Справа № 379/1317/18
2/379/510/18
10.12.2018 року Таращанський районний суд Київської області в складі:
головуючого: судді Зінкіна В.І.,
за участю секретаря судового засідання: Різник Н.В.,
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду м. Тараща цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернулася до суду з даним позовом і просить: розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 27.12.1991 року відділом загсу Таращанської районної державної адміністрації Київської області, актовий запис №130,
Причиною розірвання шлюбу є те, що кожен з них має протилежні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства, внаслідок чого у них постійно виникали сварки. Несумісність поглядів на життя, а також їх характерів створюють неможливість проживання їх однією сім'єю. З 2012 року сімейно-шлюбні відносини сторони припинили. Вважає, що збереження шлюбу і подальше спільне проживання є неможливим та суперечить її інтересам.
В підготовче судове засідання позивач не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належно, подала заяву з проханням розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує повністю, на розірванні шлюбу наполягає. Після розірвання шлюбу просить залишити їй прізвище «ОСОБА_1».
Відповідач в підготовче судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 28.11.2018, до початку розгляду справи по суті, подав до суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, позов визнає та не заперечує проти його задоволення.
Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи та, перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено, що 27.12.1991 року між сторонами було укладено шлюб, який зареєстровано відділом загсу Таращанської районної державної адміністрації Київської області, актовий запис №130.
Від даного шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають.
Причиною розірвання шлюбу є те, що кожен з них має протилежні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства, внаслідок чого у них постійно виникали сварки. Несумісність поглядів на життя, а також їх характерів створюють неможливість проживання їх однією сім'єю. З 2012 року сімейно-шлюбні відносини сторони припинили. Їх шлюб носить лише формальний характер. Позивачка на розірванні шлюбу наполягає. Вважає, що збереження шлюбу і подальше спільне проживання є неможливим та суперечить її інтересам
Відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує.
Указані обставини встановлено з матеріалів справи, вивчених в судовому засіданні.
Частиною 4 ст. 56 Сімейного кодексу України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Відповідно до ст.ст. 21, 24 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
З'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини подання позову про розірвання шлюбу, взявши до уваги обставини життя подружжя, наведені в позовній заяві, судом встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам одного з подружжя.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
На підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України, оскільки позовні вимоги визнані відповідачем до початку розгляду справи по суті, то позивачу з державного бюджету підлягає поверненню 50 відсотків суми сплаченого судового збору, у розмірі 352,40 грн.
Решта сплаченого судового збору позивачем підлягає стягненню з відповідача на її користь.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 19, 81, 142, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 21, 24, 56, 104, 105, 110-113 СК України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 27.12.1991 року відділом загсу Таращанської районної державної адміністрації Київської області, актовий запис №130 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище - «ОСОБА_1».
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби у Таращанському районі Київської області, ЄДРПОУ 37483467, місцезнаходження: вул. Шевченка, 28, м. Тараща Київської області, повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП не відомо, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 50 відсотків суми сплаченого у ГУ Ощадбанку по м. Києву та області, згідно квитанції №169 від 16.10.2018, судового збору, у розмірі 352,40 грн..
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП не відомо, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП не відомо, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір в розмірі 352,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.
Головуючий:В. І. Зінкін