Справа №718/2934/18
Провадження №1-кп/718/164/18
10.12.2018 року Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі :головуючої судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіцмань кримінальне провадження № 12018260110000539 по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та жительки АДРЕСА_1 , українки, не працюючої, одруженої, має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше в силу ст.. 89 КК України не судимої,
у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст.185 КК України,
з участю: прокурора ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5
обвинуваченої ОСОБА_3
ОСОБА_3 12.09.2018 року приблизно о 19:00 год. перебуваючи за запрошенням ОСОБА_5 , у приміщенні будинку, що розташований за в АДРЕСА_2 , скориставшись відсутністю сторонніх осіб та непомітністю своїх дій, шляхом вільного доступу, таємно викрала гаманець червоного кольору, вартістю 200 грн., в якому знаходилось пенсійне посвідчення, видане на ім'я ОСОБА_5 , дві банківські картки, емітентом яких є ПАТ «Приватбанк», золотий ланцюжок із хрестиком вартістю 3000 грн. та грошові кошти у сумі 400 грн., власником яких є ОСОБА_5 .
Заволодівши вказаним майном, ОСОБА_3 непомітно вийшла з будинку, а викраденим розпорядилась на власний розсуд, чим своїми умисними діями спричинила ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 3600 грн.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину визнала повністю, щиро розкаялася та підтвердила факт вчинення нею крадіжки гаманця, в якому знаходилось пенсійне посвідчення та дві банківські картки, а також золотого ланцюжка із хрестиком та грошових коштів у сумі 400 грн.
Потерпіла ОСОБА_5 не оспорювала обставин у даному кримінальному провадженні, вказала що у неї є претензії до обвинуваченої, оскільки їй не повернуто грошові кошти в сумі 380 грн. та просила суворо її покарати.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються.
Враховуючи, що фактичні обставини скоєного злочину, об'єм та вартість викраденого майна, доведеність вини підсудної та кваліфікація її дій, учасниками процесу не оспорюється, при цьому, ці особи правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позицій, їм роз'яснено про позбавлення їх права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд знаходить недоцільним дослідження інших доказів і приходить до висновку, що пред'явлені ОСОБА_3 обвинувачення знайшли своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що в діях обвинуваченої ОСОБА_3 має місце склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, оскільки вона таємно викрала чуже майно, а саме гаманець, в якому знаходилось пенсійне посвідчення та дві банківські картки, а також золотого ланцюжка із хрестиком та грошові кошти у сумі 400 грн.
Визначаючи вид та міру покарання обвинуваченій, суд враховує, що вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості.
Обтяжуючих вину ОСОБА_3 обставин судом не встановлено.
Пом'якшуючими вину ОСОБА_3 обставинами є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_3 покарання суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання та виходить із принципів законності, справедливості, обгрунтованності та індивідуалізації покарання.
Визначаючи вид та міру покарання підсудній ОСОБА_3 , суд враховує тяжкість вчиненого злочину, відношення підсудної до скоєного, те що вона раніше в силу ст.89 КК України не судима, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, двоє з яких малолітні, посередньо характеризується за місцем проживання, добровільно частково відшкодувала потерпілій завдані збитки, а саме повернула пенсійне посвідчення, дві банківські картки та золотий ланцюжок з хрестиком, приходить до висновку про наявність підстав для призначення їй покарання у виді позбавлення волі із застосуванням іспитового строку.
Долю речових доказів слід вирішити згідно ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 395 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 185 КК України і призначити їй покарання у виді двох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з випробуванням на строк два роки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази в кримінальному провадженні, а саме гаманець, пенсійне посвідчення видане на ім'я ОСОБА_5 , дві банківські картки, а також золотого ланцюжка із хрестиком, які передані на зберігання під розписку потерпілій ОСОБА_5 , слід вважати повернутими власнику; DVD-диск відеозапису із магазину - залишити при матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляція протягом 30 діб з моменту його проголошення до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд.
Суддя: ОСОБА_1