30 листопада 2018 року
м. Київ
справа № 643/282/18
провадження № 61-47473ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Журавель В. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 26 жовтня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину,
встановив:
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину.
Позов мотивовано тим, що у 2007 році між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб, від якого вони мають сина ОСОБА_3 2008 року народження. Дитина проживає разом із нею та повністю перебуває на її утриманні. ОСОБА_2 матеріальної допомоги на утримання сина не надає.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2018 року позов задоволено. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку та доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із 15 січня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття. Вирішено питання судових витрат.
Постановою Харківського апеляційного суду від 26 жовтня 2018 року рішення Московського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2018 року змінено в частині періоду стягнення аліментів. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку та доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із 15 січня 2018 року і до 15 червня 2018 року (на час проживання дитини з матір'ю). В іншій частині рішення залишено без змін.
У листопаді 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 26 жовтня 2018 року, у якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя.
Частиною дев'ятою статті 19 ЦПК України встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено, що з 01 січня 2018 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1 762 грн.
Прожитковий мінімум на дитину вiкoм вiд 6 дo 18 рокiв, відповідно до вищевказаного закону, становить 1 860 гpн.
Предметом спору в цій справі є стягнення аліментів на неповнолітню дитину.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.
Отже, ця справа не є справою з ціною позову, яка перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
У касаційній скарзі заявник зазначає, що апеляційний суд у резолютивній частині постанови помилково зазначив, що вона оскарженню не підлягає на підставі пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Посилання ОСОБА_1 на помилковість віднесення цієї справи до малозначної не спростовують її визначення як малозначної.
При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, яка не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Згідно із вимогами пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).
З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
ухвалив:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 26 жовтня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Суддя В. І. Журавель