісією переможцем конкурсу на зайняття вакантної посади Голови Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Зважаючи на наведене, позивач вважає, що дії Адміністратора конкурсів на зайняття вакантних посад державних службовців категорії «А» незаконні та ставлять під сумнів законність та об'єктивність результатів всіх конкурсів, які проходили 27 березня 2018 року в одній аудиторії.
Крім того, позивач стверджує, що фактично працівниками Національного агентства України з питань державної служби - Адміністратором та іншими особами - здійснено фальсифікацію звіту кандидата ОСОБА_5 На думку позивача, в порушення вимог пункту 45 Порядку проведення конкурсу на комп'ютері, який використовував ОСОБА_5 для розв'язування ситуаційних завдань, не був заблокований доступ до Інтернету, що дало кандидату можливість його вільно використовувати.
Додатково позивач зазначив, що факти неправомірного доступу ОСОБА_5 до Інтернет-мережі під час розв'язання ситуаційних завдань, знаходження у приміщенні аудиторії сторонніх осіб, виніс конвертів з аудиторії ще до закінчення етапу конкурсу, неправомірні дії Адміністратора та сторонніх осіб не могли залишитись поза увагою членів комісії, які повинні були здійснювати нагляд за законністю проведення конкурсу та вчинити дії для їх припинення.
У додаткових письмових поясненнях представник позивача зазначив, що фальсифікація результатів тестування кандидатів на посади ОСОБА_4 та ОСОБА_5 порушує права позивача на рівний доступ до державної служби, дискримінації, надання необґрунтованих переваг іншим особам під час вступу на державну службу.
Представник відповідача у відзиві на адміністративний позов зазначив, що оскільки кількість кандидатів на зайняття вакантних посад державної служби зазвичай перевищує кількість наявної комп'ютерної техніки, конкурсні випробування проходять в декількох аудиторіях адміністративної будівлі НАДС. Кожна аудиторія обладнана двома камерами, кожна з яких веде онлайн-трансляцію. Треба зауважити, що запис інформації частковий, тобто фокус камери фіксує лише одну половину аудиторії. Наявність двох камер в аудиторії забезпечує фіксацію інформації в повному обсязі з двох ракурсів. Тобто, Адміністратор не має фізичної можливості бути присутнім у двох аудиторіях одночасно. Задля забезпечення безперервного процесу конкурсного відбору та рівного доступу кандидатів до державної служби під час етапів конкурсу на допомогу адміністратору залучаються інші працівники відділу забезпечення діяльності Комісії.
Додатково представник відповідача стверджує, що технічне забезпечення етапів конкурсу здійснюється працівниками Департаменту інформаційних технологій та ресурсного забезпечення НАДС. У разі виникнення технічних несправностей комп'ютерної техніки тощо, на вимогу кандидата до аудиторії викликається працівник зазначеного Департаменту.
Представник відповідача повідомив, що відповідно до матеріалів відеофіксації, що розміщені на офіційному веб-сайті НАДС та доступні для загального ознайомлення, після закінчення процедури проходження тестування, Адміністратором одразу було надано позивачу роздрукований звіт для підписання. Також було проведено ідентифікацію належності робіт кандидатів з розв'язанням ситуаційних завдань та, в подальшому, підтвердження цих робіт за допомогою проставлення ПІБ та особистого підпису кандидата.
На думку представника Комісії з питань вищого корпусу державної служби, жодна із зазначених позивачем підстав скасування рішення Комісії стосовно переможця конкурсу не встановлена, позивачем не доведена і не обґрунтована.
Представник третьої особи - Кабінету Міністрів України у письмових поясненнях на адміністративний позов зазначив, що в результаті недостатньої загальної кількості набраних балів, порівняно з іншими кандидатами в ході проведення конкурсу, оголошеного розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року №125-р «Про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади Голови Державної служби морського та річкового транспорту» на посаду Голови Державної служби морського та річкового транспорту ОСОБА_1 не було визначено переможцем конкурсу відповідно до вимог пункту 56 Порядку проведення конкурсу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 травня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 серпня 2018 року закрито підготовче засідання та справу призначено до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні 03 грудня 2018 року представник позивача наполягала на задоволенні позову в повному обсязі. Представник відповідача та третьої особи 1 заперечувала проти задоволення позовних вимог. Представник третьої особи 2 у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення судового розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв/клопотань до суду не надходило.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
28 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України видав розпорядження №125-р «Про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади Голови Державної служби морського та річкового транспорту», яким відповідно до частини 2 статті 23 Закону України «Про державну службу» оголошено конкурс на зайняття вакантної посади Голови Державної служби морського та річкового транспорту з визначенням умов проведення конкурсу.
Пунктом 5 додатку до зазначеного розпорядження визначено місце, час та дата початку проведення конкурсу - м. Київ, вул. Прорізна, 15, 10 година, 27 березня 2018 року.
Відповідно до інформації, наявної на офіційному веб-ресурсі Національного агентства України з питань державної служби документи для участі у конкурсі на зайняття вакантної посади Голови Державної служби морського та річкового транспорту подали 6 кандидатів: ОСОБА_5; ОСОБА_1; ОСОБА_6; ОСОБА_7; ОСОБА_8; ОСОБА_9.
Як вбачається з матеріалів справи, конкурс відбувся 27 березня 2018 року, у якому взяли участь ОСОБА_1; ОСОБА_5; ОСОБА_6; ОСОБА_7; ОСОБА_8 та ОСОБА_10, якого допустили до участі у конкурсі, оскільки ним було відправлено документи засобами поштового зв'язку.
Так, за результатами тестування позивач та ОСОБА_10 надали правильно відповіді на 32 питання із 40 та отримали по 1 балу; ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відповіли правильно на 38 питань із 40 та отримали по 2 бали; ОСОБА_7 відповів правильно на 37 питань із 40 та отримав 2 бали, а ОСОБА_8 - на 36 питань із 40 та також отримав 2 бали.
Також, за результатами вирішення ситуаційних завдань представником Комісії оголошено оцінки кандидатів та перелік кандидатів, яких допущено до наступного етапу конкурсу - співбесіди: ОСОБА_5; ОСОБА_7; ОСОБА_8 та ОСОБА_10.
Позивача та ОСОБА_6 у зв'язку з набраннями ними менше 0,5 балів Комісія не допустила до наступного етапу конкурсу.
При цьому, як вбачається з протоколу №6 засідання Комісії з питань вищого корпусу державної служби від 27 березня 2018 року, переможцем конкурсу на зайняття вакантної посади Голови Державної служби морського та річкового транспорту визначено ОСОБА_5, а другим кандидатом за результатами конкурсу - ОСОБА_8.
Незгода позивача із рішенням Комісії, оформленим протоколом від 27 березня 2018 року, зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про державну службу», постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року №246 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби», Положенням про Комісію з питань вищого корпусу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року №243.
Частиною 1 статті 21 Закону України «Про державну службу» визначено, що вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу.
Пунктом 2 частини 1 статті 15 Закону України «Про державну службу» передбачено, що проведення конкурсу на зайняття вакантних посад державної служби категорії «А» та внесення суб'єкту призначення пропозиції щодо переможця конкурсу та другого за результатами конкурсу кандидата на вакантну посаду відноситься до повноважень Комісії з питань вищого корпусу державної служби.
Комісія з питань вищого корпусу державної служби є постійно діючим колегіальним органом, який працює на громадських засадах (частина 1 статті 14 Закону України «Про державну службу»).
Порядок проведення конкурсу на зайняття посад державної служби регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року №246 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби» (далі по тексту - Порядок №246).
Цей Порядок визначає процедуру проведення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби (далі - конкурс), метою якого є добір осіб, здатних професійно виконувати посадові обов'язки.
Частиною 2 вказаного Порядку передбачено, що проведення конкурсу здійснюється відповідно до визначених в установленому законом порядку вимог до професійної компетентності кандидата на зайняття вакантної посади державної служби (далі - посада) за результатами оцінювання його особистих досягнень, знань, умінь і навичок, моральних і ділових якостей для належного виконання посадових обов'язків.
Вимоги до професійної компетентності кандидата на зайняття посади включають кваліфікаційні вимоги, вимоги до компетентності та вимоги до професійних знань.
Частиною 6 Порядку №246 визначено етапи проведення конкурсу. Зокрема, конкурс проводиться такими етапами:
1) прийняття рішення про оголошення конкурсу;
2) оприлюднення оголошення про проведення конкурсу;
3) прийняття документів від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі;
4) перевірка поданих документів на відповідність установленим законом вимогам;
5) проведення тестування та визначення його результатів;
6) розв'язання ситуаційних завдань та визначення їх результатів (у випадках, передбачених цим Порядком);
7) проведення співбесіди та визначення її результатів;
8) проведення підрахунку результатів конкурсу та визначення переможця конкурсу і другого за результатами конкурсу кандидата;
9) оприлюднення результатів конкурсу.
Відповідно до частин 15-17 Порядку №246, конкурсна комісія утворюється у складі не менше п'яти осіб.
До складу конкурсної комісії можуть входити представники служби управління персоналом, юридичної служби, окремих структурних підрозділів та інші працівники державного органу, в якому проводиться конкурс.
У разі неможливості утворення або функціонування конкурсної комісії в державному органі, штатна чисельність якого становить менше 15 осіб, конкурс може проводити конкурсна комісія, утворена керівником державної служби державного органу вищого рівня.
Комісія або конкурсна комісія може прийняти рішення про залучення до роботи державних службовців з інших державних органів, представника виборного органу первинної профспілкової організації (за наявності), науковців, а також експертів (не менше двох) у відповідній сфері для проведення оцінки за результатами розв'язання ситуаційних завдань та проведення співбесіди щодо відповідності професійної компетентності кандидата встановленим вимогам. У такому разі залученими до роботи Комісії або конкурсної комісії особами проводиться оцінка шляхом виставлення балів (0-1-2), які відображаються у відповідному протоколі засідання та враховуються членами Комісії або конкурсної комісії під час оцінювання після обговорення відповідності професійної компетентності кандидата за кожною окремою вимогою.
Засідання конкурсної комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини її членів.
Як вбачається з протоколу №6 засідання Комісії з питань вищого корпусу державної служби від 27 березня 2018 року, на засіданні Комісії 27 березня 2018 року присутні 9 членів Комісії.
Частинами 3 - 5 статті 27 Закону України «Про державну службу» передбачено, що засідання конкурсної комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини її членів.
Під час засідання конкурсної комісії її члени:
1) вивчають результати проведеної службою управління персоналом перевірки документів кандидатів на зайняття вакантних посад державної служби;
2) проводять відбір кандидатів з використанням видів оцінювання відповідно до Порядку проведення конкурсу;
3) проводять співбесіду з кандидатами на зайняття вакантних посад з урахуванням результатів тестування для уточнення їхньої професійної компетентності;
4) особисто оцінюють рівень професійної компетентності кандидатів та визначають в особистому порядку їхній загальний рейтинг;
5) за результатами складення загального рейтингу кандидатів визначають переможця конкурсу та другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади.
Рішення конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від її складу.
Частинами 23-31 Порядку №246 закріплено порядок проведення оцінювання кандидатів. Для забезпечення максимальної прозорості проведення конкурсу на зайняття посад категорії «А» здійснюється відеофіксація процедури проведення конкурсу (тестування, розв'язання кандидатами ситуаційних завдань та їх презентація у передбачених випадках, проведення співбесіди), у тому числі з одночасною трансляцією в режимі реального часу, якщо інше не передбачено законом.
Про здійснення фіксації процедури проведення конкурсу за допомогою технічних засобів адміністратор оголошує перед початком відповідного етапу конкурсу.
У разі здійснення аудіо- або відеофіксації аудіо- та відеозаписи зберігаються у державному органі, в якому проводився конкурс, протягом п'яти років.
Кандидати, документи яких пройшли перевірку, передбачену пунктом 22 цього Порядку, проходять тестування на знання законодавства.
Тестування кандидатів на зайняття посад категорії «А» проводиться під наглядом не менше трьох членів Комісії. Такий нагляд може здійснюватись в режимі реального часу в залі засідань Комісії.
Під час проведення тестування та розв'язання ситуаційних завдань кандидатам забороняється користуватися додатковими електронними приладами (крім випадків, коли використання додаткових електронних приладів становить розумне пристосування), підручниками, навчальними посібниками, іншими матеріалами, а також спілкуватись один з одним. У разі порушення зазначених вимог кандидат відсторонюється від подальшого проходження конкурсу, про що складається відповідний акт, який підписується членами Комісії, які здійснювали нагляд, або присутніми членами конкурсної комісії.
Під час проведення тестування питання для кожного кандидата обираються автоматично з переліку тестових питань. Одне тестове завдання включає 40 тестових питань. Кожне питання передбачає чотири варіанти відповіді, один з яких є правильним.
Загальний час для проведення тестування повинен становити не більше 40 хвилин.
Після закінчення кандидатом проходження тестування або після закінчення часу, відведеного для його проведення, здійснюється автоматичне визначення результатів тестування за допомогою програмного забезпечення, які фіксуються адміністратором у відомості про результати тестування за формою згідно з додатком 4.
Судом встановлено, що тестування та розв'язання кандидатами ситуаційних завдань відбувалося 27 березня 2018 року одночасно із кандидатами на вакантну посаду заступника Голови Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та заступника Голови Державного агентства з питань електронного урядування у аудиторії, обладнаній веб-камерами для забезпечення відео-трансляції на каналі Нацдержслужби та відеосервісі YouTube. Як пояснив представник відповідача, технічної та фізичної можливостей бути присутніми одночасно у двох аудиторіях, Комісія не має. Проте, остання має можливість спостерігати за кандидатами під час проходження тестування та розв'язання ситуаційних завдань з окремої аудиторії, обладнаної системою відеоспостереження.
Суд приходить до висновку, що можливість проведення в одній аудиторії декількох конкурсів чинним законодавством не заборонена. При цьому, відсутність членів Комісії в аудиторіях при проходженні кандидатами тестування не виключає спостереження членами Комісії за проходженням тестування, відтак - не порушує процедуру проведення конкурсу та принципи, закріплені у пункті 3 Порядку №246.
Щодо користування окремими конкурсантами електронними пристроями та залишення аудиторії на етапі проходження тестування, суд встановив наступне.
Судом досліджено відеозаписи конкурсу на зайняття вакантної посади Голови Державної служби морського та річкового транспорту, який проводився 27 березня 2018 року. Аналізуючи даний відеозапис судом встановлено, що мобільні телефони кандидатів під час тестування та вирішення ситуаційних завдань знаходяться в аудиторії на столі адміністратора у спеціальному контейнері, що унеможливлює їх використання кандидатами.
Стосовно доводів про те, що ОСОБА_5 закінчив тестування на комп'ютері без друкування звіту, суд зазначає, що відповідачем даний факт не заперечується.
Водночас, представник відповідача повідомив, що ОСОБА_5 під час проходження тестування помилково було закрито програму тестування, у зв'язку з чим звіт кандидатом не було роздруковано.
Як вбачається з відеозапису, для вирішення даної ситуації адміністратор викликав системних адміністраторів.
Також, протоколом №6 засідання Комісії від 27 березня 2018 року та відеозаписом підтверджується, що в аудиторії знаходились працівники Департаменту інформаційних технологій та ресурсного забезпечення НАДС (як повідомив представник відповідача - ОСОБА_11 та ОСОБА_12), одним із яких після поновлення роботи комп'ютера та відновлення входу в особистий кабінет кандидата, звіт надіслано на друк.
За таких обставин, суд відхиляє доводи представника позивача щодо фальсифікації звіту кандидата ОСОБА_5.
Відповідно до пунктів 41-45 Порядку №246, розв'язання ситуаційних завдань проводиться кандидатами на зайняття посад категорій «А» та «Б».
Розв'язання ситуаційних завдань проводиться з метою з'ясування спроможності кандидатів використовувати свої знання та досвід під час виконання посадових обов'язків шляхом оцінки відповідності професійної компетентності та професійних знань кандидата встановленим вимогам, зокрема на знання спеціального законодавства, що пов'язані із завданнями та змістом роботи державного службовця відповідно до посадової інструкції.
Ситуаційні завдання для кандидатів на зайняття посад категорії «А» затверджуються Комісією. Під час затвердження ситуаційних завдань визначаються вимоги до професійної компетентності кандидата, які будуть оцінюватись за результатами їх розв'язання.
Ситуаційні завдання розв'язуються кандидатами на зайняття посад категорії «А» письмово з використанням комп'ютерної техніки під наглядом не менше третини членів Комісії. Такий нагляд може здійснюватись в режимі реального часу в залі засідань Комісії. Під час розв'язання ситуаційних завдань з використанням комп'ютерної техніки забезпечується блокування доступу до Інтернету та інших джерел інформації, за винятком доступу до довідкових правових систем.
Як повідомив представник відповідача, під час проходження тестування та розв'язання ситуаційних завдань кандидатам на зайняття вакантних посад державної служби категорії «А» блокується доступ до Інтернету, окрім офіційного веб-сайту Верховної Ради України.
Так, дослідивши відеозапис конкурсу з 14 хв. 26 сек по 16 хв. 17 сек. (https://www.youtube.com/watch?v=8__P42LJ7Dg) кандидатом використовується офіційний веб-портал Верховної Ради України, що чинним законодавством не заборонено, адже даний офіційний веб-портал відноситься до довідкових правових систем.
Додатково представник відповідача повідомив, що під час розв'язання ситуаційних завдань кандидати на зайняття вакантних посад державної служби категорії «А» використовують будь-який на їх вибір програмний продукт (Word, Excel, PowerPoint), що не впливає на оцінювання результатів членами Комісії.
Відповідно до відеозапис конкурсу (https://www.youtube.com/watch?v=8__P42LJ7Dg) кандидатом було використано також програмний продукт PowerPoint, що підтверджується роздруківками вирішення ситуаційних завдань кандидата - ОСОБА_5 та узгоджується з нормами чинного законодавства.
Відповідно до вимог пункту 45-49 Порядку №246 кожен кандидат розв'язує від одного до трьох ситуаційних завдань залежно від встановлених вимог до професійної компетентності. Кількість ситуаційних завдань для кандидатів визначається Комісією або конкурсною комісією.
Усі кандидати, які претендують на одну посаду, розв'язують однакові ситуаційні завдання.
Перед оголошенням ситуаційного завдання адміністратор надає кандидатам два конверти. Один конверт містить бланк для заповнення кандидатом персональних даних за формою згідно з додатком 5, а інший - бланк для розв'язання ситуаційного завдання.
Адміністратор оголошує ситуаційне завдання, яке розв'язують кандидати.
На розв'язання одного ситуаційного завдання кандидатові надається не більше однієї години. Після завершення розв'язання ситуаційних завдань або після закінчення часу, відведеного на їх розв'язання, кандидати вкладають бланки з розв'язаними ситуаційними завданнями та заповнені бланки персональних даних у конверти і подають їх адміністратору.
Під час оцінювання професійної компетентності кандидатів за кожною окремою вимогою на співбесіді виставляються такі бали:
2 бали - кандидатам, професійна компетентність яких відповідає вимозі та які виявили глибокі знання, уміння, компетенції, необхідні для ефективного виконання посадових обов'язків;
1 бал - кандидатам, професійна компетентність яких відповідає вимозі в обсязі, мінімально достатньому для виконання посадових обов'язків;
0 балів - кандидатам, професійна компетентність яких не відповідає вимозі.
Оцінювання професійної компетентності кандидатів за кожною окремою вимогою під час проведення співбесіди здійснюється кожним членом Комісії або конкурсної комісії індивідуально після обговорення відповідності професійної компетентності кандидата за кожною окремою вимогою на засіданні Комісії або конкурсної комісії за участю залучених до її роботи осіб шляхом виставлення балів, які вносяться до відомості про результати співбесіди за формою згідно з додатком 7.
Остаточною оцінкою у балах за кожною вимогою під час проведення співбесіди є середнє арифметичне значення індивідуальних балів, виставлених членами Комісії або конкурсної комісії.
Кандидати, які під час проведення співбесіди отримали середній бал 0,5 або нижче за однією з вимог, а також кандидати, які не з'явилися для проведення співбесіди, вважаються такими, що не пройшли конкурсний відбір та не можуть бути включеними до загального рейтингу.
Результати проведення співбесіди відображаються у протоколі засідання Комісії або конкурсної комісії та повідомляються кандидатам. Про результати проведення співбесіди спеціальний структурний підрозділ НАДС або служба управління персоналом державного органу, в якому проводиться конкурс, повідомляє кандидатам одним із доступних способів, обраних ними, зокрема у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв'язку.
Як повідомив представник відповідача, бланк для розв'язання ситуаційного завдання містить печатку відділу забезпечення діяльності Комісії. При цьому, для всіх кандидатів надається однакова кількість банків, однак у зв'язку з тим, що кандидати обирають різний програмний продукт, вони можуть використовувати різну кількість бланків, що чинним законодавством не заборонено.
За таких обставин, судом не вбачається порушень проведення конкурсу і в даній частині доводів позивача.
Так, відповідно до пункту 68 Порядку №246 рішення Комісії або конкурсної комісії стосовно переможця конкурсу та другого за результатами конкурсу кандидата скасовується у разі встановлення факту порушення умов або порядку проведення конкурсу, яке могло вплинути на його результати.
Суд звертає увагу, що позивачем не наведено жодних доказів та відповідних документів на підтвердження того, що порушено порядок проведення конкурсу.
Суд зазначає, що за своєю суттю правовий акт управління - це державно-владне волевиявлення, що містить управлінське рішення із приписом, адресованим іншим суб'єктам права. Визнаючи акт протиправним, суд констатує відсутність у ньому цих сутнісних рис та його нездатність регулювати суспільні відносини. Разом із тим, з метою захисту прав та інтересів суб'єкта права суд встановлює правові наслідки протиправності акту, а саме його скасування.
Також судом встановлено, що рішенням Комісії з питань вищого корпусу державної служби, оформлене протоколом від 27 березня 2018 року, на зайняття вакантної посади Голови Державної служби морського та річкового транспорту, оголошеного на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 лютого 2018 року №125-р «Про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади Голови Державної служби морського та річкового транспорту» вирішено низку питань, відносно яких позивачем не наведено жодних доводів.
При цьому, позивач не повідомив суду в якій саме частині вказаного рішення ним вбачається порушення його прав та законних інтересів.
У письмових поясненнях на позов представник позивача стверджує, що оскаржуваним рішенням обмежено право позивача на доступ до державної служби, однак позивачем не оскаржується факт недопуску його до наступного етапу конкурсу, як і не оскаржується правомірність результатів оцінювання тестових завдань.
Наведене свідчить, що оскарження позивачем подальших етапів проведення конкурсу, до яких ОСОБА_1 не був допущений, дає підстави для висновку про відсутність порушеного права позивача у даній частині.
Доводи представника позивача про те, що кандидату ОСОБА_4 сфальсифіковано результати тестування та розв'язування ситуаційних завдань, судом не беруться до уваги, оскільки ОСОБА_4 брала участь у конкурсі на зайняття вакантної посади заступника Голови Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, проведення якого оголошено на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 лютого 2018 року №127-р, призначення та проведення якого не є предметом дослідження в межах даного адміністративного спору.
Крім того, судом вбачається, що такі твердження ґрунтуються виключно на припущеннях позивача та застосовуються по принципу аналогії до порядку проведення конкурсу, у якому брав участь ОСОБА_1
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виконав, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи, що у задоволенні позову сторони відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, - судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.І. Кузьменко
Повний текст рішення суду виготовлений 10 грудня 2018 року.