ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"12" грудня 2018 р. справа № 0940/2341/18
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Біньковська Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до пред'явлення позову, -
ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про забезпечення позову до пред'явлення позову до Державної служби України з питань праці, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Національне агентство України з питань державної служби, ОСОБА_2, в якій просила вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони Державній службі України з питань праці вчиняти дії та приймати рішення по призначенню ОСОБА_2 на посаду заступника начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області до набрання законної сили рішення у справі.
Заява про забезпечення позову обґрунтована наявністю ознак протиправності рішень і дій суб'єкта владних повноважень та порушення прав заявника при її незаконному звільненні з посади заступника начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області, що підтверджено довідкою Національного агентства України з питань державної служби від 20.11.2018, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист і поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких вона має намір звернутися до суду з позовом про поновлення на роботі. Зазначила, що з 03.05.2015 до 18.09.2018 вона працювала заступником начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області, наказом голови Державної служби України з питань праці №60-кт від 17.09.2018 її з 18.09.2018 звільнено з роботи відповідно до частини 2 статті 86 Закону України «Про державну службу» за угодою сторін, 13.11.2018 оголошено конкурс на посаду заступника Управління Держпраці в Івано-Франківській області результати якого оголошені 05.12.2018, а 10.12.2018 Державна служба України з питань праці звернулась до Міністерства соціальної політики про погодження кандидатури ОСОБА_2 на зазначену посаду.
Розглянувши клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною 1 та частиною 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
При цьому, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
Як підставу для забезпечення позову заявник зазначає очевидність ознак протиправності наказу Державної служби України з питань праці № 60-кт від 17.09.2018, яким її звільнено з посади заступника начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області відповідно до частини 2 статті 86 Закону України «Про державну службу», при тому, що вона з 17.09.2018 по даний час є тимчасово-непрацездатною та не виявляла бажання звільнятись, а також проведення за результатами звільнення перевірки, в ході якої Національним агентством України з питань державної служби виявлено порушення вимог законодавства.
Суд зазначає, що наведені у заяві ознаки очевидної протиправності не є достатніми та підлягають з'ясуванню під час розгляду справи по суті, із повним та всебічним встановленням всіх фактичних обставин та з дослідженням доказів і пояснень всіх учасників справи. Довідка за результатами позапланової виїзної перевірки у Державній службі України з питань праці стосовно дотримання вимог Закону України «Про державну службу» та інших нормативно-правових актів з питань державної служби не є беззаперечним доказом протиправності рішення чи дії суб'єкта владних повноважень, а є одним із доказів, який підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами.
Також, заявником не наведено та не надано суду доказів, а судом не встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких вона має намір звернутися до суду.
Статтею 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби (п.3 ч.1 ст.371 КАС України).
У разі задоволення позовних вимог ОСОБА_1 на виконання рішення суду застосуванню підлягатимуть норми законодавства, які регламентують процедуру припинення повноважень посадових осіб та поновлення на посаді.
Також, суд враховує і те, що задоволення заявлених заходів забезпечення позову шляхом заборони Державній службі України з питань праці вчиняти дії та приймати рішення по призначенню на посаду іншої особи може істотно вплинути на роботу Управління Держпраці в Івано-Франківській області, як органу державної влади.
З врахуванням наведеного, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову у спосіб зазначений заявником.
Керуючись статтями 150-154, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства, суд -
В задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 256, 295, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її вручення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Біньковська Н.В.