10 грудня 2018 р. м. ХарківСправа № 532/1265/18
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Рєзнікової С.С.
суддів: Бегунца А.О. , Старостіна В.В.
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Балюка Анатолія Олександровича на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 11.10.2018, ухвалене за адресою вул. Шевченка, 16/25, м. Кобеляки, Полтавська область, 39200, повний текст складено 11.10.18 по справі № 532/1265/18
за позовом ОСОБА_2
до Інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Балюка Анатолія Олександровича
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
25.06.2018р. позивач, ОСОБА_2 (надалі - позивач, ОСОБА_2), звернувся до Кобеляцького районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до Інспектора роти № 3 БУПП в Житомирській області ДПП лейтенанта поліції Балюка Анатолія Олександровича (надалі - відповідач), в якому просив суд:
- скасувати постанову Інспектора роти № 3 БУПП в Житомирській області ДПП лейтенанта поліції Балюка Анатолія Олександровича серії ВР № 309804 від 16.06.2018р. про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. за вчинення правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 121 та ч.6 ст. 121 КУпАП;
- закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 11.10.2018р. адміністративний позов задоволено.
Скасовано постанову інспектора роти № 3 БУПП в Житомирській області ДПП лейтенанта поліції Балюка Анатолія Олександровича серії ВР № 309804 від 16.06.2018р., про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. за вчинення правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 121 та ч.6 ст. 121 КУпАП та провадження у справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Від позивача на адресу суду не надходило відзиву на подану апеляційну скаргу.
06.12.2018р. від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 229 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи, постановою серії ВР № 309804 від 16.06.2018р. інспектора роти № 3 БУПП в Житомирській області ДПП лейтенанта поліції Балюка Анатолія Олександровича, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 121 та ч. 6 ст. 121 КУпАП, а саме за те, що він 16.06.2018р. о 03 годині 55 хвилин, на 74 км. 500 м. автодороги Київ-Чоп, керував транспортним засобом Volkswagen Transporter Т4, реєстраційний номер НОМЕР_1, в якого був не освітлений задній номерний знак, а також даний транспортний засіб не пройшов вчасно ОТК, чим порушив вимоги п.п. 2.9 (в) та 31.3 (б), внаслідок чого до ОСОБА_2 застосоване стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн. (а.с. 35).
Не погоджуючись з оскаржуваною постановою позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що належний позивачу транспортний засіб є спеціалізованим вантажним малотоннажним фургоном-В, автомобілем категорії «В», повна маса якого 2680 кг., тому не підлягає обов'язковому технічному контролю.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Поняття адміністративного правопорушення викладено в ч. 1 ст. 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 14, 16 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу працівників міліції, а водії військових транспортних засобів на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України передавати для перевірки посвідчення, реєстраційні та інші документи, що підтверджують право на керування транспортним засобом, а також дорожні (маршрутні) листи і документи на вантаж, що перевозиться (крім власників транспортних засобів, які використовують їх в індивідуальних некомерційних цілях), а у випадках, передбачених законодавством, страховий поліс (сертифікат) про укладання договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та ліцензійну картку на автомобільний транспортний засіб у разі надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до 31.3 «б» Правил дорожнього руху України, забороняється експлуатація транспортних засобів, згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Згідно зі ст. 35 Закону України "Про дорожній рух", транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
Обов'язковому технічному контролю не підлягають:
1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;
2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років;
3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України".
Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.
На виконання даної норми Кабінетом Міністрів України винесено Постанову від 30.01.2012р. № 137, якою затверджений Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів.
Відповідно до п.1 даного Порядку № 137 вказаний Порядок визначає процедуру проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі - транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації, крім таких транспортних засобів:
1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;
2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.
Згідно положень п.3 Порядку № 137 періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить, зокрема, для вантажних автомобілів незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки.
Згідно з ч. 3 ст. 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписуючих засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 19 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що «Транспортні засоби за своїм призначенням поділяються на: транспортні засоби загального призначення; транспортні засоби спеціалізованого призначення; транспортні засоби спеціального призначення.
При державній реєстрації вантажних автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автомобіль-мішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо).
Згідно з наявним в матеріалах справи свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, позивач є власником автомобіля Volkswagen Transporter Т4, реєстраційний номер НОМЕР_1, дата реєстрації - 2011 рік, який є фургоном малотоннажним-В, повна маса - 2680.
Отже, вказаний автомобіль не є вантажним, з вагою більше 3,5 тонни.
З огляду на наведені законодавчі приписи, суд першої інстанцій дійшов правомірного висновку про те, що автомобіль марки Volkswagen Transporter Т4, реєстраційний номер НОМЕР_1 є спеціалізованим вантажним малотоннажним фургоном-В, автомобілем категорії «В», повна маса якого 2680 кг., тому не підлягає обов'язковому технічному контролю.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції від 11.10.2018р. відповідає вимогам ст. 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 243, 250, 271, 272, 286, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Балюка Анатолія Олександровича залишити без задоволення.
Рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 11.10.2018 по справі № 532/1265/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)С.С. Резнікова
Судді(підпис) (підпис) А.О. Бегунц В.В. Старостін
Повний текст постанови складено 10.12.2018.