Справа № 761/46164/18
Провадження № 2-н/761/526/2018
07 грудня 2018 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин В.О., розглянувши матеріали заяви Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиті телекомунікаційні послуги з ОСОБА_1, -
29 листопада 2018р. заявник Приватне акціонерне товариство «ВФ Україна» звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із зазначеною заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиті телекомунікаційні послуги.
Згідно ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 ЦПК України, зокрема, у разі, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Відповідно до п. 2) ч. 2 ст. 163 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника.
Відповідно до ч. 5 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване в установленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Відповідно до ч. 7 ст. 165 ЦПК України, суддя з метою визначення підсудності може користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Так, з наданих до суду заявником матеріалів вбачається, що місцем проживання боржника ОСОБА_1 є наступна адреса: АДРЕСА_1.
Однак, 30 листопада 2018р. судом було здійснено запит щодо доступу до персональних даних з метою з'ясування місця реєстрації боржника ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проте, враховуючи отриману довідку про реєстрацію місця проживання особи, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, що територіально належить до Дарницького району м. Києва.
Згідно ч. 8 ст. 165 ЦПК України, якщо за результатами розгляду отриманих судом відомостей про місцезнаходження боржника - юридичної особи або фізичної особи-підприємця буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому суду, суд не пізніше десяти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про передачу судового наказу разом з доданими до неї документами за підсудністю.
За таких обставин, на підставі вищевикладеного, беручи до уваги, що подана заява про видачу судового наказу не підсудна Шевченківському районному суду м. Києва, оскільки місце реєстрації боржника територіально не належить до Шевченківського району м. Києва, суд вважає за необхідне направити матеріали заяви на розгляд за місцем реєстрації боржника, а саме - до Дарницького районного суду м. Києва (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. О. Кошиця, 5-А).
Керуючись ст.ст. 160, 161,163, 165, 263, 352-355 ЦПК України, суд, -
Заяву Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиті телекомунікаційні послуги з ОСОБА_1 - передати на розгляд до Дарницького районного суду м. Києва.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: