"09" лютого 2010 р.Справа № 16/249/09
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.
при секретарі судового засідання: Ніколовій Г.П.
за участю представників сторін:
від позивача: Морозова Т.Б. (довіреність № 2/09 від 18.11.2009 року)
від відповідача: Іванцов І.А. (довіреність б/н від 25.09.2008 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Укртранспродгрупа „Вісон”
на рішення господарського суду Миколаївської області від „14” грудня 2009 року
по справі № 16/249/09
за позовом Приватного підприємства „Миколаїв-Шинторг”, Миколаївська область, Жовтневий район, с. Калинівка
до Закритого акціонерного товариства „Укртранспродгрупа „Вісон”, м. Миколаїв
про стягнення 142 438,36 грн.
14.10.2009 року Приватне підприємство „Миколаїв-Шинторг” (далі по тексту -позивач) звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Закритого акціонерного товариства „Укртранспродгрупа „Вісон” (далі по тексту - відповідач) заборгованості в сумі 29 406,57 грн.
Згідно наданих до суду 18.11.2009 року уточнень позовних вимог, заявник просив стягнути з відповідача 64 406,57 грн., з яких 35 000 грн. -основного боргу, 4 206,57 грн. -штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язання, 25 200 грн. -неотриманий прибуток (фактичні збитки).
Згідно наданих до суду 01.12.2009 року уточнень позовних вимог, заявник просив стягнути 142 719,45 грн., з яких 35 000 грн. -основного боргу, 5 189,45 грн. -штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язання, 86 330 грн. -проценти за несвоєчасне виконання зобов'язання, 16 200 грн. -різниця між фактичною відпускною ціною шин офіційним дистриб'ютором станом на 15.04.2009 року та відпускною ціною відповідачу.
Згідно наданих до суду 08.12.2009 року уточнень позовних вимог, заявник остаточно просив стягнути з відповідача 142 438,36 грн., з яких 35 000 грн. -основного боргу, 1 758,36 грн. -5% річних за несвоєчасне виконання зобов'язання, 89 480 грн. -пені в розмірі 1% за несвоєчасне виконання зобов'язання, 16 200 грн. -різниця між фактичною відпускною ціною шин офіційним дистриб'ютором станом на 15.04.2009 року та відпускною ціною відповідачу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення укладеного сторонами договору поставки свої зобов'язання по оплаті поставленого/отриманого товару виконав неналежним чином, а саме розрахувався лише частково, залишивши і на даний час непогашеною більшу частину заборгованості, на яку і нараховані відповідні штрафні санкції.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 14.12.2009 року по справі № 16/249/09 (суддя Фролов В.Д.) уточненні позовні вимоги ПП „Миколаїв-Шинторг” задоволені в повному обсязі. Стягнуто з ЗАТ „Укртранспродгрупа „Вісон” на користь позивача 142 438,36 грн. -заборгованості, 1 424,38 грн. -держмита та 236,00 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Такий висновок суду мотивований тим, що позовні вимоги законні та матеріалами справи обґрунтовані.
Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ЗАТ „Укртранспродгрупа „Вісон” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Скаржник посилається на те, що товариство немає ніяких зобов'язань перед ПП „Миколаїв-Шинторг” зважаючи на те, що договору поставки № 1-04-09 від 01.04.2009 року товариство не укладало та відповідно не отримувало шин -товару по зазначеному договору. Це підтверджується відсутністю підпису уповноваженої особи на договорі, видатковій накладній та актах звірки, адже Омельченко В.І. ніхто не уповноважував на вчинення відповідних дій.
Також скаржник посилається на те, що позивачем не надано відповідної документації до поставлено товару.
Крім того, за твердженням скаржника, є безпідставними вимоги позивача про стягнення 16 200 грн. -різниці між фактичною відпускною ціною шин офіційним дистриб'ютором станом на 15.04.2009 року та відпускною ціною відповідачу, так як відпускна ціна встановлена продавцем самостійно та добровільно.
Резолютивна частина рішення, на думку скаржника, взагалі суперечить нормам процесуального права.
Позивачем надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він та його представник в судових засіданнях просили залишити апеляційну скаргу ЗАТ „Укртранспродгрупа „Вісон” без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.
Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу і відзив на неї, заслухавши у судових засіданнях пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2009 року між ПП „Миколаїв-Шинторг” (Постачальник) та ЗАТ „Укртранспродгрупа „Вісон” (Покупець) укладено договір поставки № 1-04-09, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити автозапчастини, автошини, обладнання, мастильні матеріали, автохімію та автоаксесуари та інше, а Покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти та оплатити товар (а.с.18-20).
Розділом 2 Договору встановлено ціну товару. Так, Постачальник поставляє товар Покупцю за цінами, що визначені у специфікації (прайс-листі) Постачальника. Ціни на товар, що є предметом поставки за цим Договором, можуть бути змінені Постачальником шляхом внесення відповідних корективів у специфікацію або прайс-лист. Поставка конкретної партії товару здійснюється за цінами, що діють на момент виникнення у Покупця грошового зобов'язання, відповідно до умов даного Договору, та остаточно визначаються у відповідних накладних Постачальника (пункти 2.1-2.3 Договору).
Відповідно до пунктів 5.1-5.2 Договору, товар, що є предметом поставки за цим Договором, відвантажується відповідно до замовлення Покупця. Замовлення повинно бути передано Постачальнику особисто або надіслано за допомогою факсу, електронної пошти (E-mail) тощо. Постачальник, після отримання замовлення від Покупця на поставку товару, повинен погодити його, відповідно до вказаних у ньому позицій.
Поставка здійснюється на умовах СРТ відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати „Інкотермс-2000”, якщо інші умови поставки товару не передбачені додатковою угодою між сторонами. Поставка товару здійснюється партіями. Кількість, асортимент та строки поставки товару відповідної партії визначаються за погодженням сторін в порядку, передбаченому цим Договором. Разом з поставкою товару Постачальник зобов'язується, за вимогою надати Покупцю наступні документи на товари: товарну накладну; податкову накладну; документ, що посвідчує якість товару. Датою поставки товару є дата, вказана у видатковій накладній Постачальника (пункти 6.1, 6.3-6.5 Договору).
Розділом 9 Договору сторонами встановлений порядок розрахунків. Так, оплата товарів здійснюється шляхом сплати Покупцем вартості товарів Постачальнику протягом 14 календарних днів з моменту поставки відповідної партії товару. Грошове зобов'язання Покупця вважається виконаним з моменту зарахування коштів на рахунок Постачальника (пункти 9.1-9.2 Договору).
Згідно пункту 11.1 Договору, у випадку порушення своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством. За прострочення платежу Покупець сплачує Постачальнику, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції 5 відсотків річних за весь час прострочення, пеню в розмірі 1 % від суми заборгованості, за кожний день прострочення платежу. Сплата неустойки (пені) не звільняє боржника від виконання зобов'язань за цим Договором (пункти 11.2, 11.4).
Даний договір набуває чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань по ньому, але не пізніше ніж до „31” грудня 2009 року (пункт 14.1). Якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення строку дії договору не повідомить другу сторону в письмовій формі про розірвання договору, строк його дії автоматично продовжується на 1 (один) календарний рік, на тих же умовах (пункт 14.2). В матеріалах справи відсутні будь-яки заяви сторін про розірвання договору або перегляд його умов, а тому на день розгляду справи договір є чинним. Крім того, матеріали справи свідчать про те, що на даний час договір не кім не оспорений, не визнаний недійсним згідно рішення суду, а тому його умови повинні виконуватися сторонами по справі.
На виконання умов договору поставки № 1-04-09 від 01.04.2009 року ПП „Миколаїв-Шинторг” 01.04.2009 року поставило ЗАТ „Укртранспродгрупа „Вісон” товар (Шини грузові Nokian NTR 72S OT 385/65) у кількості 20 шт. на загальну суму 54 000 грн. (ПДВ - 9 000 грн.), що підтверджується відповідною видатковою накладною № РН-0000022 від 01.04.2009 року та довіреністю № 22 від 01.04.2009 року (а.с.25, 86).
Між тим, відповідач за отриманий від позивача товар розрахувався лише частково, в результаті чого в подальшому ПП „Миколаїв-Шинторг” звертався до ЗАТ „Укртранспродгрупа „Вісон” з відповідною претензією № 20 від 18.06.2009 року (а.с.28).
Так, ЗАТ „Укртранспродгрупа „Вісон” 15.04.2009 року сплачено 10 000 грн. (платіжне доручення № 125 від 15.04.2009 року), 05.06.2009 року сплачено 4 000 грн. (платіжне доручення № 220 від 05.06.2009 року), 26.06.2009 року сплачено 5 000 грн. (платіжне доручення № 263 від 26.06.2009 року), тобто усього 19 000,00 грн., залишивши непогашеним борг в розмірі 35 000,00 грн.
Крім того, сторонами двічі складалися Акти звірки взаємних розрахунків.
Згідно з актом від 01.06.2009 року борг ЗАТ „Укртранспродгрупа „Вісон” складав 44 000 грн. (а.с.16).
Згідно з актом від 27.07.2009 року борг ЗАТ „Укртранспродгрупа „Вісон” складав 35 000 грн., що і на дату розгляду справи у суді є непогашеним (а.с.17).
Судова колегія частково погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення в повному обсязі позовних вимог та вважає, що оскаржуване рішення підлягає частковому скасуванню, а позовна заява та апеляційна скарга -частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно із пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 526, 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до пункту 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із пунктом 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Таким чином, ПП „Миколаїв-Шинторг”, поставивши ЗАТ „Укртранспродгрупа „Вісон” 01.04.2009 року товар (Шини грузові Nokian NTR 72S OT 385/65) у кількості 20 шт. на загальну суму 54 000 грн. (ПДВ - 9 000 грн.), виконало покладені на нього договором поставки № 1-04-09 від 01.04.2009 року та нормами чинного законодавства обов'язки, що підтверджується відповідною видатковою накладною та довіреністю, які містять підписи та печатки сторін.
Між тим, ЗАТ „Укртранспродгрупа „Вісон”, отримавши від № 1-04-09 від 01.04.2009 року вказаний товар, в свою чергу, в порушення умов договору поставки № 1-04-09 від 01.04.2009 року та вищезазначених норм чинного законодавства, свої зобов'язання належним чином не виконало, а саме поставлені позивачем товари в повному обсязі не оплатило, залишивши непогашеною заборгованість у розмірі 35 000 грн., у зв'язку з чим ця сума і підлягає стягненню в примусовому порядку.
Крім того, статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 11.2 договору поставки № 1-04-09 від 01.04.2009 року встановлено, що за прострочення платежу Покупець сплачує Постачальнику, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції 5 відсотків річних за весь час прострочення.
Таким чином, на суму непогашеної заборгованості (35 000 грн.) позивачем правомірно нараховано 5 % річних від простроченої суми за період з 15.04.2009 року по 09.12.2009 року (враховуючи часткове та поетапне погашення боргу) в розмірі 1 758,36, що також підлягають стягненню в примусовому порядку з відповідача на користь позивача.
Крім того, Пунктом 11.2 договору поставки № 1-04-09 від 01.04.2009 року встановлено, що за прострочення платежу Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 1 % від суми заборгованості, за кожний день прострочення платежу.
Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 року (із змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (статті 1 та 3 Закону).
Однак, абзацом другим частини 1 статті 199 ГК України визначено, що до відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.
Отже частиною 2 статті 551 ЦК України сторонам дозволено збільшувати розмір неустойки (в нашому випадку - пені), встановлений законом, шляхом погодження його в Договорі, укладеному з дотриманням письмової форми.
Частина 6 статті 231 ГК України передбачає граничний розмір штрафних санкцій, що нараховуються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, але якщо інший розмір відсотків не встановлений договором. Частина 6 ст. 232 ГК передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, якщо інше не встановлено законом або договором.
Таким чином, розмір пені, передбачений у договорі поставки № 1-04-09 від 01.04.2009 року не суперечить законодавству, а тому нарахування пені на заборгованість відповідача повинна проводитись, виходячи з умов договору.
Враховуючи наведене, на суму непогашеної заборгованості (35 000 грн.) позивачем правомірно нараховано і пеню за період з 15.04.2009 року по 09.12.2009 року (враховуючи часткове та поетапне погашення боргу) в розмірі 89 480 грн. (54 000 х 1 % х 1 (станом на 15.04.2009 року) = 540; 44 000 х 1 % х 51 (станом на 05.06.2009 року) = 22 440; 40 000 х 1 % х 21 (станом на 26.06.2009 року) = 8 400 грн.; 35 000 х 1 % х 166 (станом на 09.12.2009 року) = 58 100), що також підлягають стягненню в примусовому порядку з відповідача на користь позивача.
Судова колегія не погоджується з позовними вимогами про стягнення 16 200 грн. -різниці між фактичною відпускною ціною шин офіційним дистриб'ютором станом на 15.04.2009 року та відпускною ціною відповідачу та висновками суду про їх задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та із остаточних уточнених позовних вимогах, позивач просив стягнути із відповідача 16200 гривень, як різницю між фактичною відпускною ціною шин офіційним дистриб'ютором станом на день прострочення боржником грошового зобов'язання та відпускною ціною відповідачу, посилаючись на положення ч.2 статті 632 ЦК України. При цьому позивач вказує, що умовами договору ціна товару не обумовлювалась.
Виходячи із вимог статті 632 ЦК України, ціна договору є істотною умовою оплатних договорів, без домовленості за якою договір вважається неукладеним. Між тим, ціна в договорі може визначатися як прямою вказівкою суми в договорі, так і посилання на ціну в специфікаціях до договору чи на акти виконаних робіт відповідно до обсягу та складності.
Відповідно до пункту 2.1 Договору, постачальник поставляє товар Покупцю за цінами, що визначені у специфікації (прайс-листі) Постачальника. Поставка конкретної партії товару здійснюється за цінами, що діють на момент виникнення у Покупця грошового зобов'язання, відповідно до умов даного Договору, та остаточно визначаються у відповідних накладних (пункт 2.3 договору). Згідно видатковій накладній за №РН-0000022 від 01.04.2009 року (а.с.25) ціна товару була остаточно обумовлена та складала 2250 грн. за одиницю товару без ПДВ, що не суперечить пункту 2.3 договору. Отже, твердження позивача про те що ціна товару умовами договору не обумовлювалась є безпідставними та необґрунтованими.
Крім того, як було вище зазначено позивач послався на вимоги ч. 2 ст. 632 ЦК України, якою передбачено, що зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Дійсно пунктом 2.2 договору передбачено, що ціни на товар, що є предметом поставки за цим Договором, можуть бути змінені Постачальником шляхом внесення відповідних коректив у специфікацію або прайс-лист. Між тим, прайс-лист зі зміненою ціною товару був направлений на адресу відповідачу лише 19.06.2009 року. При цьому позивачем не було надано доказів того, що відповідачем дійсно було отримано даний прайс-лист.
В матеріалах справи є договір поставки вантажних шин №ТТ 30/1 від 25.03.2009 року, якій укладений між позивачем та ТОВ „Нокіан Шина”. Згідно пункту 1.1 Договору Постачальник (ТОВ „Нокіан Шина”) на умовах, передбачених цим Договором, зобов'язується передавати (поставляти) у власність Покупцю (позивачу), а Покупець зобов'язується приймати і оплачувати в порядку, встановленому цим Договором, шини для вантажних автомобілів та автобусів.
Між тим, вимагаючи стягнення із відповідача різниці між фактичною відпускною ціною шин офіційним дистриб'ютором станом на 15.04.2009 року позивач в підтвердження цієї вимоги надає довідку ТОВ „Нокіан Шина” від 21.09.2009 року з якої вбачається, що станом на 18.09.2009 року позивач здійснив оплату в сумі 2 707 069, 10грн. за вантажні шини за договором №ТТ 30/1 від 25.03.2009 року, відвантажені у період березень -липень 2009 року. Встановлена нова відпускна ціна на вантажну шину NOKIAN NTR 72S 385/65 R22.5 -3510,00грн.(а.с.27). Але ж, з даної довідки не вбачається з якого місяця відпускна ціна була встановлена. Більш того, відповідачем на виконання умов п.9.1 договору платіжним дорученням за №125 від 15.04.2009 року було сплачено 10000грн. за автошини по цині, яка була вказана у видатковій накладній від 01.04.2009 року.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення різниці ціни товару на підставі статті 632 ЦК України є безпідставними та суперечать діючому законодавству, а тому задоволенню не підлягають.
Судова колегія також вважає, що усі інші доводи та заперечення ЗАТ „Укртранспродгрупа „Вісон”, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними та підлягають відхиленню, виходячи з такого.
По-перше, ЗАТ „Укртранспродгрупа „Вісон” само признало наявність у нього заборгованості за отриманий від позивача товар, що підтверджується відповідними Актами звірки взаємних розрахунків від 01.06.2009 року та від 27.07.2009 року, які містять підписи та печатки сторін.
По-друге, на вимогу суду апеляційної інстанції ПП „Миколаїв-Шинторг” надало додаткові докази поставки відповідачу товару по договору поставки № 1-04-09 від 01.04.2009 року та відповідну документацію до товару, що був поставлений за вказаним договором, а саме: сертифікат відповідності серії ВБ № 858681, додаток до сертифіката відповідності серії ГЕ № 338669, податкова накладна № 22 від 01.04.2009 року, перший та останній аркуш декларації з ПДВ за квітень 2009 року, додаток № 5 до декларації з ПДВ за квітень 2009 року, реєстр виданих податкових накладних у квітні 2009 року, видаткова накладна від 01.04.2009 року, прайс-лист ТОВ „Нокіан-Шина” від 15.04.2009 року, супровідний лист від 18.06.2009 року про направлення прайс-листу від позивача до відповідача, прайс-лист ПП „Миколаїв-Шинторг” від 15.04.2009 року.
По-третє, усі документи, а саме договір поставки № 1-04-09 від 01.04.2009 року, видаткова накладна № РН-0000022 від 01.04.2009 року, Акти звірки взаємних розрахунків від 01.06.2009 року та від 27.07.2009 року мають підписи представника ЗАТ „Укртранспродгрупа „Вісон”, а головне мають печать товариства.
Учасники процесу ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надали, а тому зазначені вище факти під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які вони посилалися як на основні підстави своїх вимог, доводів і заперечень.
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Миколаївської області від 14.12.2009 року по справі № 16/249/09 частково не відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга ЗАТ „Укртранспродгрупа „Вісон” -частковому задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита за розгляд позовної заяви, апеляційної скарги та витрати на ІТЗ судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволених вимог.
Керуючись статтями 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Укртранспродгрупа „Вісон” задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Миколаївської області від „14” грудня 2009 року по справі № 16/249/09 скасувати частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:
„Позов Приватного підприємства „Миколаїв-Шинторг” задовольнити частково.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Укртранспродгрупа „Вісон” (54036, м. Миколаїв, вул. Очаківська,1-б, код ЄДРПОУ 30976782) на користь Приватного підприємства „Миколаїв-Шинторг” (57212, Миколаївська область, Жовтневий район, с. Калинівка, вул. Шаповаленка,189; р/р 26001301000264 в Миколаївській ФАКБ ВТБ м. Миколаїв, МФО 386241, код ЄДРПОУ 36328560, Свідоцтво № 100218347) 126 238,36 грн., з яких: 35 000 грн. -основного боргу; 1 758,36 грн. -5 % річних; 89 480 грн. -пені, 1 262,28 грн. - державного мита за розгляд позовної заяви та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 209,14 грн.
В решті позову -відмовити”.
3. Стягнути з Приватного підприємства „Миколаїв-Шинторг” (57212, Миколаївська область, Жовтневий район, с. Калинівка, вул. Шаповаленка,189; р/р 26001301000264 в Миколаївській ФАКБ ВТБ м. Миколаїв, МФО 386241, код ЄДРПОУ 36328560, Свідоцтво № 100218347) на користь Закритого акціонерного товариства „Укртранспродгрупа „Вісон” (54036, м. Миколаїв, вул. Очаківська,1-б, код ЄДРПОУ 30976782) державне мито за розгляд апеляційної скарги в сумі 81,04 грн.
4. Видачу наказів за постановою доручити господарському суду Миколаївської області.
5. Повернути Закритому акціонерному товариству „Укртранспродгрупа „Вісон” (54036, м. Миколаїв, вул. Очаківська,1-б, код ЄДРПОУ 30976782) зайво сплачене державне мито за розгляд апеляційної скарги в сумі 17,81 грн., про що видати відповідну довідку.
Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя М.С. Петров