м. Вінниця
28 листопада 2018 р. Справа № 0240/2852/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Дмитришеної Р.М.,
за участю:
секретаря судового засідання: Макарової К.В.
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Кухрівського О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_3
до: Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькі області
про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькі області в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькі області №0049738-5502-0222 від 03.05.2018.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є власником транспортного засобу легкового автомобіля марки BMW X5, з об'ємом двигуна 2993 см. куб, 2016 року випуску.
21.05.2018 року позивач отримав листа від ГУ ДФС у Вінницькі області разом із податковим повідомленням-рішенням №0049738-5502-0222 від 03.05.2018. Згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивачу визначено суму податкового зобов"язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2018 в розмірі 25 000 грн. з посиланням на підпункт 54.3.3 пункту 54.3 ст. 54 ПК України та підпункт 267.6.2 пункту 267 статті 267 ПК України.
З вказаним рішення позивач не погоджується, оскільки вважає, що його транспортний засіб не є об"єктом оподаткування. Так, згідно з інформацією, отриманою останнім від Мінекономрозвитку, середньоринкова вартість легкового автомобіля марки BMW X5, з об"ємом двигуна 2993 см. куб, 2016 року випуску, становить 1 202 267,50 грн, що на 193 857,50 грн. менша чим встановлено законодавством. Відтак, належний автомобіль не підлягає під оподаткування транспортним податком з фізичних осіб у 2018 році.
Ухвалою суду від 27.08.2018 відкрито провадження за даним позовом. Розгляд постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Зобов'язано відповідача подати до суду відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст.162 КАС України.
У встановлений судом термін, відповідачем подано відзив на позовну заяву за змістом якого, останній заперечує щодо позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до відомостей, отриманих від органів внутрішніх справ, за позивачем рахується легковий автомобіль, марки BMW X5, з об"ємом двигуна 2993 см. куб, тип пального - дизель, рік випуску якого - 2016 рік.
Автомобіль із вказаними характеристиками, зазначений у переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2018 році, розміщеному на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку. Тому, нарахування відповідачем транспортного податку за 2018 рік на суму 25000 грн. є правомірним.
При прийнятті рішення відповідач керувався виключно положеннями Податкового кодексу, зокрема п.п.267.1.1, п.267.1, ст. 267, 267.2.1 пункту 267.2 статті 267, п.п.267.3.1, п.267.3, ст. 267.
25.10.2018 на адресу суду надійшла відповідь на відзив згідно до якої представник позивача вказує, що постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року №66 (далі - Методика) затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, яка встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком.
За приписами даної Методики позивачем, з урахуванням положень п. 14 , визначено самостійно середньоринкову вартість власного транспортного засобу, яка станом на 25.10.2018 становить без пробігу 1 310 471 грн., а з пробігом (км) у кількості 65 000км. - 1 184 233,49грн.
Відтак, маючи очікуване сподівання на те, що ТЗ належний позивачу на праві власності, не підпадає під об"єкт оподаткування, оскільки його середньоринкова вартість нижча за установлений законом розмір, вважає, що у контролюючого органу відсутні правові підстави для винесення податкового повідомлення-рішення та визначення позивачу грошового зобов"язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2018 рік, тому просить скасувати оскаржуване рішення.
Ухвалою суду від 25.10.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні учасники справи підтримали свої аргументи щодо заявлених позовних вимог та заперечень.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши аргументи представника позивача та відповідача, суд встановив наступне.
ОСОБА_3, позивач, є власником транспортного засобу легкового автомобіля марки BMW X5, з об'ємом двигуна 2993 см. куб, 2016 року випуску, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
21.05.2018 року позивач отримав листа від ГУ ДФС у Вінницькі області разом із податковим повідомленням-рішенням №0049738-5502-0222 від 03.05.2018.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення позивачу визначено суму податкового зобов"язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2018 в розмірі 25 000 грн. з посиланням на підпункт 54.3.3 пункту 54.3 ст. 54 ПК України та підпункт 267.6.2 пункту 267 статті 267 ПК України.
Позивач не погодився із прийнятим рішенням та подав 31.05.2018 скаргу до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі, тобто до ДФС України.
02.08.2018 ДФС України прийнято рішення про результати розгляду скарги №11311/0/99-99-11-02-01-14 відповідно до якого адміністративну скаргу залишено без задоволення.
Позивач не погоджується із прийнятим податковим повідомленням-рішенням звернувся до суду.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується наступним.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.
Згідно до підпункту 267.1.1 п. 267.1 статті 267 ПК, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування
Відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (в редакції закону станом на 2018).
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.
Законом України «Про державний бюджет України на 2018 рік» встановлено розмір мінімальної заробітної, який станом на 01.01.2018 становив 3723 грн.
Таким чином, об'єктом оподаткування у 2018 році є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років та середньоринкова вартість яких становить понад 1 396 125 грн.
Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року №66 (далі - Методика) встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком.
Пунктом 2 Методики встановлено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. №403 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.
Відтак, перелік легкових автомобілів, які є об'єктом оподаткування у 2018 році (з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), із зазначенням марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному веб-сайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі.
Обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2018 році.
Станом на 01.01.2018 до переліку легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, який розміщений на офіційному сайті Мінекономрозвитку віднесено BMW моделі Х5, об'єм циліндрів двигуна 3,0, тип пального - дизель, рік випуску - до двох років включно.
Згідно із приписами пункту 14.1.220 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України рік виготовлення транспортного засобу - календарна дата виготовлення транспортного засобу (день, місяць, рік); для транспортних засобів, календарну дату виготовлення яких визначити неможливо, - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.
Відповідно до п. 13 Методики в редакції Постанови КМ №428 від 21.06.2017, Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.
У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об'єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням ДФС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.
Відповідно до матеріалів справи долучено інформацію Мінекономрозвитку, який опубліковано на офіційному веб-сайті, а саме перелік автомобілів, з року випуску яким минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2018.
Згідно даної інформації до вказаного переліку включено легкові автомобілі BMW моделі Х5, до двох років об'єм циліндрів двигуна 3,0, дизель із характеристиками їх модефікції.
Відтак, оскільки обов'язок визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 350 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
З приводу та щодо визначення позивачем середньоринкової вартості автомобіля шляхом введення даних про марку ТЗ, моделі, року випуску, типу двигуна, та пробігу, відповідно до вимог п. 14 Методики, то суд відхиляє даний доказ з огляду на наступне.
Так, Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (пункт 14 Методики).
Відповідно до наданої роздруківки із офіційного веб-сайту Мінекономрозвитку, розрахованої з урахуванням положень п. 14 Методики, позивачем визначено самостійно середньоринкову вартість власного транспортного засобу, яка станом на 25.10.2018 становить без пробігу 1 310 471 грн., а з пробігом (км) у кількості 65 000км. - 1 184 233,49грн.
До показників було введено дату та час розрахунку - 25.10.2018, тип автомобіля - легковий, марка - BMW, модель - X5, з об'ємом двигуна 3,0, внутрішнього згорання, дизель, 2016 рік випуску, пробіг - 1/та пробіг - 65 000км. Такі характеристки як об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач, що передбачено п. 14 Методики до показників не введено.
За наведеного, такий розрахунок, наданий позивачем з офіційного веб-сайту Мінекономрозвитку, судом відхиляється. Крім того, на думку суду наданий позивачем з офіційного веб-сайту Мінекономрозвитку розрахунок середньоринкової вартості транспортного засобу є не об"єктивним, оскільки такий розрахунок було здійснено станом на 25 жовтня 2018 року та станом на серпень 2018, в той час, як податкове зобов'язання виставлено згідно податкового повідомлення від 03.05.2018. Натомість, перелік автомобілів, з року випуску яким минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2018, Мінекономрозвитку розміщує на своєму офіційному веб-сайті до 1 лютого податкового (звітного) року.
Щодо посилання представника позивача на очікуване сподівання щодо не віднесення транспортного засобу, належного на праві власності позивачу, до об"єкту оподаткування, то суд звертає увагу на те, що на дату винесення оскаржуваного рішення 03.05.2018, позивачем не проводився самостійно розрахунок середньоринкової вартості транспортного засобу. Такий розрахунок відповідно до матеріалів справи проведений на дату звернення із позовом до суду в серпні 2018, та в жовтні 2018 в ході судового розгляду справи.
Таким чином, оскільки автомобіль марки, BMW X5, з об'ємом двигуна 3,0 см. куб, 2016 року випуску за змістом статті 267 ПК України, а також відповідно до інформації Мінекономрозвитку є об'єктом та базою оподаткування, а позивач є власником такого транспортного засобу і відповідно платником транспортного податку, тому на думку суду контролюючий орган правомірно визначив суму грошових зобов'язань та виніс податкове повідомлення - рішення від 03.05.2018 року за платежем по транспортному податку.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи мотиви та аргументи позовної заяви, суд вважає, що позов з підстав, наведених у заявах по суті від 17.08.2018 та від 25.10.2018 є необгрунтованим, а тому у задоволенні позову ОСОБА_3 слід відмовити
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податковим органом оскаржене податкове повідомлення рішення було винесено у відповідності до вимог статті 267 ПК України, відтак таке рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.
Відповідно до положень статті 139 КАС України судові витрати на користь позивача не присуджуються.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
В задоволені позову ОСОБА_3 - відмовити повністю.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Реквізити: ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, Тульчин, Вінницька область, 23600, ід. номер. НОМЕР_1); Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькі області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниці, код ЄДРПОУ 39402165).
Рішення у повному обсязі складено: (10.12.2018)
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна