10 грудня 2018 року
м. Київ
справа № 266/3470/17
провадження № 61-42900 ск 18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сімоненко В. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, на рішення Приморського районного суду міста Маріуполя від 16 травня 2018 року та постанову апеляційного суду Донецької області від 11 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз», Комунального комерційного підприємства «Керуюча компанія «Приморська» про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди,
5 листопада 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, подана представником ОСОБА_2, на рішення Приморського районного суду міста Маріуполя від 16 травня 2018 року та постанову апеляційного суду Донецької області від 11 липня 2018 року з пропуском строку на касаційне оскарження.
Згідно зі статтею 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Ухвалю Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 9 вересня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху у зв'язку з відсутністю клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
28 листопада 2018 року від заявника на адресу суду надійшла заява на виконання цієї ухвали, в якій заявник просить поновити пропущений процесуальний строк та посилається на те, що заявник вперше подав касаційну скаргу з дотриманням строків на касаційне оскарження, яка була повернута йому ухвалою Верховного Суду від 3 вересня 2018 року, яку останній отримав 16 жовтня 2018 року, що підтверджується копією конверта (0306300267086 - номер поштового відправлення).
Отже, вказані обставини є достатніми підставами для поновлення строку на касаційне оскарження.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати дії Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз» (далі - ПАТ «Маріупольгаз») протиправними та стягнути з ПАТ «Маріупольгаз» та Комунального комерційного підприємства «Керуюча компанія «Приморська» (далі - КК «Приморська») солідарно на свою користь спричинену йому моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн і понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 25 липня 2017 року працівники ПАТ «Маріупольгаз» без попередження про майбутнє проведення перевірки газового обладнання, без попередження про відключення від газопостачання, а також без складання будь-якого акту, відключили від газопостачання стояк у під'їзді № 1 у будинку АДРЕСА_1, що забезпечував подання газу до 3-кімнатних квартир з першого по дев'ятий поверх даного під'їзду, в тому числі і до квартири №12, якою він користується. Через те, що він в цей час перебував у Києві і служба газу не мала доступу до його квартири всі мешканці під'їзду, у тому числі й він, були обмежені у користуванні послугами газу в період з 27 по 30 липня 2017 року та тривалий час були позбавлені можливості користуватись послугами з газопостачання. Зазначав, що свавільними діями відповідачів йому спричинено моральну шкоду, оскільки ПАТ «Маріупольгаз» вказав, що причиною тривалого відключення газопостачання послугувала його відсутність вдома на час проведення перевірки, що призвело до фактичного порушення добросусідські відносини з усіма сусідами та принизило його людську гідність й ділову репутацію.
Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя від 16 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Донецької області від 11 липня 2018 року, в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що передбачені законом підстави для припинення газопостачання існували, відповідачі та їх працівники діяли відповідно до порядку проведення планово-технічного обслуговування, зокрема, належним чином повідомили балансоутримувача будинку, який в свою чергу своєчасно повідомив споживачів про проведення опресування будинку ПАТ з «Маріупольгаз» шляхом розвішування оголошень про майбутні роботи в загальнодоступних місцях та про дату проведення планово-технічного обслуговування, працівники ПАТ «Маріупольгаз» припинили подачу газу до зазначеного будинку, так як зазначена дія є необхідною частиною технологічного процесу виконання робіт з планово-технічного обслуговування, тому дії відповідачів відповідають вимогам нормативно-правових актів та підстави для визнання таких дій протиправними відсутні.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені і цій справі судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до положень пункту 4 глави сьомої розділу VI Кодексу газорозподільних систем при припиненні газопостачання складається акт у двох примірниках, один з яких залишається у споживача. Оскільки відключення газопостачання в будинку тривало три доби, такі дії вимагають, на думку заявника, складання окремого акту, чого відповідачами зроблено не було. Крім того, заявник вказує, що суд дійшов неправильних висновків про відсутність у заявника права на відшкодування моральної шкоди відповідно до положень Закону України «Про захист прав споживачів».
Верховний Суд, вивчивши подану касаційну скаргу та додані до неї документи, оскаржуване судове рішення, зробив висновок, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з пунктом першим частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту другого частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частина перша статті 274 ЦПК України визначає, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються: малозначні справи і справи, що виникають з трудових відносин, а згідно частини другої цієї статті - може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Системний аналіз частини шостої статті 19, статті 274 ЦПК України дає підстави для висновку, що малозначними у цивільному процесі є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними (за виключенням справ, які мають розглядатися тільки за правилами загального позовного провадження).
При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує критерії, визначені в частині третій статті 274 ЦПК України, а саме: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За встановленими судами обставинами справи та визначеними правовідносинами, які випливають з договору про надання послуг з газопостачання, правове регулювання та застосування норм матеріального права не представляє складності.
Суди ухвалювали рішення відповідно до усталеної судової практики, а доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, що не входить до компетенції суду касаційної інстанції (частина перша статті 400 ЦПК України). Таким чином, за встановленими фактичними обставинами, справи та правовідносинами, правовим регулювання спору, справа не представляє значної складності, не належить до виключень з категорії, передбачених пунктом другим частини шостої статті 19 ЦПК України.
За таких обставин справа як така, що не представляє значної складності, є малозначною.
Крім того, відповідно до частини першої статі 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими; судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження;
У цій справі обставин, передбачених частиною четвертою статті 274, пунктом 2 частини третьої статті 389 та частиною першою статі 411 ЦПК України, за наявності яких судові рішення в малозначних справах підлягають касаційному оскарженню або обставин, за яких судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню не встановлено.
З огляду на викладене та відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389, пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження в даній справі слід відмовити.
Керуючись пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на касаційне оскарження рішення Приморського районного суду міста Маріуполя від 16 травня 2018 року та постанови апеляційного суду Донецької області від 11 липня 2018 року.
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, на рішення Приморського районного суду міста Маріуполя від 16 травня 2018 року та постанову апеляційного суду Донецької області від 11 липня 2018 року відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Сімоненко