Справа №263/820/18
Провадження №2-а/263/166/2018
11 грудня 2018 року м. Маріуполь
Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Ковтуненко В.О.,
при секретарі Іващенко Н.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Маріуполя справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Донецькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивачка звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом, посилаючись на те, що 11.01.2018 року рядовим інспектором поліції 1 батальйону 4 роти УПП в Донецькій області відносно неї було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення Серії ЕАА №260833 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1020 гривень. Однак із винесеною постановою позивачка не згодна, вважає, що оскаржувана постанова винесена незаконно, необґрунтовано, без належних доказів, з грубим порушенням чинного законодавства та є такою, що підлягає скасуванню.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву з проханням про розгляд справи за її відсутністю та задоволення заявлених позовних вимог.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду відзив на позов, в якому зазначив прохання про розгляд справи за його відсутності та зауваживши, що під час патрулювання 11.01.2018 року поліцейським роти №4 батальйону УПП в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Кочетовим В.С. в Приморському районі м. Маріуполя, біля будівлі зализничого вокзалу, близько 09 год. 24 хв., було помічено транспортний засіб Chevrolet Captiva, д.н.з. НОМЕР_1, який здійснив зупинку з порушенням правил дорожнього руху, а саме здійснив зупинку транспортного засобу у зоні дії дорожнього знаку 5.38 «місце для стоянки» разом із додатковою табличкою 7.17 «Інваліди» на розмітці 1.30 (позначає місця стоянки транспортних засобів, які перевозять інвалідів чи на яких установлено розпізнавальний знак «Інваліди» і який означає, що дія знака 5.38 поширюється лише на мотоколяски і автомобілі, на яких установлено розпізнавальний знак «Інвалід» відповідно до вимог правил ПДД. Інспектор, виявивши правопорушення, підійшов до водія автомобіля, представилася належним чином, довів водію суть скоєного ним адміністративного правопорушення, запропонував йому пред'явити документи, передбачені вимогами п. 2.1. Правил дорожнього руху України, а саме: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» та пункту 2.4.а ПДР України. Вимогу інспектора щодо пред'явлення зазначених документів водія було виконано, водієм виявилася ОСОБА_1. Зазначив, що обставини підтверджуються наявним відеозаписом з нагрудного реєстратора патрульного (запис додається на оптичному диску): файл 2018011120171003262 у 09 год. 21 хв. 25 сек. вбачається автомобіль який стоїть безпосередньо під знаком 5.38 («Місце для стоянки») разом з табличкою 7.17 («Інваліди») та наявною дорожньою розміткою. 1.30. За результатами розгляду адміністративної справи до позивача було застосовано адміністративне стягнення - штраф у розмірі 1020 грн., шляхом винесення постанови, яка відповідає передбаченими законодавством приписам. На підставі викладеного просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі наступного.
Судом встановлено, що 11.01.2018 року відносно ОСОБА_1 було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення Серії ЕАА № 260833 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 1020 гривень, а саме за те, що 11.01.2018 року вона зупинила свій транспортний засіб Chevrolet Captiva, д.н.з. НОМЕР_1, з порушенням правил дорожнього руху, а саме здійснила зупинку транспортного засобу у зоні дії дорожнього знаку 5.38 «місце для стоянки» разом із додатковою табличкою 7.17 «Інваліди» на розмітці 1.30 (позначає місця стоянки транспортних засобів, які перевозять інвалідів чи на яких установлено розпізнавальний знак «Інваліди» і який означає, що дія знака 5.38 поширюється лише на мотоколяски і автомобілі, на яких установлено розпізнавальний знак «Інвалід» відповідно до вимог правил ПДР.
Спірні правовідносини регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), Законом України «Про Національну поліцію», Правилами дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР).
Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з вимогами 5.38 ПДД «місце для стоянки» разом із додатковою табличкою 7.17 «Інваліди» на розмітці 1.30 (позначає місця стоянки транспортних засобів, які перевозять інвалідів чи на яких установлено розпізнавальний знак «Інваліди») і який означає, що дія знака 5.38 поширюється лише на мотоколяски і автомобілі, на яких установлено розпізнавальний знак «Інвалід» відповідно до вимог правил ПДД.
Частиною 5 ст.122 КУпАП передбачена відповідальність за зупинку чи стоянку транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів, неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знака «Водій з інвалідністю».
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами тощо.
Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч.1,2 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У відповідності до ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З метою фіксування правопорушення, забезпечення дотримання ПДР у відповідності до п.п.1, 2 ч.1 ст.40 «Застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» Закону України «Про Національну поліцію» даний факт правопорушення було зафіксовано на відеорегістратор.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП.
Згідно ч.3 ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити зокрема: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
Ознайомившись з наданими доказами, а саме наданим відповідачем відеоматеріалом, суд приходить до висновку про відсутність належних та достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 порушення п.п. 5.38, 7.17, 1.30 Правил дорожнього руху, з наступних підстав.
Так, згідно з відеозаписом який надано на диску представником відповідача, є відсутнім факт правопорушення ОСОБА_1, оскільки з відео не вбачається, що саме транспортний засіб Chevrolet Captiva, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 здійснив зупинку з порушенням правил дорожнього руху, а саме у зоні дії дорожнього знаку 5.38 «місце для стоянки» разом із додатковою табличкою 7.17 «Інваліди» на розмітці 1.30, оскільки відео зйомка транспортного засобу проводилася тільки збоку автомобіля де не зазначається марка та державний номерний знак транспортного засобу.
При цьому, наданий представником відповідача диск з відеозаписом суд вважає неналежним та недопустимим доказом у справі, оскільки оскаржувана постанова взагалі не містить зазначення про технічний засіб, яким здійснено відео фіксацію адміністративного правопорушення, що виключає можливість прийняття його у якості належного доказу по справі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду №337/3389/16-а(2-а/337/154/2016) від 30.05.2018 року.
Також поліцейським при складенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, зазначено що місце розгляду справи є Донецька область, м. Маріуполь, вул. Сормовська, 2, що знаходиться у Кальміуському районі м. Маріуполя, замість фактичного міста на час складання постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а саме: Донецька область, м. Маріуполь, пл. М. Павлова, 10, де знаходиться будівля залізничного вокзалу м. Маріуполь.
Таким чином відповідач як суб'єкт владних повноважень належним чином не виконав свій обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.5 ст.122 КУпАП, та відповідно наявність в діях останньої складу вказаного адміністративного правопорушення.
Частина третя ст.258 КУпАП передбачає, що працівник патрульної поліції може винести постанову на місці вчинення правопорушення. Проте, постанова не може бути винесена без розгляду адміністративної справи. Постанова щодо притягнення особи до відповідальності виноситься за результатами розгляду справи.
Відповідно до ст.293 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без змін, скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд, скасовує постанову і закриває справу, змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Проаналізувавши надані докази та надавши їм правову оцінку, враховуючи встановлені судом і наведені вище обставини щодо відсутності належних та достовірних доказів наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП, суд приходить до висновку, що посилання останньої в обґрунтування вимог про скасування постанови про накладення на неї адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованими і доведеними, у зв'язку з чим, вимоги позивача підлягають задоволенню.
Керуючись ст.2, 72-77, 205, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.122 ч.5, ст.247, ст.251, ст.280, 284, 293 ч.3 КУпАП, п.п.5.38, 7.17, 1.30 Правил дорожнього руху України, п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Донецькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, задовольнити.
Скасувати постанову інспектора 1 батальйону, 4 роти УПП в Донецькій області Серії ЕАА № 260833 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1020 гривень.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 ч.5 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 - закрити.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Першого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення.
Суддя В.О. Ковтуненко