05 грудня 2018 року
м. Київ
справа № 644/5620/16-ц
провадження № 61-18584св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М., Штелик С.П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5, яка також діє в інтересах ОСОБА_6,
третя особа - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27 січня 2017 року у складі судді Бугери О. В. та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 11 квітня 2017 року у складі колегії судів: Костенко Т. М., ДовгальА. П., Коваленко І. П.,
У липні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, яка також діє в інтересах ОСОБА_6, третя особа - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, виселення.
Позовна заява мотивована тим, що 15 вересня 2014 року Державним реєстратором Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції в Харківській області КорнєєвоюН. С. було посвідчено його право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Право власності на вищезазначену квартиру у нього виникло в порядку застосування статті 37 Закону України «Про іпотеку», на підставі договору іпотеки від 27 серпня 2010 року № 897, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_11
ОСОБА_5, втративши право власності на квартиру, втратила разом з цим і право користування нею, проте всупереч його волі продовжує користуватись цим майном. Незважаючи на неодноразові вимоги, відповідач та її неповнолітня дитина відмовляються добровільно звільнити квартиру та знятись з реєстраційного обліку, продовжують проживати в ній, користуючись майном, яке їм не належить.
У зв'язку з наведеним позивач просив суд усунути перешкоди у праві користування та розпорядження його майном, шляхом виселення ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які проживають в квартирі АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27 січня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 11 квітня 2017 року, у задоволені позову відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що позивач відповідно до вимог частини другої статті 49 Закону України «Про іпотеку» та частини третьої статті 109 ЖК України щодо добровільного виселення ОСОБА_5 з квартири, що є іпотечним майном, не звертався, тому відповідачі примусовому виселенню не підлягають.
У касаційній скарзі, поданій у травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
19 жовтня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ справу призначено до судового розгляду.
Статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
27 квітня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Правовідносини у справі, яка переглядається, є подібними із правовідносинами, що виникли у справі № 753/12729/15-ц за позовом ОСОБА_12 до ОСОБА_13, який діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_14, третя особа - Служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у користуванні приватною власністю шляхом виселення і вселення, за касаційною скаргою представника ОСОБА_13 - ОСОБА_15 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 06 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 22 вересня 2016року, яка передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року касаційне провадження у цій справі зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №753/12729/15-ц за позовом ОСОБА_12 до ОСОБА_13, який діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_14, третя особа - Служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у користуванні приватною власністю шляхом виселення і вселення.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року оскаржувані рішення у справі № 753/12729/15-ц скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову про виселення.
Відповідно до статті 254 ЦПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.
З огляду на викладене, та те, що перестали існувати обставини, які були підставою для зупинення касаційного провадження у справі № 644/5620/16-ц, Верховний Суд вважає за необхідне поновити касаційне провадження у зазначеній справі.
Керуючись статтею 254 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Поновити касаційне провадження у справі № 644/5620/16-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, яка також діє в інтересах ОСОБА_6, третя особа - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, виселення, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 11 квітня 2017 року.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Головуючий СуддіВ. С. Висоцька А. О. Лесько С. Ю. Мартєв В. М. Сімоненко С. П. Штелик