Постанова
Іменем України
05 грудня 2018 року
м. Київ
справа № 727/2937/15-ц
провадження № 61-18156св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А.,
суддів: Кузнєцова В. О., Погрібного С. О.,
СтупакО. В. (суддя-доповідач), Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_3,
відповідач - ОСОБА_4,
треті особи: Шевченківський відділ державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції, Приватне акціонерне товариство «Надра Банк», ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 жовтня 2016 року у складі судді Семенко О. В. та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 01 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Яремка В. В., Кулянди М. І., Перепелюк І. Б.,
У квітні 2015 року ОСОБА_7звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4, треті особи: Шевченківський відділ державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції (далі - Шевченківський ВДВС Чернівецького МУЮ), Приватне акціонерне товариство «Надра Банк» (далі - ПрАТ «Надра Банк»), ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання недійсним акта про проведення прилюдних торгів арештованого нерухомого майна предмета іпотеки від 28 травня 2014 року.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 28 квітня 2014 року ПП «Нива-В.Ш.» на виконання договору від 28 лютого 2014 року № 2614443 про надання послуг із організації і проведення прилюдних торгів із реалізації майна, укладеного із Шевченківським ВДВС Чернівецького МУЮ провело прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) - квартири, яка належить йому на праві власності відповідно до договору купівлі-продажу від 14 травня 2008 року серії ВКО № 462104, зареєстрованого у реєстрі за № 1887 за адресою: АДРЕСА_1. Початкова ціна квартири була встановлена звітом оцінювача про оцінку майна та актом державного виконавця про уцінку майна в розмірі 251 112,80 грн. Переможцем торгів оголошено ОСОБА_4 яка запропонувала за лот ціну 256 000,00 грн. Вважає, що результати прилюдних торгів із продажу квартири та виданий на їхній підставі акт про проведення прилюдних торгів (аукціону) арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) є недійсними з огляду на допущені при підготовці до прилюдних торгів та при їхньому проведенні численні порушення діючого законодавства України. Вказує, що прилюдні торги проводились без належної експертної оцінки належного йому нерухомого майна. Його позбавили, як боржника, права на оскарження у десятиденний строк постанови державного виконавця про призначення експертизи з визначення ринкової вартості майна. Його не було належним чином повідомлено про призначення прилюдних торгів, про спеціалізовану організацію, яка організовує та проводить прилюдні торги (аукціон) із реалізації арештованого нерухомого майна, про дату, місце і час їхнього проведення. Спеціалізована організація ПП «Нива-В.Ш.», також допустила ряд порушень при підготовці та проведенні прилюдних торгів (аукціону) із реалізації арештованого майна, а саме: його, як боржника (сторону виконавчого провадження), не було письмово повідомлено про дату, час та місце проведення прилюдних торгів, а також про стартову ціну реалізації майна; порушено порядок реєстрації учасників прилюдних торгів та не надано вхідного квитка, інформаційної картки та картки учасників прилюдних торгів із зазначенням на зворотному боці з умовами проведення прилюдних торгів. Картка учасника прилюдних торгів надана учасникам прилюдних торгів безпосередньо під час їх проведення, а вхідний квиток та інформаційну картку взагалі не надано. Посадовими особами ПП «Нива-В.Ш.» порушені пункти 3.11, 4.1, 4.2 та 2.11 «Тимчасового положення», а саме: прилюдні торги розпочинаються з оголошення ліцитатором порядку їх проведення, під час проведення прилюдних торгів застосовується відеозапис, Спеціалізована організація забезпечує відеозапис прилюдних торгів із моменту оголошення ліцитатором порядку їх проведення до моменту їх завершення включно та збереження відеозапису не менше ніж 6 місяців із дня закінчення строку на оскарження їх результатів, жоден із учасників прилюдних торгів не надавав заяву про те, що вони не є пов'язаними особами зі спеціалізованою організацією чи її службовими особами, під час проведення прилюдних торгів крок не застосовувався.
Посилаючись на викладене, позивач просив визнати недійсними прилюдні торги проведенні 28 квітня 2014 року та акт державного виконавця про реалізацію арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) - двокімнатної квартири, яка належить йому на праві власності відповідно до договору купівлі-продажу від 14 травня 2008 року серії ВКО № 462104, зареєстрованого у реєстрі за № 1887 за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 жовтня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що будь-яких порушень встановлених законодавством правил проведення прилюдних торгів, визначених саме Тимчасовим положенням, під час розгляду справи не встановлено. Жодних інших доказів, які б вказували на порушення прав ОСОБА_3 при складанні акта державного виконавця про реалізацію арештованого нерухомого майна позивачем не надано.
Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 01 лютого 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив із того, що предметом спору є акт державного виконавця про проведення прилюдних торгів, який лише зафіксував наслідки проведення прилюдних торгів.Можливість задоволення таких вимог залежить від вирішення основної вимоги - про визнання прилюдних торгів недійсними. На момент ухвалення оскаржуваного рішення позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання прилюдних торгів недійсними по суті не були предметом розгляду, оскільки ухвалою суду від 05 серпня 2016 року провадження у справі в частині позовних вимог, заявлених до «Нива-В.Ш.» про визнання прилюдних торгів недійсними закрито, а отже, на час вирішення вимоги про визнання акта державного виконавця недійсним процедура та порядок проведення торгів, як і самі прилюдні торги як правочин у силу норми статті 204 ЦК України, вважаються правомірними.Рішення суду першої інстанції про відмову у позові про визнання акта державного виконавця про проведення прилюдних торгів недійсним є по суті правильним, оскільки вирішення цієї вимоги залежить від вирішення вимоги про визнання недійсними прилюдних торгів. Вимоги про визнання прилюдних торгів недійсними по суті не вирішувалися, а ухвалу про закриття провадження в частині цих вимог позивач не оскаржив.
У березні 2017 року ОСОБА_3подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 жовтня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 01 лютого 2017 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що суд ухвалив рішення, яким з приводу відсутності юридичної особи взагалі не вирішив питання законності проведення торгів. Він не відмовлявся від своїх вимог до ОСОБА_4 його вимоги залишилися без судової оцінки.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 березня 2017 року відкрито провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи та надано строк для подання заперечення на касаційну скаргу.
У травні 2017 року ОСОБА_4 подалазаперечення на касаційну скаргу ОСОБА_3, згідно з якими суд першої інстанції закрив провадження у справі в частині визнання недійсними прилюдних торгів, а вимога про визнання акта державного виконавця недійсним була розглянута. При цьому акт державного виконавця про проведення прилюдних торгів тільки фіксує і встановлює ряд юридичних фактів та наслідки реалізації майна.
Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2018 року справу призначено до судового розгляду.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягають залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення відповідають вимогам статей 213, 214 ЦПК України 2004 року щодо законності та обґрунтованості.
Судом установлено, що 28 квітня 2014 року ПП «Нива-В.Ш.» на виконання договору від 28 лютого 2014 року № 2614443 про надання послуг з організації і проведення прилюдних торгів із реалізації майна, укладеного із Шевченківським відділом державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції провело прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), двокімнатної квартири № НОМЕР_1, яка належала ОСОБА_3 на праві власності відповідно до договору купівлі-продажу від 14 травня 2008 року серії ВКО № 462104, зареєстрованого в реєстрі за № 1887 за адресою: АДРЕСА_1 Переможцем аукціону стала ОСОБА_4
28 квітня 2014 року державний виконавець Шевченківського ВДВС видав акт про проведення прилюдних торгів.
Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_3 вказував на те, що прилюдні торги організовано та проведено з порушеннями процедури, встановленої нормами чинного законодавства, а саме: нерухоме майно реалізоване з прилюдних торгів без відповідної експертної оцінки, його не було повідомлено про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, стартову ціну, за якою майно пропонується до продажу, порушено порядок реєстрації учасників прилюдних торгів та не надано вхідного квитка, інформаційної картки та картки учасників прилюдних торгів із зазначенням на зворотному боці з умовами проведення прилюдних торгів. Картка учасника прилюдних торгів надана учасникам прилюдних торгів безпосередньо під час їх проведення, а вхідний квиток та інформаційну картку взагалі не надано, не було здійснено відеозапису прилюдних торгів, жоден із учасників прилюдних торгів не надавав заяву про те, що вони не є пов'язаними особами зі спеціалізованою організацією чи її службовими особами, під час проведення прилюдних торгів крок не застосовувався.
Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою - третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв'язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.
Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Тимчасовим положенням.
При цьому підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим положенням, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо) (розділ 3); правил, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ 4); правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 6).
Із матеріалів справи убачається, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 серпня 2016 року у цій справі закрито провадження у справі в частині вимог про визнання недійсними прилюдних торгів, проведених 28 квітня 2014 року. Суд продовжив розгляд вимоги про визнання недійсним акта про проведення прилюдних торгів від 28 травня 2014 року.
Відповідно до Тимчасового положення торги закінчуються підписанням протоколу про результати торгів, який має силу договору.
Відповідно до пункту 6 Тимчасового положення після повного розрахунку переможця прилюдних торгів за придбане майно на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів та копій документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, державний виконавець протягом п'яти робочих днів складає акт про проведені прилюдні торги і подає його на затвердження начальнику відповідного органу державної виконавчої служби.
Отже, складання акта про проведення прилюдних торгів є документальним оформленням і підтвердженням проведення прилюдних торгів у відповідності до вимог закону, а тому сам по собі акт про проведення прилюдних торгів не може бути самостійним предметом оспорення, за відсутності відповідного рішення про визнання торгів недійсними, за результатами яких складено такий оспорюваний акт.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині визнання недійсним акта державного виконавця про проведення прилюдних торгів є безпідставними, оскільки у справі відсутнє судове рішення про визнання недійсними прилюдних торгів, за наслідками яких складено відповідний протокол та оскаржуваний акт.
Акт державного виконавця лише констатує подію проведення прилюдних торгів, а тому він не може бути визнаний недійсним з підстав порушення проведення процедури торгів за відсутності судового рішення про визнання таких торгів недійсними.
Таким чином, у справі, яка переглядається, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки акт державного виконавця складено за результатами проведених прилюдних торгів, які є дійсними.
Розглядаючи зазначений позов, суд повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку згідно зі статтями 57-60, 212 ЦПК України 2004 року, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Докази та обставини, на які скаржник посилається в касаційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами попередніх інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.
Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.
Керуючись статтями 408, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 жовтня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 01 лютого 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. А. Стрільчук
Судді: В. О. Кузнєцов
С.О. Погрібний
О.В. Ступак
Г. І.Усик