Іменем України
Київ
11 грудня 2018 року
справа №814/3880/14
адміністративне провадження №К/9901/29484/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду у складі судді Марича Є.В. від 20 лютого 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року у складі суддів Димерлія О.О., Єщенка О.В., Федусика А.Г. у справі №814/3880/14 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення,
22 грудня 2014 року Військова частина НОМЕР_1 (далі - платник єдиного внеску, позивач у справі) звернулася до суду з позовом до Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у сумі 10725 грн. 39 коп. від 01 жовтня 2014 року №0000321700, з мотивів безпідставності його прийняття.
20 лютого 2017 року постановою Миколаївського окружного адміністративного суду, залишеною без змін 18 травня 2017 року ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду, задоволено позов Військової частини НОМЕР_1 , визнано протиправним та скасоване рішення податкового органу про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 01 жовтня 2014 року №790 у сумі 10725,39 грн., з мотивів відсутності правопорушення покладеного в основу застосування санкцій.
23 червня 2017 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову Військовій частині НОМЕР_1 відмовити.
23 жовтня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення недоліків наведених в ухвалах цього суду від 26 червня, 2 серпня та 11 вересня 2017 року та витребувано справу №814/3880/14 з Миколаївського окружного адміністративного суду.
14 листопада 2017 року позивачем надані заперечення на касаційну скаргу податкового органу до Вищого адміністративного суду України, у якому позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій без змін.
03 листопада 2017 року справа №814/3880/14 надійшла до Вищого адміністративного суду України.
27 лютого 2018 року справа №814/3880/14 разом із матеріалами касаційної скарги К/9901/29484/18 передані до Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Військова частина НОМЕР_1 є юридичною особою, включена до ЄДРПОУ за кодом 08363699, є страхувальником, як платник єдиного соціального внеску перебуває на обліку податкового органу.
Як платник єдиного соціального внеску позивач звітував до податкового органу про нарахування єдиного внеску за квітень 2013 року, в якому допустив помилку, а саме зазначено суму нарахованого внеску в два рази більшу замість фактично нарахованої суми, а саме замість 127 717,97 грн. ним не вірно вказано 255 435,94 грн., яку відкоригував у звіті за листопад 2014 року.
01 жовтня 2014 року керівником податкового органу прийнято рішення «Про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким згідно частини десятої та пункту 2 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464 застосований штраф у розмірі 10515 грн. 09 коп. та нараховано пеню у розмірі 210 грн. 30 коп. за період з 21 серпня 2014 року по 22 серпня 2014 року.
Судами попередніх інстанцій здійснений системний аналіз положень пункту першого частини першої статті 4, пункту 8 статті 9, частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, який зумовив визначення підстав притягнення до фінансової відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску.
Оцінюючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій встановили, що позивачем 08 серпня 2014 року поданий звіт про нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суми грошового забезпечення N 1409975909 за липень 2014 року на суму 188 575,51 грн. (строк нарахування та граничний строк сплати 20 серпня 2014 року), сплата єдиного внеску за липень 2014 року здійснена позивачем платіжними дорученнями 9 та 23 липня 2014 року, на суму 188 033,68 грн.
Позивачем 09 вересня 2014 року поданий звіт за серпень 2014 року на суму 202 477,83 грн. про нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суми грошового забезпечення, граничний строк сплати 22 вересня 2014 року. Сплата єдиного внеску за серпень 2014 року здійснювалась платіжними дорученнями від 21 серпня 2014 року, від 22 серпня 2014 року, від 28 серпня 2014 року всього на суму 199 403,73 грн.
Висновуючись на встановлених обставинах, суди попередніх інстанцій встановили належним чином та повною мірою виконані зобов'язання позивачем за липень та серпень 2014 року, та дійшли до висновку про відсутність підстав вважати допущення позивачем порушень щодо несвоєчасного перерахування задекларованих сум єдиного внеску.
Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність податковим органом правопорушення покладеного в основу прийняття спірного рішення, предметом якого є застосування штрафу та нарахування пені, та зазначає, що виправлення помилки за квітень 2014 року у жовтні 2014 року шляхом зменшення абсолютного значення зобов'язань, які не були та не могли бути обов'язком їх сплати, виключає відповідальність позивача, як платника єдиного соціального внеску.
Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, постанова суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області залишити без задоволення.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року у справі №814/3880/14 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Р.Ф. Ханова
Судді: І.А. Гончарова
І.Я. Олендер