Справа № 368/1525/17
Рішення
Іменем України
"22" листопада 2018 р. Кагарлицький районний суд
Київської області в складі:
головуючого судді Кириченка В.І.
при секретарі Марчук Н.М.
розглянувши у судовому засіданні в м. Кагарлику справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання не чинити перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні земельною ділянкою,-
Позов обґрунтовано тим, що на підставі договору дарування № 474 від 16.03.1973 року позивач отримала будинок з земельною ділянкою площею 0.10 га за нинішньою адресою: АДРЕСА_1, що межувала з землегосподарством батьків за адресою: АДРЕСА_2
У 1989 році після смерті матері для визначення розміру спадщини кожного спадкоємця був проведений обмір земельної ділянки та встановлено, що у мене за адресою: АДРЕСА_3 земельна ділянка площею 0,10 га.
Згідно свідоцтва про право на спадщину, виданого Кагарлицькою державною нотаріальною конторою 2 грудня 1989 року та зареєстрованого в реєстрі за № 3815, будинок та присадибну ділянку за адресою: АДРЕСА_4 отримали у спадщину ОСОБА_3 ( 2/4 частини), ОСОБА_1 (1/4 частина) та ОСОБА_2 (1/4 частина).
За заявою позивача наказом Кагарлицького цукрокомбінату № 31 від 13.03.1990 року з загальної площі земельної ділянки, яка на праві постійного користування на час смерті належала моїй покійній матері, з моєї спадкової частки земельної ділянки, що становила 0,035 га, мені була виділена земельна ділянка площею 0,03 га, а 0,005 га земельної ділянки залишилися під часткою спадкового будинку та господарською спорудою та приєднано до
10 га. За адресою: АДРЕСА_3 розмір земельної ділянки склав всього 0,13 га, про що були внесено відповідний запис в земельно-шнурову книгу за № 237.
15.02.1995 року позивач , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулися до виконавчого комітету Кагарлицької міської ради з письмовою заявою про розподіл між ними присадибної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_2
Виконавчий комітет Кагарлицької міської ради своїм рішенням №15 від 17.02.1995 року затвердив взаємну згоду сторін щодо розподілу земельної ділянки. Нами письмово погоджений схематичний план земельної ділянки з визначенням місця розташування частин кожного спадкоємця.
За згодою спадкоємців у цьому ж році в їх присутності та в присутності комісії Кагарлицької міської ради, сусідів позивачу в натурі виділили її частку і позивач встановила металеву огорожу по ново визначеній межі та відкрито почала користуватися. В 1999 році між мною та ОСОБА_3 укладений договір купівлі-продажу на підставі якого до ОСОБА_3 перейшла у власність 1/4 частина будинку та у постійне користування відповідна частина земельної ділянки .
Рішенням апеляційного суду Київської області від 11.06.2014 року ухваленому у справі 368/2298/13 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Кагарлицької міської ради, управління Держземагенства України у Кагарлицькому районі, «Кагарлицький цукровий завод» про скасування рішення, визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку та скасування його реєстрації, в вдоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено та підтверджено правомірність набуття позивачем права власності на земельну ділянку, в тому числі і на 0,03 га за рахунок земель, які раніше перебували у користуванні ОСОБА_4
Таким чином, згідно рішення апеляційного суду Київської області від 11.06.2014 року, яке на даний час чинне та має юридичну силу, ухваленому по справі № 368/2298/13, ОСОБА_5 відмовлено у задоволенні її позову до ОСОБА_1., Кагарлицької міської ради, управління Держземагенства України у Кагарлицькому районі, ПАТ «Кагарлицький цукровий завод» про скасування рішення міської ради, визнання недійсними державних актів на право гласності на земельну ділянку та скасування його реєстрації, та підтверджено правомірність набуття ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку в тому числі і на 0,0310 га.
Згідно цього рішення позивач має повне законне право володіти, користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1
Проте, ОСОБА_2 продовжує чинити позивачу перешкоди в реалізації прав на вказану земельну ділянку шляхом неодноразових звернень до суду з позовами, суть яких залишається незмінною: відібрати у позивача частину земельної ділянки, яка належить позивачу на законних підставах.
Так, на підставі рішення апеляційного суду Київської області від 02.06.2015 року, що набрало законної сили, ухваленому по цивільній справі № 368/93/15-ц, ОСОБА_2 звернулася до Кагарлицького районного суду про перегляд цивільної справи № 2/6/12 за ново виявленими обставинами.
По даній цивільній справі № 2/6/12 рішенням апеляційного суду Київської області від 30.11.2015 року:
-задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 07.09.2015 року у справі за її заявою про перегляд за ново виявленими обставинами рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 04.07.2012 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, правонаступником процесуальних прав та обов'язків якої є ОСОБА_6, треті особи - Кагарлицька міська рада Київської області, ОСОБА_1 про визначення порядку користування земельною ділянкою;
-ухвалу та рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 07.09.2015 року та 04.07.2012 року, відповідно, скасовано;
-позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, правонаступником процесуальних прав та обов'язків якої є ОСОБА_6, треті особи - Кагарлицька міська рада Київської області. ОСОБА_1 про визначення порядку користування земельною ділянкою задоволено частково - встановлено новий порядок користування земельною ділянкою, який порушує права позивача як землекористувача.
На даний час позивач вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав на земельну ділянку, так як ОСОБА_2 почала чинити позивачу фізичні та психологічні перешкоди у використанні земельної ділянки за призначенням. Позивач позбавлена можливості в її присутності спокійно займатися землеробством на городі, так як відповідачка влаштовує сварку (скандал), погрожує розправою, вимагає перенесення паркану.
Тому позивач просила суд на підставі ст.ст.96,152 ЗК України зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкод в реалізації позивачем права вільно володіти, користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до її цільового призначення шляхом виконання рішення апеляційного суду Київської області від 11.06.2014 року по справі № 368/2298/13.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, та представник позивача позов підтримали.
Відповідач ОСОБА_2 і представник відповідача адвокат ОСОБА_7 позов не визнали і послались на те, що є судові рішення якими визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Кагарлицької міської ради №16 від 02.02.2001 р., згідно якого відповідачу ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку площею 0,1310 га за адресою АДРЕСА_5, і визнано недійсним державний акт на право приватної власності на землю від 23.05.2001 р. виданий ОСОБА_1 Кагарлицькою міською радою на земельну ділянку площею 0,1310 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, ведення особистого підсобного господарства,що розташована в АДРЕСА_5,2 . Також є рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 28.12.2016 р. яким скасовано рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 04.07.2012 р. за нововиявленими обставинами та прийняти нове рішення. Позов позивача задоволено та встановлено порядок користування земельною ділянкою площею 0,1437 га, що по АДРЕСА_2 та виділено у користування ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0375 га. Але вказане рішення суду ОСОБА_1 не бажає виконувати. ОСОБА_2 прав позивача не порушувала.
Судом встановлено слідуюче .
ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_4, після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді дерев'яного будинку площею 25, 7 кв. м, та господарськими спорудами: сарай «Б», сарай «В», сарай «Г», сарай «Д», та огорожа, які розташовані на радгоспній землі.
Спадкоємцями першої черги за законом стали ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та син померлої ОСОБА_8, який відмовився від свої частки в спадковому майні на користь ОСОБА_3
На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 02 грудня 1989 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є власниками по 1/4 частини, а ОСОБА_3 є власником 2/4 частини будинку по АДРЕСА_2
Рішенням виконавчого комітету Кагарлицької міської ради від 17 лютого 1995 року № 15 на підставі взаємної згоди про розподіл успадкованої земельної ділянки по АДРЕСА_2 затверджено розподіл без виділення в натурі земельної ділянки площею 0,14 га між спадкоємцями, а саме: ОСОБА_1 як власниці 1/4 частини будинку виділено земельну ділянку площею 0,035 га, ОСОБА_3 як власниці 2/4 частин будинку - 0,07 га, ОСОБА_2 як власниці 1/4 частини будинку - 0,035 га.
Співвласниками будинку був погоджений схематичний план земельної ділянки з визначенням місця розташування частин земельних ділянок сторін у справі. Згідно схематичного плану присадибна ділянка знаходиться на перехресті АДРЕСА_2 Частина земельної ділянки ОСОБА_2розташована паралельно до АДРЕСА_1 та межує з нею, ОСОБА_1 - паралельно до власного домогосподарства та межує з нею, частина земельної ділянки ОСОБА_3 межує з АДРЕСА_1, частиною ОСОБА_2 (зліва), домогосподарством АДРЕСА_2 та частиною ОСОБА_1
Згідно договору купівлі-продажу від 30 листопада 1999 року ОСОБА_1 відчужила ОСОБА_3 належну їй 1/4 частину успадкованого житлового будинку. Таким чином власником 3/4 частин вказаного будинку є ОСОБА_3, а власником 1/4 частини - ОСОБА_2
Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 26 жовтня 2000 року ОСОБА_2 виділено в натурі її частку житлового будинку із спільної часткової власності.
Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 04 липня 2012 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 Встановлено порядок користування присадибною земельною ділянкою площею 1 137 кв. м, яка розташована по АДРЕСА_4, наступним чином: виділено ОСОБА_2 у користування 1/4 частини земельної ділянки, розташованої за вищевказаною адресою в розмірі 284,25 кв. м, місце розташування якої визначено на схематичному плані земельної ділянки, який є невід'ємною частиною рішення виконавчого комітету Кагарлицької міської ради від 17 лютого 1995 року № 15; зобов'язано земельний відділ Кагарлицької міської ради встановити межі земельної ділянки площею 284,25 кв. м за вказаною адресою та передати на зберігання ОСОБА_2 У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3 померла і правонаступником її процесуальних прав та обов'язків став ОСОБА_6
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 02 червня 2015 року у справі № 368/93/15-ц визнано незаконним та скасовано рішення № 16 виконавчого комітету Кагарлицької міської ради від 02 лютого 2001 року про передачу ОСОБА_1 у власність земельної ділянки, площею 0,01310 га, за адресою: АДРЕСА_1 та визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку від 23 травня 2001 року, виданий ОСОБА_1 Кагарлицькою міською радою на земельну ділянку, площею 0,01310 га, за адресою: АДРЕСА_1 Київської області. На обґрунтування ухваленого рішення судом апеляційної інстанції зазначено, що частина земельної ділянки, розміром 0,03 га, неправомірно увійшла у приватизацію земельної ділянки, загальним розміром 0,1310 га, з видачею на ім'я ОСОБА_1 державного акту, чим порушені права ОСОБА_2 на приватизацію земельної ділянки тим розміром, яким було визначено і затверджено цим рішенням. Встановлено, що ОСОБА_1 на час отримання у власність цієї земельної ділянки, вже не була співвласником будинку, що, як наслідок, є правовою підставою для визнання незаконним рішення виконавчого комітету Кагарлицької міської ради №16 від 02 лютого 2001 року про передачу останній у власність земельної ділянки, площею 0,1310 га, та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку від 23 травня 2001 року, виданого на ім'я ОСОБА_1 (т. 3 а.с. 84-87).
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 02.06.2015 р. визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Кагарлицької міської ради №16 від р., згідно якого ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку площею1310 га за адресою Київська область, Кагарлицький район, АДРЕСА_1 Також, визнано недійсним державний акт на право приватної власності на землю виданий ОСОБА_1 Кагарлицької міською радою на земельну ділянку площею 0,1310 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, ведення особистого підсобного господарства, що розташована в Київська область, Кагарлицький район, АДРЕСА_1
На підставі рішення Апеляційного суду Київської області від 02.06.2015 р. позивач звернулась до суду із заявою про перегляд рішення Кагарлицького районного суду від 04.07.2011р. за нововиявленими обставинами. Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 28.12.2016 р. скасовано рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 04.07.2012 р. за нововиявленими обставинами та прийняти нове рішення. Позов позивача задоволено та встановлено порядок користування земельною ділянкою площею 0,1437 га, що по АДРЕСА_2 та виділено у користування ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0375 га згідно варіанту №3 додаткової судової будівельно-технічної експертизи №7930/13-43 від 27.08.2014 р., за яким лінія розподілу прокладена таким чином:
Від точки М, яка розташована на межі з боку АДРЕСА_1 на відстані 12,16 м. від існуючої межі між домоволодіннями АДРЕСА_1 по лінії розділу сараю в точку Л;
від точки Л перпендикулярно стіні сараю 3,97 м в точку К;
від точки К паралельно стіні сараю 6,43 м в точку Ж;
від точки Ж перпендикулярно до бокової стіни будинку 7,24 м в точку Д, розташовану на відстані 2,54 м від лівого рогу будинку;
від точки Г паралельно правій межі домоволодіння 17,25 м в точку В;
від точки В паралельно існуючій межі в точку Б, розташовану на межі домоволодіння з боку АДРЕСА_1 на відстані 1,66 м від існуючої межі.
Не погоджуючись з рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 28.12.2016 р. ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою до Апеляційного суду Київської області.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області 31.05.2017 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 було відхилено, а рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 28.12.2016 р. залишено без змін.
ОСОБА_1 08.10.2014 р. уклала договір дарування з ОСОБА_9 та ОСОБА_10, який був посвідчений приватним нотаріусом Кагарлицького районного нотаріаільного округу Мозговим Є.В. Відповідно до договору дарування ОСОБА_1 подарувала ОСОБА_9 та ОСОБА_10 по ? частці кожному земельної ділянки площею 0,0310 га ( про яку зазначав експерт) з призначенням для ведення особистого селянського господартва, що розташована за адресою Київська область, Кагарлицький район, АДРЕСА_3 кадастровий номер НОМЕР_1 і ОСОБА_9 та ОСОБА_10 користуються земельною ділянкою.
Згідно договору дарування від 08.10.2014 р. відповідач ОСОБА_1 подарувала земельну ділянку площею 0,0310 га, яка належала їй згідно державного акту на право приватної власності на землю від 23.05.2001 р., що виданий на підставі незаконного рішення виконавчого комітету Кагарлицької міської ради №16 від 2.02.2001 року , що встановлено рішенням Апеляційного суду Київської області від 2.06.2015 року і вирішено визнати незаконним вказане рішення та визнати недійсним вказаний державний акт на право приватної власності на землю.
Згідно ч. 2 ст. 95 Земельного кодексу України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом. Згідно ч. 1 ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Згідно ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Згідно п. б ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав. Згідно ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.
Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно ст.316 ч.1 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно ст.317 ч.1 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст.81 ч.1 ЦПК України позивач не довела, що є власником земельної ділянки в АДРЕСА_1 Київської області і що відповідачем порушені її права володіння, користування та розпоряджання земельною ділянкою, так як рішенням Апеляційного суду Київської області від 02.06.2015 р. визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Кагарлицької міської ради №16 від р., згідно якого ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку площею 1310 га за адресою Київська область, Кагарлицький район, АДРЕСА_1 Також, визнано недійсним державний акт на право приватної власності на землю виданий ОСОБА_1 Кагарлицької міською радою на земельну ділянку площею 0,1310 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, ведення особистого підсобного господарства, що розташована в Київська область, Кагарлицький район, АДРЕСА_1 Посилання позивача про необхідність виконання рішення апеляційного суду Київської області від 11.06.2014 року по справі №368/2298/13 є помилковим , так як суд не встановив порушення прав особи яка зверталась з позовом і не визначав способу захисту прав, а відмовив в задоволенні позову ОСОБА_2
Тому в задоволенні позову відмовити повністю.
Керуючись ст.ст.15,16, 316 ч.1, 317 ч.1 ЦК України, ст.ст.95,152 ЗК України, ст.ст.12, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд,-
вирішив
В задоволенні позову про зобов'язання не чинити перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні земельною ділянкою відмовити повністю.
Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України. Повний текст рішення виготовлено 03.12. 2018 року.
Суддя: В.І. Кириченко