18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
10 грудня 2018 року Справа № 01/5026/1159/2011
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,
секретар судового засідання - Козоріз О.І.,
за участю представників сторін:
від публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" - Корецький І.Г. - представник за довіреністю,
від публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" - Охріменко Р.О. - представник за довіреністю,
ліквідатора Іванюка Олександра Миколайовича,
від Головного територіального управління юстиції у Черкаській області - Андрієнко Є.В. - представник за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"
про визнання поточних кредиторських вимог
у справі
за заявою публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк", м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська продовольча
компанія", м. Черкаси
про визнання банкрутом,
В провадженні господарського суду Черкаської області знаходиться справа за заявою публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська продовольча компанія" про визнання банкрутом.
Постановою господарського суду Черкаської області від 28 березня 2018 року припинено процедуру санації товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська продовольча компанія". Припинено повноваження керуючого санацією Пирога І.Г. Визнано товариство з обмеженою відповідальністю "Черкаська продовольча компанія" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.
Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Іванюка Олександра Миколайовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1247, видане 15 липня 2013 року; поштова адреса: АДРЕСА_1).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20 червня 2018 року постанову господарського суду Черкаської області від 28 березня 2018 року залишено без змін.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 12 листопада 2018 року справу №01/5026/1159/2011 прийнято до свого провадження суддею Васяновичем А.В.
До господарського суду Черкаської області від публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" надійшла заява про визнання поточних кредиторських вимог на суму 187 771 256 грн. 77 коп. як вимоги четвертої черги та 3 524 грн. 00 коп. судовий збір, як вимоги першої черги.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 14 листопада 2018 року розгляд заяви публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" про визнання поточних кредиторських вимог призначено в судовому засіданні на 10 грудня 2018 року.
Представник публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" в судовому засіданні вимоги викладені у заяві підтримав та просив суд визнати банк поточним кредитором.
Ліквідатор в судовому засіданні проти вимог публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" не заперечував.
В своїй письмовій заяві ліквідатор поточні вимоги визнавав повністю.
Письмових заперечень від голови комітету кредиторів та інших учасників судового провадження щодо заявлених поточних вимог до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників голови комітету кредиторів, публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" та ліквідатора, суд вважає за необхідне у задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" про визнання поточним кредитором відмовити повністю з наступних підстав:
Під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Рішенням зборів комітету кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська продовольча компанія" від 06 лютого 2017 року (оформлене протоколом №1) головою комітету кредиторів обрано публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Черкасах.
Згідно ч. 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Згідно абз. 9 ч. 1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
Розгляд грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ч. 6 ст.23 вищевказаного Закону за наслідками розгляду кредиторських заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги кредиторів.
Черговість задоволення вимог кредиторів встановлено ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
З матеріалів справи вбачається, що оголошення про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська продовольча компанія" та відкриття ліквідаційної процедури було опубліковано в газеті "Голос України" на офіційному веб сайті Вищого господарського суду України від 02 квітня 2018 року за №50373.
Із заявою про визнання поточним кредитором публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" звернулось до суду 31 травня 2018 року.
Судом також встановлено, що 22 червня 2007 року між закритим акціонерним товариством „Альфа-Банк" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк") та товариством з обмеженою відповідальністю „Черкаська продовольча компанія" було укладено договір про відкриття кредитної лінії №190-МВ/07.
Відповідно до умов розділу 1 договору банк зобов'язався відкрити позичальнику мультивалютну відновлювану кредитну лінію, та на підставі додаткових угод до цього договору, окремими частинами (траншами) надавати позичальнику кредит у порядку і на умовах, визначених цим договором. Позичальник, у свою чергу, зобов'язувався використати кредит з метою, зазначеною у пункті 1.5. цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, виконувати інші умови цього договору та повернути банку кредит у терміни, встановлені цим договором.
На виконання вимог вищевказаного договору банком було надано боржнику кредит на загальну суму 2 500 000,00 доларів США, а боржник зобов'язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитними коштами.
Згідно п. 6.1. договору про відкриття кредитної лінії проценти нараховуються щомісяця на суму кредиту (окремо по кожному виду валют, у яких надано кредит) протягом усього строку користування ним, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році (для частини кредиту у гривнях чи у російських рублях) або фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році (для частини кредиту у іноземних валютах, інших ніж російські рублі). При цьому для цілей нарахування процентів на суму кожного з траншів день його надання враховується, а день повернення - не враховується при нарахуванні процентів.
Відповідно до п. 11.6 договору про відкриття кредитної лінії банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, плати за управління кредитом і виконання усіх інших зобов'язань позичальника за цим договором у строк не пізніше 10 днів з дати пред'явлення позичальнику відповідної вимоги у разі суттєвого порушення позичальником цього договору.
Згідно п. 11.5 договору про відкриття кредитної лінії суттєвим порушення позичальником цього договору вважається, зокрема, повне або часткове прострочення повернення будь -якого траншу у термін, визначений згідно з пунктом 9.1. цього договору.
Відповідно до п. 9.1. договору позичальник повинен повернути банку кредит шляхом повернення кожного траншу у останній день строку, що складає 12 місяців з дати укладення додаткової угоди, на підставі якої цей транш наданий, а траншів наданих менше ніж за 12 місяців до дня закінчення строку дії кредитної лінії, зазначеного у п. 1.4 договору, - шляхом їх повернення у день закінчення строку дії кредитної лінії. Повернення кредиту або його частини до настання зазначеного терміну вважається достроковим.
Строк дії кредитної лінії закінчується 04 червня 2010 року.
Станом на 29 травня 2018 року кредит банку не повернуто, договір про відкриття кредитної лінії №190-МВ/07 в установленому порядку не розірвано.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 13 лютого 2014 року (зі змінами внесеними постановою Київського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2014 року) конкурсні вимоги публічного акціонерного товариства "АльфаБанк" були визнані судом та включені до реєстру вимог кредиторів.
Кредитором нараховано відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 7 180 682, 42 дол. США (як поточні вимоги) за період з 01 червня 2011 року по 28 березня 2018 року, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 29 травня 2018 року становить 187 771 256 грн. 77 коп.
Згідно ч.2 ст. 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 12 березня 2009 року зі справи №18/401позов задоволено повністю.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „Черкаська продовольча компанія" та дочірнього підприємства „Черкаси-Фарма" товариства з обмеженою відповідальністю „Черкаська продовольча компанія" солідарно на користь закритого акціонерного товариства "Альфа -Банк" - 6 200 000, 00 доларів США - основної заборгованості, 81 298, 38 доларів США -заборгованості по процентам, 95 349, 24 доларів США - пені та 3 311,69 доларів США витрат на сплату державного мита.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „Черкаська продовольча компанія" та дочірнього підприємства „Черкаси -Фарма" товариства з обмеженою відповідальністю „Черкаська продовольча компанія" солідарно на користь закритого акціонерного товариства "Альфа -Банк" 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Тобто вищевказаним рішенням суду було достроково стягнуто з боржника суму кредиту та нарахованих відсотків після пред'явлення банком вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Поняття "строк договору", "строк виконання зобов'язання" та "термін виконання зобов'язання" згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.
Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).
Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов'язків під час дії договору.
Поняття "строк виконання зобов'язання" і "термін виконання зобов'язання" охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання.
Як вже зазначалося вище умовами договору було встановлено, що строк дії кредитної лінії закінчується 04 червня 2010 року.
Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.
Тобто, зобов'язання з надання кредиту, його повернення та сплати процентів є основним, а зобов'язання зі сплати штрафу та пені є додатковим до основного.
Банк свої обов'язки за умовами договору виконав, надавши кредитні кошти товариству. В свою чергу товариство зобов'язувалося за договором повертати кредит з процентами на умовах зазначених в п.9.1 договору.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
У відповідності зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Отже, після настання терміну внесення чергового платежу за договором і після спливу строку кредитування зобов'язання простроченого боржника за договором не припиняється. Так, зобов'язання може бути належно виконане простроченим боржником і після спливу позовної давності. Згідно з частиною першою статті 267 ЦК України особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.
Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ("Позика") глави 71 ("Позика. Кредит. Банківський вклад"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
При цьому судом було враховано відповідні висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Великої палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року зі справи №444/9519/12 (провадження №14-10цс18).
За таких обставин заява публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" не підлягає задоволенню, оскільки відсотки нараховано банком після спливу визначеного договором строку кредитування, а також після пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
На підставі вищевказаного, та керуючись ст. ст. 38, 45 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 234 ГПК України, суд,
1. У визнанні поточних кредиторських вимог публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" в розмірі 187 771 256 грн. 77 коп. відмовити повністю.
2. Копію ухвали надіслати голові комітету кредиторів публічному акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України", публічному акціонерному товариству "Альфа-Банк" та ліквідатору Іванюку Олександру Миколайовичу.
Суддя А.В. Васянович