01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
04.02.2010 № 6/493
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Новікова А.В. ( дов. б/н від 12.11.2009 р.);
від відповідача -Мороз А.В. (дов. № 17 від 10.06.2009 р.);
Лазуренко Г.А. ( дов. № 42 від 01.10.2009 р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Кожанське хлібоприймальне підприємство"
на рішення Господарського суду м.Києва від 10.09.2009
у справі № 6/493 (суддя
за позовом ТОВ "Кожанське хлібоприймальне підприємство"
до ТОВ "Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про визнання договору недійсним
Рішенням Господарського суду м.Києва від10.09.2009 р. у справі № 6/493 у позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Скаржник зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте без участі представника позивача, чим порушено право позивача надати докази по справі. Суд посилається на те, що умовами укладеного договору № 12/09 від 12.09.2008 р. передбачена оплата відповідачем наданих послуг протягом 3 днів з часу видачі рахунка. Згідно довідки від 11.11.2009 р. відповідач заборгував позивачу суму у розмірі 154 456,40 грн., між тим, відповідно до бухгалтерської довідки від 11.11.2009 р. в період з 01.04.2008 р. по 11.11.2009 р. позивачем жодних фінансових операцій не здійснювалось. Відповідно до Положення про відокремлений підрозділ „Кожанське хлібоприймальне підприємство” ТОВ „Кожанське хлібоприймальне підприємство” керівник має право укладати угоди від імені Товариства з обмеженням суми таких угод до 50 000 грн. Підписання вказаних договорів (сума яких перевищує 50 000 грн.) можливе тільки після прийняття відповідного рішення на загальних зборах Учасників. Таке рішення не приймалось на загальних зборах Товариства.
Скаржник вважає, що спірний договір від 12.09.2008 р. підписаний особою з боку позивача без відповідних повноважень.
Представники відповідача надали відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначили, що вказане рішення суду є законним та обґрунтованим. Твердження позивача в апеляційній скарзі відносно неможливості подання останнім доказів у суді першої інстанції не відповідають дійсності, оскільки позивачем не заявлялось будь-яких клопотань, в тому числі письмових, про надання доказів. Спірний договір не містить конкретно визначеної ціни договору, ціна договору залежить від фактично наданих послуг зерновим складом. Укладаючи спірний договір, відповідач мав на меті забезпечити зберігання на зерновому складі та не мав будь-яких підстав сумніватися в наявності у керівника позивача належного обсягу повноважень. З огляду на матеріали справи позивач визнав укладений договір та весь час його виконував.
Згідно із ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, апеляційний господарський суд встановив наступне.
ТОВ „Кожанське хлібоприймальне підприємство” звернулося до господарського суду першої інстанції з позовом до ТОВ „Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД” про визнання недійсним договору складського зберігання майна № 12/09 від 12.09.2008 р. з тих підстав, що вказаний договір підписаний з боку позивача неуповноваженою особою.
Оскаржуваним рішенням суду у даній справі в позові відмовлено повністю за недоведеністю.
Дослідивши всі матеріали справи, з'ясувавши всі обставини, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування вказаного рішення господарського суду першої інстанції виходячи з наступного.
12.09.2008 р. між відокремленим підрозділом „Кожанське ХПП” ТОВ „Кожанське хлібоприймальне підприємство” ( далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД” (далі - відповідач) було укладено договір складського зберігання зерна № 12/09.
Відповідач передав позивачу на зберігання пшеницю 3-го класу у кількості 227250 кг та 4-го класу у кількості 409180 кг.
Відповідно до п. 1.1 спірного договору зерновий склад зобов'язується за плату зберігати зерно, передане йому поклажодавцем, і повернути цей товар поклажодавцеві у схоронності, а поклажодавець зобов'язаний передати зерно, оплатити послуги зернового складу та забрати зерно із зберігання в строки, визначенні договором.
Згідно з п. 4.1 укладеного договору поклажодавець здійснює оплату вартості наданих послуг у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний (розрахунковий) рахунок зернового складу. Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, надійшла на поточний (розрахунковий) рахунок зернового складу.
В п. 4.2 цього договору визначені тарифи на послуги зернового складу, а саме: приймання 1 т. фізичної ваги - 15 грн./т., приймання 1 т. фізичної ваги з залізничних вагонів - 25 грн./т., зберігання 1 т на місяць - 15 грн./т. (17 грн./т. ріпак, соя), освіження 1 т. фізичної ваги - 2 грн./т., відвантаження 1 т. зернових - 30 грн./т., відвантаження 1 т. ріпаку, сої - 35 грн./т., лабораторний аналіз (повний) - 82 грн., переоформлення складської квитанції - 50 грн.
Згідно п. 4.3 спірного договору поклажодавець зобов'язаний сплатити вартість послуг, наданих за цим договором, протягом 3 днів з моменту видачі рахунку. При прийманні або відвантаженні зерна в світкові, вихідні дні оплата проводиться в подвійному розмірі. Зобов'язання по отриманню рахунків по оплаті послуг зернового складу покладаються на поклажодавця.
Позивач вважає, що спірний договір підписаний керівником відокремленого підрозділу „Кожанське ХПП” ТОВ „Кожанське хлібоприймальне підприємство” Єрьоміним А.В. з перевищенням повноважень, оскільки Положенням Товариства передбачено право керівника укладати угоди з обмеженням суми таких угод до 50 000 грн.
При цьому, ні в суді першої інстанції ні в апеляційній інстанції не було надано доказів на підтвердження того, що сума спірного договору перевищує 50 000 грн.
Вбачається, що оспорюваний договір складського зберігання зерна від 12.09.2008 р. не містить ціни договору. У розділі 4 цього договору зазначається лише порядок розрахунків та наведені тарифи на послуги зернового складу.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 вказаного кодексу.
Згідно з ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити вказаному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що суду не було надано доказів про те, що спірний договір укладено з перевищенням повноважень керівником відокремленого підрозділу „Кожанське ХПП” ТОВ „Кожанське хлібоприймальне підприємство”.
Крім цього, апеляційна інстанція не знайшла процесуальних порушень стосовно розгляду справи у відсутності позивача, оскільки останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та нез'явлення позивача не перешкоджало вирішенню даної справи.
Враховуючи викладене, апеляційна інстанція вважає, що господарським судом першої інстанції в процесі розгляду справи в достатній мірі з'ясовані та доведені обставини по справі, рішення прийнято судом у повній відповідності з матеріалами справи та з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.
З огляду на викладене, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд -
Рішення Господарського суду м.Києва від10.09.2009 р. у справі №6/493 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Справу № 6/493 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді
10.02.10 (відправлено)