Іменем України
10 грудня 2018 року
місто Київ
справа № 569/3638/16-ц
провадження № 61-43039ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 14 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Рівненської області від 24 липня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», Публічного акціонерного товариства «Омега-банк», міського голови міста Рівного, виконавчого комітету Рівненської міської ради, треті особи: приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу СтафійчукСвітлана Євгеніївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малаховська Ірина Валентинівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стопченко Катерина Олександрівна, Комунальне підприємство «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації», про визнання недійсним розпорядження, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання недійсним іпотечного договору,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»
(далі - ТОВ «Кредитні ініціативи») 23 жовтня 2018 року із застосуванням засобів поштового зв'язку звернулося з касаційною скаргою на зазначені судові рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2018 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк для усунення її недоліків шляхом подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень із зазначенням поважності причин такого пропуску.
У листопаді 2018 року від заявника надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, зокрема клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовувалось тим, що участі у судовому засіданні при ухваленні рішення судом апеляційної інстанції заявник не брав та повного тексту постанови Апеляційного суду Рівненської області від 24 липня 2018 року не отримував, про рішення суду апеляційної інстанції дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Зазначені підстави пропуску строку не можуть бути визнанні поважними з огляду на таке.
За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод
(далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.
У справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справа «Рябих проти Росії» ).
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 27 рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», та «Трух проти України» (ухвала) від 14 жовтня 2003 року).
Статтею 44 ЦПК України закріплено обов'язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Наведені ТОВ «Кредитні ініціативи» доводи про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження не є поважними, оскільки відповідно до змісту оскаржуваної постанови Апеляційного суду Рівненської області із апеляційної скаргою до суду зверталось, зокрема і ТОВ «Кредитні ініціативи» однак заявником не зазначено обставин, за яких він протягом трьох місяців не вживав заходів, щоб дізнатися про результати розгляду справи апеляційним судом. Посилання заявника, що про рішення стало відомо лише з Єдиного державного реєстру судових рішень, свідчить лише про те, що заявник не цікавився рухом своєї справи у суді апеляційної інстанції. Додатково, Верховний Суд врахував, що рішення суду апеляційної інстанції оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень 06 серпня 2018 року. Також, заявником не надано доказів невиконання апеляційним судом вимог статей 272, 386 ЦПК України.
Окрім цього, як стверджує заявник, 03 вересня 2018 року він звернувся до суду із заявою про отримання копії оскаржуваної ухвали, однак йому було відмовлено у зв'язку із витребуванням матеріалів справи до суду касаційної інстанції. Наведене свідчить, що заявнику стало відомо про наявність повного тексту оскаржуваного рішення щонайменше з 03 вересня 2018 року, однак із касаційною скаргою він звернувся із пропуском тридцятиденного строку.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.
Керуючись статтею 393, пунктом 4 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
У відкритті касаційного провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», Публічного акціонерного товариства «Омега-банк», міського голови міста Рівного, виконавчого комітету Рівненської міської ради, треті особи: приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Стафійчук Світлана Євгеніївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малаховська ІринаВалентинівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стопченко Катерина Олександрівна, Комунальне підприємство «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації», про визнання недійсним розпорядження, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання недійсним іпотечного договору, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 14 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Рівненської області від 24 липня 2018 року відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Погрібний